Географія 6 клас

Тема "Погода, її елементи, типи, зміна в часі"

Фішки для допитливих до теми "Погода, її елементи, типи, зміна в часі" 

Дивні атмосферні явища

 Полярне сяйво – разюче явище світіння, що спостерігається на небі найчастіше у полярних областях. Вважається, що цей феномен існує також і в атмосферах інших планет, наприклад Венери. Природа і походження полярних сяйв є пред-метом інтенсивних досліджень. Вважають, що вони відбуваються в результаті світіння розріджених шарів повітря на висоті 90-1000 км під дією протонів й електронів, які проникають в земну атмосферу з космосу. Розрахунки, виконані на основі багатьох фотоспостережень на Аля¬сці, в Канаді і Норвегії, показують, що близько 94 % полярних сяйв приуроче¬но до висот від 90 до 130 км над земною поверхнею. Максимальна зареєстрована висота появи полярного сяйва близько 1130 км, мінімальна — 60 км. Полярні сяйва мають дуже різноманітні форми, включаючи проблиски, плями, однорідні дуги і смуги, пульсуючі дуги і поверхні, спалахи, про¬мені, променисті дуги, корони. Встановлено, що спів¬відношення інтенсивності найяскравіших до найслабших полярних сяйв становить 1000:1.
 Райдуга – найкрасивіше атмосферне явище. Зазвичай це величезна арка, що складається з різнокольорових смуг, яка спостерігається, коли Сонце освітлює лише частину небозводу, а повітря насичене крапелька¬ми води, наприклад, під час дощу. Різнокольорові дуги розташовуються в послідовності спектра: червона, оранжева, жовта, зелена, блакитна, синя, фіолетова. Однак кольори майже ніколи не бувають чистими, оскі¬льки смуги взаємно перекриваються. Проникаючи всередину краплі води, промінь світла за¬ломлюється і розкладається, як при проходженні крізь призму. Потім він досягає протилежної поверхні краплі, відбивається від неї і виходить з краплі назовні. Чим вище розташовується Сонце над горизонтом, тим мен¬ша дуга райдуги. Коли Сонце підіймається вище за 42° над горизон¬том, райдуга зникає зовсім. Скрізь, окрім високих широт, райдуга не може з'яви¬тися опівдні, коли Сонце знаходиться дуже високо.
 Інколи на небі з’являється два Сонця. Та це лише уява – прояв цікавого явища гало (з грецької – круг, диск). Воно виникає, коли між Сонцем та спостерігачем проходить легкий серпанок перистих хмар, розміщених на великій висоті, що складені з дрібних крижинок у формі шестикутних стовпчиків. Сонячні промені заломлюються в них, як у призмі, й відбиваються, мов у дзеркалі. Якщо кристалики зависають хаотично, навколо Сонця чи Місяця видні кола, якщо вертикально – виникають хибні сонця.
 Справжній жах раніше викликало у людей явище світових хрестів, коли на фоні неба раптом починав вимальовуватися хрест. Іноді він набував вигляду лицарського меча з довгим лезом та короткою рукояткою. У вечірній час хрест нерідко набував криваво-червоного забарвлення. Тепер з’ясовано, що світові хрести – є різновидом гало. Коли Сонце ховається за горизонт, а крижані кристалики хмар займають вертикальне положення й відбивають промені Сонця, на небі виникає зображення, подібне до хреста.
 Лише в горах виникає явище “брокерські привиди”, назване так від наймення гори у Німеччині, де часто його спостерігали. Зненацька на фоні хмар, розташованих навпроти Сонця, що заходить чи сходить, виникають велетенські зображення вершника, пішої людини чи тварини. Фігури рухаються. Лише у ХVІІІ ст. розкрили таємницю “брокерських привидів”. Ці уявні фігури є тінями людей чи тварин, які проектуються на небо. Вони виникають, коли сонячні промені освітлюють людину чи предмет, а потім потрапляють не на землю, а на хмари, розміщені напроти сонця. Розмір тіні при цьому багаторазово збільшується в порівнянні з ростом людини.
 Деякі явища в атмосфері мають електричну природу. Блискавка – велетенський електричний іскровий розряд довжиною декілька кілометрів та діаметром у десятки сантиметрів. Триває недовго: лише десяті частки секунди. Електричний розряд виникає між двома хмарами або між хмарою і земною поверхнею. Блискавка супроводжується громом. Окрім лінійної зрідка спостерігається блискавки незвичайної форми. Одні з них нагадують ракету. Інші мають вигляд ланцюжка з точок, що світяться. А деякі виникають як яскрава куля різного забарвлення й величини (10-20 см в діаметрі). Це куляста блискавка, яка повільно й безшумно пересуваючись у повітрі, може проникнути вглиб будівлі крізь щілини, димарі, труби й через кілька секунд розірватися з сильним тріском або ж безшумно вислизнути в інший отвір. Це дуже рідкісне явище, яке виникає після удару лінійної блискавки. Існує від однієї секунди до кількох хвилин. Природа кулястої блис¬кавки досі не з'ясована.
 Іноді в океані, коли над судном проходять грозові хмари, моряки бачать, як на щоглах з’являється світіння, яке супроводжується легким потріскуванням. Час від часу вогники бігають й по поверхні води. Це вогні святого Ельма – світлові блідо-блакитні або фіолетові електричні спалахи довжиною від 30 см до 1 м і більше. Їх появу моряка вважали добрим знаком, який попереджує про закінчення шторму. Вогні святого Ельма часом виникають на гірських вершинах, а також на шпилях і гострих кутах високих будівель. Вперше їх побачили в епоху Середньовіччя на вежах церкви Святого Ельма. Це явище являє собою електричні розряди на кінцях електропровідників, коли в атмос¬фері навколо них сильно підвищується напруженість електричного поля. При цьому виникає розряд, але не відразу, як під час блискавки, а поступово. З гострих предметів вилітає безліч електричних іскор, утворюючи світіння.
 Іноді виникають незвичайні дощі, коли разом з водою з неба падають медузи, пісок, живі раки, риба. Таких випадків в історії людства було немало. Наприклад, у 1804 році сильний вітер зруйнував на півночі Африки зерновий склад й поніс пшеницю в Іспанію, де вона падала так щедро, що її можна було збирати пригоршнями. У середині ХІХ ст. в США говорили про дощ з в’язальних спиць, який виник після того, як циклон зруйнував фабрику спиць й підняв у повітря її майно. У 1940 році в Нижегородській області Росії з неба посипалися разом з краплями дощу старовинні монети часів Івана Грозного. Часто бували й “криваві”, “чорні”, “молочні” дощі. Воду підфарбовували різні домішки: пісок, попіл, мікроорганізми, які потрапляли у повітря після вивержень вулканів, лісових пожеж, сильних бур.

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Коваленко Р.Р.