Просмотр — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET
Тема 1. Радянсько-німецькі договори 1939 року. і західноукраїнські землі.
У вас нет разрешения на действие «исправление этой страницы» по следующей причине:
Запрошенное действие могут выполнять только участники из группы giper.
Вы можете просмотреть и скопировать исходный текст этой страницы:
<metakeywords>історія україни, 11 клас, урок, на Тему, Радянсько-німецькі договори 1939 року. і західноукраїнські землі.</metakeywords>РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939 РОКУ. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ<br>Згадайте:<br>1. Яким був статус західноукраїнських земель напередодні 1939 р.? 2. Чи були у західноукраїнського населення підстави для незадоволення своїм становищем? 3. Які політичні партії діяли на західноукраїнських землях у 1921-1939 рр.?<br>&nbsp;<br>Радянсько-німецький пакт про ненапад і початок Другої світової війни<br>&nbsp;<br>Початку Другої світової війни передувало укладення 23 серпня 1939 р. радянсько-німецького пакту про ненапад, розрахованого на десять років. Додатково до цього договору було підписано таємний протокол, яким «розмежовувалися сфери інтересів» сторін. Це «розмежування» разом із підписаним у вересні 1939 р. «Договором про дружбу та державний кордон» означало згоду уряду Німеччини на приєднання до Радянського Союзу польської частини Західної України, Західної Білорусії, Литви, Латвії і Естонії. Зі свого боку, Німеччина дістала повну свободу дій в Європі, забезпечила собі постачання з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.<br>Таємна угода між Німеччиною і Радянським Союзом проілюструвала імперську суть обох держав, цинічне ігнорування їхнім керівництвом загальноприйнятих у цивілізованому світі принципів міжнародних відносин.<br>Радянсько-німецький договір розв'язав А. Гітлеру руки для агресії в Європі. 1 вересня 1939 р. нацистські війська вторгли-ся в межі Польщі. Англія і Франція, зв'язані з Польщею союзними договорами, оголосили Німеччині війну.<br>Ці події поклали початок Другій світовій війні.<br>Включення Західної України до складу СРСР 

Польське командування не змогло організувати ефективної відсічі загарбникам. Незважаючи на впертий опір деяких частин польської армії, фронт швидко відкочувався на схід. Певні надії в умовах назріваючої катастрофи покладалися на західноукраїнські й західнобілоруські землі. Спираючись на їхні матеріальні й людські ресурси, польський уряд сподівався продовжити боротьбу з агресором.<br>Але 17 вересня ці надії розвіялися: за погодженням із німецьким керівництвом польсько-радянський кордон перейшла Червона армія. Це означало фактичний вступ Радянського Союзу в Другу світову війну і пов'язаний з нею поділ світу. У Галичині та на Волині наступали війська Українського фронту (війська Київського Особливого військового округу) під командуванням С. Тимошенка, в Західній Білорусії - війська Білоруського фронту (війська Білоруського Особливого військового округу) під командуванням М. Ковальова. Перевага радянських частин була величезною. Через добу, вночі 18 вересня, польський уряд і головне командування армії переїхали до Румунії, наказавши фронтовим командирам, не «вступаючи з більшовиками в бій», відводити війська до румунського кордону. 22 вересня радянські частини ввійшли у Львів, а через деякий час уся територія, поділена за таємною радянсько-німецькою угодою, опинилася під контролем Червоної армії. До рук чекістів потрапило багато полонених польських військовослужбовців. Серед них були українці, які служили в польській армії з 1 вересня 1939 р. Доля багатьох із них склалася трагічно. У квітні - травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше - під Харковом та в інших місцях було розстріляно понад 15 тисяч польських офіцерів - від молодших командирів до генералів.<br>Західноукраїнське населення з надією на краще зустрічало Червону армію. Цьому сприяла, зокрема, та обставина, що радянська офіційна пропаганда пояснювала перехід польсько-радянського кордону прагненням запобігти окупації краю нацистами. До того ж поляки, відступаючи під тиском німецьких і радянських військ, часто зривали свою злість на цивільному українському населенні, не зупиняючись перед убивствами мирних жителів. Звичайним явищем було знищення охороною польських тюрем в'язнів-українців.<br>В умовах, коли населення нічого не знало про таємні угоди між СРСР і Німеччиною, радянська пропаганда мала певний психологічний ефект. Слід зауважити також, що західні українці споконвічно прагнули до єднання зі своїми східноукраїнськими братами. Значну роль у формуванні образу радянського солдата як визволителя відігравало й тривале польсько-ук-раїнське протистояння на західноукраїнських землях.<br>Що ж до польського населення Галичини та Волині, то воно вороже зустріло прихід Червоної армії, розцінивши його як «удар у спину». Воно було переконане, що на той час можливості боротьби польської держави з нацистами ще не були вичерпані.<br>Для узаконення радянського режиму у Львові 22 жовтня під пильним контролем нових властей було проведено вибори до Народних зборів. Хоча формально вибори відбувалися на засадах загального прямого виборчого права, вони провадилися за офіційним безальтернативним списком кандидатів. Наприкінці жовтня Народні збори прийняли Декларацію про возз'єднання Західної України з Радянською Україною в складі СРСР. У листопаді відбулися сесії Верховної Ради СРСР і Української РСР, які ухвалили закони про включення Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з Українською РСР.<br>&nbsp;<br>Включення&nbsp;&nbsp; до складу СРСР Північної Буковини і&nbsp; придунайських українських земель 

У червні 1940 р. уряд СРСР зажадав від Румунії очищення від її військ Бессарабії, а також частини Північної Буковини, де проживало переважно українське населення. Не маючи підтримки від Німеччини, уряд Румунії віддав своїм військам наказ залишити вказані в ультиматумі території. Там була встановлена радянська влада. Північна Буковина і приду-найські українські землі ввійшли до складу УРСР. Законодавче закріплення нових територій у складі Радянського Союзу відбулося шляхом створення нової союзної республіки — Молдавської РСР і поділу території Бессарабії між Молдавською та Українською РСР. До складу Молдавії увійшла також частина українських історичних земель Придністров'я, де ще в 1924 р. у складі УСРР була утворена Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка. 

<br>Радянізація&nbsp; західних областей України 

&nbsp; Включивши західноукраїнські землі до складу СРСР, сталінське керівництво розгорнуло політику їх радянізації. Була ліквідована стара система управління і впроваджувалася нова, радянська. По-ляків-чиновників заступили новоприбулі службовці. Це були відряджені з України працівники партійного, державного чи господарського апарату, здебільшого малоосвічені, малоквалі-фіковані виконавці, які часто-густо не знали української мови, звичаїв місцевого населення. До участі в керівних органах допускалися й поодинокі члени Компартії Західної України.<br>Деякі заходи нових властей дістали у краї схвалення. Національна інтелігенція вітала розширення мережі українських шкіл, українізацію вищої освіти. Львівський університет ім. Яна Кази-мира було перейменовано на ім. Івана Франка. Львівський оперний театр був українізований і перейменований в Театр опери і балету ім. Івана Франка. Відкривалися нові українські газети.<br>Вводилося безплатне медичне обслуговування. Це особливо імпонувало сільському населенню, яке здебільшого взагалі не знало, що таке стаціонарна медична допомога. Симпатії до нової влади збереглися навіть попри її наміри здійснити докорінну ломку старих, заснованих на приватній власності, економічних структур. Річ у тому, що спершу перетворення в економіці мало торкалися інтересів українського населення, бо промисловість, торгівля і велике землеволодіння перебували в основному в руках поляків чи євреїв. Однак після націоналізації близько 2 тис. промислових підприємств, переважна кількість яких були середніми і дрібними, різко знизилась їхня ефективність, що негативно позначилося на становищі більшості населення. Подібні процеси відбувались і на селі. Поміщиків і заможних селян позбавляли землі, реманенту, худоби. Попервах було оголошено, що все це перейде найбіднішим селянам -переважно українцям, проте з часом у краї розгорнулася примусова колективізація, яка позбавляла селян не лише виділеного радянською владою, а й нажитого батьками та дідами.<br>Нові власті принесли в Західну Україну жорстокий політичний терор. Органами НКВС були розгромлені всі політичні партії і громадські об'єднання, у тому числі особливо шановані населенням «Просвіти». їхніх керівників та значну кількість членів оголосили «ворогами народу» й ув'язнили. Арешту підлягали власники фабрик і заводів, адвокатських контор, банків, кооперативних об'єднань, чиновники, священики, відставні офіцери, крупні, а часто й середні землевласники й усі ті, кого режим вважав «куркулями». Серед заарештованих було багато студентів, учнів-старшокласників, учителів, представників інших категорій місцевої інтелігенції. Без пред'явлення звинувачень, без слідства й суду їх тримали у переповнених в'язницях, а потім вагонами для худоби разом із членами сімей переправляли до східних районів СРСР.<br>Інколи розправам надавали видимість законності. Робилося це переважно для того, щоб залякати населення, зламати його опір. Наприклад, у січні 1941 р. у Львові НКВС організував гучний процес над 59 членами ОУН. Підсудними на цьому процесі були в основному студенти та учні, наймолодша серед яких - 15-літня дівчина. Лише один із підсудних не витримав тортур і дав свідчення проти товаришів. Після триденного процесу 42 особи, у тому числі 11 дівчат, були засуджені до смертної кари, інші - до десятилітнього ув'язнення.<br>Документи свідчать про величезні масштаби репресій: у Західній Україні в 1939-1941 рр. було ув'язнено понад 10&nbsp;% населення краю. Найчастіше жертвами розправ ставали поляки, але подібна доля спіткала й сотні тисяч українців.<br>Об'єднання всіх українських земель у складі УРСР мало, без сумніву, велике позитивне значення. Вперше за кілька століть своєї історії українці опинилися в межах однієї держави. Але принесений на багнетах Червоної армії репресивний режим остаточно переконав західноукраїнське населення в тому, що його майбутнє не в інтеграції в Радянський Союз, а у творенні незалежної соборної української держави. 

<br>ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Яку долю було визначено Україні радянсько-німецьким договором 1939 р.?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Покажіть на карті територіальні&nbsp;&nbsp; зміни в Україні напередодні Другої світової війни. Поясніть, чому і як вони відбувалися.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що вам відомо про трагедію польських офіцерів під Катинню навесні 1940 р.?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; У чому ви вбачаєте суть економічних та соціальних перетворень у Західній Україні? Про що свідчать методи, якими радянська влада їх здійснювала?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які категорії населення і чому стали жертвами репресій?<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чим, на ваш погляд, викликана&nbsp;&nbsp; репресивна політика СРСР у Західній Україні?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які зміни в кордонах УРСР відбулися в результаті&nbsp; включення до складу СРСР Північної Буковини і придунайських українських земель? 

<br>ДОКУМЕНТИ.<br>1. Витяг з «Таємного додаткового протоколу» до договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом.<br>23 серпня 1939 р.<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; В случае территориально-политического переустройства областей, входящих в состав Прибалтийских государств (Финлян-<br>дия, Зстония, Латвия, Литва), северная граница Литвы одновременно является границей сфер интересов Германии и СССР. [...]<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; В случае территориально-политического переустройства областей, входящих в состав Польского государства, граница интересов Германии и СССР будет приблизительно проходить по линии рек Нарвы, Вислы и Сяна...<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Касательно юго-востока Европы с советской сторони подчеркивается интерес СССР к Бессарабии. С германской стороньї<br>заявляется о ее полной политической незаинтересованности в этих областях...<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Зтот протокол будет сохраняться обеими сторонами в строгом секрете.<br>По уполномочию правительства СССР В. Молотов За правительство Германии И. Риббентроп.Международная жизнь. - 1989. - № 9. - С. 91 - 92. 

<br> 

<br>2. Згадка українського композитора і бандуриста Гр. Китастого про виступ Державної капели бандуристів УРСР у м. Тернополі 20 вересня 1939 р. 

<br>Піднялася завіса... При повному світлі капела у складі 36 осіб виглядала імпозантно. Але в залі - мертва тиша... На вигук керівника капели Бермана: «Здрастуйте, товариші!» - ніхто не відповів... Показуючи рукою на капелу, Берман продовжував: «Товариші! Немає іншої країни в світі, яка б так дбала про розвиток національної культури й рідної мови, як дбають про це уряд СРСР й тов. Сталін». Ми звикли до того, що при кожній згадці імені Сталіна зала в якийсь спосіб завжди реагувала, а тут - ні телень! Берман, закінчуючи свою промову, викрикнув тричі «ура»... Публіка й на цей раз залишилася німою...<br>Почався концерт. Програма була складена з українських народних пісень і окремих творів на слова Тараса Шевченка і Івана Франка. Замість пісні про Сталіна (якою досі ми завжди розпочинали свої концерти) ми почали концерт піснею «Думи мої, думи мої»... Ген-ген десь здалека доноситься звук бандур, прорізується щораз сильніше мелодія, вже чути хор і ось уже вся капела карбує на мелодії слова Шевченка - «В Україну ідіть, діти, в нашу Україну!» ...Тридцять шість бандуристів, з підібраними голосами, ідеально засамбльованих, закінчували першу річ своєї програми. І ще не встигли згаснути звуки бандур, як раптом гучні, захоплені оплески сколихнули повітря залу.<br>Український Прометей (Детройт). - 1954. - 4 березня. 

<br>ЗАПИТАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ<br>Документ № 1.<br>Яким передбачався поділ сфер впливу в Східній Європі згідно з таємним протоколом радянсько-німецького договору? Документ № 2.<br>Використовуючи фрагмент із мемуарів Гр. Китастого, охарактеризуйте ставлення публіки:<br>а)&nbsp;&nbsp;&nbsp; до СРСР і його керівника Й. Сталіна;<br>б)&nbsp;&nbsp;&nbsp; до України, її культури, Т. Шевченка. Наскільки настрої в залі відбивали настрої населення Західної України?<br> 

<br> 

''Вислано читачаму з сайту''<br> 

<br> 

 [[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці                        [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас            [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи                                           [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації                           [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати             [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення                                 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання                                     [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді)              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)   [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам                                [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ 
 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]                                     [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці                         [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми                                  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси                                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення]                           [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку                                       [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
Возврат к странице Тема 1. Радянсько-німецькі договори 1939 року. і західноукраїнські землі..
Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_1._%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_1939_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83._%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96.»
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Разработка - Гипермаркет знаний 2008-
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: