Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 10 клас>> Біологія: Тканини тварин. Координація та регуляція функціями в організмі.

Тканини тварин. Координація та регуляція функціями в організмі.

Пригадайте

Які типи тканин притаманні тваринам?

Що таке гомеостаз і регенерація?

Що таке гормони, нейрогормони, залози зовнішньої, внутрішньої та змішаної секреції?

В організмі тварин і людини виділяють чотири основні типи тканин: епітеліальні, м'язові, нервові та тканини внутрішнього середовища.

Які будова та функції епітеліальних тканин?

Епітеліальні (від грец. епі — понад та теле - сосочок) тканини, або епітелій, складаються з клітин, щільно прилеглих одна до одної, які утворюють один або кілька шарів (мал. 93). Міжклітинної речовини в епітеліальних клітинах майже немає. Ці тканини вистиляють порожнини тіла та внутрішніх органів, входять до складу залоз. Як межова, епітеліальна тканина виконує захисну функцію: захищає тканини, розташовані глибше, а також регулює обмін речовин із зовнішнім середовищем (наприклад, газообмін, видалення продуктів обміну, всмоктування поживних речовин у кишечнику та ін.). Залози внутрішньої, зовнішньої та змішаної секреції здійснюють свої функції завдяки наявності в них залозистого епітелію. Його клітини утворюють потрібні організму речовини (слиз, гормони, травні ферменти).

Мал. 93 Епітеліальна тканина:
1 - багатошаровий епітелій;
2 - одношаровий епітелій;
3 - війчастий епітелій

Епітеліальні тканини різноманітні за будовою, що пов'язано з їхніми функціями.

Залежно від форми клітин та особливостей їхньої будови розрізняють плоский, кубічний, циліндричний і війчастий епітелії (мал. 93). Епітеліальні клітини полярні. Це означає, що їхні частини, спрямовані назовні й усередину, різні за будовою. З клітин епітелію шкіри утворюється волосся, пір'я, кігті або нігті. Епітелій покривів різних груп безхребетних тварин (круглі черви, членистоногі тощо) виділяє назовні захисний шар міжклітинної речовини - кутикулу, яка часто слугує зовнішнім скелетом.

Оскільки клітини поверхневого епітелію контактують із навколишнім середовищем, вони часто пошкоджуються і відмирають. Тому епітеліальній тканині властива висока здатність до відновлення (регенерації). Зокрема, здатність епітелію до регенерації є однією з умов загоєння ран.

Що характерне для тканин внутрішнього середовища? Які їхні функції?

Тканини внутрішнього середовища входять до складу різноманітних органів і створюють внутрішнє середовище організму. Вони виконують різноманітні функції: захисну, живильну, транспортну, опорну, запасаючу; підтримують відносну сталість внутрішнього середовища.

Спільним для цієї групи тканин є наявність добре розвиненої міжклітинної речовини. Певні різновиди тканин внутрішнього середовища здатні до регенерації.

Тканини внутрішнього середовища поділяють на рідкі (кров, лімфа та тканинна рідина), сполучні та скелетні (мал. 94-97).

Кров, лімфа та тканинна (міжклітинна) рідина е складовими внутрішнього середовища організму. Вони забезпечують транспорт поживних речовин, продуктів обміну, газів, біологічно активних речовин, а також захисні реакції. Ці тканини підтримують відносну сталість внутрішнього середовища організму (гомеостаз). Для них характерна наявність рідкої міжклітинної речовини - плазми (від грец. плазма - виліплене, сформоване) та зважених у ній клітин (мал. 94).

Мал. 94. Формені елементи крові:
1 - еритроцити;
2 - лейкоцити;
3 - тромбоцити

Сполучні тканини формують основу органів, забезпечують їхнє живлення.

Вони беруть участь й у загоюванні ран: заповнюють пошкоджені місця інших тканин, унаслідок чого виникає сполучнотканинний рубець. їхня міжклітинна речовина має різний склад. Пухка сполучна тканина міститься в усіх органах, супроводжує кровоносні та лімфатичні судини, заповнює проміжки між внутрішніми органами. Ця тканина складається з невеликої кількості клітин і неупоряд-ковано розміщених волокон, між якими розташована пухка маса. Деякі клітини пухкої сполучної тканини здатні до фагоцитозу (захоплюють і перетравлюють хвороботворні мікроорганізми). Волокниста сполучна тканина містить велику кількість щільно прилеглих один до одного волокон (сухожилки, зв'язки та ін.) (мал. 95).

Мал. 95. Сполучна тканина:
1 - пухка;
2 - волокниста

Жирова тканина розміщена під шкірою та навколо деяких органів і захищає їх від механічних пошкоджень.

У ній відкладаються запасні поживні речовини. Підшкірна жирова тканина відіграє роль теплоізолюючого шару. В ній може утворюватись метаболічна вода, що має важливе значення для тварин - мешканців пустель (наприклад, горби верблюдів утворені переважно з цієї тканини).

Ретикулярна тканина (від лат. ретикулюм - сітка) утворює основу кровотворних органів (червоного кісткового мозку, селезінки, лімфатичних вузлів), входить до складу слизової оболонки кишечнику, нирок тощо. Вона складається з клітин, сполучених між собою за допомогою довгих відростків, і особливих волокон. У ній утворюються клітини рідких тканин.

До скелетних тканин належать кісткова та хрящова. Основні їхні властивості - пружність і міцність. У кістковій тканині відкладаються мінеральні солі.

Це надає їй особливої міцності. Переважно з неї побудований скелет хребетних тварин і людини. Хрящова тканина має міжклітинну речовину з органічних речовин. З цієї тканини формується скелет у зародків усіх хребетних тварин і людини. Згодом у більшості цих організмів хрящова тканина заступається кістковою. Хрящова тканина також входить до складу вушних раковин, гортані, сухожилків і зв'язок тощо.

Складовою частиною опорно-рухової системи тварин і людини є м'язові тканини.

Які будова та функції м'язових тканин?

М'язові тканини здатні скорочуватись у відповідь на надходження до них нервового імпульсу. Це забезпечує рухи тіла та окремих його частин. М'язовим тканинам властива здатність до регенерації (за винятком серцевого м'яза).

Розрізняють посмуговану (поперечносмугасту) та непосмуговану (гладеньку) м'язові тканини.

Посмуговану м'язову тканину поділяють на скелетну та серцеву {мал. 96). Скелетна м'язова тканина утворює м'язи, які забезпечують рухи, а також м'язи язика, глотки, гортані, верхньої частини стравоходу, діафрагму хребетних тварин. Вони прикріплені до кісток, а у членистоногих - до внутрішніх виростів зовнішнього скелета. Посмугована м'язова тканина складається з м'язових клітин.

Мал. 96. Посмуговані м'язові волокна:
1 - скелетні;
2 - серцевого м'яза

М'язові клітини мають форму видовжених циліндрів, укритих сполучнотканинною оболонкою, тому дістали назву м'язових волокон. Деякі м'язові волокна досягають 30 см завдовжки. М'язові клітини мають багато ядер. У цитоплазмі розташовані скоротливі нитки, в яких послідовно чергуються світлі та темні ділянки (диски), добре помітні під мікроскопом. Волокна посмугованої м'язової тканини здатні скорочуватись з великою швидкістю.

Цікаву властивість мають м'язи крил деяких груп комах. Так, у відповідь на один нервовий імпульс м'язи бджіл здатні скорочуватись 2-3 рази, а мух - 6 - 7. Завдяки цьому у бджіл вони можуть скорочуватись до 250 разів за секунду, а у деяких двокрилих - до 1000.

Серцевий м'яз входить до складу стінок серця і деяких ділянок великих кровоносних судин: аорти та верхньої порожнистої вени. Волокна серцевого м'яза, на відміну від скелетних, не мають сполучнотканинних оболонок. Тому збудження від одного волокна передається іншим у місцях їхнього сполучення та здатне спричиняти скорочення всіх м'язових волокон передсердя чи шлуночка. На відміну від скелетних м'язів, які здатні скорочуватись під впливом свідомості (довільно), серцевому м'язу притаманні мимовільні скорочення.

Непосжугована м'язова тканина (мал. 97) входить до складу стінок більшості внутрішніх органів (кровоносних судин, шлунка, кишечнику, сечоводів, сечового міхура тощо). Вона складається з одноядер-них веретеноподібних клітин, що не мають посмуго-ваності. Групи цих клітин зібрані у пучки, між якими розташована сполучна тканина. В ній залягають кровоносні й лімфатичні судини та нервові волокна.

Мал. 97. Непосмуговані м'язові волокна

Скорочення непосмугованої м'язової тканини, як і серцевого м'яза, мимовільні й відбуваються значно повільніше, ніж посмугованої. Вона здатна протягом тривалого часу перебувати у стані скорочення або, навпаки, сильного розтягу. У певних груп безхребетних тварин (наприклад, плоских і кільчастих червів) усі м'язи складаються з цієї тканини.

Які будова та функції нервової тканини?

Нервова тканина складається з нервових клітин (нейронів) і розміщених між ними допоміжних клітин. Нейрони (від грец. нейрон — жила, нитка, нерв) здатні сприймати подразнення, перетворювати його на нервові імпульси і проводити їх до інших нейронів або певних органів (мал. 98).

Мал. 98. Різні типи нервових клітин

Кожний нейрон складається з тіла та відростків.

У тілі розташоване ядро й інші органели. Відростки можуть бути двох типів. Довгий, розгалужений на кінці, має назву аксон (від грец. аксон - вісь). Довжина аксона може сягати десятків сантиметрів, а інколи -до 2-3 м. Його функція - проведення нервового збудження від тіла нейрона.

Переважно короткі, деревоподібно розгалужені відростки нейрона називають дендритами (від грец. дендрон - дерево); ними нервове збудження проводиться до тіла нейрона. Нейрони до поділу нездатні. Особливою функцією деяких нейронів є секреція нейрогормонів - біологічно активних сполук, які впливають на організм подібно до гормонів.

Допоміжні клітини нервової тканини - нейроглія, (мал. 99) на відміну від нейронів, не проводять нервові імпульси і зберігають здатність до поділу. Вони мають різну будову, заповнюють проміжки між нейронами та виконують різноманітні функції: живильну, секреторну, опорну, захисну тощо. Деякі з них утворюють ізолюючі оболонки навколо відростків нейронів і запобігають розсіюванню нервових імпульсів.

Мал. 99. Клітини нейроглії

Контрольні запитання

1. Які типи тканин розрізняють в організмі тварин і людини?
2. Які особливості будови епітеліальних тканин вам відомі?
3. Які функції виконують епітеліальні тканини?
4. Які тканини відносять до тканин внутрішнього середовища? Які їхні функції?
5. Що спільного та відмінного в будові та функціях різних видів м'язових тканин?
6. Які особливості будови та функцій нейронів?
7. Які функції допоміжних клітин нервової тканини?

Поміркуйте

Яке значення для нервової тканини має здатність клітин нейроглії до поділу?
Які види тканин тварин беруть участь у підтриманні гомеостазу?

М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Первес, П.Г. Балан, В.М. Войціцький, Загальна біологія, 10 клас
Вислано читачами інтернет-сайту.

_{Календарно-тематичне планування по всім предметам, біологія у школі, конспекти з біології 10 клас}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.