30 червня 1906 року Президент Рузвельт підписав два білля, що в подальшому стали законами: один про харчові продукти та медикаменти, що забороняв торгівлю між штатами неправильно маркованими чи фальсифікованими продуктами, напоями чи ліками, другий - про санітарну інспекцію м'яса.

В 60-ті роки ХХ ст відбувається помітне посилення активності споживчих організацій. Це було пов'язано з діяльністю Ральфа Нейдера. В другій половині 60-х років він публікує книгу "Небезпечний за будь-якої швидкості"(Unsafe at Any Speed), в котрій мова йшла про порушення стандартів безпеки промисловою корпорацією "Дженерал Моторс", що випускала автомобілі "Корвер" (Corvair) без достатнього забезпечення їх надійності.

Ця книга стала сенсацією. Корпорація не погодилась з багатьма фактами, приведеними в книзі, й звинуватила Р.Нейдера в наклепі. Почався судовий процес. Р.Нейдер виграв його й отримав компенсацію 280000 доларів. З виробництва була занята марка цього автомобіля, і внаслідок був прийнятий закон про безпеку автомобілів (Motor Vehicle Safety Act). Отримані від судового процесу гроші були вкладені в рух по захисту прав споживачів. Вони стали потужною базою для створення нових організацій, що займаються проблемами споживачів. В цей же період з'являється кілька "однопроблемних" груп: Центр за безпеку автомобіля, Дослідницька група по охороні здоров'я, Центр дослідження та дії по телекомунікаціям та ін. 

     

Ці групи займаються заявленими в їх назвах проблемами, збором та публікацією матеріалів, що стосуються інтересів та прав споживачів. Підсумки досліджень публікуються в спеціальних споживчих виданнях "Multinational monitor" і "Consumer Peport". Стратегія Р.Нейдера передбачає пряме керівниче регулювання тих областей економіки й соціальної сфери, де ринкові сили не мають повної можливості забезпечувати охорону навклишнього середовища, безпеку працівника наробочому місці. Разом зі своїми багатьма послідовниками, названими "десантом Нейдера", він домігся прийняття федеральних законів про безпеку газопроводів, упаковку харчових продуктів, про контроль радіаційної обстановки та забороні використання ДДТ (DDT) в якості пестицида.

У США Комісія з безпеки товарів має право вимагати від промисловців та продавців виправлення, заміни, вилучення товару, якщо він не відповідає затвердженим правилам і стандартам.

Після другої світової війни 1939 - 1945 рр. консюмеризм набирає вагу в багатьох західноєвропейських державах.

Споживчий рух в країнах ЄЕС

Європейським економічним співтовариством накопичений великий досвід із захисту прав споживачів. Цей досвід є досить корисним для країн, в яких як в Україні, законодавство про захист прав споживачів з'явилося зовсім недавно.

Першою організацією споживачів була Споживча Рада Норвегії - загальна організація споживачів Норвегії, заснований в 1953 році і має справу з широким спектром споживчих питань. Це включає як юридичні та економічні питання, так і роботу, орієнтовану на продукти та послуги. Нідерландський союз споживачів створений в 1954 році. Союз є незалежною організацією, тісно взаємодіє з державними органами з питань економіки, охорони здоров'я, екологічної чистоти та безпеки товарів. Основне завдання Нідерландської спілки споживачів - забезпечення зворотного зв'язку з виробниками товарів шляхом вивчення попиту та побажань споживачів.

В другій половині 70-х років в Німеччині була створена організація по тесттуванню товарів "Штифтунг Варентест", що займалася порівняльними споживчими випробуваннями товарів та послуг. Щомісяця ця організація випускає журнал "Тест", в якому представлені результати лабораторних досліджень.

В Швеції з 1971 року заснована посада омбудсмена із захисту прав споживачів.

Ідея захисту прав споживачів на рівні Співтовариства, а не тільки на національному рівні країн-учасниць виникла в 1961-му, коли вперше, через чотири роки після укладення Договору про створення ЄЕС, представники національних товариств споживачів зібралися в приміщенні Комісії Європейських співтовариств. У 1973 р. в рамках Комісії ЄЕС був створений спеціальний орган - Дорадчий комітет з захисту прав споживачів.

Захист прав споживачів в СРСР та СНД

У 80-х роках ХХ століття в колишньому СРСР почали зароджуватися товариства, клуби, асоціації із захисту прав споживачів. У 1987-1988 роки ці громадські організації об'єдналися у Федерацію товариств споживачів, президентом якої був Анатолій Собчак. 22 травня 1991 року був прийнятий Закон СРСР "Про захист прав споживачів", який, однак, у зв'язку з розпадом СРСР так і не набув чинності.

В умовах утворення Співдружності незалежних держав у ряді республік були прийняті закони про захист прав споживачів, для яких союзний закон став моделлю. До таких республіканським законів можна віднести:

Закон УРСР від 12 травня 1991 року "Про захист прав споживачів", введений в дію на території Україні з 01 октября 1991року;

Закон Казахської РСР від 5 червня 1991 року "Про захист прав споживачів", введений в дію в Казахстані з 1 січня 1992 року;

Закон Республіки Киргизстан від 28 лютого 1992 року "Про захист прав споживачів;

Закон Республіки Білорусь від 19 листопада 1993 року "Про захист прав споживачів", введений в дію в Білорусі з 1 січня 1994 року.



Cкачати повну презентацію уроку можна клікнувши на текст Скачати презентацію і встановивши MS PowerPoint


Надіслано вчителем міжнародного ліцею „Гранд” Биковим Д.Я.