Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 10 клас. Повні уроки>> Економіка: Різні види ринків та особливості формування цін. Повні уроки

Тема

• 17-18. Різні види ринків та особливості формування цін
  

Мета

• Дізнатися про різноманітні види ринків.
• Зрозуміти, навіщо потрібна конкуренція.
• Виокремити спільні та відмінні риси різних ринкових структур.

План

1. Різноманітність ринків.
2. Ринок досконалої конкуренції.
3. Ринок монополії.
4. Ринок монополістичної конкуренції.
5. Ринок олігополії.

Різноманітність ринків

Ринок - це організована структура, в якій існують виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживачів (попитом називається кількість товару, яку споживачі можуть купити за певною ціною) і пропозиції виробників (пропозиція - це кількість товару , яку виробники продають за певною ціною) встановлюються і ціни товарів, і обсяги продажів.
Основні види ринків зображені на рис. 1.1.

Кожний з ринків, у свою чергу, можна розділити на складові елементи. Так, ринок засобів виробництва включає ринок землі, верстатів, кормів, газу і т. д.; ринок інформації - ринки науково-технічних розробок, ноу-хау, патентів і ін; фінансовий ринок - ринки цінних паперів, банківських позичок і інших кредитних ресурсів.

Ми розглянемо детальніше основні види ринків залежно від рівня конкуренції (рис. 1.2).

  Рис.1.2. Характеристики основних видів ринку

Ступінь конкурентності на кожному з 4-х типів ринкових структур можна виразити такою динамікою (рис. 1.3):

Ринок досконалої конкурнеції

Досконала конкуренція – такий стан ринку, коли вплив кожного учасника економічного процесу на діяльність ринку настільки малий, що він не може впливати на загальні умови функціонування ринку та ціни.

Для ринку чистої (досконалої) конкуренції характерно:
1. Дуже багато продавців, які на рівних умовах конкурують між собою. Поняття "дуже багато" не має кількісного вираження, їх може бути тисячі, десятки або навіть сотні тисяч.
2. Стандартна продукція, що пропонується для продажу. Це означає, що споживач не відрізняє товар одного продавця від товару іншого, навіть якщо вони мають відмінності. Тому йому однаково, у якого з продавців придбати товар.
3. Відсутність можливості у окремого продавця впливати на ринкову ціну.
4. Вільний вступ до галузі та вихід з неї.
5. Відсутність нецінової конкуренції. Основою для проведення нецінової конкуренції, як правило, є диференціація товару. Оскільки на конкурентному ринку товари стандартні, то підстав для нецінової конкуренції немає.

Щодо особливостей формування цін, то, оскільки жоден з учасників ринку не впливає на ціну, вона є фіксованою, а досконалоконкурентний ринок знаходиться у рівновазі за умови, що Qd=Qs.
Крива попиту на ринку досконалої конкуренції є горизонтальною прямою ,а ціна є фіксованою на рівні Ре (рис.2.1)

 
Рис.2.1. Крива попиту на ринку досконалої конкуренції

Ринок монополії

Ринок чистої монополії – це ринок, де продукцію пропонує один продавець, а підприємство-монополіст прирівнюється до галузі.
Риси:
1. немає досконалих замінників продукції фірми-монополіста, товар унікальний
2. неможливість входження на ринок інших фірм
3. велика кількість покупців на ринку
4. досконала інформованість.
Крива попиту для такого ринку має від'ємний нахил(рис.3.1.), оскільки кожну наступну одиницю монополіст може продати лише за меншою ціною, а крива пропозиції для монополіста відсутня.

 
Рис. 3.1. Крива попиту на монопольному ринку

У короткостроковому періоді монополіст встановлює таку ціну, як адорівнює ціні попиту для певного об'єму блага. Таким чином монополіст привласнює т.з. «споживчий надлишок» (різниця між ціною, за якою споживач згоден купити товар та ціною, яку він сплачує). (рис. 2.1). Як ми бачимо, для досконалоконкурентного ринку точка рівноваги була б точка Е, і тоді б надлишок споживача становив трикутник( на малюнку – жовтого кольору). Проте монополіст немає кривої пропозиції і встановлює окрему ціну для кожного обсягу товару. Наприклад:

Нехай є ринок досконалої конкуренції. За ціною 5 грн. товар готові купити 5 споживачів, за 6 грн. – 6 споживачів, за 25 грн. – 10 споживачів. Рівноважна ціна встановлюється на рівні 6 грн. Отже, цей товар куплять 6 споживачів+10 споживачів, при цьому для тих споживачів, хто був готовий викласти 25 грн. на цей товар, утвориться споживчий надлишок( різниця між ціною, яку вони були готові витратити і ціною, яку витратили).

На ринку ж чистої монополії п'ятьом споживачам монополіст продав би товар за 5 грн, шістьом –за 6грн, десятьом –за 25 грн. Тут немає рівноважної ціни, як такої. Фірма-монополіст встановлює таку ціну, яку готові заплатити певна кількість споживачів за певний обсяг, привласнюючи таким чином споживчий надлишок.

Рис. 3.2. Споживчий надлишок

Треба також зазначити, що існують ринки так званої природної монополії ( галузь є природною монополією, якщо мінімальні витрати досягаються при виробництві товару лише 1 фірмою).
Приклади монополій дивись на малюнку 3.3.(Супутникове ТВ , Водопровід , Каналізація)

Для боротьби з монополізацією економіки кожна держава виробляє певну антимонопольну політику.

Ринок монополістичної конкуренції

Ринок монополістичної конкуренції поєднує в собі риси обох ринків( чистої монополії та досконалої конкуренції).
Головні ознаки:
1. Багато покупців та продавців.
2. Порівняно вільний віхд і вихід з галузі.
3. Досконала інформованість в межах певного ринкового сегмента.
4. Товар диференційований ( тобто різниться за якістю,упаковкою,властивостями).

На цьому ринку крива попиту має негативний нахил,а кут нахилу залежить від кількості фірм на ринку та від рівня диференціації товару. (рис.4.1.). Особливістю ринку монополістичної конкуренції є те, що виробник має два криві пропозиції (власну та галузеву),перша відображає залежність «ціна-обсяг» при зміні ціни певної фірми, а друга- коли всі підприємства змінюють ціни.(рис.4.2)

Рис.4.1. Крива попиту на ринку монополістичної конкуренції

Рис. 4.2. Криві попиту окремої фірми та усього ринку

Ціна ринку встановиться на перетині кривих попиту та пропозиції.

Ринок олігополії

Олігополія є переважаючою формою сучасної ринкової структури. Термін «олігополія» застосовується в економіці для опису ринку, на якому існують декілька фірм, окремі з який контролюють значну частину ринку і вступ на цей ринок нових фірм утруднено. Приклади класичних олігополій: "велика трійка" у США - "Дженерал моторз", "Форд", "Крайслер".

Продукція, вироблена фірмами, може бути як однорідна, так і диференційована. Однорідність переважає на ринках сировини і напівфабрикатів: руди, нафти, сталі, цементу; диференціація - на ринках споживчих товарів (автомобілі).

Нечисленність фірм сприяє їхнім монополістичним угодам: по встановленню цін, поділу ринків або по інших засобах обмеження конкуренції між ними. Доведено, що конкуренція на олігопольному ринку тим інтенсивниша, чим нижче рівень концентрації виробництва (більше число фірм), і навпаки.

Важливу роль у характері конкурентних відношень на такому ринку грають об’єм і структура тієї інформації про конкурентів і про умови попиту, якою фірми

володіють: чим такої інформації менше, тим більше конкурентною буде поведінка фірми. При олігополії ціни мають тенденцію до стійкої фіксації і змінюються не так часто. Типово так зване лідерство в цінах, коли їх переважно диктує одна провідна фірма, інші ж олігополісти ідуть за лідером. Доступ до ринку новим продавцям ускладнений. У випадку угоди олігополістів із приводу цін, конкуренція усе більше зміщається в напрямку якості, реклами й індивідуалізації.

Існування олігополії пов'язано з обмеженнями входу на даний ринок. Одне з них - необхідність значних капіталовкладень для створення підприємства в зв'язку з великомасштабним виробництвом олігопольних фірм.

Нечисленність фірм на олігопольному ринку змушує ці фірми використовувати не тільки цінову, але і нецінову конкуренцію, тому що остання в таких умовах є більш ефективна. Виробники знають, що якщо вони понизять ціни, то їхні конкуренти зроблять те ж саме, що призведе до падіння прибутків.

Війна цін - повторюване і довгострокове зниження цін на продукцію фірм олігопольної галузі, за допомогою якого, фірми розраховують збільшити обсяги продажів і прибутків. Але це рідко приносить їм вигоду.

Тому замість цінової конкуренції, що буде результативна в умовах досконалої конкуренції, «олігополісти» використовують нецінові методи боротьби: технічна перевага, якість і надійність виробу, методи збуту, характер наданих послуг і гарантій, диференціацію умов оплати, рекламу, економічне шпигунство.

Характерна риса олігопольного ринку - залежність поведінки кожної фірми від реакції і поведінки конкурентів. Значні розміри і значний капітал фірм вкрай немобільні на ринку, і в цих умовах найбільші вигоди обіцяє саме змова між олігопольними фірмами з метою підтримки цін і максимізації прибутків. Виробники домовляються про співробітництво й укладають (іноді відкриту і навіть оформлену) угоду про поділ ринку - «картельна угода».

Картель являє собою угоду декількох підприємств, що встановлює для всіх учасників обсяг виробництва, ціни на товар, умови найму робочої сили, обміну патентами, розмежування ринків збуту і долю («квоту») кожного учасника в загальному обсязі виробництва і збуту. Його ціллю є підвищення цін (понад конкурентний рівень), але не обмеження виробничої і постачальницько-збутової діяльності учасників.

Неможливість повністю і постійно використовувати картель для взаємодії олігопольних фірм, змушує їх йти на негласні економічні угоди, таємну економічну політику в області зміни цін і розмежування сфер впливу. Таке співробітництво може виявлятися як через особливу економічну політику олігопольних фірм у вигляді «жорсткості цін» або «лідерства у ціноутворенні», так і через особливі організації типу «патентних пулів» (або консорціумів).

Жорсткість цін - так називається практика дій олігопольних фірм, коли навіть при зміні витрат або попиту певна фірма не схильна до зміни ціни. Вона думає, що якщо їй прийдеться підняти ціну, то інші підуть за нею, що призведе до втрати частини ринку. Таким шляхом фірми утримуються від зміни цін через страх розв'язати «війну цін».

Приклади олігополії дивись на малюнку( Мобільні оператори, виробники літаків,комп'ютерних технологій,авто):

Питання для самоконтролю

1. Що таке ринок? За якими критеріями класифікують ринки?
2. Що таке досконалоконкурентний ринок?
3. Який товар продається на досконалоконкурентному ринку?
4. Яка головна відмінність між досконалоконкурентним ринком та монополією?
5. Назвіть основні риси ринку чистої моноплії.
6. Перерахуйте характерні охнаки ринку монополістичної конкуренції.
7. Що так олігополія?
8. Що собою представляє картель?

Список використаної літератури

1. Лекція на тему «Ринкові структури» викладача КНУ ім. Т. Шевченка, Вітренка А.О.
2. Лекція на тему «Ринок досконалої конкуренції у коротко- та довгостроковому періодах» викладача КНУ ім. Т. Шевченка, Вітренка А.О.
3. Лекція на тему «Ринок чистої монополії» викладача КНУ ім. Т. Шевченка, Вітренка А.О.
4. Лекція на тему «Монополістична конкуренція. Коротко- та довгострокова рівновага на ринку» викладача КНУ ім. Т. Шевченка, Вітренка А.О.
5. Лекція на тему «Олігополія» викладача КНУ ім. Т. Шевченка, Вітренка А.О.
6. Урок на тему «Типи конкуренції» викладача УГЛ КНУ ім. Т. Шевченка, Карпюк Г.І.
7. Мікроекономіка: Підручник / за ред. В. Д. Базилевича – К.: Знання.

Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.

Над уроком працювали

Карпюк Г.І.

Мазуренко М.С.

Толочко Г.О.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.