Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 10 клас. Повні уроки>> Економіка: Підприємницький дохід. Повні уроки

Тема

• 26-27. Підприємницький дохід
  

Мета

• Сформувати первинні знання про витрати виробництва та їх види, про формування бугалтерського та економічного прибутків, за рахунок чого відбувається зростання підприємницького доходу.
• Формувати вміння розраховувати підприємницький прибуток.
  

План

1. Витрати виробництва та їх види.
2. Доходи та їх види.
3. Доход підприємства. Прибуток. Види прибутку

Витрати виробництва та їх види

Витрати виробництва– це витрати людської праці: живої та уречевленої в засобах виробництва. Це грошовий вираз використання виробничих ресурсів для виробництва та реалізації життєвих благ.

Витрати подаються 2 способами:
1. економічні/ неявні/ приховані ( витрати, що можуть бути, якщо ви використали даний варіант виробництва, а не інший).
2. бухгалтерські/ зовнішні/ явні ( витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власником фірми).

Явні витрати бувають:
1. прямі – пов’язані безпосередньо з випуском продукції (витрати на сировину, матеріали, з/п найманим працівникам);
2. непрямі – ті, що не залежать від обсягу виробництва (орендна плата, страхові платежі, з/п адміністрації тощо).

Також виокремлюють незворотні витрати – витрати, що не відшкодовуються ( наприклад, витрати на страхування у разі ненастання страхової події).
 
Економічні витрати бувають:
1. постійними (витрати підприємства, що не залежать від обсягу випуску продукції:
• з/п адміністрацій
• оренда
• плата за кредит
• витрати енергії на невиробничі цілі).

2. змінні ( залежать вді обсягу випуску продукції:
• з/п найманим робітникам
• вартість сировини
• оплата транспортного обладнання).

Середні витрати – витрати у розрахунку на 1 одиницю продукції.

Сукупні витрати:
TC=FC+VC,
Де
ТС – сукупні витрати,
FC- постійні,
VC- змінні.
Графік витрат:

Середні витрати розраховуютьсяза формулою:
ATC=TC/Q, AVC=VC/Q, AFC=FC/Q.

Для аналізу доходів та витрати часто створюють спеціальні програми, що розраховують , як зміняться витрати або прибуток зі зміною якоїсь складової. Приклад такої програми дивись тут:

Доходи та їх види

Економічні ресурси мають своїх власників. Ті самі їх споживають або, що частіше буває, продають на ринках ресурсів і отримують за це плату у вигляді доходів. Покупці ресурсів (переважно фірми) мають можливість оплатити їх, так як продають на товарних ринках вироблену на базі економічних ресурсів продукцію і також отримують за це плату у вигляді доходів.
Таким чином, доходами називаються надходження від продажу економічних ресурсів і продукції.

 
Види факторних доходів

Доходи від економічних ресурсів (факторів виробництва) називають факторними доходами. Власники факторів виробництва (економічних ресурсів) отримують такі види доходів:

1.  від природних ресурсів - ренту (земельну, гірську, плату за воду і т.д.);

2. від трудових ресурсів - заробітну плату;

3. від капіталу - відсоток (як дохід власників грошового капіталу) і прибуток (як дохід власників реального капіталу);

4.  від підприємницьких здібностей - підприємницький дохід;

5. від знань-дохід від інтелектуальної власності.

У господарському житті, особливо у фірми, не завжди є можливість розмежовувати ці види факторних доходів, тим більше що вони часто поєднуються з доходами від продажу продукції.

Доход підприємства. Прибуток, види прибутку

Дохід є спонукальним мотивом і джерелом діяльності підприємства. Підприємство приводить у рух усі виробничі фактори - капітал, працю, природні ресурси - для створення продукту, його наступної реалізації та утворення доходу.

Загальний дохід підприємства - це сума доходу, отриманого фірмою від продажу певної кількості продукції. (Кількість проданого товару залежить від попиту на нього).
Таким чином, TR=PxQ, де TR (Total Revenue) - загальний дохід підприємства або виручка підприємства, P (Price) - ціна, Q (Quanting) - кількість проданої продукції. Розрізняють такі види доходу: валовий і чистий.

Валовий дохід підприємства становить грошову виручку від реалізації продукту (виконання робіт чи послуг), інших матеріальних цінностей і майна підприємства (включаючи основні фонди) тощо, зменшену на суму постійних витрат підприємства. Якщо від валового доходу підприємства відняти ще й змінні витрати, то одержують суму чистого доходу підприємства.

Чистий дохід підприємства - це прибуток підприємства.

Поняття "дохід" ширше поняття "прибуток". Прибуток підприємства є складовою частиною доходу підприємства. Прибуток - це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування. Він є джерелом оплати податків і з урахуванням значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання. Суть прибутку як економічної категорії проявляється у його функціях.

Прибуток виконує такі три функції:
* оцінка підсумків діяльності підприємства;
* розподіл чистого доходу в економіці;
* економічне стимулювання підприємства.

Щоб очистити загальний прибуток підприємства, потрібно від загального доходу відняти загальні витрати підприємства, тобто: TP= TR - TC, де TP (Total Profil) - загальний прибуток, TR (Total Revenue) - загальний дохід, TC (Total Cost) - загальні витрати.

Такий прибуток називається балансовим. Із балансового прибутку сплачується податок на прибуток. Величина, що залишилась, називається чистим прибутком. Розглянемо фактори, які впливають на утворення, розподіл та використання прибутку. До факторів, які діють на утворення прибутку, належать:
* виручка від реалізації товарів, робіт та послуг;
* виручка від реалізації інших активів, враховуючи матеріальні запаси та нематеріальні активи;
* виручка від основних засобів;
* доходи від пайової участі в інших підприємствах;
* доходи за акціями, облігаціями та іншими цінними паперами;
* перевищення отриманих штрафів, пені над сплаченими.

Слід відзначити взаємозалежні фактори прибутку: швидкість обороту оборотних фондів; ціни, тарифи; відсоткові ставки за позики; податки та податкові ставки; собівартість; продуктивність праці; фондовіддача; фондоозброєність. Розглядаючи розподіл прибутку, слід виділити такі основні напрямки:
* направляється в бюджет і позабюджетні фонди;
* направляється в банк на погашення позик і сплату відсотків;
* залишається на підприємстві;
* інші фактори розподілу.

У кінцевому рахунку прибуток підприємства використовується на:
* нагромадження (виробничий і науковий розвиток);
* соціальні потреби;
* покриття збитків та інших потреб;
* капітальні фінансові вкладення;
* споживання (виплата дивідендів, відсотків, матеріальна допомога і т.п.)

Існування двох підходів до виміру витрат підприємства (бухгалтерського і економічного) зумовлює застосування двох підходів до аналізу прибутку.

Бухгалтерський прибуток - це різниця між загальним доходом і бухгалтерськими (зовнішніми) витратами. У даному розрахунку ми оцінюємо лише поточні результати діяльності фірми. Але якщо необхідно проаналізувати стан фірми з огляду її перспективи, а, отже, найкращої з альтернатив використання її ресурсів, тоді слід обчислювати економічний прибуток підприємства.

Економічний прибуток (чистий прибуток) - це різниця між загальним доходом і економічними витратами, які містять бухгалтерські (зовнішні) та внутрішні витрати, зокрема, й нормальний прибуток. (Див. рис. 3). Наявність економічного прибутку є показником ступеня вигідності відлучення ресурсів від альтернативного використання їх в іншому виробництві.
 

 Підприємницька здатність як ресурс має свою специфічну оплату - підприємницький дохід. У реальному господарському житті його важко виділити, проте це не абстрактна економічна категорія. 
 

Підприємницький дохід - це та плата, яку отримує підприємець за свою організаторську роботу по об'єднанню і використання економічних ресурсів, за ризик збитків від використання цих ресурсів за господарські ініціативи (інновації) і монопольну ринкову владу.

В економічній теорії підприємницький дохід ділять на дві частини, що утворюють основу нормального прибутку та економічного прибутку. До першої відносять як би гарантований дохід підприємця, свого роду його заробітну плату; до другої - плату за ризик, інновації, монопольну владу. Зрозуміло, що величина підприємницького доходу коливається перш за все за рахунок другої складової.

Зі свого доходу підприємці мають сплачувати певні податки та внески. Як приклад, дивіться відео:

Список використаної літератури

1. Лекція на тему «Витрати підприємства» викладача Вітренко А. О.,  КНУ ім. Т. Шевченка.
2. Лекція на тему «Прибуток» викладача Кириленко В. І., КНУ ім. Т. Шевченка.
3. Лекція на тему «Витрати виробництва» викладача Кириленко В. І., КНУ ім. Т. Шевченка.
4. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы, политика: В 2 т. – М.: Республика.
5. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.Н. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – К.: Знання 2006.
6. Політична економія: Навч. посіб. / За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2007.

Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.

Над уроком працювали

Мазуренко М.С.

Толочко Г.О.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.