KNOWLEDGE HYPERMARKET


Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди.

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди.


Наприкінці XII ст. у Монголії спалахнула боротьба за об'єднання скотарських племен в єдину державу. Переміг геніальний полководець Темуджин, котрого в 1206 р. з'їзд знаті обрав Чингісханом, тобто Володарем володарів. Він запровадив жорстку систему централізованого управління, писемне діловодство, єдине законодавство, створив надзвичайно боєздатну й рухливу армію, що трималася на жорсткій дисципліні й мала прекрасне озброєння. Протягом 1207-1222 рр. монголи1 завоювали Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію й Закавказзя.



У 1222 р. 25-тисячне монгольське військо, очолюване Джебе й Субедеєм, розгромило на р. Сіверський Дінець половецького хана Котяна, котрий попросив допомоги в руських князів. Останні під проводом великого князя Мстислава Романовича зібралися на острові Хортиця на Дніпрі. До них приєдналися половці. Загальна чисельність війська складала 50-60 тис. вояків. 23 травня 1223 р. союзники вирушили в похід. 31 травня їхні передові полки підійшли до правого берега р. Калки (сучасна назва Кальчик, притока р. Кальміусу), де стояла ворожа сторожа. Після сутички вона відступила на лівий берег.



1 Термін «монголо-татари», який часто вживається в літературі, є не зовсім коректним. Адже татарами в XIII- XIV ст. називали саме монголів.



Без узгодження плану дій з великим князем торчеський князь Мстислав Удатний наказав частині полків переправлятися через річку. Його підтримали половці. У той час як Мстислав Романович розташувався табором на пагорбі правого берега Калки, на лівому зав'язалася битва з передовими силами монголів. Останні почали відступати, заманюючи супротивника під удар своїх основних сил. Він виявився страшним за силою. Втеча половців внесла сум'яття в лави руських воїнів, котрі, зазнаючи великих утрат, також залишили поле бою. Мстислав Романович не надав розгромленим полкам допомоги. Монголи розділилися: одна частина переслідувала втікачів, інша оточила табір великого князя.


Його штурм тривав три доби. Обложені мужньо захищалися, і Субедей запропонував за викуп відпустити руське військо. Мстислав Романович погодився. Але монголи слова не дотримали. Коли обложені вийшли з табору, вони атакували їх і майже всіх вирізали. Трьох захоплених князів поклали під дерев'яний настил, на якому бенкетували. Втрати руського війська були жахливими: додому повернувся лише кожен десятий воїн.

Катастрофа на Калці стала наслідком неузгодженості дій руських воєначальників, їхніх усобиць, згубної самовпевненості й недбалості.



ПІДКОРЕННЯ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО І ЧЕРНІГІВСЬКОГО КНЯЗІВСТВ
Унаслідок вторгнення монгольської армії під проводом онука Чингісхана, Батия, протягом осені 1237 - весни 1238 р. руські землі зазнали великого спустошення. Проте місцеві князі не зважали на грізну і небезпеку. їх нічого не навчили ні трагедія на Калці, ні розгром руських князівств.



Узимку 1239 р. монголи ввірвалися в Переяславське князівство. Змітаючи все на своєму шляху, вони прямували до Переяслава, який мав міцні укріплення, у тому числі й кам'яні. Місто з трьох боків оточували річки Трубіж й Альта, а з четвертого - глибокий рів. Очолив оборону, вочевидь, місцевий єпископ. Городяни відчайдушно захищалися, але 3 березня місто впало. Ворог перетворив його на купу руїн. Були знищені й інші міста.

Восени монгольське військо вторглося в Чернігівське князівство й підійшло до Чернігова, який був добре укріпленою фортецею. Ворог вдався до облоги. На допомогу городянам з'явився князь Мстислав Глібович. Під стінами міста відбувся бій, у якому князівська дружина зазнала розгрому. Князь і незначна кількість воїнів урятувалися втечею. 18 жовтня монголи ввірвалися до міста, яке дощенту спалили. Потім подалися на схід, зруйнували Глухів, Путивль, Вир, Рильськ та інші міста. Відійшовши у степ, вони в грудні вчинили похід на Крим і завоювали його.



Подолавши спротив населення, монголи спустошили Переяславське й Чернігівське князівства.



ВЕЛИЧ І ТРАГЕДІЯ ОБОРОНИ КИЄВА

З весни 1240 р. кияни під проводом залишеного Данилом Романовичем воєводи Дмитра розпочали  підготовку до відбиття можливого нападу монгольських завойовників. Упродовж літа Батий збирав військо, чисельність якого сягнула близько 200 тис. осіб. У другій половині серпня монголи почали наступ на столицю, знищуючи на своєму шляху міста-фортеці, що прикривали Київ: Вітичів. Васильків, Білгород та інші.



5 вересня Батий підійшов до Києва. Розпочалася його оборона, яка мала два періоди: перший - від 5 вересня до 19 листопада, коли залога й міщани відбивали ворожі приступи; другий - від 20 листопада до 6 грудня, коли бої йшли в самому граді. Батий виявив, що найслаб-шим місцем захисту є Лядські ворота. Сюди стягнули багато стінобитних механізмів (пороків), які «безперестанку били день і ніч». 19 листопада утворилися проломи, через які ринули монголи. У жорстокому бою вони оволоділи стінами, але далі просуватися не мали сил.



Городяни не складали зброї, а укріплювали будинки та лінію валів «міста Володимира». Наступного дня бій спалахнув з новою силою.



Розуміючи, що вистояти не вдасться, кияни почали зводити останній оборонний рубіж біля Десятинної церкви. 6 грудня монголи прорвали укріплення в районі Софійських воріт. Під час бою, який не затихав, у Десятинній церкві зібралося дуже багато жінок, дітей і старих. її склепіння не витримали і завалилися, ховаючи людей під уламками. До ворожих рук потрапив поранений Дмитро, котрому за мужність подарували життя.



Про винятково запеклий характер боротьби свідчать масштаби руйнувань столиці і втрати населення. Так, до штурму в ній налічувалося 9 тис. дворів, понад 40 монументальних споруд, 50 тис. мешканців. Після нього залишилося 200 дворів і близько 1 тис. жителів.

Захист Києва, що тривав 93 доби, є символом волелюбності й незламності духу руського народу. Це одна з найбільших оборонних битв середньовічної Європи.

ПОХІД МОНГОЛІВ НА ЗАХІД. СТВОРЕННЯ ЗОЛОТОЇ ОРДИ

Монголи наступали на захід широким фронтом,  аби охопити якомога більшу територію. Жителі міст   містечок  зустрічали  їх  зі  зброєю  в  руках.  Розлючені масовим спротивом, вороги безжально винищували міське населення. Полягли в боротьбі городяни Ізяслава, Кам'янця на р. Случі, мешканці інших поселень.



Основні сили монголів на початку 1241 р. рухалися в напрямку Володимира. По дорозі вони наштовхнулися на залізну стійкість міщан Данилова й Кременця, котрі відбили всі приступи ворога. Володимир було захоплено штурмом після тривалої облоги. За даними літописця, навіть церкви були наповнені трупами. Галич упав після триденного спротиву. Страшного погрому зазнали й інші міста. Вцілів міцно укріплений Холм. У березні монголи прорвалися в Польщу, Чехію й Угорщину, несучи смерть і руїну.



Монгольська навала остаточно знекровила Київську Русь. Завойовані землі відійшли до володінь Батия, котрий у середині 40-х років XIII ст. заснував власну державу (улус*). Її терени простягалися від річок Іртиша й Чулими на сході до нижньої течії Дунаю на заході. Держава поділялася на дві частини - праве й ліве крило. Ліве крило складали землі брата Батия (Південний Казахстан і Середня Азія - Синя Орда), всі інші належали безпосередньо ханату і його нащадкам - Біла Орда (Ак-Орда). Батий заклав підвалини державної структури орди, а також розбудував на р. Волзі столицю - Сараи-Бату (поблизу сучасної Астрахані), в якій у період розквіту проживало 75 тис. осіб. Згодом столицю перенесли до Сарай-Берке (поблизу сучасного Волгограда). З другої половини XIV ст. за Білою Ордою закріплюється назва Золота Орда. Руські князівства, потрапивши у васальну залежність до Золотої Орди, мали виплачувати данину й виставляти дружини в розпорядження хана. Вони також позбавлялися права укладати між собою політичні та військові союзи.



Найбільшого спустошення від монголів зазнали Київська, Переяславська й Чернігівська землі.



1Захоплення монголами Галицько-Волинського князівства призупинило розпочате Данилом Романовичем об'єднання Південно-Західної Русі.



Прийнявши на себе основний удар монголів, руські князівства істотно послабили його руйнівні наслідки для народів Центральної та Західної Європи й таким чином допомогли їм уникнути розгрому й зберегти державну незалежність.



ЗАСВОЇМО ПОНЯТТЯ
УЛУС - у Монгольській імперії назва удільних володінь нащадків Чин-гісхана, що згодом стали самостійними державами.



ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ
31 травня 1223 р. - поразка руського війська на р. Калці. 5 вересня - 6 грудня 1240 р. - героїчна оборона Києва. Середина 40-х років XIII ст. - утворення Золотої Орди.



ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ
1. У якому році Темуджина було обрано Чингісханом: а) 1199р.;б) 1201 р.;
в) 1206 р.?
2. У якому місці збиралися руські полки для походу проти монголів: а) на Хортиці: б) на Дону: в) у Переяславі?
3. Хто розпочав битву на Калці: а ) Мстислав Удатний; б) Джебе й Субе дей; в) Мстислав Романович?
4. Вставте в речення пропущені слова: «Обложені ... захищалися, і ... за пропонував за ... відпустити ... військо».
5. Продовжтеречення: «Узимку 1239р. монголи ввірвалися у...».
6. На допомогу оборонцям Чернігова з'явився князь: а ) Мстислав Романович; б) Мстислав Глібович; в) Данило Романович.
7. Яких два періоди визначають в обороні Києва: а) 5 вересня - 19 листопада; 20 листопада - 6 грудня: 6)5 вересня - ЗО жовтня; 31 жовтня -19 листопада; в) 5 вересня - 1 грудня: 2-6 грудня?
8. Яких заходів ужив Чингісхан для наведення ладу у своїй державі? Якими були наслідки цих дій?
9. Висвітліть хід битви на р. Калці.
10. Визначте причини поразки руського війська на р. Калці.
11. Що ви знаєте про боротьбу населення Переяславського й Чернігівського князівств?
12. Як відбувалась оборона Києва?
13. Скориставшись текстом підручника, складіть хронологічну таблицю боротьби руських князівств з монголами.


Дата
   Подія
   Результат

      


                            


14. Яка подія призвела до загибелі Київської Русі?
15. Що ви знаєте про утворення Золотої Орди? Покажіть на карті межі цієї держави.
16. Поразка руського війська на р. Калці була закономірною чи випадковою? Висловте власну думку й обґрунтуйте її.
17. Як ви гадаєте, чому поразка на р. Калці нічого не навчила руських князів? Свою думку обгрунтуйте.
18. Чи вірно вчинили кияни, захищаючи місто до останнього воїна? Свою відповідь обгрунтуйте.
19. Доведіть, що боротьба населення Київського й Галицько-Волинського князівств мала героїчний характер.
20. Використавши знання з історії середніх віків, віднайдіть спільні риси в боротьбі різних князівств з монголами.

Літописець про оборону Києва в 1240 р.
У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-мно-жеством сили своєї, і окружив город. І обступила [Київ] сила татарська,  був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути [нічого] од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами...



І поставив Батий пороки від город коло воріт Лядських, - бо тут підступили були дебрі, - і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, [а] стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни і сиділи [там] того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо [церкви] святої Богородиці [Десятинної]. А назавтра прийшли [татари] на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, [і] од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте [татарськими] воями. Дмитра ж вивели [до Батия], пораненого, але вони не вбили його через мужність його.
                 Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 395-397.



Повідомлення папського посла до Золотої Орди Плано де Карпіні про спустошення монголами Русі (1246 р.)
Татари... пішли проти Русі і зробили велике винищення в землі Русі, зруйнували міста і кріпості, повбивали людей, обложили Київ, що був столицею Русі, і після довгої облоги вони взяли його і повбивали жителів міста; звідси, коли ми їхали через їх землю, ми знаходили безліч голів і кісток мертвих людей, що лежали в полі; бо це місто було дуже велике і дуже багатолюдне, а тепер воно зведене майже ні на що; ледве існує там двісті домів, а людей тих держать вони в самому найтяжчому рабстві.
                 Хрестоматія з історії Української РСР. З найдавніших часів до кінця 50-х рр. XIX ст.: Посібник для вчителів: У 2 т. - К., 1959. -Т. 1. - С. 94.
 
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Чи погоджуєтеся ви з думкою про те, що оборона Києва в 1240 р. від монголіп мала героїчний характер? Якщо так, то чому7 Підтвердьте свою думку, використовуючи джерело.
2. Як папський посол до Золотої Орди Плано де Карпіні характеризує наслідки монгольського завоювання Русі?

РАДИМО ПРОЧИТАТИ
Вовк Ю. Й. Історія України в художньо-історичних образах з найдавніших часів до середини XVI ст. - Тернопіль, 2005. - С. 169-177.


Іванченко Раїса. Золоті стремена. - К., 1984.


Лупій Олесь. Падіння давньої столиці. - К., 1996.


Ян В. Чингісхан. - К., 1991.


Ян В. Батий. -К., 1991.


Ян В. До «останнього моря». - К., 1991.


Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков
Вислано читачами інтернет-сайту


Онлайн бібліотека з підручниками і книгами,плани-конспекти уроків з історії України 7 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння історії України


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.


Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.