KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 3. Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.
Строка 5: Строка 5:
2. Які привілеї отримувало шляхетство внаслідок об'єднання?  
2. Які привілеї отримувало шляхетство внаслідок об'єднання?  
-
3. Чим об'єднання Польщі та Литви було вигідне купецтву?<br><br>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI СТ.<br>Литовська делегація змушена була підкоритися польській стороні, повернутися на сейм і погодитися на вилучення зі складу своєї держави зазначених українських земель.<br>1 липня 1569 р. в Любліні було укладено унію про об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського у федеративну державу «двох народів» Річ Посполиту (дослівно — республіку).<br>Короля Речі Посполитої спільно обирала на сеймі польська й литовська шляхта. Польща й Литва зберігали окреме законодавство, судову систему, центральний і територіальний уряди, військо і фінанси. Проте в Литві власний сейм був ліквідований, і вона втратила право на окремі зовнішні відносини з іншими державами.<br><br>Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії. На українських землях, які внаслідок Люблінської унії відійшли до Польщі, було запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій. Вони поділялися на воєводства, очолювані призначеними урядом воєводами. Воєводства поділялися на повіти, де адміністративна й судова влада зосереджувалася у призначуваних королем старост. У воєводствах і повітах для вирішення місцевих питань, обрання депутатів на загальнодержавний Вальний (загальний) сейм періодично скликалися шляхетські сеймики.<br><br>Було створено систему шляхетських станових судів. У грод-ських судах цивільні й кримінальні справи розглядали старости. У підкоморських судах суддя-підкоморій вирішував суперечки, пов'язані з розмежуванням шляхетських володінь. Земські суди складалися із судді, підсудка й писаря та обиралися на сеймиках шляхтою. Вони діяли тимчасово, під час роботи сеймиків і розглядали справи місцевої шляхти.<br><br>Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки. Так, більшість українських земель були об'єднані в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу. На приєднаних до Польського королівства українських землях було збережено судочинство за нормами Литовських статутів, існуючий адміністративний устрій та ведення діловодства руською мовою. Представники українських князів і шляхти отримали виключне право обіймати посади в місцевій адміністрації незалежно від віросповідання. Завдяки Люблінській унії українські землі залучилися до нових форм суспільного життя: «шляхетської демократії», місцевого самоврядування, станового судочинства&nbsp;&nbsp; тощо.&nbsp; Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; культурний&nbsp;&nbsp; вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.<br>Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, спілкування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Люблінська унія відкрила можливість наділяти маєтками на новоприєднаних територіях польську шляхету. Виникнення на українських землях володінь польських магнатів спричинило закріпачення селянства і значне посилення його визиску. Третій Литовський статут 1588 р. запровадив для різних категорій залежних селян кріпосне право. Унаслідок цього було закріплено законом створення єдиного стану кріпосних селян. Унія призвела до втрати Україною державності, яка, хоч і обмежено, зберігалась, коли вона перебувала у складі Великого князівства Литовського. Водночас переважна більшість українського населення стала зазнавати дедалі більше національно-релігійних утисків унаслідок полонізації й покатоличення. Не виправдалися також розрахунки на те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько-татарськпх нападів і шляхетських наїздів.<br><br><u>Висновки</u><br>У 60-х рр. XVI ст. сформувалися передумови для об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу. Проте бачення форми і змісту майбутнього державного об'єднання в його учасників суттєво відрізнялося.<br><br>Унаслідок укладення Люблінської унії на карті Європи з'явилась нова держава — Річ Посполита. Більшість українських земель, за Люблінською унією, опинилося під польською владою, що спричинило чимало змін у становищі їх населення.<br><br>«Шляхетська демократія» — назва, що використовувалась стосовно устрою Речі Посполитої, за якого провідна роль у державі належала привілейованому стану, який управляв країною від імені всього народу.<br><br>Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки. Так, більшість українських земель були об'єднані в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу. На приєднаних до Польського королівства українських землях було збережено судочинство за нормами Литовських статутів, існуючий адміністративний устрій та ведення діловодства руською мовою. Представники українських князів і шляхти отримали виключне право обіймати посади в місцевій адміністрації незалежно від віросповідання. Завдяки Люблінській унії українські землі залучилися до нових форм суспільного життя: «шляхетської демократії», місцевого самоврядування, станового судочинства&nbsp;&nbsp; тощо.&nbsp; Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; культурний&nbsp;&nbsp; вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.<br>Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, спілкування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Люблінська унія відкрила можливість наділяти маєтками на новоприєднаних територіях польську шляхету. Виникнення на українських землях володінь польських магнатів спричинило закріпачення селянства і значне посилення його визиску. Третій Литовський статут 1588 р. запровадив для різних категорій залежних селян кріпосне право. Унаслідок цього було закріплено законом створення єдиного стану кріпосних селян. Унія призвела до втрати Україною державності, яка, хоч і обмежено, зберігалась, коли вона перебувала у складі Великого князівства Литовського. Водночас переважна більшість українського населення стала зазнавати дедалі більше національно-релігійних утисків унаслідок полонізації й покатоличення. Не виправдалися також розрахунки на те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько-татарськпх нападів і шляхетських наїздів.<br><br><u>Запитання та завдання</u><br><br>1. Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р.? <br>2. Якою було позиція українських князів щодо можливого об'єднання Польщі й Литви? <br>3. Що таке федеративна держава? <br>4. Коли було укладено Люблінську унію? <br>5. Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу? <br>6. Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.<br>7. Якими були передумови укладення Люблінської унії? <br>8. Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської то української сторін щодо об'єднання Польщі та Литви. <br>9. Як було укладено Люблінську умію? <br>10. Схарактеризуйте адміністративно-політичний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.<br>11: Визначте за картою назви й центри воєводств, створених польською владою на українських землях, отриманих за Люблінською унією. <br>12. Складіть таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських земель».<br>Позитивні наслідки &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;Негативні наслідки<br><br><br>13. Польський король Сиґізмунд II Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував: «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною — авт.) до Польської корони». Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.<br>
+
3. Чим об'єднання Польщі та Литви було вигідне купецтву?<br><br>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI СТ.<br>Литовська делегація змушена була підкоритися польській стороні, повернутися на сейм і погодитися на вилучення зі складу своєї держави зазначених українських земель.<br>1 липня 1569 р. в Любліні було укладено унію про об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського у федеративну державу «двох народів» Річ Посполиту (дослівно — республіку).<br>Короля Речі Посполитої спільно обирала на сеймі польська й литовська шляхта. Польща й Литва зберігали окреме законодавство, судову систему, центральний і територіальний уряди, військо і фінанси. Проте в Литві власний сейм був ліквідований, і вона втратила право на окремі зовнішні відносини з іншими державами.<br><br>Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії. На українських землях, які внаслідок Люблінської унії відійшли до Польщі, було запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій. Вони поділялися на воєводства, очолювані призначеними урядом воєводами. Воєводства поділялися на повіти, де адміністративна й судова влада зосереджувалася у призначуваних королем старост. У воєводствах і повітах для вирішення місцевих питань, обрання депутатів на загальнодержавний Вальний (загальний) сейм періодично скликалися шляхетські сеймики.<br><br>Було створено систему шляхетських станових судів. У грод-ських судах цивільні й кримінальні справи розглядали старости. У підкоморських судах суддя-підкоморій вирішував суперечки, пов'язані з розмежуванням шляхетських володінь. Земські суди складалися із судді, підсудка й писаря та обиралися на сеймиках шляхтою. Вони діяли тимчасово, під час роботи сеймиків і розглядали справи місцевої шляхти.<br><br>Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки. Так, більшість українських земель були об'єднані в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу. На приєднаних до Польського королівства українських землях було збережено судочинство за нормами Литовських статутів, існуючий адміністративний устрій та ведення діловодства руською мовою. Представники українських князів і шляхти отримали виключне право обіймати посади в місцевій адміністрації незалежно від віросповідання. Завдяки Люблінській унії українські землі залучилися до нових форм суспільного життя: «шляхетської демократії», місцевого самоврядування, станового судочинства&nbsp;&nbsp; тощо.&nbsp; Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; культурний&nbsp;&nbsp; вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.<br>Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, спілкування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Люблінська унія відкрила можливість наділяти маєтками на новоприєднаних територіях польську шляхету. Виникнення на українських землях володінь польських магнатів спричинило закріпачення селянства і значне посилення його визиску. Третій Литовський статут 1588 р. запровадив для різних категорій залежних селян кріпосне право. Унаслідок цього було закріплено законом створення єдиного стану кріпосних селян. Унія призвела до втрати Україною державності, яка, хоч і обмежено, зберігалась, коли вона перебувала у складі Великого князівства Литовського. Водночас переважна більшість українського населення стала зазнавати дедалі більше національно-релігійних утисків унаслідок полонізації й покатоличення. Не виправдалися також розрахунки на те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько-татарськпх нападів і шляхетських наїздів.<br><br><u>Висновки</u><br>У 60-х рр. XVI ст. сформувалися передумови для об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу. Проте бачення форми і змісту майбутнього державного об'єднання в його учасників суттєво відрізнялося.<br><br>Унаслідок укладення Люблінської унії на карті Європи з'явилась нова держава — Річ Посполита. Більшість українських земель, за Люблінською унією, опинилося під польською владою, що спричинило чимало змін у становищі їх населення.<br><br>«Шляхетська демократія» — назва, що використовувалась стосовно устрою Речі Посполитої, за якого провідна роль у державі належала привілейованому стану, який управляв країною від імені всього народу.<br><br>Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки. Так, більшість українських земель були об'єднані в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу. На приєднаних до Польського королівства українських землях було збережено судочинство за нормами Литовських статутів, існуючий адміністративний устрій та ведення діловодства руською мовою. Представники українських князів і шляхти отримали виключне право обіймати посади в місцевій адміністрації незалежно від віросповідання. Завдяки Люблінській унії українські землі залучилися до нових форм суспільного життя: «шляхетської демократії», місцевого самоврядування, станового судочинства&nbsp;&nbsp; тощо.&nbsp; Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; культурний&nbsp;&nbsp; вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.<br>Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, спілкування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Люблінська унія відкрила можливість наділяти маєтками на новоприєднаних територіях польську шляхету. Виникнення на українських землях володінь польських магнатів спричинило закріпачення селянства і значне посилення його визиску. Третій Литовський статут 1588 р. запровадив для різних категорій залежних селян кріпосне право. Унаслідок цього було закріплено законом створення єдиного стану кріпосних селян. Унія призвела до втрати Україною державності, яка, хоч і обмежено, зберігалась, коли вона перебувала у складі Великого князівства Литовського. Водночас переважна більшість українського населення стала зазнавати дедалі більше національно-релігійних утисків унаслідок полонізації й покатоличення. Не виправдалися також розрахунки на те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько-татарськпх нападів і шляхетських наїздів.<br><br><u>Запитання та завдання</u><br><br>1. Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р.? <br>2. Якою було позиція українських князів щодо можливого об'єднання Польщі й Литви? <br>3. Що таке федеративна держава? <br>4. Коли було укладено Люблінську унію? <br>5. Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу? <br>6. Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.<br>7. Якими були передумови укладення Люблінської унії? <br>8. Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської то української сторін щодо об'єднання Польщі та Литви. <br>9. Як було укладено Люблінську умію? <br>10. Схарактеризуйте адміністративно-політичний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.<br>11: Визначте за картою назви й центри воєводств, створених польською владою на українських землях, отриманих за Люблінською унією. <br>12. Складіть таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських земель».<br>Позитивні наслідки &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;Негативні наслідки<br><br><br>13. Польський король Сиґізмунд II Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував: «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною — авт.) до Польської корони». Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.<br>
-
''Вислано читачаму з сайту''<br>
+
''Вислано читачаму з сайту''<br>  
<br><sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Реферати історії України]], домашня робота, підготовка до уроків і все це безкоштовно скачати чи готуватись онлайн. Конспекти, шкільний план, відкритий урок з історії України</sub>
<br><sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Реферати історії України]], домашня робота, підготовка до уроків і все це безкоштовно скачати чи готуватись онлайн. Конспекти, шкільний план, відкритий урок з історії України</sub>
-
[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці                        [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
+
<br>
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас            [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи                                          [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації                          [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати            [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення                                [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання                                    [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді)              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам                                [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ
+
-
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]                                    [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці                        [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми                                  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси                                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення]                          [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
+
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку                                      [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
+
-
<br>
+
'''<u>Зміст уроку</u>'''
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                     
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання
 +
 +
'''<u>Практика</u>'''
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання
 +
 +
'''<u>Ілюстрації</u>'''
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
 +
 +
'''<u>Доповнення</u>'''
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                         
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше
 +
 +
'''<u>Тільки для вчителів</u>'''
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Версия 12:34, 21 октября 2009

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 8 клас>>Історія України: Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії

Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель

Пригадайте:
Які українські землі на середину XVI ст. перебували під польською владою?
Які українські землі на середину XVI ст. входили до Великого князівства Литовського?
Порівняйте становище українських земель під польською та литовською владою.

Передумови виникнення Люблінської унії.
60-ті рр. XVI ст. стали періодом важливих змін для українських земель, пов'язаних з об'єднанням Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдине державне утворення.
Якими були передумови цього об'єднання? У цей час Велике князівство Литовське дуже послабилося. Литва, зазнавши поразки в московсько-литовських війнах кінця XV — першої половини XVI ст., утратила значну частину своєї території. Із 1561 р. Литва брала участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслідок отриманих поразок литовська сторона опинилася в стані глибокої кризи і прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі. Зі свого боку Польське королівство сподівалося скористатися ослабленням Литви, щоб реалізувати свої плани просування на слов'янський Схід.

Ідея об'єднання Литви та Польщі мала прихильників в обох державах, проте відрізнялася за змістом. Литовські магнати, що мали панівне становище в державі, були прихильниками незалежності й погоджувалися на об'єднання «двох рівних» за умови існування окремого сейму й забезпечення свого привілейованого становища в державі. Натомість середня і дрібна шляхта, незадоволена пануванням магнатів, сподівалася, що внаслідок об'єднання здобуде такі ж привілеї, якими користувалася у своїй державі польська шляхта.
Польські магнати і шляхта в цілому підтримували ідею об'єднання обох держав. Вони вбачали в ньому можливість отримати нові землі й залежних селян. При цьому польська сторона керувалася ідеєю давньої приналежності українських земель до Польщі, від якої вони начебто були відірвані, і, підкидаючи пропозиції литовських магнатів, виступала за включення Литви до складу Польщі.
Українське шляхетство також мало свою позицію. Воно в цілому схвально ставилося до об'єднання Литви та Польщі, розраховуючи, що це допоможе надійно захистити південні рубежі від турецько-татарських нападів і припинить шляхетські наїзди (збройні напади) у польсько-українському прикордонні. Об'єднання двох держав відповідало також економічним інтересам української шляхти, оскільки через Польщу проходили торговельні шляхи до країн Західної Європи. При цьому українські князі висували пропозицію об'єднати Польщу, Литву й Україну в одну державу на рівних засадах, наполягали на збереженні свободи віросповідання й місцевих звичаїв- Українська дрібна й середня шляхта, що не мала таких привілеїв, як князі й магнати, виступаючи за об'єднання, сподівалася перш за все здобути рівні права з магнатською верхівкою та набути впливу на перебіг справ у державі.

Люблінський сейм 1569 р. Для вирішення питання об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в польському місті Любліні в 1569 р.  зібрався спільний сейм представників привілейованих станів обох держав. Гострі суперечки щодо форми об'єднання тривали півроку. Литовська сторона виступала за створення федеративної держави, а польська — за інкорпорацію (включення) Литви до складу Польщі.
Переконавшись, що польська сторона не збирається зважати на її пропозиції, литовська делегація залишила сейм, щоб зірвати його роботу. У відповідь на це польський сенат закликав готуватися до війни з Литвою і зажадав від короля Сигізмунда II Августа прийняти рішення про включення до Польщі Волині й Підляшшя. Оголосивши про приєднання цих земель, польський король зажадав від шляхти, яка мала там маєтки, прибути до Любліна і присягнуги Польщі, погрожуючи тим, хто цього не зробить, конфіскацією володінь. Пізніше король видав привілей про повернення під свою владу Брацлавщини й Київщини, стверджуючи, що «вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами до Польської корони».

Федеративна держава — союзна держава, що складається з кількох державних утворень, кожне з яких, зберігаючи власні органи влади, підпорядковується загальнофедеративним органам влади.

Із рішення Люблінського сейму про об”єднання Польщі та Литви в одну державу – Річ Посполиту.
Польське королівство і Велике князівство Литовське, згідно з попередньою інкорпорацією між ними, складають з обох вищезазначених народів одне, нерозрізнюване, неподільне тіло, (у якого) на вічні часи одна голова, не окремі государі, а один — король польський, який, згідно з давнім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і Литви буде обиратися в Польщі... Що ж до обрання, уведення його на стіл Великого князівства Литовського, то воно повинно припинитися... Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і потреб... Монета повинна бути одноманітна й однакова по вазі й пробі... Як у Польщі, так і в Литві повинні бути знищені всі торгові мита й побори,.. Віднині й на вічні часи не слід брати ніяких мит із духовних і світських людей шляхетського звання і з їх підданих...

1. Хто очолював Річ Посполиту?

2. Які привілеї отримувало шляхетство внаслідок об'єднання?

3. Чим об'єднання Польщі та Литви було вигідне купецтву?

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI СТ.
Литовська делегація змушена була підкоритися польській стороні, повернутися на сейм і погодитися на вилучення зі складу своєї держави зазначених українських земель.
1 липня 1569 р. в Любліні було укладено унію про об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського у федеративну державу «двох народів» Річ Посполиту (дослівно — республіку).
Короля Речі Посполитої спільно обирала на сеймі польська й литовська шляхта. Польща й Литва зберігали окреме законодавство, судову систему, центральний і територіальний уряди, військо і фінанси. Проте в Литві власний сейм був ліквідований, і вона втратила право на окремі зовнішні відносини з іншими державами.

Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії. На українських землях, які внаслідок Люблінської унії відійшли до Польщі, було запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій. Вони поділялися на воєводства, очолювані призначеними урядом воєводами. Воєводства поділялися на повіти, де адміністративна й судова влада зосереджувалася у призначуваних королем старост. У воєводствах і повітах для вирішення місцевих питань, обрання депутатів на загальнодержавний Вальний (загальний) сейм періодично скликалися шляхетські сеймики.

Було створено систему шляхетських станових судів. У грод-ських судах цивільні й кримінальні справи розглядали старости. У підкоморських судах суддя-підкоморій вирішував суперечки, пов'язані з розмежуванням шляхетських володінь. Земські суди складалися із судді, підсудка й писаря та обиралися на сеймиках шляхтою. Вони діяли тимчасово, під час роботи сеймиків і розглядали справи місцевої шляхти.

Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки. Так, більшість українських земель були об'єднані в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу. На приєднаних до Польського королівства українських землях було збережено судочинство за нормами Литовських статутів, існуючий адміністративний устрій та ведення діловодства руською мовою. Представники українських князів і шляхти отримали виключне право обіймати посади в місцевій адміністрації незалежно від віросповідання. Завдяки Люблінській унії українські землі залучилися до нових форм суспільного життя: «шляхетської демократії», місцевого самоврядування, станового судочинства   тощо.  Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський      культурний   вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.
Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, спілкування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Люблінська унія відкрила можливість наділяти маєтками на новоприєднаних територіях польську шляхету. Виникнення на українських землях володінь польських магнатів спричинило закріпачення селянства і значне посилення його визиску. Третій Литовський статут 1588 р. запровадив для різних категорій залежних селян кріпосне право. Унаслідок цього було закріплено законом створення єдиного стану кріпосних селян. Унія призвела до втрати Україною державності, яка, хоч і обмежено, зберігалась, коли вона перебувала у складі Великого князівства Литовського. Водночас переважна більшість українського населення стала зазнавати дедалі більше національно-релігійних утисків унаслідок полонізації й покатоличення. Не виправдалися також розрахунки на те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько-татарськпх нападів і шляхетських наїздів.

Висновки
У 60-х рр. XVI ст. сформувалися передумови для об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу. Проте бачення форми і змісту майбутнього державного об'єднання в його учасників суттєво відрізнялося.

Унаслідок укладення Люблінської унії на карті Європи з'явилась нова держава — Річ Посполита. Більшість українських земель, за Люблінською унією, опинилося під польською владою, що спричинило чимало змін у становищі їх населення.

«Шляхетська демократія» — назва, що використовувалась стосовно устрою Речі Посполитої, за якого провідна роль у державі належала привілейованому стану, який управляв країною від імені всього народу.

Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки. Так, більшість українських земель були об'єднані в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу. На приєднаних до Польського королівства українських землях було збережено судочинство за нормами Литовських статутів, існуючий адміністративний устрій та ведення діловодства руською мовою. Представники українських князів і шляхти отримали виключне право обіймати посади в місцевій адміністрації незалежно від віросповідання. Завдяки Люблінській унії українські землі залучилися до нових форм суспільного життя: «шляхетської демократії», місцевого самоврядування, станового судочинства   тощо.  Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський      культурний   вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.
Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, спілкування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Люблінська унія відкрила можливість наділяти маєтками на новоприєднаних територіях польську шляхету. Виникнення на українських землях володінь польських магнатів спричинило закріпачення селянства і значне посилення його визиску. Третій Литовський статут 1588 р. запровадив для різних категорій залежних селян кріпосне право. Унаслідок цього було закріплено законом створення єдиного стану кріпосних селян. Унія призвела до втрати Україною державності, яка, хоч і обмежено, зберігалась, коли вона перебувала у складі Великого князівства Литовського. Водночас переважна більшість українського населення стала зазнавати дедалі більше національно-релігійних утисків унаслідок полонізації й покатоличення. Не виправдалися також розрахунки на те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько-татарськпх нападів і шляхетських наїздів.

Запитання та завдання

1. Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р.?
2. Якою було позиція українських князів щодо можливого об'єднання Польщі й Литви?
3. Що таке федеративна держава?
4. Коли було укладено Люблінську унію?
5. Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу?
6. Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.
7. Якими були передумови укладення Люблінської унії?
8. Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської то української сторін щодо об'єднання Польщі та Литви.
9. Як було укладено Люблінську умію?
10. Схарактеризуйте адміністративно-політичний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.
11: Визначте за картою назви й центри воєводств, створених польською владою на українських землях, отриманих за Люблінською унією.
12. Складіть таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських земель».
Позитивні наслідки                          Негативні наслідки


13. Польський король Сиґізмунд II Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував: «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною — авт.) до Польської корони». Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.

Вислано читачаму з сайту


Реферати історії України, домашня робота, підготовка до уроків і все це безкоштовно скачати чи готуватись онлайн. Конспекти, шкільний план, відкритий урок з історії України


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.