KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 32. Відміни іменника
Lyalya (Обсуждение | вклад)
(Создана новая страница размером ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ<br> <br>За особливостям...)
Следующая правка →

Версия 12:22, 3 сентября 2009

ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ
 
За особливостями відмінювання іменники поділено на чотири угруповання, що називаються відмінами. У певному відмінку іменники кожної з відмін мають однакові закінчення.
Щоб визначити, до якої відміни належить іменник, його потрібно поставити у початковій формі, тобто в називному відмінку однини, й визначити в ньому закінчення й основу.
До жодної відміни не належать:
•    незмінювані іменники (табу, бюро, таксі, кутюр'є);
•    іменники, що вживаються тільки у формі множини
(Гребінки, двері, ворота, ножиці, сани, консерви).
 

Ознайомтеся з таблицею. Подані нижче іменники згрупуйте за відмінами й запишіть у чотири колонки.
ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ                            
ВІДМІНА                             РІД    ЗАКІНЧЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ФОРМІ    ПРИКЛАДИ
,.       ,                          чоловічий, 1 (перша)
ВІДМІНА       Ж,НОЧИИ:
спільний    -а(-я)    Олекса, Ілля, книжка, вулиця, староста
II (друга)         чоловічий, ВІДМІНА          середній    □ (нульове) або -о, -е, -а (на письмі -я)    степО, батько, жито, сонце, подвір'я
III (третя)
„.г...і,і.             жіночий ВІДМІНА    □ (нульове)    честьО, любовО, а також іменник мати
IV (четверта)
ВІДМІНА           СЄРЄДЖИ    -а (-я) - у словах, що за відмінювання мають суфікси -аг-, -яг-, -єн-    дівча (дівчати^, хлоп'я (хлоп'яти ), ім'я (імені)

Доля, хата, рік, душа, борщ, молоко, дихання, вчинок, золото, зілля, куля, маля, сіль, звістка, різнотрав'я, гордість, листя, тім'я, кисіль, гантель, пташеня, вивчення, пуща, щастя, курча, читання, місяць, купіль, калюжа, ягня, тополя, птиця, роздоріжжя, каченя, зерно, зерня.
257. Прочитайте. Визначте іменники, що не належать до жодної з відмін. З'ясуйте відміни інших іменників.
1. Я ділю із вербою всю журбу до краплини, обнімаю тополю і горнусь до калини. (/. Шевченко). 2. Виводить соло півень на тину. (М. Сіренко). 3. Він горланить, розчепірює дзьоба ножицями. (Григір Тютюнник). 4. Селяни всі потроху філософи, бо все життя ходять біля землі, хліба, меду, сонця. (М. Стельмах). 5. У маляти заболить пальчик, а у матері — серце. (Народна творчість). 6. Доброта виховується добротою, справедливість — справедливістю. (Олесь Гончар).