СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО УРОКУ

Вододіл – межа між річковими басейнами.

Дельта — рівнина в гирлі річки, створена її наносами й прорізана безліччю рукавів і протоків.

Естуарій (з латинської – затоплені гирла) – лійкоподібне розширене в бік моря гирло річок.

Живлення річки – поповнення її річища водою.

Льодовик – велике рухоме скупчення льоду на поверхні суходолу.

Межень – найнижчий рівень води в річці, що настає в певну пору року.

Озеро – це природні заглибини та суходолі, які заповнені водою, та не мають зв’язку з морями та океанами.

Повінь – найвищий рівень води в річці, що настає в певну пору року.

Притока – річка, яка впадає в іншу річку. За напрямом течії розрізняють праві та ліві притоки.

Режим річки – зміни рівня води в річці протягом року.

Річка – це природний водний потік, що протікає в зниженнях рельєфу, створених її рухом.

Річкова ерозія — руйнівна робота річки.

Річкова система – головна річка з усіма притоками.

Річковий басейн – територія, з якої річка збирає свої води.

Снігова лінія – уявна межа, вище якої снігу випадає більше, ніж встигає розтанути.

Тектонічні озера – ті, улоговина яких сформувалася у прогинах земної кори, або під час опускання земної кори у розломах.