«Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури»,— писав про Тараса Шевченка Іван Франко.
Тарас Шевченко відкрив нову сторінку в розвитку української літератури, пробудив патріотичні почуття народу, його духовне життя.
Важким, тернистим був життєвий шлях поета. Він прожив усього 47 років, із них 24 у кріпацькій неволі, 10 — на засланні і лише 13 років — на волі, та й то на чужині.
Україну Тарас залишив 15-річним хлопцем, переїхавши з паном Енгельгардтом до Вільно (тепер - Вільнюс), а потім до Петербурга. Бажаючи мати власного живописця, пан віддав Шевченка в науку до малярних справ майстра Ширяєва.
Влітку «білими» петербурзькими ночами Тарас ходив до Літнього саду змальовувати скульптури. Там же 1835 року зустрів земляка — художника Івана Сошенка, який познайомив обдарованого юнака з відомими митцями Євгеном Гребінкою, Карлом Брюлловим, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, спільними зусиллями яких Шевченка було викуплено з кріпацтва. Художник Карл Брюллов намалював портрет російського поета Василя Жуковського, який розіграли в лотерею, що відбулася 16 квітня у палаці графа Михайла Вієльгорського. За зібрані гроші — 2500 карбованців — викупили Тараса Григоровича з кріпацтва. «Відпускна» з підписами Михайла Вієльгорського, Карла Брюллова, Василя Жуковського була вручена Шевченкові 22 квітня 1838 року.
Двадцятичотирирічний юнак у 1838 році стає вільним слухачем Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, пише вірші та поеми про тяжку долю покріпаченого українського народу. І в 1840 році виходить перша збірка творів Шевченка «Кобзар».
За назвою цієї книги Кобзарем іменують і самого поета. Максим Рильський написав про нього такі промовисті рядки: Кобзарем його ми звемо, Так від роду і до роду. Кожен вірш свій і поему Він присвячував народу.
У 1843 та 1845 роках Шевченко відвідував Україну. Свої враження від трагічних картин народного лиха, роздуми над побаченим виразив у поетичній формі. Твори, написані Тарасом Григоровичем у період трьох літ (1843 —1845), стали вершиною його літературної діяльності: драма «Назар Стодоля» (1843), поеми «Сок» (1844), «Кавказ» (1845), вірш «Минають дні, минають ночі» (1845) та ін. У цей час він підготував альбом своїх художніх полотен під назвою «Живописна Україна».
Закінчивши у 1845 році Академію мистецтв, Тарас Шевченко працював у Київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам'ятки по всій Україні. Проте в 1847 році був заарештований за участь у таємному гуртку - Кирило-Мефодіївському братстві і доставлений в Петербург. До закінчення слідства перебував у казематі (Каземат — одиночна камера для ув'язнення у фортеці), а потім був відправлений на заслання у Сибір в Орську фортецю із забороною писати й малювати. Згодом переведений до Новопетровського укріплення біля Каспійського моря. У 1848 році брав участь в Аральській експедиції, під час якої створив серію живописних полотен. На засланні Шевченко, попри царський указ, продовжував складати вірші, записуючи їх у невелику книжечку, яку носив «за халявою» чобота. В одному з віршів він висловився афористично: «Караюсь, мучуся... але не каюсь!..»Повернувся Тарас Григорович із заслання лише в 1857 році, а 1859 року здійснив свою третю подорож в Україну. У 1960 році митець одержав звання академіка-гравера. Того ж року побачило світ нове видання «Кобзаря». Помер Шевченко 10 березня ний у Каневі на Чернечій (нині Тарасовій) горі.
Пам'ять про поета вшановують не лише в Україні, а й у всьому світі. Його твори перекладено багатьма мовами. З 1962 року в Україні щорічно присуджують премію його імені в галузі літератури, мистецтва та архітектури, проводять Всеукраїнські Шевченківські свята.
«Кобзар» належить до найволелюбніших книг усіх часів, він наскрізь наповнений прагненням волі, передчуттям її неминучості, поезії «Кобзаря» пронизані вірою в незнищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправ'ям, рабство ніколи не стане для неї за норму існування (Олесь Гончар).
Для тих, хто хоче більше знати
В одному з листів до свого приятеля А. Лизогуба Шевченко писав у 1848 році: «Бодай і ворогові моєму лютому не довелось так каратися, як я тепер караюсь. Усі лиха упали на мою голову. Одне вже, що нудьга і безнадія давить серце, а друге: нездужаю з того дня, як привезли мене в сей край... Сей і другий місяць я ще буду в Орській кріпості, то напишіть знов хоч стрічечку, бо тільки Бог святий знає, як я радію, коли дійде до мене хоч одне слово з моєї рідної країни...».
1. Пригадайте, що ви знаєте про дитячі роки Тараса Шевченка. Розкажіть про найяскравіші епізоди цього періоду життя митця. 2. Складіть хронологічну таблицю життя і творчості поета, виділивши в ній стовпчики: роки життя, події життя, твори. 3. Які твори Шевченка, вивчені у попередніх класах, вам найбільше запам'яталися і чим саме? 4. Розкажіть, яким чином Тараса Григоровича викупили з кріпацтва. Хто посприяв цій благородній справі? 5. Як розправився царський уряд із Шевченком? Чи вдалося духовно зламати поета? Чому й після смерті його слово лякало кривдників народу? 6. Які висловлювання українських письменників про Кобзаря ви знаєте? Прокоментуйте їх. 7. Поясніть епіграф, який подано до біографії письменника. 8. Складіть стисле висловлювання про Тараса Шевченка, використавши подані словосполучення: сенс життя , громадянська позиція, життєве кредо, життєва місія, патріотичний обов'язок, життєвий ідеал
У першому виданні «Кобзаря» було лише 8 творів. Відкривався він віршем «Думи мої, думи мої», що став заспівом у його творчості.
Свої поетичні твори Шевченко називав по-народному «думами», присвячуючи їх рідному краю. Ці думи невеселі, проте щирі і правдиві, вони «стали на папері сумними рядами», бо їх породило лихо. Поет плекав свої твори, ніби дітей, як квіти, і тепер віддає на суд читачів.
Повернувшись в Україну в 1845 році, Тарас Шевченко написав вірш «Минають дні, минають ночі», в якому розмірковує Яро сенс людського життя, про власну долю. Поета найбільше обурює безтурботне, беззмістовне існування, коли людина не залишає по собі ніякого сліду. Шевченко переконаний, що жити потрібно повноцінним, активним духовним життям в ім'я любові й добра для людей.
Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — Де ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину. Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду, А ще, може, й славу... Привітай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх діток нерозумних, Як свою дитину.
1. З чим Шевченко порівнює свої поетичні твори? Обґрунтуйте доцільність цих порівнянь, посилаючись на текст. 2. Яку роль відіграють риторичні запитання і повтори у вірші? 3. У чому полягає патріотичний пафос поезії? В яких рядках найяскравіше виражена громадянська позиція автора? 4. Чи змінюється упродовж твору настрій поета? Свою відповідь аргументуйте. 5. Вивчіть вірш «Думи мої, думи мої» напам'ять.
Василь Цимбалюк, Українська література , 8 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту
Зміст урокуконспект уроку і опорний каркаспрезентація уроку акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстраціїілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
іншеТільки для вчителівідеальні уроки календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
