Реклама




Розквіт Київської Русі

Материал из Гипермаркет знаний

Перейти к: навигация, поиск
Реклама

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Розквіт Київської Русі


РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ


ВІДОМА Й ЧУТА В УСІХ КІНЦЯХ ЗЕМЛІ

З кожним роком могутнішала Київська держава. Владі Києва корилися нові й нові землі. Тож не поступалася княжа столиця авторитетом і славою найвпливовішим європейським дворам. Особливим піднесенням Київська Русь вирізнялася за князів Володимира та його сина Ярослава. Не­дарма першого нащадки звуть Великим, а другого - Мудрим.

Князь Володимир, син Святослава, посів великокнязівський стіл 980 р. і правив державою впродовж 35 років. За його князювання землі Київської держави простерлися від Карпат на заході до верхів'їв Оки та Волги на сході, від Новгорода на півночі до Чорного моря на півдні. Правити з Києва такою великою державою було важко. Тому Володимир у найбільших містах посадив своїх синів, а відтак уся влада зосередилася в руках великокняжої родини.

володимир великий

За Володимира почали карбувати перші давньоруські монети - златники й срібники. На них з одного боку був зображений сам князь, а з іншого - його герб - тризуб і напис «Володимир, а це його злато» або «Володимир на столі, а це його серебро».

Чимало зусиль докладав князь Володимир для боротьби проти загарбників-кочівників - печенігів. Він не тільки ходив у походи на войовничих сусідів, а й зміцнював власне військо, будував міста-фортеці для захисту південних кордонів.

За часів князя Володимира навколо центра Києва було споруджено міцні укріплення. Зводився й новий дитинець - «місто Володимира» з трьома в'їзними брамами, до яких прилягали високі оборонні вали. Водночас зі спорудженням укріплень «міста Володимира» на його території розгорнулося й велике міське будівництво. Найвизначнішою спорудою Києва 10 ст. стала церква Богородиці - Десятинна. За нею був головний майдан Верхнього міста - Бабин торжок, до якого сходилися дороги від усіх трьох брам дитинця. Навколо церкви здіймалися князівські палати. Тут, у Верхньому Києві, розташовувалися й двори найзнатніших бояр. З'явилися нові забудови і в Нижньому місті - на Подолі. Гостинно зустрічала торгові кораблі велика й зручна міська пристань. На подільському торговищі, де збиралися гості-купці з усіх країн світу, ніколи не припинялася жвава торгівля.

місто володимира

Найбільшою, без перебільшення доленосною, справою Володимира стало запровадження 988 р. єдиної, спільної для всієї держави релігії - християнства. Саме тому нащадки звуть Володимира Великим та пошановують як Святого.

Впровадження християнства літописець пов'язав із походом Володимира на грецьке місто Херсонес (Корсунь) у Криму, що належало тоді до візантійських володінь. Змусивши меш­канців міста відчинити браму, Володимир звернувся до володарів Візантії з вимогою віддати йому за дружину їхню сестру. Охрестившись у Херсонесі та одружившись із Анною -так звали візантійську принцесу, - Володимир повернувся до Києва. Потому він вдався до заходів для охрещення киян. Великий князь розіслав по місту гінців з наказом наступного дня прибути до Дніпра. Більшість киян разом із дітьми прийшли до річки та увійшли у воду. У присутності Володимира священики їх охрестили. Навернення до християнства киян започаткувало охрещення всієї країни.

Син Володимира Ярослав (1019-1054) прагнув зберегти велич успадкованої ним держави. Він повернув загарбані ворогами землі на заході. Південні ж кордони після блискучої перемоги над печенігами посунув далеко в степи. Недремно дбав про безпеку своєї держави, будуючи на кордонах міцні захисні споруди.

Великою його справою було зведення всіх руських законів в одну книгу. Так з'явився збірник «Руська правда», за яким чинили суд не одне століття. У статтях Ярослава йшлося про покарання за вбивство, побиття до крові чи синців, за вчинене каліцтво, виривання бороди й вусів, їзду на чужому коні, псування майна тощо. Покарання передбачало здебільшого грошові виплати, хоч іще зберігалося право родичів на кровну помсту. Гроші сплачувалися або на користь князя, або на користь потерпілого чи його родичів. Цікаво, що з-поміж мір покарання не було смертної кари.

За Ярослава виростали нові міста, розквітали старі, розбудовувалося й міцніло стольне місто Київ. Набувало поширення християнство. Було споруджено багато нових церков, які ставали осередками освіти, літератури та мистецтва.

Пожвавилися міждержавні відносини, з багатьма тогочасними країнами було укладено угоди «миру та любові», як казали тоді. Європейські правителі, бажаючи жити з могутньою Київською державою в мирі, прагнули породичатися з її володарями. Так, французький король Генріх Перший узяв собі за дружину дочку Ярослава Мудрого Анну.

анна ярославівна

З собою до Франції Анна привезла книгу Святого Письма. Саме на цій руській книзі французькі королі впродовж століть складали присягу, сходячи на престол.

Попрацюйте з історичною картою
1. Землі яких східнослов'янських племінних союзів - предків українців - були приєднанні до Київської Русі за Володимира та Ярослава?
2. Яких річок сягали кордони Київської Русі часів Володимира на заході та на сході, до яких озер простяглися володіння на півночі, якого моря сягнули на півдні?

Попрацюйте з датами та подіями
У якому році відбулося хрещення киян? Скільки років тому це було? Обчислення та дати позначте на стрічці часу.

Попрацюйте з історичними джерелами

1. Про хрещення киян літописець написав таке: «...Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: "Якщо не з'явиться хто завтра на ріці - багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, - то мені той противником буде". І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: "Якби се не добре було, князь і бояри усього б не прийняли". А назавтра вийшов Володимир із священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли - ті до шиї, а другі - до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили...»

Що в літописному переказі вказує на рішучість намірів Володимира впровадити християнство як державну релігію?

2. На златниках та срібниках Володимира Святославовича зображено як візантійського імператора. Про що це свідчить? Порівняйте портрети князів: Святослава - словесний, Володимира - на златнику, Ярослава - на печатці. Яка деталь зовнішності присутня на всіх зображеннях?

печатка

Жива історія

Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем Володимира зросла в сім разів. Іще вищими та потужнішими стали мури й вал.
Окрасою Києва часів Ярослава став собор Святої Софії. Храм вражав сучасників внутрішнім оздобленням і довершеністю своїх форм.

ярослав мудрий

Та не лише будівництвом уславив своє ім'я Ярослав. Літописець з великою шаною та гордістю писав, що до книжок він «виявляв завзяття...», отож князя без перебільшення можна назвати засновником книжної вченості на Русі. За правління Ярослава виникло багато шкіл. Осередками освіти були церкви й монастирі. Так, у Софії Київській діяли бібліотека й школа, де навчали грамоти й ознайомлювали з основами тогочасних наук дітей із заможних родин, а також була спеціальна майстерня, де створювали та перекладали книжки, велося літописання.

Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання

Чому князя Ярослава назвали Мудрим?

ЗЕРНА МУДРОСТІ

- Ось вона - Софія Київська, - відповів на запитання подорожнього киянин і попрямував далі. Велика й чиста, церква була схожа на гребінь хвилі, що піниться легким шумовинням.

Подорожній зупинився, аби краще роздивитися це дивовижне творіння. Стільки пройшов, але ніде не бачив чогось досконалішого. Навіть у столиці могутньої Візантії - Царгороді.

У Софії Київській галереї, башти зі сходами кожною лінією нестримно підносилися до неба, де несподівано вибухали тринадцятьма банями - малими від краю, більшими до середини і найбільшою в центрі. Золоті розсипи сонячних променів спадали прозорим дощем, від чого сяяли не лише маківки, а й уся споруда.

софійський собор

Затамувавши подих, подорожній увійшов до храму. Урочиста тиша впала на плечі, мов несподівана злива. На свіжих, щойно потинькованих стінах сліпуче стрибали сонячні зайчики та зрідка пробігали примхливі тіні. «Не запізнився! - подумав із радістю. - Саме мають розпочати малювання фресок».

- Тобі кого, чоловіче добрий? - долинуло звідкись із-під бані.

- Я - майстер. Прийшов на запрошення великого князя Ярослава.

- Еге, довго чекали ми на тебе, брате. Провідника кепського мав чи зорі неясно світили? - жартував під банею той самий голос. - Жданку, відведи гостя спочити. А після обіду почнемо розпис. Вже й пензлі готові, і фарби, а руки майстрів аж горять до роботи.

- Принеси спершу мені, хлопче, напитися, - звернувся подорожній до малого. - Знудився у світах без цілющої київської водиці.

- А хіба раніше ви бували в Києві? - подаючи глек води, спитав Жданко.

- Я, Жданку, виріс тут. А потім багато мандрував, учився. Тепер повернувся. Ще й не був ніде. Ходімо, покажеш мені місто.

- Це можна, - озвався хлопець й полопотів босими ногами до виходу.

Невпізнанним став Київ за роки князювання Ярослава. Верхнє місто, розташоване на горах, було укріплене новим могутнім валом із дерев'яними стінами, складеними з колод. Перед валом фортецю захищав великий рів, заповнений водою. До міста вели троє кам'яних брам. Головним, парадним в'їздом до Києва були Золоті ворота з надбрамною церквою Благовіщення. Ошатні й розкішні, вони радо зустрічали друзів, ворогам же були грізним застереженням. У місті скрізь провадилося будівництво. Неподалік Софійського собору зводився Георгіївський храм. Трохи далі з'явилася церква Святої Ірини.

мозаїка

- Розкажи, Жданку, як і хто будує ці храми, - попросив майстер-прибулець.

- Нічого певного не знаю. Чув тільки, що князь опікується ними так само, як і Софією. Подейкують, що одного разу, коли завітав Ярослав на будівництво Георгіївського храму, здивувався, чому так мало робітників. Тоді наказав кожному з них видавати щодня по срібній монеті. Князівську волю оголосили на торзі. Наступного дня прийшло на будівництво чимало майстрового люду.

- Гарні церкви, не знаєш, яка й краща, - оглядаючи їх, відка­зував майстер, а потім пояснив: - Георгіївську церкву зводять на честь небесного захисника великого князя, адже християнське ім'я Ярослава - Георгій. Свята Ірина - заступниця Ярославової дружини.

- А чому наша церква називається Софією? - запитав Жданко.

- Софія - грецькою означає мудрість. Отож звелів Ярослав побудувати храм, щоб звести пам'ятник мудрості Божій.

- А мені казали, - заперечив Жданко, - що цей храм споруджено на честь великої перемоги: начебто саме тут Ярослав переміг велике степове військо печенігів.

- Так воно й є. Про ту славну перемогу чув я, коли був далеко від Києва. Проте не лише мечами здобув її Ярослав, а насамперед мудрістю. Полюбляє наш князь книжну науку, шанує знання, вірить, що не поступаються книги силою ні перед гострою зброєю, ні перед міцними м'язами.

- Ви стільки знаєте про Київ, про нашого князя, ніби все життя тут прожили, - дивувався хлопець.

- Про нашу землю багато говорять по всіх усюдах. Поважають чужинці Ярослава, бо дбає він не тільки про нинішній день, а й про майбутнє своєї держави. От хоча б храм Софії. Буде тут і книгозбірня, де книги зберігатимуться, а також перекладатимуться й переписуватимуться, буде й школа, де навчатимуть охочих до науки дітей. Отож і кажуть, що рясно засіяв Ярослав руські землі зернами мудрості. Мине зовсім небагато часу - зійдуть ті зерна, зацвітуть пишним цвітом, примножать силу Київської держави.

Сонце повернуло на захід, коли Жданко з учителем - так став називати хлопець майстра - увійшли до Софії. Незабаром тонкі, прозорі фарби лягли на вологий тиньк. Народжувалася фреска. Ось багатолюдний Київ з вуличними музикантами, а ось і князівська сім'я з великим київським князем, який залишатиметься для нащадків Мудрим.

Про яку подію мовиться в оповіданні? Розкажіть про Софійський собор Ярослава Мудрого за планом: а) на честь якої події було збудовано; б) Софійський собор – премудрість Божа; в) Софія Київська – центр книжної науки та освіти. Чому оповідання названо «Зерна мудрості»?

Допитливим

Чи доводилося вам чути про мозаїки Софії Київської? Мозаїчні зображення оздоблювали стіни й підлогу головного київського храму.  З мозаїк Софійського собору найбільше вражають постаті Христа Вседержителя та Богоматері Заступниці. Про мистецьку довершеність цих мозаїк свідчить, зокрема, багатство кольорів. Дослідники налічують 35 відтінків зеленого кольору, 31 – червоного, 44 – жовтого. Всього ж у київських мозаїках 18 основних кольорів зі 143 відтінками. Але майстерність – не лише в кольорах. У Софії Київській одні мозаїки розташовані ближче до глядача, інші – далі. Одні освітлені яскравіше, інші перебувають у притінених місцях.  Одні на рівненьких площинах, інші – на кривизнах.

мозаїка

Усе це малярі мусили враховувати: що віддаленішим було зображення, то більшими шматочками його викладали.

Перевірте, про що дізналися й чого навчилися
1. Якою справою уславив своє ім'я Володимир?
2. Розкажіть про розбудову Києва за часів Володимира Великого.
3. Хто був наступником князя Володимира на київському столі?
4. Як Ярослав дбав про збереження величі успадкованої ним держави?
5. Які факти свідчать про поширення християнства за часів Ярослава?


В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів  


Матеріали з історії України, планування з історії України, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з історії України для 5 класу


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Реклама
Просмотры











Личные инструменты
��������...