Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 6 клас>> Географія: Складові біосфери. Географічні закономірності поширення ґрунтів, рослин і тварин

Зародження життя на Землі

Учені вважають, що Земля як планета виникла близько 4,5 млрд років тому. Вона була безлюдною. Сумно хлюпотіли води мілких річок, мовчали безплідні рівнини й голі скелі. Мертву тишу порушував тільки гуркіт вулканів, які вивергали розпечену лаву і хмари розжареного попелу.

Близько 3,5 млрд років тому в мілководних частинах морів з'явилися перші організми — грудочки білка, які живилися, рухалися, розмножувалися. Звідки вони з'явились? Остаточної відповіді немає й донині. Можливо, це дія ультрафіолетового випромінювання, а може, життя було занесене з космічним пилом із безмежних просторів Всесвіту? Безліч постає запитань. Є надія, що твоє покоління знайде відповіді на них.

Минали сотні мільйонів років. Організми змінювалися і вдосконалювалися. Про це свідчать скам'янілі рештки, які можна побачити в краєзнавчих музеях. Спочатку основні види організмів жили в морській воді. Тільки близько 450 млн років тому вони почали виходити на суходіл, створивши на сьогодні суцільну оболонку життя на Землі — біосферу.

Різноманітність організмів на Землі

Усі організми об'єднують у чотири царства живої природи: рослини (близько 500 тис. видів), тварини (близько 1,5 млн видів), гриби (понад 100 тис. видів), мікроорганізми (мікроскопічні, часто одноклітинні). Організми, які належать до різних царств, перебувають  у тісному взаємозв'язку. Рослини здатні створювати органічні речовини з неорганічних, виділяючи кисень. Без сонячної енергії процес, що називається фотосинтезом, неможливий.

Тварини нездатні створювати органічні речовини і дістають їх, з'їдаючи траву (травоїдні) чи інших тварин (хижаки).
Кисень, що виділяють рослини, всі організми використовують для дихання, а вуглекислий газ, який вони видихають, потрібний рослинам для фотосинтезу.

Рештки відмерлих рослин і тварин розкладають бактерії грунту, перетворюючи їх на прості неорганічні речовини, які поглинаються новими поколіннями рослин. Якби не бактерії-«санітари», то рештки відмерлих тварин і рослин покрили б Землю шаром у кілька десятків метрів.

Межі біосфери

На відміну від інших оболонок Землі біосфера не має власних меж, а розміщується в межах інших оболонок.

Значному поширенню організмів сприяє їх здатність пристосовуватися до різноманітних умов. Так, мікроорганізми було виявлено в ісландських гейзерах з температурою води +93°С. Спори окремих бактерій зберігають життєздатність за температури — 253 °С.

Більшості організмів для дихання необхідний кисень, проте є бактерії, здатні жити глибоко під землею без нього. Мешканці океанічних глибин витримують величезний тиск товщі води. Тож спробуємо визначити межі біосфери в інших оболонках Землі.

Найвища точка нашої планети  має висоту 8 850 м. Птахи, які перелітають через неї, змушені підніматися майже до висоти 9 000 м. Можливо, це верхня межа біосфери? Але до позначки 14-20 км вітер може заносити пилок рослин і спори бактерій. Відомо, що вище від озонового шару організмів не може бути. Тобто верхня межа біосфери проходить на висоті 20 — 25 км, а вище умови виникнення й підтримання життєвих процесів неможливі.

Уся гідросфера заселена організмами, навіть на величезних глибинах. Тваринний світ океану багатий і різноманітний.

У літосфері межі біосфери, як визначають вчені — від кількох сотень метрів (ближче до поверхні трапляються личинки комах, у печерах — кажани, у підземних річках — сліпі риби) до кількох кілометрів — межа життя бактерій, які можуть існувати без повітря.

Отже, біосфера охоплює шари атмосфери, гідросфери та верхніх частин земної кори (мал. 11). Найсприятливіші умови для життя у місцях, де суміщаються всі оболонки Землі.

Мал. 11

З освоєнням космічного простору людиною межі біосфери розширилися. Зокрема, на космічних кораблях проводять досліди з різними організмами. Дедалі глибше проникають у надра Землі бурові інструменти геологів, а з ними — і мікроорганізми. Це вже штучні межі біосфери, яку людство називає техносферою. З діяльністю людини та її подальшим проникненням у космос і глибини Землі межі техносфери невпинно розширюватимуться.

Поширення організмів

Поширення життя на Землі тісно пов'язане з природними умовами. Від екватора до полюсів кількість видів організмів зменшується. Це залежить від клімату.

У приекваторіальній зоні суходолу, з високими температурами й великою кількістю опадів упродовж року розвивається розкішна рослинність. Верхівки дерев змикаються, утворюючи непроникне для сонячних променів зелене шатро. Окремі дерева заввишки 60 — 80 м (уяви, це 20 — 30-поверховий будинок!). Вони оповиті ліанами, на стовбурах і гіллях дерев оселяються інші рослини, які засвоюють вологу з повітря. Рослинність така густа, що ліси майже непрохідні. Більшість тварин і птахів маскуються серед квіток і листя цього вічнозеленого лісу, типовими представниками якого є мавпи.

На північ і південь від екватора, у зоні тропіків, де температури високі, а опадів менше, клімат здебільшого посушливий. Рослинність бідна, тварин мало. Деякі з них зариваються в пісок або живуть у норах (змії, ящірки, дрібні ссавці). Решта може тривалий час не пити воду (верблюди) або пробігати великі відстані в її пошуках (антилопи).

У помірних широтах, де температури змінюються за порами року, а опадів випадає достатньо, ростуть листопадні ліси. Така рослинність поширена і в Україні.

Біля полюсів в умовах низьких температур рослин майже немає. У товщі снігу й льоду є тільки бактерії та деякі одноклітинні водорості. Серед тварин найпоширенішими є білі ведмеді (Арктика) і пінгвіни (Антарктида), яких налічується кілька видів.

Отже, склад біосфери змінюється від екватора до полюсів. Найбагатші рослинність і тваринний світ — в екваторіальних і помірних широтах.

Наш співвітчизник академік В. І. Вернадський — основоположник учення про біосферу — писав: «Наземній поверхні немає сили більш постійно діючої, а тому й більш могутньої за кінцевими наслідками, ніж живі організми, взяті в цілому». Наслідки діяльності живих організмів позначилися на всіх оболонках Землі.

Взаємодія біосфери та атмосфери

Мільярди років тому навколо Землі не було атмосфери. Вона виникла як результат діяльності вулканів на поверхні планети. Гази, що виходили з надр, не зникали, не випаровувалися в космічному просторі, а силою тяжіння Землі утримувалися на її поверхні. З них і утворилася газова оболонка нашої планети — атмосфера. Вуглекислий газ і азот були основними в її складі, але майже не було кисню. На той час атмосфера була непридатною для життя.

З появою рослин кількість кисню стала збільшуватися, а вуглекислого газу — зменшуватися. З розвитком життя на Землі формувалося сучасне співвідношення газів повітря. І сьогодні роль рослин у «виробництві» кисню величезна. Недаремно ліси називають «легенями» нашої планети. Саме тому безконтрольне їх знищення є небезпечним.

Взаємозв'язок біосфери та атмосфери підтримується завдяки процесам фотосинтезу й дихання. Організми — регулятори вмісту газів у повітрі. Крім того, людина здійснює значний вплив на атмосферу, часто погіршуючи її стан.

Взаємодія біосфери й літосфери

Найактивніше це відбувається у верхній частині літосфери — земній корі. Рослини своїм корінням, яке проростає в тріщини, руйнують тверді гірські породи і перетворюють їх на пухкі, осадові. У земній корі нагромаджуються рештки рослин і скелетів тварин, які осідають на дно водойм, утворюючи товщі осадових порід (крейди, вапняку тощо). З рослинних решток складаються й кам'яне вугілля, торф.

Взаємодія біосфери й гідросфери

Вода - це саме життя. Без неї не можуть існувати організми, але й вони впливають на склад води в гідросфері. Вважається, що за останні 200 млн років майже не змінилася солоність океанічної води. Солі, нагромаджені в морській воді, використовуються організмами для своєї життєдіяльності. Наприклад, кальцій - складова їхніх скелетів, черепашок, панцирів. Завдяки процесам життєдіяльності організми підтримують сталість складу вод гідросфери.

Що таке ґрунт? Людина зацікавилася грунтом, коли стала займатися землеробством, тобто близько 7 тис. років тому. У Китаї в III тисячолітті до н. е. люди намагалися оцінити різні грунти за врожайністю культур. У середні віки вважали, що ґрунт для рослин — лише опора, а самі вони живляться тільки водою і повітрям.

Чим насправді є ґрунт за своєю природою і значенням для рослин? На це запитання вдалося відповісти тільки наприкінці XIX ст., коли зародилася наука ґрунтознавство. її основоположником вважають В. В. Докучаєва, який досліджував ґрунти України. Виявилося, що ґрунти і гірські породи — це не одне й те саме. На скелях, піску чи глині рослини не ростуть. На відміну від гірськіх порід ґрунти здатні забезпечувати рослини мінеральними речовинами, необхідними для їх розвитку. Тобто особливість грунтів — родючість, яка залежить від кількості гумусу (перегною) — продуктів розкладу мікроорганізмами решток відмерлих рослин і тварин.

Ґрунт — це верхній пухкий шар землі, що має родючість.

Утворення ґрунтів

Ґрунти формуються на поверхні Землі з початку зародження життя. Цей процес дуже повільний: за 100 років товща грунту в різних районах планети збільшується від 0,5 до 2,0 см.

Ґрунт — результат взаємодії організмів та їх решток з пухкими гірськими породами за участю повітря і води. Під впливом енергії Сонця в ґрунті відбуваються фізичні, хімічні та біологічні процеси. Фізичні — це руйнування мінералів і гірських порід унаслідок вивітрювання. Хімічні процеси пов'язані з розчиненням різних речовин у воді та відкладанням їх у грунті, біологічні — з розкладом (гниттям) решток тварин і рослин у результаті життєдіяльності мікроорганізмів та інших живих істот (черв'яків, личинок, мурашок, кротів тощо).

Оскільки процес утворення відбувається за різних природних умов, це приводить до формування різних типів грунтів. Найродючішими в світі вважаються чорноземи, які займають в Україні великі площі.

Склад ґрунту
Ґрунт складається з трьох частин — твердої, рідкої і газуватої. Тверда вміщує в собі подрібнені мінерали й гірські породи, а також перегній (гумус). Рідка частина - це вода, що переносить у грунті розчинені поживні речовини, якими живляться рослини. Газувата — насичує ґрунт повітрям. У разі нестачі кисню, який конче потрібний для життєдіяльності мікроорганізмів, родючість ґрунту різко знижується. Тільки взаємодія усіх складових визначає родючість ґрунту.

ВИСНОВКИ
1. Біосфера — оболонка Землі, населена організмами. Виникла кілька мільярдів років тому. Нині налічується понад 2 млн видів організмів, об'єднаних у чотири царства: рослини, тварини, гриби, мікроорганізми.
2. До складу біосфери входять нижня частина атмосфери (до озонового шару), вся гідросфера та верхня частина літосфери.
3. Діяльність людини впливає на межі біосфери, розширюючи її та створюючи техносферу.
4. Біосфера перебуває у взаємодії з усіма оболонками Землі. Сучасний склад атмосферного повітря, води гідросфери, утворення осадових гірських порід уламкового та органічного походження — наслідки взаємодії оболонки життя з атмосферою, гідросферою, літосферою.
5. Основоположник учення про біосферу — перший президент Української академії наук В. І. Вернадський.
6. Ґрунт — верхній пухкий шар землі, що має родючість.
7. Родючість — властивість ґрунту забезпечувати рослини необхідними для їх розвитку мінеральними речовинами. Родючість ґрунту залежить від кількості гумусу (перегною).
8. Ґрунт — особливе природне тіло, в утворенні якого беруть участь усі оболонки Землі. Основними чинниками формування ґрунтів є вивітрювання та діяльність організмів.

О.Я.Скуратович, Р.Р.Коваленко, Л.І.Круглик, Географія, 6 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів  

_{Онлайн бібліотека з підручниками і книгами з географії, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання з географії для 6 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.