МОВА І МОВЛЕННЯ

Чому кажуть, що мова — жива скарбниця історії народу?

1. Поміркуйте разом!
Що ви знаєте про українську мову? Чим відрізняється усне ' мовлення від писемного? Як допомагають у спілкуванні міміка, жести, інтонація?

2.1. Прочитай текст.

БЕЗСМЕРТНИЙ СКАРБ
Скільки з уст народу нашого можна почути легенд, переказів, скільки пісень, приказок, співа­ночок, оповідок — трагічних і смутних, веселих і безжурних,— скільки всіх цих багатств можна записати по наших українських селах, хуторах? Ані ліку їм, ані віку. Живуть, примножуються, квітнуть. Передаються з покоління в покоління історія народу, його душа, характер, вдача. Який же великий, неосяжний і безсмертний скарб культури народу нашого маємо ми успадкувати!
Сергій Носань

2. А може ти знаєш якусь старовинну легенду? Розкажи її.

3.1. Прочитай текст. Поміркуй над прочитаним.
Чи помітив ти, що з кожним роком твоє життя все більше пов'язується з мовою? Може, и не помітив. Адже скільки себе пам'ятаєш, ти завжди вмів розмовляти. До мови ти звик, тому и не звер­таєш на це уваги.
Коли тобі було три-чотири роки, ти постійно за­питував, як називається той чи інший предмет, для чого він. Коли ти неправильно вимовляв якесь сло­во, тебе виправляли. Так з допомогою старших ти поступово вивчав мову, оволодівав мовленням.
Але чи можеш ти сказати, що вже знаєш рідну мову, що вмієш використовувати її багатства у влас­ному мовленні? Що для цього потрібно?

2. Попрацюй над розвитком власного мовлення. У першому абзаці зміни питальне речення на розповідне, змінивши особу оповідача: ти на я, твоє на моє. Зверни ува­гу на те, які ще слова треба змінити, а які — опустити. Пере­роблений абзац запиши.

4.1. Прочитай текст і поміркуй над прочитаним.
Чи знаєш ти, що означають слова космос, вулкан, мамонт? Звичайно, знаєш. А звідки ти це знаєш? Що тобі допомагає дізнатися про те, чого не доводи­лося бачити, уявити місця, в яких ніколи не бував? Мова. Мова допомагає людині про все дізнатися.
Як же це відбувається? Чому мова така все­сильна?
2. Згадай і розкажи, про що вперше повідомила тобі книжка.
3. Запиши назви книжок, які недавно прочитав, та їх авторів.

5. 1. Прочитай висловлювання, поміркуй над їх змістом.
1. Великі знання починаються з малої книжки.
2. Книга — джерело знань. 3. Книжка — маленьке віконце, а через нього весь світ видно. 4. Книжка мовчки все розкаже. 5. Людина без книги як риба без води.
2. Як ти розумієш наведені вислови? Спиши їх.
3. Назви звуки у виділених словах.

Вимовляй: 
називає[ц':а]
відбуває[ц':а]
починає[ц':а]

Пиши:
називається
відбувається
починається

Як живе і розвивається наша мова?

6. 1. Прочитай текст,
Щомісяця, щодня в літературну мову приходить багато нових слів, але ми цього не помічаємо. Це слова, що називають предмети та явища, які з'явля­ються у нашому житті. Завдяки цьому мова постійно поповнюється, збагачується новими слова­ми, розвивається, але залишається зрозумілою. Са­ме тому ми прекрасно розуміємо мову попередніх поколінь, наприклад твори Тараса Шевченка, хоча жив і творив він понад сто років тому.
2. Розкажи, про що повідомляється у тексті.
3. Прочитай напам'ять один з віршів Тараса Шевченка. Чи є в ньому такі слова, які в сучасній мові не вживаються?

Вимовляй:
з'являє[ц':а] : розвиває[ц':а] ; попбвнює[ц':а] збагачує[ц':а]
Пиши: 
з'являється
розвивається 
поповнюється 
збагачується
4. Спиши слова правого стовпчика. Порівняй їх вимову і написання. Поділи ці слова на склади спочатку усно, а потім — письмово.

7.1. Прочитай текст. Спробуй дати відповіді на запитання.
Уяви собі: побудували нове місто. Йому дали на­зву, якої ще ніде не було. Це місто Українка.
У новому місті живе і працює багато людей. А як їх називають? Людей, які живуть у Києві, назива­ють киянами, у Львові живуть львів'яни, у місті Рівному — рівненці, у Полтаві — полтавці. Як же називають мешканців Українки? Хіба не цікаво? А як ти думаєш?
2. Як називається «трудівник», що утворює нові слова? Знайди його у виділених словах. Яка ще частина основи слу­жить для творення нових слів?
3. Спиши. У виділених словах познач частини основи. 

8.1. Прочитай текст.
Усім добре відома лікарська рослина подорож­ник.
Люди гадають, що вона називається подорож­ником тому, що росте при дорозі або й на дорогах. А насправді подорожник тому, що світом подорожує.
2. А що ти знаєш про цю рослину?
3. Знайди у тексті спільнокореневі слова. Випиши їх, познач корінь. Простеж, які звуки чергуються в коренях цих слів.

9.1. Прочитай вислови.
1. Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури. (Василь Сухомлинський) 2. Мову чудову дав нам народ. Дав цю мову і наказав пильно, свято оберігати її чистоту... (Павло Тичина)
2. Чому так високо цінували й цінують рідну мову відомі пе­дагоги, письменники? Поміркуй і розкажи.
3. Як ти думаєш, у якому значенні вжито вираз рідне слово в першому реченні? Спиши це висловлювання. У кожному слові познач наголос.

10.1. Прочитай текст.
Скільки ж слів у сучасній українській мові? На це запитання не дасть точної відповіді ні учень, ні вчитель, ні найталановитіший мовознавець, ні си­вий академік. Чому? Та тому що, як ти вже знаєш, мова постійно збагачується новими словами. І полічити їх ніхто не може.
2. Попрацюй зі словником: випиши кілька споріднених слів до виділених у тексті.
3. Зроби звуко-буквений аналіз слова учень.

11. 1. Прочитай рядки з віршів. Про що в них ідеться?
1. Як вогонь у серці, я несу в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє. (Юрій Рибчинський) 2. Роз­вивайся й далі, мово наша рідна, і про нас нащадкам вістку донеси. (Олександр Підсуха)
2. Спиши. Познач будову виділених слів.
3. Як, на твою думку, утворилося слово майбутнє?

12. 1. Прочитай висловлювання. Поміркуй над прочитаним.
1. Мова — це глибина тисячоліть. Це найдорож­чий скарб, переданий нам сотнями і сотнями попе­редніх поколінь, злеліяний у пісні, у переказі, у приказці. 2. Мова — це душа народу. Від сповиточ­ка рідну мову дитина чує від матері, за нею перші ніжні слова ласки промовляє...
Микита Шумило
2. Чому, на твою думку, у першому висловлюванні мову названо найдорожчим скарбом, а в другому — душею народу?
3. Добери і спиши ще кілька висловлювань про мову з книжок, газет чи журналів, які ти читаєш.