Гіпермаркет Знань>>Музика>>Музика 8 клас.Повні уроки>> Музика: Регтайм. С.Джоплін. Ритмічні вправи в сучасній манері. Повні уроки.   

Тип уроку

Комбінований

Мета

• Дослідити явище музичної культури –сучасну музику та регтайм як жанр музики;
• Дослідити напрямоки мистецтва, як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак;
  

Задачі уроку

• Ознайомити студентів з історією музичної культури 20 століття.
• Розвинути художньо-історичне мислення учнів;
• Показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху;
• Підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.

Хід уроку

• Вступне слово вчителя.
• Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео та прослузовування музичних творів.
• Дискусія, робота по групам. Висновок по темі

Учень повинен знати

• Окремі художні явища у соціокультурному просторі;
• Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.

Учень повинен вміти

Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.

Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)

Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.

Регтайм - ще один специфічний жанр афро-американського музикування, що склався до кінця XIX століття. Слово це означає "рваний" або "розірваний час", конкретно термін "rag" означає звуки, що з'являються між долями такту.Фактично, це означає яскраво виражене синкопування в мелодійної лінії на базі рівного акомпанементу в четвертих або восьмих долях такту. У вузькому сенсі слова регтайм означає американський аналог європейської фортепіанної музики кінця минулого століття. У цей час у Європі бурхливо розцвітала романтична фортепіанна школа, включала до свого репертуару музику від Шуберта, Шопена і Ліста до маршів і польок. Все це звучало і в Сполучених Штатах, але в типовому афро-американському ламанні з використанням потужного, часом складного ритму і з більшою динамікою, інтенсивністю.

Джерелом регтайма стала творчість спочатку провінційних негрів - піаністів. Для їх імпровізаційної манери було характерним використання ритмічних зрушень, "неправильних" акцентів, опора на "блюзові" ноти. З переміщенням до столичних умови регтайм втрачає свою імпровізаційну сутність і стає жанром композиторської музики.Тепер його створювали освічені композитори, які знають європейську фортепіанну техніку, гармонію, а самі регтайм видавалися в нотах. Однією з головних причин поширення регтайм стала надзвичайна популярність в США минулого століття фортепіано, яке повинно було бути в кожному "пристойному" будинку. Більш того, частим атрибутом стає і механічне піаніно - інструмент, дуже зручний для відтворення регтайм через технічно закладеного стаккатного якості звучання. Картонні валики, виготовлені для цих інструментів у 10-і роки нашого століття, були виявлені в 50-х роках, і звучання старих "Піано роллс" було зафіксовано на магнітофонній плівці.

Видатні композитори Скотт Джоплін

Особливу популярність отримали регтайми в кінці минулого століття в Сент-Луїсі, Канзас-Сіті, в містечку Седалія (шт. Міссурі), в Техасі. Саме в цьому штаті народився найвідоміший виконавець і композитор цього жанру Скотт Джоплін (Scott Joplin).

Scott Joplin

У Седаліі він прожив більшу частину життя і нерідко виступав у клубі під назвою "Maple Leaf". Від нього і походить назва відомого регтайм "Maple Leaf Rag", написаного в 1897 році. Крім Скотта Джопліна можна назвати ще чимало інших авторів і виконавців популярних регтайм, в тому числі Джеймса Скотта (James Scott), Джозефа Лемба (Josef Lamb). У самому кінці XIX і на початку XX століть мода на регтайм була неймовірна, в той же час з'являються композиції, які з успіхом виконувалися не тільки на фортепіано, але і ранніми джазових бендів, типові приклади "Tiger Rag", "12 Street Rag".

Josef Lamb

Одночасно з використанням регтайм маршируючими оркестрами піаністи раннього джазу отримали свободу імпровізаційного підходу в цьому жанрі.

Джеллі Ролл Мортон ("Jelly Roll" Morton)

Jelly Roll" Morton був цілком вільний від точних композиторських вказівок. Наступний період злету інтересу до регтайм припадає на 20 - 30-і роки нашого століття. У цей час їх взяли на озброєння піаністи Гарлемської школи, одним із засновників якої став Джеймс Пі Джонсон (James P. Johnson). Його учнями, майстрами стилю страйд-піано, були Фетс Уоллер (Fats Waller), Каунт Бейсі (Count Basie) і багато інших.

Count Basie

Як концертний жанр, регтайм відроджувався кілька разів і в післявоєнний час. Він виконувався, як піаністами - віртуозами, так і великими оркестрами. Сильний вплив європейської професійної музики робить регтайм приналежністю, так званої, "прохолодною стороні" джазу, на відміну від хот-джазу, що тяжіє до афро-американським музичним коріння.

Ритмічні вправи в сучасній манері

Ритм, у узагальненому розумінні, це наше сприйняття в часі будь-яких динамічних процесів. Час та ритм (поняття нероздільні) фактично стають гранями одного «потоку», «течії»: rhythmos походить від грецького «текти». Якщо розглядати ритм буття нашої планети, неважко помітити та відчути його хоча б на прикладі зміни кліматичних сезонів. У ХХ столітті відбулися певні культурні зміни: поява джазу з його ритмо-інтонаційною структурою, технічний прогрес, значна зміна психологічного темпоритму суспільства та багато інших чинників природно відобразилися на новому відчутті ритму як у житті загалом, так і в музичному мистецтві зокрема. Музика передбачає драматургію, постійний конфлікт, без якого неможливий творчий процес і все те, що має назву «мистецтво» – мистецтво мислити (варіювати), мистецтво творити (створювати), мистецтво виконувати (грати). Саме тому музика вважається найемоційнішим видом мистецтва. Адже це відповідає всім життєвим процесам та законам нашої планети. Наприклад, один з таких «конфліктів» існує в динаміці природи – світло та темрява, і лише за наявності цих двох складових можливо розрізнити якісь образи.

Свої витоки «ритміка» бере ще з античних часів, де поруч з гармонікою існувало вчення про ритм як один з основних розділів теорії музики. Сюди ж самостійним розділом вводилася й «метрика». Що ж стосується сьогодення, то в системі музичної освіти «ритміка» є не самостійною дисципліною, а лише одним з параграфів підручника з елементарної теорії музики. І це одна зі сторін, на жаль, спрощеного уявлення щодо ритміки у вітчизняній музичній педагогіці. Друга сторона такого звуженого застосування цієї дисципліни – це переважно методи музично-ритмічного виховання, а саме коли фізичні вправи використовуються як засіб активізації музичного сприйняття та емоційної чутливості на музику. Наведемо цікавий факт з хореографічного мистецтва. У 2002 році відомий французький хореограф Моріс Бежар із більш ніж сотні молодих українських балерин, які претендували на місце в його балетній трупі, вибрав Катерину Салкіну, випускницю Київського хореографічного училища.

Через рік, приїхавши до Києва, в одному зі своїх інтерв’ю на телебаченні К. Салкіна підкреслила такий факт, що була вкрай здивована тим, як уся трупа М. Бежара, без винятку, займається ритмікою не через банальне прослуховування й вивчення на слух ритмічних малюнків, а проводячи повноцінні заняття з професійним педагогом-барабанщиком, граючи барабанними паличками на тренажерах. Тому нічого дивного немає, що балетна трупа М. Бежара, за оцінкою критиків, на сьогоднішній день вважається кращою трупою Європи у світі сучасного балету. Підтвердженням уважного ставлення до ритміки в процесі формування молодих музикантів є використання стародавньої індійської системи «конокол» (konokol, konnokol) – мистецтва виспівування ритмічних складів, так би мовити, «вокальної перкусії».

Ця система вправ, що базується на ритмічних паттернах (малюнках), досить ретельно викладається у вищому музичному навчальному закладі Америки коледжі Берклі, де всі інструменталісти й вокалісти займаються не менше двох років у провідних майстрів з коноколу. Наведемо ще один приклад значення ритмічної культури в музичній освіті Західної Європи. Відомий педагог з естрадного вокалу Кетрін Садолін у своєму дослідженні «Повна вокальна техніка», аналізуючи стан справ у сучасному музичному мистецтві, розподіляє вокалістів на дві основні групи – класичних вокалістів та ритмічних співаків (rhythmic singers). Для порівняння, в академічній музиці нотний запис ритмічної послідовності вокальної партії є «еталоном» та «дзеркальним відображенням» аудіозапису. Зовсім інша ситуація при виконанні джазової п’єси, де нотна партія є лише приблизним рисунком композиції, що лунає. Це явище знайоме кожному джазовому музиканту – як інструменталісту, так і співаку. Манера джазового виконання відтворюється через індивідуальну ритмічну інтерпретацію. Характерною особливістю джазового співу є те, що соліст не відокремлюється від акомпанементу, а у своїх імпровізаціях імітує соло будь-якого духового інструмента оркестру. Цей прийом називають інструментальним вокалом, а саму вокальну імпровізацію – скет (scat). На жаль, у вітчизняних музичних навчальних закладах розвитку ритмічної культури приділяється мало уваги. Навчальні програми з естрадного вокалу побудовані на методиці академічного співу, без урахування значних відмінностей у звуковидобуванні, атаці звуку та кількості вокальних прийомів, які за ритмікою радикально відрізняються своєю багатогранністю стильових напрямків у сучасній музиці. Без належної фахової підготовки відтворити їх не є можливим.

Список використаної літератури

• Урок на тему "Регтайм. С.Джоплін. Ритмічні вправи в сучасній манері." учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м. Луцька Волинська область
• Урок на тему "Регтайм. С.Джоплін. Ритмічні вправи в сучасній манері." учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
• Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни
  
• Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.
• Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.
• Бриль И. Практический: курс джазовой импровизации на фортепиано – М.: Кифара, 2004. – 260 с.
• Карягина А. Джаз для начинающих – СПб.: Лань, 2008
• Романова Л. Школа эстрадного вокала Лань, 2007. – 40 с
• Sadolin K. Complete Vocal Technique / Sadolin. – Denmark, 2000. – 233 p.
• youtube. com

Над уроком працювали: учитель Козубська В.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст Муха О.М

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.