KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 17. Василь Сухомлинський
(Создана новая страница размером  ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ<br>(1918—1970) <metakeywords>українська література, 3 клас, ур...)
Строка 1: Строка 1:
-
&nbsp;ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ<br>(1918—1970)
+
&nbsp;ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ<br>(1918—1970)
-
<metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Тема 17. Василь Сухомлинський</metakeywords>
+
<metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Тема 17. Василь Сухомлинський</metakeywords>
-
Усе своє життя Василь Олександрович Сухомлинський присвятив дітям. Він працював директором у Павлиській школі, що на Кіровоградщині. А ще викладав українську мову і літературу. Щоранку він зустрічав своїх учнів на ґанку школи, дивився їм у вічі,намагаючись зрозуміти їхні турботи і радощі. У творах Василя Сухомлинського відображені його спостереження за життям дітей. У них відбилося прагнення<br>письменника бачити своїх вихованців добрими, чуйними, допитливими, працьовитими.<br><br>КРАСИВІ СЛОВА І КРАСИВЕ ДІЛО<br>Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.<br>Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.<br><br>Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик.Незнайомий. Мабуть, з іншого села.Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів<br>од холоду.<br>І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому<br>одязі, сказав:<br>— Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...<br>Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:<br>— Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі...<br>А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.<br>Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла.<br><br><u>У яких словах оповідання висловлено його головну думку?<br>Склади власну розповідь, яка підтверджувала б головну<br>думку прочитаного.<br>Який епізод твору зображено на малюнку?</u><br><br>КІНЬ УТІК...
+
Усе своє життя Василь Олександрович Сухомлинський присвятив дітям. Він працював директором у Павлиській школі, що на Кіровоградщині. А ще викладав українську мову і літературу. Щоранку він зустрічав своїх учнів на ґанку школи, дивився їм у вічі,намагаючись зрозуміти їхні турботи і радощі. У творах Василя Сухомлинського відображені його спостереження за життям дітей. У них відбилося прагнення<br>письменника бачити своїх вихованців добрими, чуйними, допитливими, працьовитими.<br><br>КРАСИВІ СЛОВА І КРАСИВЕ ДІЛО<br>Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.<br>Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.<br><br>Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик.Незнайомий. Мабуть, з іншого села.Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів<br>од холоду.<br>І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому<br>одязі, сказав:<br>— Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...<br>Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:<br>— Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі...<br>А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.<br>Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла.<br><br><u>У яких словах оповідання висловлено його головну думку?<br>Склади власну розповідь, яка підтверджувала б головну<br>думку прочитаного.<br>Який епізод твору зображено на малюнку?</u><br><br>КІНЬ УТІК...
-
<br>Це було в четвертому класі. Всі схилились над зошитами. Учитель дав задачі для самостійного розв'язування, і діти уважно працювали. Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував розв'язувати задачу, як раптом на парту впала записка.<br>«Це знову, мабуть, від Петрика,— подумав Віталик.— Знову просить ковзани. Що ж я йому весь час<br>даватиму свої ковзани?»<br>— Іване Петровичу,— сказав Віталик,— мені хтось записку кинув... Хіба ж можна на уроці записки писати?<br>— Записки на уроці писати не можна,— сказав Іван Петрович.— Але якщо вже тобі хтось написав, то розповідати про неї вчителеві — недобре, Віталику. Записка — це ж таємниця, яка мусить бути відома тільки тобі і твоєму товаришеві. А ти розголошуєш цю таємницю. Візьми записку, заховай, на перерві прочитаєш...<br>Віталик почервонів. Тепер він зрозумів, що вчинив негарно.<br>У класі запанувала тиша. Дехто з хлопців час від часу підводив голову, дивився на Віталика, і в тих поглядах хлопчик бачив подив і обурення.<br>Віталик розгорнув записку і прочитав: «Віталику,— писав Петрик,— я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі».<br>На перерві Віталик підійшов до Петрика.<br>— Давай коня, — сказав Віталик.<br>— Утік кінь...— тихо відповів Петрик.<br><br>Ч<u>им був незадоволений Віталик? Чому, на твою думку, він вирішив розповісти вчителеві про записку? Як учитель і діти оцінили його вчинок?<br>Про що свідчить відповідь Петрика?<br>Які почуття, роздуми викликає у тебе прочитане?</u><br><br><br>Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.<br>Приятелялегшезнайти, ніжзберегти.<br>Бідадрузіввипробовує.<br><br>ГВИНТИК<br>Юрко готував домашнє завдання з граматики. Він переписав кілька речень. Треба було ще підкреслити іменники, але Юрко поспішав. Він швиденько згорнув<br>зошит і побіг до хлопців грати в м'яча.<br>Увечері батько перевірив зошити й помітив, що там не все гаразд.<br>— Чого ж ти не закінчив роботи? — питає сина.<br>А Юрко не знає, що й казати.<br>— То дрібничка, то гвинтик...<br>— Слухай, що я тобі розповім,— мовив тоді батько.—<br>На заводі збудували великий літак. Багато людей прцювало, щоб усе якнайкраще зробити. Лишалось загвинтити під крилом один маленький гвинтик. Загадали<br>робітникові. А він забув. Так і передали літак на аеродром. Літак був пасажирський. Полетів літак у перший<br>рейс. В ньому сиділо п'ятдесят пасажирів. Але ж він був без одного-однісінького гвинтика... На віражі* крило<br>зламалось, літак упав і розбився. Загинули люди.<br>Ось що буває, коли хтось забуде про мале-е-енький гвинтик.<br><br>Віраж —поворот.<br><br><u>Поміркуй, від чого застерігає нас це оповідання.<br>Склади власну розповідь на запропоновану у творі тему.<br>Поміркуйте разом! Як по-іншому можна назва-<br>ти оповідання?</u><br><br>ЯКИЙ СЛІД ПОВИННА ЗАЛИШИТИ<br>ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ?<br>Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди»,—думає з гордістю.<br>А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стринув на сходинку й залишив слід^ своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.<br>— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.<br>Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й<br>побіг собі.<br>Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.<br>Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там.<br>Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, на- зиває своє прізвище, але всі знизують плечима —<br>ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.<br>— Що ж ти залишив після себе? — питає у старого<br>Чоловіка один дід.— Є в тебе син чи дочка?<br>— Немає у мене ні сина, ні дочки.<br>— Може, ти дуба посадив?<br>— Ні, не посадив я дуба...<br>— Може, ти поле випестував?<br>— Ні, не випестував я поля...<br>— Так, мабуть, ти пісню склав?<br>— Ні, й пісні я не склав.<br>— Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє жит-<br>тя? — здивувався дід.<br>Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, як наче вчора збудова-<br>ний, а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток хлопчикової ніжки.<br>— Ось і все, що залишиться після мене на землі,—<br>з болем подумав старий Чоловік.— Але цього ж мало,<br>дуже мало... Не так треба було жити...
+
<br>Це було в четвертому класі. Всі схилились над зошитами. Учитель дав задачі для самостійного розв'язування, і діти уважно працювали. Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував розв'язувати задачу, як раптом на парту впала записка.<br>«Це знову, мабуть, від Петрика,— подумав Віталик.— Знову просить ковзани. Що ж я йому весь час<br>даватиму свої ковзани?»<br>— Іване Петровичу,— сказав Віталик,— мені хтось записку кинув... Хіба ж можна на уроці записки писати?<br>— Записки на уроці писати не можна,— сказав Іван Петрович.— Але якщо вже тобі хтось написав, то розповідати про неї вчителеві — недобре, Віталику. Записка — це ж таємниця, яка мусить бути відома тільки тобі і твоєму товаришеві. А ти розголошуєш цю таємницю. Візьми записку, заховай, на перерві прочитаєш...<br>Віталик почервонів. Тепер він зрозумів, що вчинив негарно.<br>У класі запанувала тиша. Дехто з хлопців час від часу підводив голову, дивився на Віталика, і в тих поглядах хлопчик бачив подив і обурення.<br>Віталик розгорнув записку і прочитав: «Віталику,— писав Петрик,— я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі».<br>На перерві Віталик підійшов до Петрика.<br>— Давай коня, — сказав Віталик.<br>— Утік кінь...— тихо відповів Петрик.<br><br>Ч<u>им був незадоволений Віталик? Чому, на твою думку, він вирішив розповісти вчителеві про записку? Як учитель і діти оцінили його вчинок?<br>Про що свідчить відповідь Петрика?<br>Які почуття, роздуми викликає у тебе прочитане?</u><br><br><br>Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.<br>Приятелялегшезнайти, ніжзберегти.<br>Бідадрузіввипробовує.<br><br>ГВИНТИК<br>Юрко готував домашнє завдання з граматики. Він переписав кілька речень. Треба було ще підкреслити іменники, але Юрко поспішав. Він швиденько згорнув<br>зошит і побіг до хлопців грати в м'яча.<br>Увечері батько перевірив зошити й помітив, що там не все гаразд.<br>— Чого ж ти не закінчив роботи? — питає сина.<br>А Юрко не знає, що й казати.<br>— То дрібничка, то гвинтик...<br>— Слухай, що я тобі розповім,— мовив тоді батько.—<br>На заводі збудували великий літак. Багато людей прцювало, щоб усе якнайкраще зробити. Лишалось загвинтити під крилом один маленький гвинтик. Загадали<br>робітникові. А він забув. Так і передали літак на аеродром. Літак був пасажирський. Полетів літак у перший<br>рейс. В ньому сиділо п'ятдесят пасажирів. Але ж він був без одного-однісінького гвинтика... На віражі* крило зламалось, літак упав і розбився. Загинули люди.<br>Ось що буває, коли хтось забуде про мале-е-енький гвинтик.<br><br>Віраж — поворот.<br><br><u>Поміркуй, від чого застерігає нас це оповідання.<br>Склади власну розповідь на запропоновану у творі тему.<br>Поміркуйте разом! Як по-іншому можна назва-<br>ти оповідання?</u><br><br>ЯКИЙ СЛІД ПОВИННА ЗАЛИШИТИ<br>ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ?<br>Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди»,— думає з гордістю.<br>А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стринув на сходинку й залишив слід^ своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.<br>— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.<br>Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й<br>побіг собі.<br>Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.<br>Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там.<br>Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, на- зиває своє прізвище, але всі знизують плечима — ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.<br>— Що ж ти залишив після себе? — питає у старого<br>Чоловіка один дід.— Є в тебе син чи дочка?<br>— Немає у мене ні сина, ні дочки.<br>— Може, ти дуба посадив?<br>— Ні, не посадив я дуба...<br>— Може, ти поле випестував?<br>— Ні, не випестував я поля...<br>— Так, мабуть, ти пісню склав?<br>— Ні, й пісні я не склав.<br>— Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє жит-<br>тя? — здивувався дід.<br>Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, як наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток хлопчикової ніжки.<br>— Ось і все, що залишиться після мене на землі,— з болем подумав старий Чоловік.— Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити...
-
<br><u>Які почуття переживав старий Майстер?<br>&nbsp;Як склалась доля Хлопчика?<br>Знайди в оповіданні зачин, основну частину і кінцівку.</u><br><br>П<u>оміркуйте разом! Який слід мав на увазі автору назві оповідання? А як би ви відповіли на запитання, що&nbsp; є у заголовку твору?</u>
+
<br><u>Які почуття переживав старий Майстер?<br>&nbsp;Як склалась доля Хлопчика?<br>Знайди в оповіданні зачин, основну частину і кінцівку.</u><br><br>П<u>оміркуйте разом! Який слід мав на увазі автору назві оповідання? А як би ви відповіли на запитання, що&nbsp; є у заголовку твору?</u>
-
<u><br></u>Прислів'я<br>Все трудом ставиться, все працею славиться.<br>Все добре переймай, а злого — уникай.<br><br>''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас.<br><br>Надіслано читачами з інтернет-сайту<br><br>''<br><br>
+
<u><br></u>Прислів'я<br>Все трудом ставиться, все працею славиться.<br>Все добре переймай, а злого — уникай.<br><br>''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас.<br><br>Надіслано читачами з інтернет-сайту''
 +
 
 +
''<br>''
 +
  акселеративні методи на уроці                        [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас            [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи                                          [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації                          [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати            [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення                                [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання                                    [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді)              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам                                [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ
 +
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]                                    [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці                        [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми                                  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси                                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення]                          [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку                                      [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми                                  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими
 +
 
 +
<br> <br><br><br><br><br><br>
 +
''<br>''<br><br>

Версия 07:13, 30 августа 2009

 ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ
(1918—1970)



Усе своє життя Василь Олександрович Сухомлинський присвятив дітям. Він працював директором у Павлиській школі, що на Кіровоградщині. А ще викладав українську мову і літературу. Щоранку він зустрічав своїх учнів на ґанку школи, дивився їм у вічі,намагаючись зрозуміти їхні турботи і радощі. У творах Василя Сухомлинського відображені його спостереження за життям дітей. У них відбилося прагнення
письменника бачити своїх вихованців добрими, чуйними, допитливими, працьовитими.

КРАСИВІ СЛОВА І КРАСИВЕ ДІЛО
Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.
Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик.Незнайомий. Мабуть, з іншого села.Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів
од холоду.
І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому
одязі, сказав:
— Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...
Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:
— Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі...
А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.
Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла.

У яких словах оповідання висловлено його головну думку?
Склади власну розповідь, яка підтверджувала б головну
думку прочитаного.
Який епізод твору зображено на малюнку?


КІНЬ УТІК...



Це було в четвертому класі. Всі схилились над зошитами. Учитель дав задачі для самостійного розв'язування, і діти уважно працювали. Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував розв'язувати задачу, як раптом на парту впала записка.
«Це знову, мабуть, від Петрика,— подумав Віталик.— Знову просить ковзани. Що ж я йому весь час
даватиму свої ковзани?»
— Іване Петровичу,— сказав Віталик,— мені хтось записку кинув... Хіба ж можна на уроці записки писати?
— Записки на уроці писати не можна,— сказав Іван Петрович.— Але якщо вже тобі хтось написав, то розповідати про неї вчителеві — недобре, Віталику. Записка — це ж таємниця, яка мусить бути відома тільки тобі і твоєму товаришеві. А ти розголошуєш цю таємницю. Візьми записку, заховай, на перерві прочитаєш...
Віталик почервонів. Тепер він зрозумів, що вчинив негарно.
У класі запанувала тиша. Дехто з хлопців час від часу підводив голову, дивився на Віталика, і в тих поглядах хлопчик бачив подив і обурення.
Віталик розгорнув записку і прочитав: «Віталику,— писав Петрик,— я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі».
На перерві Віталик підійшов до Петрика.
— Давай коня, — сказав Віталик.
— Утік кінь...— тихо відповів Петрик.

Чим був незадоволений Віталик? Чому, на твою думку, він вирішив розповісти вчителеві про записку? Як учитель і діти оцінили його вчинок?
Про що свідчить відповідь Петрика?
Які почуття, роздуми викликає у тебе прочитане?



Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.
Приятелялегшезнайти, ніжзберегти.
Бідадрузіввипробовує.

ГВИНТИК
Юрко готував домашнє завдання з граматики. Він переписав кілька речень. Треба було ще підкреслити іменники, але Юрко поспішав. Він швиденько згорнув
зошит і побіг до хлопців грати в м'яча.
Увечері батько перевірив зошити й помітив, що там не все гаразд.
— Чого ж ти не закінчив роботи? — питає сина.
А Юрко не знає, що й казати.
— То дрібничка, то гвинтик...
— Слухай, що я тобі розповім,— мовив тоді батько.—
На заводі збудували великий літак. Багато людей прцювало, щоб усе якнайкраще зробити. Лишалось загвинтити під крилом один маленький гвинтик. Загадали
робітникові. А він забув. Так і передали літак на аеродром. Літак був пасажирський. Полетів літак у перший
рейс. В ньому сиділо п'ятдесят пасажирів. Але ж він був без одного-однісінького гвинтика... На віражі* крило зламалось, літак упав і розбився. Загинули люди.
Ось що буває, коли хтось забуде про мале-е-енький гвинтик.

Віраж — поворот.

Поміркуй, від чого застерігає нас це оповідання.
Склади власну розповідь на запропоновану у творі тему.
Поміркуйте разом! Як по-іншому можна назва-
ти оповідання?


ЯКИЙ СЛІД ПОВИННА ЗАЛИШИТИ
ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ?
Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди»,— думає з гордістю.
А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стринув на сходинку й залишив слід^ своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.
— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.
Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й
побіг собі.
Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.
Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там.
Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, на- зиває своє прізвище, але всі знизують плечима — ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.
— Що ж ти залишив після себе? — питає у старого
Чоловіка один дід.— Є в тебе син чи дочка?
— Немає у мене ні сина, ні дочки.
— Може, ти дуба посадив?
— Ні, не посадив я дуба...
— Може, ти поле випестував?
— Ні, не випестував я поля...
— Так, мабуть, ти пісню склав?
— Ні, й пісні я не склав.
— Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє жит-
тя? — здивувався дід.
Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, як наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток хлопчикової ніжки.
— Ось і все, що залишиться після мене на землі,— з болем подумав старий Чоловік.— Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити...



Які почуття переживав старий Майстер?
 Як склалась доля Хлопчика?
Знайди в оповіданні зачин, основну частину і кінцівку.


Поміркуйте разом! Який слід мав на увазі автору назві оповідання? А як би ви відповіли на запитання, що  є у заголовку твору?



Прислів'я
Все трудом ставиться, все працею славиться.
Все добре переймай, а злого — уникай.

О.Я. Савченко. Читанка 3 клас.

Надіслано читачами з інтернет-сайту


 акселеративні методи на уроці                        1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg виділити головне в уроці - опорний каркас            1236084776 kr.jpg нічого собі уроки
1236084776 kr.jpg відеокліпи                                           1236084776 kr.jpg нова система освіти
1236084776 kr.jpg вправи на пошук інформації                           1236084776 kr.jpg підручники основні допоміжні
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, цитати             1236084776 kr.jpg презентація уроку
1236084776 kr.jpg додаткові доповнення                                 1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg домашнє завдання                                     1236084776 kr.jpg речовки та вікторизми
1236084776 kr.jpg задачі та вправи (рішення та відповіді)              1236084776 kr.jpg риторичні питання від учнів
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)   1236084776 kr.jpg рівень складності звичайний І
1236084776 kr.jpg знайди інформацію сам                                1236084776 kr.jpg рівень складності високий ІІ 

1236084776 kr.jpg ідеальні уроки                                     1236084776 kr.jpg рівень складності олімпійський III
1236084776 kr.jpg ілюстрації, графіки, таблиці                         1236084776 kr.jpg самоперевірка
1236084776 kr.jpg інтерактивні технології                              1236084776 kr.jpg система оцінювання
1236084776 kr.jpg календарний план на рік                              1236084776 kr.jpg скласти пазл з різних частин інформації
1236084776 kr.jpg кейси та практикуми                                  1236084776 kr.jpg словник термінів 
1236084776 kr.jpg комікси                                              1236084776 kr.jpg статті
1236084776 kr.jpg коментарі та обговорення                           1236084776 kr.jpg тематичні свята
1236084776 kr.jpg конспект уроку                                       1236084776 kr.jpg тести
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації                               1236084776 kr.jpg шпаргалка 
1236084776 kr.jpg навчальні програми                                   1236084776 kr.jpg що ще не відомо, не відкрито вченими