Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 8 клас>> Українська література: Слово про похід Ігорів – давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу

Статті до предмету Українська література 8 клас.

Тема «Проблема авторства «Слова про похід Ігорів» у науковій та художній літературі ».

Розгляд теми: Слово про похід Ігорів – давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу

                                   Проблема авторства  «Слова про похід Ігорів»  у науковій та художній  літературі

У науковій літературі існує багато гіпотез про те, хто з історичних осіб міг би написати поему «Слово про похід Ігорів». За твердженням Н.Головіна та І.Новикова автором твору був премудрий галицький книжник Тимофій. Він начебто добре знав князя Ігоря по  половецькому полону.

Дослідник Б.Рибаков цю версію заперечив, аргументуючи тим, що «Тимофій говорив церковними притчами і цитував Апокаліпсис, коли автор поеми з благородною сміливістю відкинув усіх церковників і часто  згадував язичницьких богів. У нього навіть руські люди – потомки язичницького Даждьбога».[6, 120] .

О.Югов відстоює думку, що автором славнозвісної поеми був співець Митуса, який згадується у Галицькому літописі 2141 р. Цю ж версію підтримує і дослідник М.Сидоров. Автори цієї гіпотези справедливо відкидають тотожність церковного служителя з автором поеми.

Генерал-лейтенант В.Федоров схиляється до думки, що автором «Слова про похід Ігорів» міг  би бути  чернігівець за походженням, який належав до оточення князя Ігоря. За версією дослідника – це тисяцький Рагуйло, ототожнюючи його з відомим літописним героєм Рагуілом Добриничем – тисяцьким князя Володимира Мстиславича, згаданого у 1147 та 1167 рр. Проте про освіченість та ерудицію тисяцького нічого не відомо.

Дослідник С.Тарасов вважає, що автором поеми був  Кочкар, слуга  князя Святослава. Та про Кочкаря дійшли до нас надзвичайно скупі відомості. І чи був він освіченою грамотною людиною –  невідомо.

Усі проаналізовані гіпотези об’єднані за принципом випадковості. З літопису виокремлюється певне ім’я, встановлюється ступінь близькості до князя Ігоря і завдання вважається вирішеним. Проте автора поеми не можна вгадати, його можна лише виявити, за манерою і стилем письма, схожими на іншого давньоруського автора.

Академік Б.Рибак запропонував свою версію з цього питання. Порівнявши тексти «Слова» та літопису, який приписують київському тисяцькому Перту Бориславичу, вказав на єдність часу і місця літописця та автора поеми. Не можна сьогодні досить аргументовано довести, що «Слово» і літопис «Мстислава племени» дійсно написані однією людиною. Та ще важче підтвердити те, що цією людиною був саме київський тисяцький Петро Бориславич.

Перекладач поеми В.Медведєв висловив думку, що творцем «Слова про похід Ігорів» був князь Святослав Всеволодович, один з героїв твору.

Дослідник-науковець Л.Дмитрієв піддав критиці «князівську гіпотезу» Л.Махновця, згідно з якою атором твору міг бути лише князь. Досліджуючи поему відомий у свій час перекладач О.Косоруков вважає, що автор «Слова про похід Ігорів» – великий Поет, патріарх східнослов’янської літератури, схожий на могутнє дерево. Його коріння живиться соками давньоруської Матері-землі, зрошеної потом і кров’ю свого народу.[1, 191.]

О.Мишанич називає найпереконливішою на нинішньому етапі вивчення «Слова» концепцію Л.Махновця: автором поеми міг бути Володимир Ярославич – старший син галицького князя Ярослава Осмомисла, онук Юрія Долгорукого, рідний брат Ярославни, зять великого київського князя Святослава Всеволодовича, який не брав участь у поході  проти половців 1185 р. До такого ж висновку дійшов (незалежно від Л.Махновця) і Богдан Лепкий (оповідання «Кояла»).

Підсумовуючи гіпотези, необхідно виокремити найголовніші риси характеристики автора словнозвісної пам’ятки давнини – «Слова про похід Ігорів»:

1) талановитий митець слова;
2) прекрасний знавець тюркського світу, володів мовою чорних клобуків і половців, що мало би свідчити про тісні, а, можливо, й родинні зв’язки з ними;
3) не був церковником, а, навпаки, сміливим вільнодумцем, який наповнив поему язичницьми божествами;
4) любив природу, анемістичне одухотворення якої було піднято ним на височінь, володів прекрасним знанням соколиного полювання, улюблений його образ – сокіл;
5) передова людина свого часу з широким кругозором, великою ерудицією, належав до дружинного середовища, був наближеною особою до одного з князів Руської держави;
6) досвідчений воїн, знав усі військові трофеї;
7) анонімним залишається для нас лише тому, що  був добре відомим  у свій час.

Постать автора «Слова про похід Ігорів» здавна привертає увагу і митців слова. «Великий Невідомий», як назвав автора поеми Е.Осетров,  зображується по-різному: в образі виражені утверджені наукові положення, дослідницька та перекладацька діяльність, творчий домисел. Письменники наче в один голос стверджують, що автор твору – близька до оточення Ігоря людина, представник його середовища, проте є багато версій щодо особи:

- син тисяцького (І.Новиков. «Син тисяцького», О.Скрипов. «Народження пісні»);
- один з хоробрих воїнів (Г.Троїцький. «Іду на «Ви», Е.Пермяк. «Шуміть, ратні знамена»);
- соратник князя (В.Кам’янський. «Половецьке поле»);
- князь Святослав Рильський – учасник походу (О.Домнін. «Матінка-Русь»);
- князь Ігор (І.Козєв. «Меч-кладенець», В.Чивиліхін «Пам’ять»);
- друг і вчитель князя, учасник походу (В.Малик. «Черлені щити»);
- син простого селянина, різніше талановитий співець-гусляр, відважний воїн, що служив при князівському дворі і не брав участі у поході (В.Шевчук. «Велесич»);
- Володимир Ярославич – старший син галицького князя Ярослава Осмомисла, який не брав участі у поході (Б. Лепкий. «Кояла»).
«Хто б не був великий Автор, – він наш премудрий пращур, предтеча і провісник і нас самих, і всіх здобутків наших у царстві духу. Чи буде знайдено його ім’я, чи лишиться він безіменним, – він є, він з нами. Будьмо ж і ми всі з ним! Як вірні його нащадки, брати по серцю й мові, хранителі землі тієї, яку він так безмежно і ніжно, до сліз, любив»[11, 37].

Використана література.

1.Косоруков А.Гений без имени.//Октябрь. – 1985. –  №9.
2.Махновець Л. Про автора “Слова о полку Ігоревім”. – К., 1989.
3.Мишаяич О. Нове про автора “Слова о полку Ігоревім” //Слово і час. – 1990. – № 6.
4.Охріменко П. Так хто ж автор “Слова о полку Ігоревім”? //Прапор. –1989. – № 4.
5.Охріменко П. Чи знаємо ми по імені автора «Слова о полку Ігоревім»? //Укр. мова і літ. в шк. –1990. – № 11.
6.Рибаков Б.А. Из истории культуры Древней Руси: Исследования и заметки.- Изд-во МГУ, 1984.
7.Рыбаков Б. Петр Бориславич. Поиск автора «Слова о полку Игореве». – М., 1991.
8.Сидоров Н. К вопросу об авторстве «Слова».// “Слово о полку Игореве». – М.-Л., 1950.
9.Соболь В.З глибини віків: Посібник для вчителя з вивчення давньої української літератри у школі.- К: «Зодіак-ЕКО», 2000.
10.Степанишин Б.І.Давня українська література в школі. – К.: Либідь, 2000. – С.335-361.
11.Шевчук В. Заради грана істини.// Рад. літературознавство. – 1985. – №7.

Надіслано вчителем української мови та літератури Семчук Д.Б. ліцею №3 м.Чернівці

_{Матеріали з української літератури онлайн, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української літератури скачати}