Реклама




Тема 1. Мова - дивний скарб

Материал из Гипермаркет знаний

Перейти к: навигация, поиск
Реклама

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас>>Українська література: Мова - дивний скарб.

 МОВА — ДИВНИЙ СКАРБ
* * *
Як нема без зірок небозводу,
як блакиті без сонця нема,
так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.

Володимир Забаштанський

* * *
Мова для нас явище звичне і, здається, вона існувала завжди. Але це не так. Українська мова, якою ми зараз розмовляємо, розвивалась про­тягом багатьох століть. Народ-мовотворець залишив нам безцінний спадок.


Дізнаватися про значення старих і нових слів, їх походження, мандрівки по різних мовах дуже цікаво і повчально. Інколи історія одного слова може роз­повісти про прадавні події, відкриття, зв'язки між народами.


Досліджуючи таємниці мови, вчені відкривають не лише історію слів, а й життя народу, його душу.
 
Плекайте, діти,
рідну свою мову,
вчіться складно говорити
своїм рідним словом
.
Сидір Воробкевич


НАША МОВА


Прислухайтеся: з ранку й до вечора навколо вас зву­чить мова. Ось у сусідній кімнаті з кимось розмовляє мама, віддалік чується голос диктора, з вулиці долітають ледь чутні голоси людей. Ми всі так звикли до цьо­го, що майже не помічаємо звучання мови. Ми чуємо її лише тоді, коли вона звернена до нас безпосередньо*.
А тепер припустімо на хвилинку, що мови нашої — та й інших мов на землі — ще нема. Якою була б зем­ля? Якими були б ми? Навіть уявити важко, яка б це була сумна й похмура картина: немає великих міст, ба, навіть малих сіл, не ходять поїзди, не літають літа­ки, немає автомобілів, скрізь тихо, пусто й сумно.
А хто там боязко визирає з печери? Та то ж первісна людина! Скоцюрбилась від холоду й страху, щільніше натягає на голі плечі якусь шкуру, сторож­ко оглядається... Такими наші пращури були колись, такими б надовго вони зоставались, якби не зробили геніального* відкриття: винайшли мову.


* * *
Мова допомагала людям порозумітися між собою, ставала у нагоді нашим предкам у їхньому важ­кому житті. Разом, усім великим родом, легше булокорчувати ліс, звільняючи місце для посівів, разом приручати, а потім пасти худобу. І якщо раніше ко­жен сам повинен був додуматися до того, як зробити ту чи іншу роботу, то, маючи мову, можна було роз­повісти молодшим про все, передати їм свій досвід. І тепер кожному наступному поколінню людей не треба було розпочинати все з самого початку.


Мова первісних людей була дуже бідною. Вона складалася з небагатьох слів. Значення кожного такого слова було нечітким, його супроводжували жестами, які допомагали людям порозумітися. Жес­тами вказували: «Піди туди!», «Візьми оце!», «Допо­можи підняти!» Та минали століття, змінювалися люди, вдосконалювалися й мови...


Безпосередньо, скоцюрбилась, щільніше. 

Безпосередньо — прямо.
Геніальний — тут: надзвичайний, неперевершений.


Що для тебе було новим, несподіваним у цій розповіді? Чому мова первісних людей була бідною?

Поміркуйте разом! Чому винайдення мови докорінно змінило життя людей?

  ***
А далі сталася подія величезної ваги: люди ви­найшли письмо. Уявіть собі школу, в якій немає зошитів, книжок, щоденників, класної дошки — нічого. Як ви думаєте: чи легко було вчитися в такій школі? Дуже важко. Учням доводилося зі слів^учи­теля все заучувати напам'ять. Ви знаєте самі, як важко одразу запам'ятати вірш. А тодішні учні за­учували не легкі вірші, а складені як вірш важкі правила, довгі рецепти, способи обробки деревини й каменю, лікування різних хвороб та багато іншого. Тому винайдення письма полегшило навчання, відкрило дорогу для розвитку багатьох наук і мис­тецтв.
* * *
Наше слов'янське письмо — знайомі й звичні літери абетки — пройшло довжелезний шлях, поки дійшло до нас. Поклав початок п,ьому один дуже давній і беручкий* народ — фінікійці, які жили за ЗО століть до нас. їхнє письмо запозичили й вдоскона­лили стародавні греки. Слов'янська азбука була зроб­лена за зразком грецької. До 24 грецьких літер було додано ще 19. На наші українські землі ця азбука прийшла тисячу років тому. Увесь цей час вона зміню­валась і вдосконалювалася, аж поки не стала такою, якою ми сьогодні й користуємося. Важко навіть ска­зати, скільки людей протягом століть доклали зусиль, шоб сьогодні ми з вами могли писати й читати.


Скільки мов на землі? Вважають, що приблизно 5 тисяч.


Українською мовою розмовляють близько 45 міль­йонів чоловік. Наша мова належить до високорозвине-них мов світу. Багато зробили для її вдосконалення письменники, вчені, видавці книг, газет і журналів, освічені люди різних часів. Почесне місце належить Тарасові Григоровичу Шевченку, який обробив, відшлі­фував і показав світові дорогоцінне каміння — мову простого, пригнобленого тоді народу України...


Багато нових слів ми запозичили у своїх близьких і далеких сусідів.


Уся наша планета оповита невидимими шляхами, що ними мандрували й нині мандрують слова. Адже всі народи в усі часи навчалися один в одного. Навча­ються й сьогодні...


Щоб вільно, невимушено, красиво розмовляти, треба вчитися... Вивчати правила, запам'ятовувати ¦ові слова й цілі речення (прислів'я та приказки), бо ще збагачує вашу мову, завчати вірші, бо це розвиває ашм'ять. І тоді, послухавши вас, кожний скаже: «Як прекрасно звучить українська мова!»


За Аллою Коваль

Беручкий — дуже працьовитий.


Що нового ти відкрив для себе у прочитаному тексті? Що сказано про слов'янське письмо? Які нові слова трапилися тобі в тексті? Запам'ятай поради автора.


Поміркуйте разом над виділеними реченнями. Як ви їх розумієте?Доберіть заголовки до частин тексту. Підготуйтесь удома до стислого переказу прочитаного.
Перегляньте ще раз твір «Наша мова». Поміркуйте, що це — оповідання, казка? Що на вашу думку тут вигада­не? А що — ні?
Зверніть увагу: це оповідання, в якому йдеться про прав­диві події і явища, що встановлені наукою. Такі твори належать до науково-популярної літератури.

МОВА


Сію дитині
в серденько ласку.
Сійся-родися
ніжне «Будь ласка»,
вдячне «Спасибі»,
«Вибач» тремтливе –

слово у серці,
як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини»,—
щедро даруй ти
людям, дитино.
Мова барвиста,
мова багата,
рідна і тепла,

як батьківська хата.
Варвари Гринько

Зверни увагу, які слова поетеса називає ніжними, вдяч­ними, тремтливими, а що є барвистим, багатим, рідним і теплим.
Як ти гадаєш, чи підійде для читання цього вірша швид­кий темп та голосне вимовляння слів? Чому? А як кра­ще прочитати цей вірш?Поміркуйте разом! Що підкреслює виділене порівняння? Назвіть інші ознаки, що характеризують на­шу мову.

Прислів'я
Птицю пізнають по пір'ю, а людину — по мові.

НАЙРІДНІШІ СЛОВА


Не шуми, зелений верше*,—
хай почує вся земля,
як дитина слово перше,
слово Мама промовля.
Ген тополя серед поля,
що додолу вітром гне;
хай дитина в слові Воля
незглибимий* зміст збагне.
Тополиний лист в діброві
шелестить своє весні,—
таємниче в Рідній мові

одкривається мені...
То, згинаючись, раїна*,
гей, шумить за небокрай,
що країна Україна —
мій коханий диво-край!

Володимир Лучук

Верше — ліс.
Незглибимий — дуже глибокий, безмежний. 
Р а ї н а — різновид тополі.

Які слова поет називає найріднішими? А які слова і найрідніші для тебе? Читаючи вірш, у кожному реченні виділяй голосом най­важливіші, на твою думку, слова.

Поміркуйте разом! Що в рідній мові є для вас таємницею? Порівняйте вірші «Мова» і «Найрідніші сло­ва». Чим вони подібні і чим відрізняються?


МОВА


Зустрілися у книжці два слова: Дороговказ і Мова.
— Мово,— зневажливо проказав Дороговказ,— чи не могла б ти поступитися мені дорогою, бо я, ба­чиш, довгий, тож можу ненароком тебе зачепити. І, взагалі, старших треба поважати!
— А я чомусь переконана, що всі слова рівні — довге ти чи коротке. Без жодного з нас не скласти ре­чення.
— Е, не кажи, сестричко,— по-братньому глянув на Мову Дороговказ.— Я вміщую в собі аж двоє слів: Дорогу і Вказівку, а ти така маленька — що з тебе взяти?..
— Нічого, що я маленька, зате в мене багато відо­мих родичів. Можливо, навіть більше, як у тебе.
— Таке, Мово, кажеш — навіть слухати смішно. Помовчала б краще!
— Ось ти, любий Дороговказе, ненароком уже й назвав одного з моїх родичів. А криється він у слові помовчала, корінь якого пішов од мене, Мови.
— Так я тобі й повірив! Маєш мене за немовля?
— Я так не вважаю, але добре знаю, що й слово немовля — мій близький родич.
— З тобою, Мово, неможливо розмовляти, чіпля­єшся ледь не за кожне вимовлене слово.
— Цього разу, Дороговказе, я схоплюся лише за двоє твоїх слів: розмовляти й вимовлене.
— Гаразд, гаразд, краще промовчу, бо є така при­мовка: хто мовчить, той двох навчить.
— До речі, братику, слова помовчу, примовка і мовчить — також з мого давнього роду.
— Я бачу, Мово, ти не простеньке слово. Цікаво, коли ти народилася і чому тебе так назвали?
— 0, це було так давно, що вже й люди забули, звідки я взялася. Кажуть, як слово я виникла ще тоді, коли люди тільки-но навчилися розмовляти, тобто видавати перші зрозумілі звуки: бурмотіти, мекати, або, як мовиться, молоти язиком. Я сама чо­мусь переконана, що моє ім'я бере початок від слова могти, бо хто з живих істот міг висловити свою дум­ку вголос, той оволодівав Мовою. А це могли робити лише люди. Хто розмовляв, немов людина.
— Давай, Мово, складемо умову, я замовкну, а ти назвеш мені кілька імен своїх рідних. Домовилися?
— Згода, ось вони: промовець, мовлення, безмов­ний, вимова, відмова, умовляти, змова, змовник, замовник, замовлення, розмова, передмова, промо­ва, розмовник, недомовка, обмова та багато інших.
— Шановна Мово, прошу вибачити за те, що трохи погарячкував. Від почутого я навіть мову втра­тив... Ось бачиш, знову згадав тебе. А заодно й при­мовку: «Про таких, як ти, в народі кажуть: хоч маленьке, зате важливеньке».
Ігор Січовик


Прочитай текст мовчки. Підготуйся розповісти, як Мові вдалося довести свою правоту. Чи звернув ти увагу на пояснення того, як виникла Мова?

Що у прочитаному є казковим, а що — справжнім? Пофантазуйте! Спробуйте вдома придумати подібний твір про зустріч короткого і довгого слів.

***
Скарби рідної мови відкриває читачам відо­мий український поет Дмитро Білоус. Його книги про мову «Диво калинове» і «Чари барвінкові» читають дорослі й діти. Поет вважає, що:
В джерелах слова — душі криниця,
а рідна мова — як чарівниця.

Прочитай його вірші.

КОЖНУ ЛІТЕРУ ЦІНИ


Кожну літеру ціни,
бо немає їй ціни.
Ось відома в давнину
дудочка — сопілка:
виймеш літеру одну —
і вже буде спілка.
Сварка йде така, що ну! —
перепалка (бійка):
зміниш літеру одну —
мирна перепілка.
Зміниш літеру одну

у словечку бійка —
і вже — леле — на сосну
мчить звірятко білка!
Більше прикладів не дам,
поміркуй — придумай сам.

Дмитро Білоус

Чому треба зважати на кожну букву в слові? Читаючи, зверни увагу на розділові знаки: якої сили го­лосу вони вимагають, де слід зробити паузи.

Поміркуйте разом! Наведіть приклади слів, у яких заміна букви змінює значення слова.


ЗАРУБАЙ НА НОСІ


Гриць катався на льоду,
не спитавшись мами,
та й потрапив у біду:
шурхнув з ковзанами.
Мамин гнів хлоп'я мале
пам'ятає й досі:
«Бить не битиму, але
зарубай на носі»
Дивно це було сприймать х
лопцеві малому:
«Як? На носі зарубать?

Ще й собі самому?»
Може, нині смішно вам
в теплім дружнім колі.
Гриць тепер сміється й сам,—
Гриць давно вже в школі.
В літгурток він став ходить
і знайшов розгадку:
ніс походить від носить
в даному випадку!


Бо носили в правіки*
за собою всюди
палички і дощечки
неписьменні люди.

І, як ми в записники
все заносим з вами,
так вони — на дощечки,
звані в них носами.

Отже, вираз виник там,
а зберігся й досі.
Це, читачу, й ти затям*,
зарубай на носі!

Дмитро Білоус

П р а в і к и — стародавні часи. 
Затям — запам'ятай.


Що нового ти дізнався з вірша? Розглянь малюнок. Який Щф уривок з вірша проілюстровано?
Прочитай, як поет пояснює вираз "зарубай на носі". Які ще цікаві вирази із словом ніс ти знаєш?
***


Буває, що слово відоме давно,
а знає не кожен, що значить воно.
І тут у пригоді стає визначник
скарбів наших мовних — тлумачний словник.

Дмитро Білоус

ПРИВЧАЙТЕСЯ ПРАЦЮВАТИ ІЗ СЛОВНИКАМИ!


Перевірте, чи так ви розумієте значення слів словник і тлумачити. 

Словник — довідкова книга, в якій у певному
порядку (алфавітному чи тематичному) подано слова якоїсь мови.

Тлумачити — визначати, роз'яснювати, з'ясову­вати зміст слів, понять; давати пояснення.

Звертайтесь частіше до тематичного словника, у якому за темами розкривається значення слів. Наприклад, подано групи слів з тем «Знаряддя», «Іграшки», «Рослини».

А ось етимологічний словник розповість вам про первісне значення слів, їх походження. Наприклад, автори книги «У світі етимології» Антоніна Мовчун і Лариса Соловець так звертаються до учнів початкових класів: «Давайте знайдемо до слова прапор близькі за значенням слова: знамено, стяг. Звідки ці назви?


Слово знамено пов'язане із словом знати. У давні часи знамено являло собою знак, розміщений на довгій жердині,— до неї прикріплювали гілки дерев, жмутки трави, кінські хвости, а згодом — і клино­подібні шматки тканини. Знамено вказувало на те, що певні землі, майно і люди належать якомусь роду-племені... Знамено виконувало ще одну важли­ву роль — збирати людей до гурту, стягати до вожа­ка членів громади під час походу чи битви. Так ви­никло слово стяг.


А в слові прапор приховано іншу роль знамена — бути попереду, вести людей за собою. Вчені вважа­ють, що слово прапор утворилося від того самого кореня, що й слова перо, парити (летіти). Коли так говорили, то брали до уваги, що прапор і перо пере­дають рух, політ».

Що нового про значення і походження слів ти дізнався з тексту?


Будьте дослідниками! Розшукайте в етимологічному словнику для молодших школярів або в інших книгах розповіді про походження слів, що означають назву ва­шої місцевості, назви тварин та різних предметів. Обміняйтесь своїми розповідями на уроках позакласного читання.


ДИВНЕ РОЗМАЇТТЯ


Друже милий, ти помітив
до краси людську любов?
Скільки є у світі квітів —
стільки є у світі мов.
У барвистім розмаїтті
мови —дивна дивина.
Порожніш було б на світі —
зникла б навіть хоч одна.

Дмитро Білоус

У ШКОЛІ ВСЕ ТАКЕ ЗНАЙОМЕ


Спочатку виберемо слово, яке трапляється най­частіше. Ви скажете: «Це коридор». В основі цього слова заховалося латинське слово із значенням «бігати». Дивно. Невже коридори споконвіку існува­ли для того, щоб ними бігали? Виявляється, що ті перші коридори, від яких пішли усі інші, були не в звичайних домівках, а в укріпленнях, у замках. Так звалися вузькі галереї* навколо укріплення, закриті переходи з однієї башти в іншу, якими й перебігали захисники укріплення під час боїв.
Коли ви кажете «мій клас», то це в одному випад­ку класна кімната, в іншому — учні вашого класу.


А тепер спробуємо відповісти на запитання: «Що від чого пішло?» Учнів почали звати класом, бо вони вчаться у класній кімнаті? А може, класну кімнату так назвали тому, що в ній вчиться 3-А чи 4-В клас? Подумали? Готові? Правильно. На першому місці клас — група учнів, а вже від них — класна кімна­та, в якій вчаться ці учні.
Та ось, нарешті, й рідна парта. Може, хоч вона ви­явиться своєю, не чужинкою? Ні, вона теж чужинка, мандрівниця. Розповідають, що давніше учні сиділи на довгих лавах біля столу. Та ось їх розділили, роз­садили по два: апарат — збоку, окремо. Слово це є і в німецькій, і у французькій мовах.


Уявіть собі, що навіть ім'я класної дошки — і те мандрівне. Українське слово дошка й російське доска походять від грецького слова діскос. Це слово у греків означало і металевий круг, диск — знаряддя для ме­тання, кидання, і підставку, піднос для їжі. Далі це слово йшло вже знайомим нам шляхом. У германців воно спочатку означало блюдо, а пізніше — стіл. Від них це слово потрапило до слов'ян. Але у наших предків уже було слово стіл, тому слово дошка стало означати дерев'яний кружок або квадрат, на якому різали та подавали м'ясо і хліб.


У слова карта теж досить велика родина: карта, картина, хартія і навіть картуз (головний убір). Слово карта є в італійській мові. Означає воно там «папір». Ще раніше, в латинській мові*, було слово хартес. Ним називали аркуш паперу. Тепер, знаючи «предка», ми можемо легко встановити «родинні» зв'язки: карти робляться з аркушів паперу, хартія — документ, написаний на папері, картина — це був спочатку тонкий красивий папір, а вже пізніше — те, що намальовано на ньому.
А ще у вас у класі є таблиці. Слово таблиця по­ходить з давньої і шанованої родини. «Предок» у нього — латинське слово табула — означає «дошка, список, таблиця». У нас відомі два члени цієї роди­ни: старенька тітонька таблиця (їй уже понад 200 років) і молода її племінниця — табло. Це сло­во з'явилося порівняно недавно. Ним називають сиг­нальний щит, на якому можна бачити хід змагань і їх результат.


Тепер ви знаєте, звідки прийшли предмети, які вас оточують у школі, знаєте, які слова і звідки ці предмети принесли з собою.


За Аллою Коваль

Латинська, споконвіку, укріплення, чужинка, ман­дрівниця, мандрівне знаряддя, шанованої, тітонька, племінниця.


Латинська мова — мова, якою користувалися стародавні римляни.
Галерея — довгий балкон уздовж будівлі.

Що нового ти дізнався про «знайомих незнайомців» — предмети, які тебе оточують? Що тебе здивувало? Розка­жи про походження слів коридор, клас, парта. Які інші слова-«чужинці» ти знаєш?

Поміркуйте разом! Чи можна цей твір назвати науково-популярним? Доведіть свою думку. Якщо вас зацікавили розповіді про слова, знайдіть і про­читайте книжку Алли Коваль «Життя і пригоди знайо­мих незнайомців».

ДИКТАНТ


Диктант. Лунає в класі мова
співуча, наче джерело.
Вслухаюсь я у кожне слово,
щоб не зробити помилок.
Пишу. За вчителем слідкую.
І раптом... Що це? От дива!
Я з уст його знайомі чую,
з дитинства звичнії слова.
Щораз звучить татарське слово.
Хіба це українська мова?
Пливуть, пливуть слова до мене,

ті, до яких я змалку звик:
майдан, базар, газ, кава, нене,
кавун, баштан, тютюн, сірник,
кушак, джерела, килим тощо...
Звідкіль їх корені ідуть?
Бахчисарай? Чи Львівська площа?
Звучання те саме і суть.
А, може, серед українців
(у бабці попитаю я)
в якомусь дальньому колінці*
в моїм роду була рідня?

Нузет Умеров

З кримськотатарської переклала Ольга Тимохіна


Прочитай вірш мовчки. Приготуйся прочитати його вго­лос: зверни увагу, де починаються і закінчуються речен­ня, яку інтонацію підказують розділові знаки. Як прочи­тати рядки, що є роздумом?


Чи зрозумів ти, якою є рідна мова поета? Що нового відкрилося тобі у вірші?
Використовуючи слова вірша, доведи, що в нашій мові є слова-мандрівники.

Будьте дослідниками! Звертаючись до словників, кни­жок, дізнайтеся, звідки з'явилися в нашій мові слова пи­сати, азбука, диктант, олівець.
Чи уважно ти читав?


З якого твору це речення: А далі сталася подія вели­чезної ваги: люди винайшли письмо!

За зразком якої азбуки було створено слов'янську:


а) фінікійської; б) грецької; в) латинської?

Скільки букв у слов'янській азбуці?


Хто відкрив світові мову українського народу?


З яким словом зустрілось в оповіданні слово мова?


Хто автор книжок «Диво калинове», та «Чари барвін­кові»?


Які твори мають однакову назву? Хто їх автори?

О.Я.Савченко. Читанка 3 клас


Вислано читачами з інтернет-сату



Вся шкільна программа онлайн, безкоштовні підручники, конспекти уроків, рефератів з української літератури, питання та відповідді.


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення




Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Реклама
Просмотры
Реклама











Личные инструменты
��������...