KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 24. Павло Глазовий «Тарас Бульба в Києві», «Найважча роль», «Заморські гості»

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 6 клас>>Українська література: Павло Глазовий «Тарас Бульба в Києві», «Найважча роль», «Заморські гості»


ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ
(1922-2004)

Павло Глазовий народився на Миколаївщині

Павло Глазовий — син хлібороба. Дитинство його минуло серед широких південноукраїнських ланів, поміж щирих простих людей. Його перший друкований твір побачив світ, коли майбутньому гумористові було вісімнадцять років. Отже, дорогий шестикласнику, у тебе ще все попереду!
Прославився в українській літературі як гуморист і сатирик. Писав здебільшого співомовки, віршовані гуморески та байки. Досить прочитати назви його збірок — і в цьому переконуєшся: «Великі цяці», «Карикатури з натури», «Смійтесь, друзі, на здоров'я», «Сміхологія» та інші. Зверни увагу на назву останньої книжки — «Сміхологія»! «Біологія», «Зоологія», «Психологія» і, на тобі, — «Сміхологія»! Невже це навчальний підручник чи посібник? Не дивуйся, але це так, принаймні повна назва цієї книжки така — «Сміхологія. Посібник для всіх, кому любий сміх». Немає сумніву, такий навчальний посібник тобі ще й як захочеться погортати.
Ось один із «параграфів» цього підручника:

Сміх людський — чудесна штука.
Він — мистецтво і наука.
Він — в житті і для життя.
Від малого й до старого —
Всі ми любим щирий сміх.
Із потворного й дурного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх не б'є, не мучить.
Він на світі жити учить,
Чим і бажаний для всіх
Шанувальників своїх.
У поета-гумориста,
В цьому впевнився вже я,
Мусить бути особиста
Сміхологія своя.

Отже, погортай сторінки посібника «Сміхологія» Павла Глазового, помандруй сучасним Києвом у товаристві з Тарасом Бульбою та гостями з Канади.


ТАРАС БУЛЬБА У КИЄВІ
Майже поема

В темну нічку-петрівочку сон мені приснився,
Що славетний Тарас Бульба1 в Києві з'явився.
Іде козак Хрещатиком, іде, бадьориться.
— Яка ж тепер, — каже, — гарна та пишна столиця!
Хотів би я поїздити, на все подивиться,
Якби дали ту карету, що без коней мчиться.
Гей, підкликав козак славний до себе таксиста.
Довго їздив, милувався красотами міста.
Як на Виставці заходив в ясні павільйони,
Скидав шапку й відважував глибокі поклони.
— Пишаюся золотими людськими руками,
Це ж у вас не павільйони, а, їй-богу, храми.
І прекрасно, що кругом тут не панікадила2,
А те, що вам земля наша щедра уродила.
Обдивився козак славний і нові квартали.
— Як ви жити, любі діти, чисто й гарно стали!
То скажіть же, де столиці кінець і початок?
У вас уже й околиці такі, як Хрещатик.
Заплатив козак таксисту.
— Дай я, — каже, — трішки
Розімнуся, освіжуся, прогуляюсь пішки. —
В метро наше славний лицар увійшов помалу.
Проїхався до вокзалу ще й до «Арсеналу».
Сподобалась козакові станція «Хрещатик».
Погукав він там до себе чергових-дівчаток.
— Скажіть мені, голубоньки, чи пекло тут близько?
— Яке пекло? — засміялись веселі дівчиська. —
Нема пекла ніякого і чортів немає.
— А хто ж тоді у вагонах двері зачиняє?
А хто ж тоді вам вагони тягне у тунелі?
А хто ж тоді причепив тут полум'я до стелі?
А хто ж тоді тягне сходи, на яких я їду? —
Регочуться щебетухи:
— Веселі ви, діду! —
Схопив славний запорожець голову у руки:
— Яке ж чудо ви зробили. Молодці, онуки!
Прогулявся славний лицар над зеленим схилом.
Любувався-милувався Дніпром своїм милим.
Перед оком пролітали кораблі крилаті.
Радів козак-запорожець, як на світлім святі.
— Рай, та й годі! — говорив він. — Як тут гарно всюди
А чого ж то на тім боці валяються люди?
Чого вони почорніли, неначе від сажі? -
Йому кажуть: — То кияни гріються на пляжі.
— Так сьогодні ж не неділя, навіть не субота.
У людей он скільки діла, скрізь кипить робота.
Не все, значить, у вас добре, дорогі нащадки.
В час гарячий спини гріти... Що ж це за порядки?
Прийде ввечері із пляжу ледар загорілий,
Сам весь чорний, а хліб йому подавайте білий.
Не тріщатимуть полиці у крамницях ваших,
Якщо в будень будуть люди ніжитись на пляжах.
Прогулявся запорожець майданом Богдана.
— Як змінилася ти дуже, столице кохана!
Колись отут по майдану козаки ходили,
На повідді шовковому коників водили.
А тепер он козак іде, а поруч — козачка,
А за ними на мотузці тягнеться собачка.
Не можу я второпати, бий його хвороба!
Яку користь козакові дає ця худоба?
Раптом чути: з підворітні, з темного кутка
Два зачухані суб'єкти кличуть козака:
— Ей, папаша, третім будеш? Сообразім на трьох! —
Пляшку витягли з кишені та по дну — торох...
Підійшов козак повільно: що за дивина?
Звідкіля на Україні отака шпана?
Як ви можете, нікчеми, кликать козака,
 Щоб лигав сивуху з вами біля смітника?
— Геть, недолюдки погані! — закричав козак,
Показавши здоровенний, як казан, кулак.
Тих п'яничок з підворітні мов вітром змело.
Отаке мені видіння уві сні було.

1 Тарас Бульба — персонаж однойменної повісті Миколи Гоголя.
2 Панікадило — велика люстра зі свічками перед іконами, зазвичай у церкві.


Відтворюємо прочитане
1. Коли наснився авторові Тарас Бульба?
2. Які місця в сучасному Києві приємно вразили Тараса Бульбу?
3. Що неприємно вразило головного героя?

Аналізуємо зміст і особливості художнього твору
4. Який уривок твору тобі найбільше сподобався? Чим саме?
5. Знайди й прочитай фрагменти, у яких відбито реалії козацького життя. Чи засуджуєш ти сучасних киян, які відпочивають на пляжі? Обґрунтуй свою думку.
6. Як називаються такі вислови: «відважувати глибокі поклони», «бий його хвороба», «вітром змело»? Що кожен із них означає і яку роль відіграє в гуморесці?
7. Знайди гумористичні й сатиричні уривки у творі. Прочитай їх із відповідною інтонацією.
8. Яка головна думка гуморески «Тарас Бульба у Києві» П. Глазового?

Творчо мислимо
9. Знайди й випиши в зошит епітети. Яку роль вони відіграють у творі?
10.  Якими розділовими знаками П. Глазовий передає емоції в гуморесці? Зважаючи на це, приготуйся до виразного читання за ролями й візьми участь у конкурсі на краще читання гуморески.


НАЙВАЖЧА РОЛЬ

Вихваля свого синочка мати на всі боки:
— У студії при театрі вчиться вже два роки.
Дуже довго муштрували хлопця режисери,
 Аж тепер він дочекався першої прем'єри.
Роль найважчу доручили любому синочку:
Він на сцену в третій дії викочує бочку!

Аналізуємо зміст і особливості художнього твору
1. Чи вважаєш ти доручену синочкові роль найважчою? Чому мати справді вважає роль синочка такою?
2. Чи траплялася у твоєму житті подібна ситуація? Розкажи про неї.
3. Яку людську ваду, на твою думку, висміяно в гуморесці? Як ставиться П. Глазовий до героїв твору — доброзичливо чи з осудом?


ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ
Прилетіли на Вкраїну
Гості із Канади.
Мандруючи по столиці,
Зайшли до райради.
Біля входу запитали Міліціонера:
— Чи потрапити ми можем
На прийом до мера? —
Козирнув сержант бадьоро.
— Голови немає.
Він якраз нові будинки
В Дарниці приймає.
Здивуванням засвітились
Очі у туриста.
— Ваша мова бездоганна
І вимова чиста.
А у нас там, у Канаді,
Галасують знову,
Що у Києві забули
Українську мову. —
Козирнув сержант і вдруге:
— Не дивуйтесь, — каже. —
Розбиратися у людях
Перше діло наше.
Я вгадав, що ви культурні,
Благородні люди,
Бо шпана по-українськи
Розмовлять не буде.

Відтворюємо прочитане
1. Звідки до Києва прибули гості?
2. Де саме був голова райради, коли до його приймальні завітали туристи?
3. Чому сержант вирішив, що туристи — виховані, культурні люди?

Аналізуємо зміст і особливості художнього твору
4. Що це за канадці, які знають українську мову і дбають про неї?
5. Яке іншомовне слово гостей із Канади міліціонер замінив українським літературним відповідником? Поміркуй, чи варто надміру вживати слова іншомовного походження?
6. Яку проблему порушив П. Глазовий у гуморесці? Чи актуальна вона сьогодні для Києва й твого регіону?
Творчо мислимо
7. Згадай, які гумористичні твори української літератури ти читав у попередніх класах. Який із них і чим саме тобі найбільше запам'ятався?
Виконуємо домашнє завдання
8. Вивчи напам'ять одну з гуморесок П. Глазового.
Перевіряємо себе
• Я вмію виразно і вдумливо читати твори С. Олійника та П. Глазового.
• Я знаю основну думку кожного прочитаного твору С. Олійника й П. Глазового.
• Я вмію аналізувати художні особливості гуморесок.
• Я можу проводити аналогії між прочитаними творами С. Олійника й П. Глазового та власними спостереженнями.


Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П.
Вислано читачами інтернет-сайту.


Планування уроків з української літератури 6 клас, шкільна бібліотека онлайн, реферати з української літератури, домашнє завдання

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.