KNOWLEDGE HYPERMARKET


Суспільно-побутові пісні «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою»

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 7 клас>>Українська література: Суспільно-побутові пісні «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька». Висловлювання відомих людей про українські народні пісні.

Ознайомившись із творами цього розділу,
ти зрозумієш, чому відомий російський композитор
П. Чайковський охарактеризував пісенну обдарованість
нашого народу такими словами: «Є талановиті люди,
а є й талановиті народи. Саме до них належить український».
Козацькі й чумацькі пісні, коломийки — у них відображена
і наша історія, і рідний край, і наш характер, і любов,
і жарти, словом, уся палітра
української душі..

Суспільно - побутові пісні.
«Пісні для України — все: і поезія, й історія, і батьківська могила.
Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень. Наша Україна дзвенить піснями.
Виклад пісень... як жіночих, так і козацьких, майже завжди драматичний — ознака розвитку народного духу і діяльного, неспокійного життя, яким довго жив народ». Ці слова належать видатному письменникові Миколі Гоголю.
Справді, Україна здавна славиться своєю народнопісенною творчістю. Уяви собі, пісенний фонд нашого народу становить понад триста тисяч творів! Це — духовна скарбниця України. У 6 класі ти ознайомився з календарно-обрядовими та колисковими піснями.
Сьогодні ж розгорнемо сторінку суспільно-побутових пісень. Що ж це за пісні? Це козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі^, рекрутські2 та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. Усі різновиди суспільно-побутових пісень об'єднує те, що в них відображені настрої народу, викликані різними явищами суспільного життя.
У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, яке через різні обставини примушувало їх заради миру, спокою й добробуту своїх родин покидати домівки та йти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві.
Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я. У рекрутських і солдатських піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, за родиною. У них висловлено протест проти панів, які насильно віддали в солдати українських хлопців-крі-паків. Бурлацькі пісні також сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлаки й зневажливе ставлення хазяїна до нього:
Та ще бурлака не послався,    Не вбувайся, не вмивайся,
А хазяїн вже й проспався.    Нема свитки — не вдягайся,
— Вставай, бурлако, за волами    За волами поспішайся!
З ремінними батогами;

До бурлацьких пісень тематично близькі наймитські й заробітчанські. У них також ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи в полі ще й носити воду, пасти худобу, а буває, й віддають його в солдати замість свого сина.
Козацькі пісні
Пісні цього циклу найтісніше пов'язані з історією нашої країни. У них оспівано героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям ради її незалежності. Саме в козацьких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака. Надзвичайно романтично відтворено картину проводів Запорозького Війська у пісні «Ой на горі да женці жнуть». Перед очима постає уявна картина, навіяна піснею: хвилюються дозрілі хліба, женці жнуть пшеницю, а коли розігнули натомлені спини, помічають неподалік Військо Запорозьке; ось упізнаваний усіма ще молодий Дорошенко, а ось і бувалий Сагайдачний з його постійними супутниками — тютюном і люлькою...
У козацьких піснях передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки (їх здебільшого відтворено в історичних піснях). Тужливий настрій самотнього, безталанного козака, його загибель тонко передано в пісні «Стоїть явір над водою».

Ой на горі да женці жнуть.
Ой на горі да женці жнуть,
А попід горою,
Попід зеленою
Козаки йдуть.
А попереду Дорошенко
Веде своє Військо,
Веде Запорозьке
Хорошенько!

Посередині пан хорунжий, Під ним кониченько, Під ним вороненький Сильне-дужий! А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн да люльку, Необачний!

 «Гей, вернися, Сагайдачний,
Візьми свою жінку,
Оддай мою люльку,
Необачний!»
«Мені з жінкою не возиться;
А тютюн да люлька

Козаку в дорозі
Знадобиться!
Гей, хто в лісі, озовися!
Да викрешем огню,
Да потягнем люльки,
Не журися!»

Л. Денисенко Гетьман Дорошенко веде своє Військо Запорозьке.

Л. Денисенко Гетьман Дорошенко веде своє Військо Запорозьке.

СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ, В ВОДУ ПОХИЛИВСЯ
Стоїть явір над водою, в воду похилився;

На козака пригодонька — козак зажурився.

Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький;

Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький!

Не рад явір хилитися, вода корінь миє!

Не рад козак журитися, так серденько ниє!

Ой приїхав з України козак молоденький, —

Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький.

Ой поїхав на чужину та там і загинув,

Свою рідну Україну навіки покинув.

Звелів собі насипати високу могилу,

Звелів собі посадити червону калину: —

Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти,

Будуть мені приносити з України вісті!
Розпач і біль матері емоційно передано в козацькій пісні «Гомін, гомін по діброві». Ця пісня побудована на діалозі матері, яка не хоче відпускати сина на вірну смерть, і сина, який намагається заспокоїти неньку. Спочатку слова матері видаються прокльонами, але це лише на перший погляд, насправді ж вона емоційними й зболеними словами застерігає сина, аби той передумав і не йшов у козацький похід. Зворушливою є остання частина пісні, де мати виявляє усю свою лагідність до сина. Ця родинна сцена — ніжна, сповнена материнської надії, ласки: «Вернись, сину, додомоньку, / Змию, зчешу головоньку. Та постелю постеленьку».
Гомін, гомін по діброві.

Туман поле покриває,

Мати сина виряджає:

«Іди, синку, пріч од мене,

Нехай тебе турки уб'ють,

Нехай тебе огні спалять,

Нехай тебе звірі з'їдять,

Нехай тебе води втоплять».

«Мене, мати, турки знають,

Вони мене не займають,

Вони мені коня дадуть;

Мене, мати, огні знають, —

Як я іду — потухають;

Мене, мати, звірі знають, —

Як я іду — утікають;

Мене, мати, води знають, —

Як я іду — то втихають».

Гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває,

Мати сина завертає:

«Вернись, синку, додомоньку,

Змию, зчешу головоньку

Та постелю постеленьку».

«Змиють, мати, дрібні дощі,

А розчешуть густі терни;

В чистім полі травиченька —

То тож моя й постіленька».

L71.jpeg
1.    Випиши в зошит пестливі слова з прочитаних козацьких пісень. Кого вони характеризують? Чому, на твою думку, народ вдається до використання слів із зменшувально-пестливими суфіксами на адресу дорослих (адже ними в побуті здебільшого наділяють малих дітей)?
2.    Знайди й зачитай у пісні «Стоїть явір над водою» фрагмент, де зображено душевні переживання козака на тлі сумної природи.
3.    Які образи в пісні «Стоїть явір над водою» є типовими для усної народної творчості? Як ти розумієш заповіт козака?
4.    Уважно роздивися репродукцію картини Олександра Мурашка «Похорон кошового» й визнач, якому циклу суспільно-побутових пісень найбільше відповідає зображене на ній. Обґрунтуй свій вибір.

6.    Якби тобі довелося покласти на музику слова пісень «Ой на горі да женці жнуть» і «Стоїть явір над водою», то якими б вони були за ритмом, настроєм? Які музичні інструменти довелося б тобі використати? Чи суттєво відрізнявся б музичний супровід до цих пісень? Якщо так, то чому?

6.    Підготувавшись до виразного читання за ролями пісні «Гомін, гомін по діброві», візьми участь у класному конкурсі на кращого читця.
7.    Скориставшись допомогою батьків, учителя історії, довідковою літературою чи мережею Інтернет, підготуй коротке усне повідомлення про добу Козаччини в історії України.

8.    Вивчи напам'ять одну з козацьких пісень.

Запам'ятай
Показ одних явищ на тлі інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії називається художнім паралелізмом. Цей художній засіб є типовим для творів усної народної творчості:


Пливе човен води повен
Та накритий листом.
Не хвалися, дівчинонько,
Червоним намистом. (Народна пісня)


О.М. Авраменко "Українська література 7 клас" Вислано читачами інтернет-сайту

Збірка конспектів уроків по українській літературі, твори зі шкільної програми, календарно тематичне планування української літератури 7 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.