|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''Урок на тему: Степан Олійник і його твори «Ля-ля-ля», «Чудо в черевику»'''<br><br>''<dynamicarticlelist>українська література, клас, урок на тему,Степан Олійник і його твори «Ля-ля-ля», «Чудо в черевику»</dynamicarticlelist>Мета: ''<br>1. Ознайомити учнів з біографією та творчістю С. Олійника<br>2. Навчити аналізувати художні особливості гуморесок, проводити аналогії з власними спостереженнями<br>3. Розвивати в учнів зв’язне мовлення, увагу, мислення, уяву, пам'ять, вміння робити власні висновки., іронічно та критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності й самого себе.<br>4. Виховувати почуття любові, гумору, гумористичного ставлення до життя, праці, честі, людської гідності.<br><br><br>''Тип уроку: ''комбінований: розповідь, урок з використанням живописних засобів, бесіда, виразне читання твору.<br><br>''Обладнання'': портрет Степана Олійника. | + | '''Урок на тему: Степан Олійник і його твори «Ля-ля-ля», «Чудо в черевику»'''<br><br>''Мета: ''<br>1. Ознайомити учнів з біографією та творчістю С. Олійника<br>2. Навчити аналізувати художні особливості гуморесок, проводити аналогії з власними спостереженнями<br>3. Розвивати в учнів зв’язне мовлення, увагу, мислення, уяву, пам'ять, вміння робити власні висновки., іронічно та критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності й самого себе.<br>4. Виховувати почуття любові, гумору, гумористичного ставлення до життя, праці, честі, людської гідності.<br><br><br>''Тип уроку: ''комбінований: розповідь, урок з використанням живописних засобів, бесіда, виразне читання твору.<br><br>''Обладнання'': портрет Степана Олійника. |
| | | |
- | <br>''Епіграф:''<br>« Що скажу їм?»<br>Як в Одесу везли мене<br>В школу батьки,<br>Вслід лунали земляцькі поради:<br>— Придивляйсь, научайсь, —<br>— Наставляли дядьки, —<br>— Оберем головою сільради!.. | + | <br>''Епіграф:''<br>« Що скажу їм?»<br>Як в Одесу везли мене<br>В школу батьки,<br>Вслід лунали земляцькі поради:<br>— Придивляйсь, научайсь, —<br>— Наставляли дядьки, —<br>— Оберем головою сільради!.. |
| | | |
- | Що скажу їм!<br> Можливо, порадите ви?<br> Бо в становищі я у такому, що й тепер не доріс іще<br> До голови – | + | Що скажу їм!<br> Можливо, порадите ви?<br> Бо в становищі я у такому, що й тепер не доріс іще<br> До голови – |
| | | |
- | Ні сільради, ані місцевкому. | + | Ні сільради, ані місцевкому. |
| | | |
- | <br>''План:'' | + | <br>''План:'' |
| | | |
- | <br>1. Вступне слово вчителя.<br>2. Повідомлення теми і мети уроку. Епіграф.<br>3. Розповідь вчителя про Степана Олійника: біографія та творчість.<br>4. Виразне читання гуморески «Чудо в черевику» та бесіда про викривальний характер гуморески.<br>5. Виразне читання гуморески «Ля-ля-ля» та бесіда про її зміст та викривальний характер.<br>6. Бесіда про гумористичні явища дійсності. Обговорення вірша «Написав листа Панас»<br>7. Підсумкова бесіда.<br>8. Завдання додому.<br>9. Оцінювання.<br><br><br><br><u> Хід уроку:</u> | + | <br>1. Вступне слово вчителя.<br>2. Повідомлення теми і мети уроку. Епіграф.<br>3. Розповідь вчителя про Степана Олійника: біографія та творчість.<br>4. Виразне читання гуморески «Чудо в черевику» та бесіда про викривальний характер гуморески.<br>5. Виразне читання гуморески «Ля-ля-ля» та бесіда про її зміст та викривальний характер.<br>6. Бесіда про гумористичні явища дійсності. Обговорення вірша «Написав листа Панас»<br>7. Підсумкова бесіда.<br>8. Завдання додому.<br>9. Оцінювання.<br><br><br><br><u> Хід уроку:</u> |
| | | |
- | <u></u><br><br>1. Доброго дня! Сьогодні ми розглянемо творчість відомого українського гумориста Степана Олійника. Чи знаєте ви щось про таку людину? Чи, можливо, читали його твори? | + | <u></u><br><br>1. Доброго дня! Сьогодні ми розглянемо творчість відомого українського гумориста Степана Олійника. Чи знаєте ви щось про таку людину? Чи, можливо, читали його твори? |
| | | |
- | <br>2. Темою нашого уроку є «Степан Олійник і його твори «Ля-ля-ля» та «Чудо в черевику».<br>Ми маємо дізнатися нове про життя та творчість цього гумориста та просто прекрасної людини та навчитися аналізувати гуморески.<br> <br>3. Степан Олійник був кремезним чоловіком. Носив солдатські чоботи, поношене пальто. У лівій руці тримав шапку-вушанку. Широке лице. Високий лоб. Коротко стрижений чуб. З-під розлогих брів променилися добрі, розумні очі. | + | <br>2. Темою нашого уроку є «Степан Олійник і його твори «Ля-ля-ля» та «Чудо в черевику».<br>Ми маємо дізнатися нове про життя та творчість цього гумориста та просто прекрасної людини та навчитися аналізувати гуморески.<br> <br>3. Степан Олійник був кремезним чоловіком. Носив солдатські чоботи, поношене пальто. У лівій руці тримав шапку-вушанку. Широке лице. Високий лоб. Коротко стрижений чуб. З-під розлогих брів променилися добрі, розумні очі. |
| | | |
- | <br> Народився Степан Олійник 3 квітня 1908 року в селі Пасисели на Одещині в багатодітній хліборобській сім’ї. Від тяжких злигоднів батьки вирішили емігрувати до Канади або в Кустанайську область. Як згадувала сестра письменника, вже й коней запрягли... Та порятував дядько Захарій, забравши родину в своє село — Третю Миколаївку. Нині це Левадівка. В Першу світову війну батька мобілізували на фронт. Степан був найстарший, отож доводилося і по господарству поратися, і в полі орати, сіяти, косити, й молотити. До школи мати проводжала сина за народним звичаєм. Спекла калач — для вчителя. У школу треба нести святий хліб, бо починаєш велику справу — ідеш навчатися грамоті. А ще поставила на коліна молитися Богові, “щоб помагав учитися і дав добру пам’ять”. Наука хлопцеві давалася легко. Уже в першому класі написав лист до батька, який перебував у австрійському полоні. Тато листа одержав, і “весь барак плакав”, коли читали виведені дитячою рукою слова. | + | <br> Народився Степан Олійник 3 квітня 1908 року в селі Пасисели на Одещині в багатодітній хліборобській сім’ї. Від тяжких злигоднів батьки вирішили емігрувати до Канади або в Кустанайську область. Як згадувала сестра письменника, вже й коней запрягли... Та порятував дядько Захарій, забравши родину в своє село — Третю Миколаївку. Нині це Левадівка. В Першу світову війну батька мобілізували на фронт. Степан був найстарший, отож доводилося і по господарству поратися, і в полі орати, сіяти, косити, й молотити. До школи мати проводжала сина за народним звичаєм. Спекла калач — для вчителя. У школу треба нести святий хліб, бо починаєш велику справу — ідеш навчатися грамоті. А ще поставила на коліна молитися Богові, “щоб помагав учитися і дав добру пам’ять”. Наука хлопцеві давалася легко. Уже в першому класі написав лист до батька, який перебував у австрійському полоні. Тато листа одержав, і “весь барак плакав”, коли читали виведені дитячою рукою слова. |
| | | |
- | <br>Після закінчення чотирирічки постала дилема: вчитися далі чи ставати до плуга. Гнідими кіньми повіз Стьопу до Одеси, в школу імені Лесі Українки. “Виводили в люди” хлопця гуртом. У господарстві була корівчина, отож сестри Оля й Мотря по черзі носили, перебрівши річку, молоко на ринок. Виручали щомісяця по 5 карбованців. Увесь отой заробіток посилали Степанові. | + | <br>Після закінчення чотирирічки постала дилема: вчитися далі чи ставати до плуга. Гнідими кіньми повіз Стьопу до Одеси, в школу імені Лесі Українки. “Виводили в люди” хлопця гуртом. У господарстві була корівчина, отож сестри Оля й Мотря по черзі носили, перебрівши річку, молоко на ринок. Виручали щомісяця по 5 карбованців. Увесь отой заробіток посилали Степанові. |
| | | |
- | <br> Коли в 1930-му батько потрапив під “розкулачку”, юнак уже був студентом. Ясна річ, сина “ворога народу” з вузу виключили, і він влаштувався на роботу рульовим на кораблі “Ленін”. А коли через рік відновився в педінституті, то заарештували вже самого за неблагонадійність. За те, що складав дотепні частівки для студентської стіннівки “Синя блуза”. Хлопця невдовзі випустили. Перебування в казематі не минулося безслідно: від нервового стресу захворів на епілепсію. Відпустила недуга лише після війни. <br>1934 році закінчив педінститут. Працював кореспондентом газети “Чорноморська комуна”, обійшов багато районів Одеської області. Зрідка друкував поезії в газетах. | + | <br> Коли в 1930-му батько потрапив під “розкулачку”, юнак уже був студентом. Ясна річ, сина “ворога народу” з вузу виключили, і він влаштувався на роботу рульовим на кораблі “Ленін”. А коли через рік відновився в педінституті, то заарештували вже самого за неблагонадійність. За те, що складав дотепні частівки для студентської стіннівки “Синя блуза”. Хлопця невдовзі випустили. Перебування в казематі не минулося безслідно: від нервового стресу захворів на епілепсію. Відпустила недуга лише після війни. <br>1934 році закінчив педінститут. Працював кореспондентом газети “Чорноморська комуна”, обійшов багато районів Одеської області. Зрідка друкував поезії в газетах. |
| | | |
- | <br> Факти, які Олійник використовував для творів, були такими типовими, що часто люди впізнавали себе в його героях.<br>Часто повторював: “Поганий той сюжет, котрий не підкріпляється життям”. І радив молодим колегам по перу дотримувати цього принципу. До слова, за все життя ні до кого не звернувся на “ти”. Тільки на “ви”. <br> <br> Ще в студентські роки, коли заарештували Степана Івановича, однією із причин стала українська сорочка. Донощик повідомляв, буцімто Олійник вербував у молодіжне підпілля лише тих, хто одягав вишиванки. Незалежно від моди. Як талісман. У першій своїй битві в 1941-му в Голосіївському лісі він теж був у ній. Командир парашутно-десантної бригади Олександр Родимцев неабияк здивувався, коли перед ним постав “вояк” із посвідченням газети “Червона Армія” не в гімнастерці, а в розірваній, вкритій пилюкою... українській сорочці. “Білобілетник” Олійник дістав тоді у подарунок трофейний пістолет. | + | <br> Факти, які Олійник використовував для творів, були такими типовими, що часто люди впізнавали себе в його героях.<br>Часто повторював: “Поганий той сюжет, котрий не підкріпляється життям”. І радив молодим колегам по перу дотримувати цього принципу. До слова, за все життя ні до кого не звернувся на “ти”. Тільки на “ви”. <br> <br> Ще в студентські роки, коли заарештували Степана Івановича, однією із причин стала українська сорочка. Донощик повідомляв, буцімто Олійник вербував у молодіжне підпілля лише тих, хто одягав вишиванки. Незалежно від моди. Як талісман. У першій своїй битві в 1941-му в Голосіївському лісі він теж був у ній. Командир парашутно-десантної бригади Олександр Родимцев неабияк здивувався, коли перед ним постав “вояк” із посвідченням газети “Червона Армія” не в гімнастерці, а в розірваній, вкритій пилюкою... українській сорочці. “Білобілетник” Олійник дістав тоді у подарунок трофейний пістолет. |
| | | |
- | <br> Розповідали, що коли Степан Іванович лікувався в знаменитій одеській клініці Філатова, то теж не розлучався з вишиванкою. Його талісман приніс невимовну радість: після операції на очах почав бачити. Винятково скромний чоловік їй навіть не зізнався, що є депутатом Верховної Ради СРСР, кавалером орденів Леніна, Трудового Червоного Прапора і лауреатом Державної премії СРСР. | + | <br> Розповідали, що коли Степан Іванович лікувався в знаменитій одеській клініці Філатова, то теж не розлучався з вишиванкою. Його талісман приніс невимовну радість: після операції на очах почав бачити. Винятково скромний чоловік їй навіть не зізнався, що є депутатом Верховної Ради СРСР, кавалером орденів Леніна, Трудового Червоного Прапора і лауреатом Державної премії СРСР. |
| | | |
- | <br> Степан Олійник воював, як кажуть, на пташиних правах, бо військова комісія визнала його непридатним до армійської служби. Після евакуації пішов працювати в “Сталінградську правду”. Коли ж ворог наблизився до міста, газета стала прифронтовою, а Олійник — прифронтовим кореспондентом. Створив образ веселого солдата. | + | <br> Степан Олійник воював, як кажуть, на пташиних правах, бо військова комісія визнала його непридатним до армійської служби. Після евакуації пішов працювати в “Сталінградську правду”. Коли ж ворог наблизився до міста, газета стала прифронтовою, а Олійник — прифронтовим кореспондентом. Створив образ веселого солдата. |
| | | |
- | <br> Навіть Леонід Гайдай сам зізнався, що щаслива історія знаменитого фільму “Пес Барбос і незвичайний крос” почалася... з фейлетону Олійника. А було це так. Степанові Івановичу читач із Горяївки надіслав листа, в якому розповідав про місцевих вандалів, які глушать рибу динамітом. Під час такої “риболовлі” навчений собака одного з браконьєрів схопив запал і кинувся за господарем... | + | <br> Навіть Леонід Гайдай сам зізнався, що щаслива історія знаменитого фільму “Пес Барбос і незвичайний крос” почалася... з фейлетону Олійника. А було це так. Степанові Івановичу читач із Горяївки надіслав листа, в якому розповідав про місцевих вандалів, які глушать рибу динамітом. Під час такої “риболовлі” навчений собака одного з браконьєрів схопив запал і кинувся за господарем... |
| | | |
- | <br> Створений за цією фабулою фільм закупили десятки країн світу. Він здобув високу відзнаку в Каннах. На його зйомках сформувалося чудове тріо акторів — Віцин, Нікулін, Моргунов. Потім Євген Моргунов згадував: “Если бы не было фельетона “Пес Барбос и необычный кросс”, то не было бы и “Кавказской пленницы”, “Самогонщиков”, “Операции “Ы” и многих других фильмов... Начало всему этому — Степан Олейник!” | + | <br> Створений за цією фабулою фільм закупили десятки країн світу. Він здобув високу відзнаку в Каннах. На його зйомках сформувалося чудове тріо акторів — Віцин, Нікулін, Моргунов. Потім Євген Моргунов згадував: “Если бы не было фельетона “Пес Барбос и необычный кросс”, то не было бы и “Кавказской пленницы”, “Самогонщиков”, “Операции “Ы” и многих других фильмов... Начало всему этому — Степан Олейник!” |
| | | |
- | <br> Фільм показували в посольствах Радянського Союзу, щоб розсмішити невдоволених чимось дипломатів. За словами колишнього посла колишнього СРСР у Австралії Басова, після демонстрування кінокомедії всі угоди підписували як належить. <br>''<br>4. Прочитайте, будь ласка, виразно гумореску «Чудо у черевику».''<br><br>Питання до гуморески «Чудо у черевику»: | + | <br> Фільм показували в посольствах Радянського Союзу, щоб розсмішити невдоволених чимось дипломатів. За словами колишнього посла колишнього СРСР у Австралії Басова, після демонстрування кінокомедії всі угоди підписували як належить. <br>''<br>4. Прочитайте, будь ласка, виразно гумореску «Чудо у черевику».''<br><br>Питання до гуморески «Чудо у черевику»: |
| | | |
- | <br>• Який момент у гуморесці вам сподобався найбільше?<br>• Чим відрізняється гумор від сатири? Як ви вважаєте, цей твір є гумористичним чи сатиричним? <br>• Чому навчила вас ця гумореска?<br>• Чи вірите ви у всілякі звичаї та прикмети? | + | <br>• Який момент у гуморесці вам сподобався найбільше?<br>• Чим відрізняється гумор від сатири? Як ви вважаєте, цей твір є гумористичним чи сатиричним? <br>• Чому навчила вас ця гумореска?<br>• Чи вірите ви у всілякі звичаї та прикмети? |
| | | |
- | <br>''5. Прочитайте виразно гумореску «Ля-ля-ля»''<br>Питання до гуморески «Ля-ля-ля»<br>• Про яких «співаків» говорив автор? Чому це слово він бере в лапки?<br>• Чи існують і сьогодні такі «співаки»?<br>• Кого з сучасних співаків і співачок ви слухаєте? Чому? Що вам в них подобається?<br>• Ця гумореска є гумористичною чи сатиричною?<br>''<br>6. Розкажіть, які смішні історії зустрічалися у вашому житті? ''<br>Послухайте вірш Олійника про те, як «Написав листа Панас».<br>• Що автор висміює у цьому творі?<br>• Чи знаєте ви таких «грамотіїв»?<br>• А, можливо, це стосується кожного з нас, адже ми усі розмовляємо двома мовами і досконало не знаємо жодної з них?<br>• Чому потрібно вчити правила з мови? Що вони дають кожній людині?<br>• Якою людиною ви хочете бути, коли виростете?<br><br>''7. Дайте відповіді на запитання:'' | + | <br>''5. Прочитайте виразно гумореску «Ля-ля-ля»''<br>Питання до гуморески «Ля-ля-ля»<br>• Про яких «співаків» говорив автор? Чому це слово він бере в лапки?<br>• Чи існують і сьогодні такі «співаки»?<br>• Кого з сучасних співаків і співачок ви слухаєте? Чому? Що вам в них подобається?<br>• Ця гумореска є гумористичною чи сатиричною?<br>''<br>6. Розкажіть, які смішні історії зустрічалися у вашому житті? ''<br>Послухайте вірш Олійника про те, як «Написав листа Панас».<br>• Що автор висміює у цьому творі?<br>• Чи знаєте ви таких «грамотіїв»?<br>• А, можливо, це стосується кожного з нас, адже ми усі розмовляємо двома мовами і досконало не знаємо жодної з них?<br>• Чому потрібно вчити правила з мови? Що вони дають кожній людині?<br>• Якою людиною ви хочете бути, коли виростете?<br><br>''7. Дайте відповіді на запитання:'' |
| | | |
| <br>• Отож, хто такий Степан Олійник? Які твори він писав? Що ви запам’ятали з його біографії?<br>• Яка гумореска вам найбільше сподобалася? Чому?<br>• В чому різниця між гумористичними і сатиричними творами?<br>• Чому до життя потрібно ставитися з гумором?<br>''<br>8. Написати твір-мініатюру на тему «Мій погляд на світ: гумористичний та серйозний».''<br><br><br> | | <br>• Отож, хто такий Степан Олійник? Які твори він писав? Що ви запам’ятали з його біографії?<br>• Яка гумореска вам найбільше сподобалася? Чому?<br>• В чому різниця між гумористичними і сатиричними творами?<br>• Чому до життя потрібно ставитися з гумором?<br>''<br>8. Написати твір-мініатюру на тему «Мій погляд на світ: гумористичний та серйозний».''<br><br><br> |
Версия 14:01, 17 августа 2009
Урок на тему: Степан Олійник і його твори «Ля-ля-ля», «Чудо в черевику»
Мета: 1. Ознайомити учнів з біографією та творчістю С. Олійника 2. Навчити аналізувати художні особливості гуморесок, проводити аналогії з власними спостереженнями 3. Розвивати в учнів зв’язне мовлення, увагу, мислення, уяву, пам'ять, вміння робити власні висновки., іронічно та критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності й самого себе. 4. Виховувати почуття любові, гумору, гумористичного ставлення до життя, праці, честі, людської гідності.
Тип уроку: комбінований: розповідь, урок з використанням живописних засобів, бесіда, виразне читання твору.
Обладнання: портрет Степана Олійника.
Епіграф: « Що скажу їм?» Як в Одесу везли мене В школу батьки, Вслід лунали земляцькі поради: — Придивляйсь, научайсь, — — Наставляли дядьки, — — Оберем головою сільради!..
Що скажу їм! Можливо, порадите ви? Бо в становищі я у такому, що й тепер не доріс іще До голови –
Ні сільради, ані місцевкому.
План:
1. Вступне слово вчителя. 2. Повідомлення теми і мети уроку. Епіграф. 3. Розповідь вчителя про Степана Олійника: біографія та творчість. 4. Виразне читання гуморески «Чудо в черевику» та бесіда про викривальний характер гуморески. 5. Виразне читання гуморески «Ля-ля-ля» та бесіда про її зміст та викривальний характер. 6. Бесіда про гумористичні явища дійсності. Обговорення вірша «Написав листа Панас» 7. Підсумкова бесіда. 8. Завдання додому. 9. Оцінювання.
Хід уроку:
1. Доброго дня! Сьогодні ми розглянемо творчість відомого українського гумориста Степана Олійника. Чи знаєте ви щось про таку людину? Чи, можливо, читали його твори?
2. Темою нашого уроку є «Степан Олійник і його твори «Ля-ля-ля» та «Чудо в черевику». Ми маємо дізнатися нове про життя та творчість цього гумориста та просто прекрасної людини та навчитися аналізувати гуморески. 3. Степан Олійник був кремезним чоловіком. Носив солдатські чоботи, поношене пальто. У лівій руці тримав шапку-вушанку. Широке лице. Високий лоб. Коротко стрижений чуб. З-під розлогих брів променилися добрі, розумні очі.
Народився Степан Олійник 3 квітня 1908 року в селі Пасисели на Одещині в багатодітній хліборобській сім’ї. Від тяжких злигоднів батьки вирішили емігрувати до Канади або в Кустанайську область. Як згадувала сестра письменника, вже й коней запрягли... Та порятував дядько Захарій, забравши родину в своє село — Третю Миколаївку. Нині це Левадівка. В Першу світову війну батька мобілізували на фронт. Степан був найстарший, отож доводилося і по господарству поратися, і в полі орати, сіяти, косити, й молотити. До школи мати проводжала сина за народним звичаєм. Спекла калач — для вчителя. У школу треба нести святий хліб, бо починаєш велику справу — ідеш навчатися грамоті. А ще поставила на коліна молитися Богові, “щоб помагав учитися і дав добру пам’ять”. Наука хлопцеві давалася легко. Уже в першому класі написав лист до батька, який перебував у австрійському полоні. Тато листа одержав, і “весь барак плакав”, коли читали виведені дитячою рукою слова.
Після закінчення чотирирічки постала дилема: вчитися далі чи ставати до плуга. Гнідими кіньми повіз Стьопу до Одеси, в школу імені Лесі Українки. “Виводили в люди” хлопця гуртом. У господарстві була корівчина, отож сестри Оля й Мотря по черзі носили, перебрівши річку, молоко на ринок. Виручали щомісяця по 5 карбованців. Увесь отой заробіток посилали Степанові.
Коли в 1930-му батько потрапив під “розкулачку”, юнак уже був студентом. Ясна річ, сина “ворога народу” з вузу виключили, і він влаштувався на роботу рульовим на кораблі “Ленін”. А коли через рік відновився в педінституті, то заарештували вже самого за неблагонадійність. За те, що складав дотепні частівки для студентської стіннівки “Синя блуза”. Хлопця невдовзі випустили. Перебування в казематі не минулося безслідно: від нервового стресу захворів на епілепсію. Відпустила недуга лише після війни. 1934 році закінчив педінститут. Працював кореспондентом газети “Чорноморська комуна”, обійшов багато районів Одеської області. Зрідка друкував поезії в газетах.
Факти, які Олійник використовував для творів, були такими типовими, що часто люди впізнавали себе в його героях. Часто повторював: “Поганий той сюжет, котрий не підкріпляється життям”. І радив молодим колегам по перу дотримувати цього принципу. До слова, за все життя ні до кого не звернувся на “ти”. Тільки на “ви”. Ще в студентські роки, коли заарештували Степана Івановича, однією із причин стала українська сорочка. Донощик повідомляв, буцімто Олійник вербував у молодіжне підпілля лише тих, хто одягав вишиванки. Незалежно від моди. Як талісман. У першій своїй битві в 1941-му в Голосіївському лісі він теж був у ній. Командир парашутно-десантної бригади Олександр Родимцев неабияк здивувався, коли перед ним постав “вояк” із посвідченням газети “Червона Армія” не в гімнастерці, а в розірваній, вкритій пилюкою... українській сорочці. “Білобілетник” Олійник дістав тоді у подарунок трофейний пістолет.
Розповідали, що коли Степан Іванович лікувався в знаменитій одеській клініці Філатова, то теж не розлучався з вишиванкою. Його талісман приніс невимовну радість: після операції на очах почав бачити. Винятково скромний чоловік їй навіть не зізнався, що є депутатом Верховної Ради СРСР, кавалером орденів Леніна, Трудового Червоного Прапора і лауреатом Державної премії СРСР.
Степан Олійник воював, як кажуть, на пташиних правах, бо військова комісія визнала його непридатним до армійської служби. Після евакуації пішов працювати в “Сталінградську правду”. Коли ж ворог наблизився до міста, газета стала прифронтовою, а Олійник — прифронтовим кореспондентом. Створив образ веселого солдата.
Навіть Леонід Гайдай сам зізнався, що щаслива історія знаменитого фільму “Пес Барбос і незвичайний крос” почалася... з фейлетону Олійника. А було це так. Степанові Івановичу читач із Горяївки надіслав листа, в якому розповідав про місцевих вандалів, які глушать рибу динамітом. Під час такої “риболовлі” навчений собака одного з браконьєрів схопив запал і кинувся за господарем...
Створений за цією фабулою фільм закупили десятки країн світу. Він здобув високу відзнаку в Каннах. На його зйомках сформувалося чудове тріо акторів — Віцин, Нікулін, Моргунов. Потім Євген Моргунов згадував: “Если бы не было фельетона “Пес Барбос и необычный кросс”, то не было бы и “Кавказской пленницы”, “Самогонщиков”, “Операции “Ы” и многих других фильмов... Начало всему этому — Степан Олейник!”
Фільм показували в посольствах Радянського Союзу, щоб розсмішити невдоволених чимось дипломатів. За словами колишнього посла колишнього СРСР у Австралії Басова, після демонстрування кінокомедії всі угоди підписували як належить.
4. Прочитайте, будь ласка, виразно гумореску «Чудо у черевику».
Питання до гуморески «Чудо у черевику»:
• Який момент у гуморесці вам сподобався найбільше? • Чим відрізняється гумор від сатири? Як ви вважаєте, цей твір є гумористичним чи сатиричним? • Чому навчила вас ця гумореска? • Чи вірите ви у всілякі звичаї та прикмети?
5. Прочитайте виразно гумореску «Ля-ля-ля» Питання до гуморески «Ля-ля-ля» • Про яких «співаків» говорив автор? Чому це слово він бере в лапки? • Чи існують і сьогодні такі «співаки»? • Кого з сучасних співаків і співачок ви слухаєте? Чому? Що вам в них подобається? • Ця гумореска є гумористичною чи сатиричною?
6. Розкажіть, які смішні історії зустрічалися у вашому житті? Послухайте вірш Олійника про те, як «Написав листа Панас». • Що автор висміює у цьому творі? • Чи знаєте ви таких «грамотіїв»? • А, можливо, це стосується кожного з нас, адже ми усі розмовляємо двома мовами і досконало не знаємо жодної з них? • Чому потрібно вчити правила з мови? Що вони дають кожній людині? • Якою людиною ви хочете бути, коли виростете?
7. Дайте відповіді на запитання:
• Отож, хто такий Степан Олійник? Які твори він писав? Що ви запам’ятали з його біографії? • Яка гумореска вам найбільше сподобалася? Чому? • В чому різниця між гумористичними і сатиричними творами? • Чому до життя потрібно ставитися з гумором?
8. Написати твір-мініатюру на тему «Мій погляд на світ: гумористичний та серйозний».
|