KNOWLEDGE HYPERMARKET


Твій друг - книга.Повні уроки.
(Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Українська література|Укра...»)
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 3 клас|Українська література 3 клас.Повні уроки]]>> Українська література: Твій друг - книга. . Повні уроки'''
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 3 клас|Українська література 3 клас.Повні уроки]]>> Українська література: Твій друг - книга. . Повні уроки'''До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.
 +
  Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.
 +
Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.
 +
  Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома.
 +
  Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.  Навіть важко уявити, що дуже давно  на землі не було книжок, тому що  люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і "сторінками" найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,  камені. На той час  не було  ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні!
 +
  Згодом  почали з'являтися  книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.
 +
  Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.          Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу.
 +
  І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».
 +
    Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як  на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.
 +
  З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву  подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих  малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку  і  ти вже у  далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,  добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...
 +
  З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона  зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга  пройшла довгий та складний шлях.
 +
  Найбільше в світі видання  — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб  їх прочитати , потрібно майже 6 років.  Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.  Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.                                              Ми завдячуємо  пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу  шануємо  працю тих людей, що трудяться над її створенням.

Версия 13:37, 1 ноября 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас.Повні уроки>> Українська література: Твій друг - книга. . Повні урокиДо кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.

  Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.

Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.

  Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. 
  Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.  Навіть важко уявити, що дуже давно  на землі не було книжок, тому що  люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і "сторінками" найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,  камені. На той час   не було  ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! 
  Згодом  почали з'являтися  книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.
  Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.           Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. 
  І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».
    Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як  на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.
 З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву  подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих  малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку  і  ти вже у  далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,  добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...
  З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона  зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга  пройшла довгий та складний шлях. 
  Найбільше в світі видання  — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб  їх прочитати , потрібно майже 6 років.  Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.  Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.                                               Ми завдячуємо  пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу  шануємо  працю тих людей, що трудяться над її створенням.