|
Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>> Українська мова: Стилістика речень з різними способами вираження чужого мовлення
Тестові завдання з курсу «Українська мова 10 клас»
Тема «Стилістика речень з різними способами вираження чужого мовлення»
Стилістика речень
з різними способами вираження чужого мовлення
І.Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Продовжіть подане твердження.
Усне або письмове мовлення іншої особи, яке передається дослівно із збереженням лексичних, граматичних та інтонаційних особливостей називається...
а) цитуванням;
б) ремаркою;
в) прямою мовою;
г) непрямою мовою;
ґ) полілогом.
2. Продовжіть подане твердження.
Чиєсь мовлення, передане підрядним реченням із збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання, називається...
а) діалогом;
б) монологом;
в) цитуванням;
г) прямою мовою;
ґ) непрямою мовою.
3. Продовжіть подане твердження.
Дослівний уривок із твору, наведений з дотриманням усіх його особливостей та з посиланням на джерело, називається...
а) ремаркою;
б) прямою мовою;
в) непрямою мовою;
г) цитуванням;
ґ) монологом.
4. Укажіть правильне твердження:
а) різновидом діалогічного мовлення є пряма мова;
б) непряма мова властива лише усному мовленню;
в) різновидом прямої мови є цитування;
г) пряма мова вживається найчастіше у науковому стилі мовлення;
ґ) різновидом прямої мови є непряма мова.
5. Визначте, для якого стилю мовлення характерне подане цитування:
«Прощавай, смереко, прощавайте, гори, прощавай мій Пруте, – мовила Говерла. – Я не належу тобі, то й не буде мені життя тут...»(З народної легенди).
а) Художнього;
б) публіцистичного;
в) наукового;
г) розмовного;
ґ) епістолярного.
6. Укажіть, для якого стилю мовлення характерне подане речення:
«В повісти “Апостол черні” говориться про самостійну Україну, а про те тепер говорити не можна» (З листа О.Кобилянської до О.Шаповала від 29.12.1932 р.).
а) Публіцистичного;
б) епістолярного;
в) художнього;
г) розмовного;
ґ) конфесійного.
7. Визначте речення з прямою мовою, характерне для публіцистичного стилю мовлення.
а) Знахарка мовить зажурено: «Це, голубко, погана слабість... Вона тримається людини, як гріх чистої душі» (М.Івасюк).
б) «Славний царю, затримай собі всі свої скарби, а верни здоров’я моїй матусі; я буду тоді найбагатшою у світі», – сумно мовила дівчинка (Є.Ярошинська).
в) «Ольга Кобилянська однією з перших в українській літературі створила образи жінок-інтелігенток, показала їхню боротьбу за духовну свободу»,–справедливо зауважив літературознавець Я.Гоян (З газети).
г) «Мій хтосічку, мій з папороті цвіте!»–так зверталася у листах Леся Українка до Ольги Кобилянської.
ґ) «Усякого, хто слухає ці слова Мої і виконує їх, Я прирівнюю до чоловіка мудрого, що збудував свій будинок на камені...» – читаємо у Святому Письмі (Лк.6,47-49).
8. Укажіть речення з прямою мовою, характерне для наукового стилю мовлення.
а) О.Гончар наголосив: «Хотілося сказати слово на зихист того, що було виплекано творчим генієм народу» (А.Погрібний).
б) «Прошу Вашого розпорядження щодо передплати журналу «Дивослово» з метою ознайомлення учителів-словесників з новими методичними розробками ведення навчальних занять», – йдеться у службовій записці Г.О.Малика (З посібника).
в) Тут вмішався Михайло: «Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові, аби їх прожити» (О.Кобилянська).
г) «Ціновий механізм – основний регулятор динамічної системи ринку праці»,– вважає Д.Гілдер – послідовник традицій неокласичної школи (З підручника).
ґ) –Чому сумно дивишся на мене? За чим тужиш? – Не знаю. Мабуть, за Україною (Г.Тарасюк).
9. Визначте речення з прямою мовою, характерне для офіційно-ділового стилю мовлення.
а) – Багато сього літа зілля назбирала?–питає Тетяна і оглядається по закутках, де стара приятелька держала насушене чародійне зілля.– Та доста (О.Кобилянська).
б) А.Окейн твердить: «Негнучкість ринку праці насправді реалізує «невидиме рукостискання» (З підручника).
в) «Прошу допустити до користування дисертаційним фондом ввіреної Вам бібліотеки аспіранта кафедри історії та культури рідної мови філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича», – написав у заяві О.І. Мартинюк (З посібника).
г) Справедливо і небезпідставно назвав Володимира Івасюка «лицарем української пісні» відомий мистецтвознавець і поет Анатолій Добрянський.
ґ) – Учися, серденько, колись з нас будуть люди, – ти казала (Т.Шевченко).
10. Продовжіть подане твердження.
Велике значення для вплетення прямої мови у тканину твору має супровідний авторський контекст, який виражає...
а) власну оцінку зображуваного;
б) коментар зображуваного;
в) роздуми щодо предмету зображуваного;
г) стильові різновиди мовлення;
ґ) пояснення власної позиції.
11. Укажіть правильне твердження:
а) у нехудожніх стилях мовлення використовується лише прийом цитування;
б) у драматичних творах пряма мова не єдиний засіб вираження персонажів;
в) непряма мова використовується тоді, коли автор не має потреби відтворювати своєрідність мовлення персонажів;
г) не завжди обов’язкова умова цитування – точність дотримання автентичності першоджерела;
ґ) авторський контекст не властивий прямій мові.
12. Про який стилістичний прийом йде мова?
У цьому контексті містяться різноманітні відтінки емоційного забарвлення, характеристики вчинків персонажів, змальовується настрій мовців, висвітлюються взаємини учасників.
а) Пряма мова;
б) непряма мова;
в) ремарка;
г) репліка;
ґ) полілог.
13.Укажіть помилку в реченні, зумовлену стилістично неправильним вибором варіантів граматичної форми.
а) «Образ О.Ю.Кобилянської закарбований скрізь: у медалях, значках, металевих жетонах, поштових листівках, марках»,– резюмує дослідник В.Білек (З газети).
б) Витяг з протоколу: «Слухали: водія Іваничука О.О., який сказав, що мені потрібно пройти курс лікування у санаторії» (З посібника).
в) «Те, що Ви мені заподіяли, я простила Вам, а те, що Ви зробили супроти свого народу, мусите вже обміркувати зі своїм сумлінням»,– сказала Анна холодно (Є.Ярошинська).
г) Ю.Федькович підкреслював: «Справжній письменник мусить знати «серце свого народу», тобто життя простого люду» (М.Нечиталюк).
ґ) Мовознавці вважають, щонайвидатнішим майстром ораторського мистецтва стародавньої Греції був Демосфен (Л.Паламарчук).
14.Укажіть, який розділовий знак пропущено у реченні:
«Отак і допомагають всю дорогу – міркував якийсь боєць, – то коні людям, то люди коням, а всі разом– вперед» (О.Гончар).
а) Двокапку;
б) тире;
в) кому з тире;
г) кому;
ґ) крапку з комою.
15.Визначте речення з непрямою мовою, характерне для художнього стилю мовлення.
а) І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль» (Леся Українка).
б) Чіпка запитав, куди зникає вночі сонце (За Панасом Мирним).
в) «Борімося за красу мови, за правильність мови, за доступність мови, за багатство мови...» (М.Рильський).
г) За словами П.Загребельного, «лихі вісті летять на великих крилах» (З підручника).
ґ) «У сіні вогню не сховаєш», – твердить народна мудрість.
16.Визначте, якій схемі відповідає подане речення (розділові знаки опущено):
Поетичність твору наголошував О.Гончар значною мірою залежить від мовних засобів письменника (В.Скуратівський).
а) А: «П».
б) «П, – а».
в) «П,– а,– п».
г) «П,– а.– П».
ґ) «П?– а: П».
17. Укажіть, якій схемі відповідає подане речення (розділові знаки опущено):
Мамо чи кожна пташина у вирій на зиму літає в неньки спитала дитина (Леся Українка).
а) «П?– а: П».
б) «П,– а.– П».
в) «П,– а,– п».
г) «П?» – а.
ґ) А: «П».
18.Укажіть, якій схемі відповідає подане речення (розділові знаки опущено):
В.Виноградов підкреслював Мова розвивається разом з розвитком ідей (З підручника).
а) «П,– а,– п».
б) «П, – а».
в) А: «П».
г) «П,– а.– П».
ґ) «П?– а: П».
19.Укажіть речення, у якому допущено помилку, яка зумовлена неправильним використанням стилістичних засобів у чужому мовленні.
а) За словами Л.Успенського, «без мови не може бути справжнього людського розуму» (П.Дудик).
б) «Дорога в житті самотньому важка» (М.Рильський).
в) Хлопчик радісно:
– Ну ми й партизани. – Хто це ми? –Я і дід. Нас двоє партизанів, та дід щось захворів... (С.Ковпак).
г) «Ви дієте всупереч наших пропозицій», – наголошував доповідач (З газети).
ґ) «Кількість мов точно не встановлено і встановити її важко», – підкреслила Л.Баранникова.
20. Визначте рядок, у якому допущено помилку при оформленні цитати.
а) «Досконале знання рідної мови є однією з необхідних умов активної і всебічної участі у багатогранному житті народу» (М.Жовтобрюх).
б) Я ж хотіла не себе втопити, Я ж хотіла утопити біль (Л.Костенко).
в) Говорячи про покликання людини на землі, Максим Рильський наголошував: «Яке велике щастя жить, буть гідним імені людини, народу й людськості служить!»
г) «Сказати, що найголовніше в нашій... важкій справі нелегко уже тому, що невичерпно складна, безмірно різноманітна людина...»,– писав В.Сухомлинській у листі до доньки.
ґ) За словами патріарха Філарета: «Святі – сіль землі. Вони – сенс життя. Заради них зберігається і сама земля».
ІІ.Тестові завдання на встановлення відповідності
До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений літерою.
1.Установіть відповідність між реченням та способом вираження чужого мовлення.
1) Н.Дмитровська вважає, що незалежності жінки у козацькі часи могла позаздрити дворянка будь-якої європейської держави (З посібника).
2) – Читав на дошці оголошення?
– Про танцювальний колектив? Ну, читав...
– Може, запишемось?
– Танцюристом? Хлопцеві?!. (З розмови).
3) Стояло сухе осіннє надвечір’я. Барвисті ліси на схилах обабач дороги не тільки не гасли під скісним промінням вечірнього сонця, а, навпаки, розжеврю-вались ще яскравіше, ніж удень (О.Гончар).
4)«Гостре словечко коле сердечко»,–твердить народна мудрість.
5) Отче наш, Тарасе всемогущий,
Я до тебе одного молюсь.
Д.Павличко
|
А) Пряма мова;
Б) цитата;
В) непряма мова
Г) авторський контекст;
Ґ) діалог;
Д) ремарка.
|
2. Установіть відповідність між реченням з прямою мовою та стилем мовлення, у якому воно використовується.
1)О.Гончар писав: «Трансільванська осінь до самого обрію палахкотить ясними пожарами».
2) «Введення гривні стало одним із важливих факторів значного зниження рівня інфляції та стабілізації грошового обігу в країні»,– констатують вчені-економісти
3)«Стилістична манера використання синонімів,–зауважує О.Пономарів,– веде свій початок від народної творчості».
4) «Я, Стащук Павло Іванович, народився 12 січня 2005 року у м.Чернігів у сім’ї службовця»,– читаємо у автобіографії.
5) «Люба донечко, я отримав твого листа»,– повідомляє В.Сухомлинський.
| А)Епістолярний стиль мовлення;
Б) офіційно-діловий стиль мовлення;
В) науковий стиль мовлення;
Г) художній стиль мовлення;
Ґ) конфесійний стиль мовлення;
Д) публіцистичний стиль мовлення.
|
3. Установіть відповідність між реченням з прямою мовою та його структурною схемою (розділові знаки опущено).
1) То так панове радні промовив війт я вас нині скликав бо хочу порадитися з вами (Д.Макогон).
2) Тут вмішався Михайло Дні числить Бог а ми маємо лиш на голові аби їх прожити (О.Кобилянська).
3) Жайвір не має права співати так як співає бо то буде націоналістичний спів обурено запитав Володя (М.Івасюк).
4) Ольга Кобилянська започаткувала новий жанр в українському письменстві «симфо-нічну прозу» писала Леся Українка.
5) Твій побратим був нешанобливий до моєї шляхетної особи гордовто мовим шляхтич Я є князь отамане ти це добре знаєш.
| А)А:«П».
Б) «П, – а».
В) «П,– а,– п».
Г) «П,– а.– П».
Ґ) «П?– а: П».
Д) «П?» – а.
|
4.Установіть відповідність між реченням з прямою мовою та способом його ускладнення.
1) «З хлібом, кажуть, і пісня миліша, і хата тепліша»,– наголошує В.Скуратівський.
2)Іще бліда, іще, мов крейда, біла, а наче й усміхалась, лебеділа: «Ось бачте, мамо, все і обійшлось» (Л.Костенко).
3) За словами Петра Панча, «мова тільки та невичерпно багата й гарна, яка виплекана рідним народом і живиться з народних джерел».
4) «Так це ти? Ти звільнила мене,– шепочу, цілуючи туманну долоньку» (Г.Тарасюк).
5)Кращі твори Ю.Федьковича, талановитого Буковинського Соловія, принесли йому визнання та широку популярність на Україні та за її межами,–наголошує літературо-знавець М.Юрійчук.
| А) Однорідні члени речення;
Б) звертання;
В) вставна конструкція;
Г) відокремлене поширене означення;
Ґ) відокремлена поширена обставина;
Д) поширена прикладка.
|
ІІІ. Робота з текстом
Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього(з п’яти варіантів відповідей виберіть одну правильну).
Місячне світло його полотен
Є мистецькі твори, які залишаються в пам’яті назавжди. Минають тижні, місяці, роки, а картина чи скульптура постає в уяві наче вчора бачена. До таких належать і полотна Архипа Івановича Куїнджі, зокрема його цикл українських пейзажів. Перлиною серед них вважається «Місячна ніч». На жаль, багато років полотно зберігається в запасниках Київського музею російського мистецтва і лише зрідка виставляється для огляду.
Цій картині випала трагічна доля. Шедевр із шедеврів, вона не стала окрасою експозиції музеїв, бо вже під час створення була приречена на смерть. Архип Куїнджі застосував під час її написання цинкові фарби, до того ж у концентрації, яка мала призвести до цілковитого потем¬ніння. Домігшись нечуваного ефекту відтворення місячного світла, він, однак, чудово розумів, що милуватися його картиною випаде небагатьом поколінням шанувальників мистецтва. Не минуло й кілька років, як полотно почало поволі, але безповоротно чорніти. Якийсь час воно ще виставлялося в експозиції, але потім, щоб хоч трохи продов¬жити йому життя, працівники музею перенесли картину в напівтемні кімнати запасника, куди не проникало руйнівне для неї сонячне світло. Але навіть утративши свій первісний вигляд, «Місячна ніч» заполоняла, ведучи в дивовижний світ неповторної краси ночі.
Доля цього полотна так само трагічна, як і доля самого Архипа Івановича. Народився він 1842 року в убогій сім’ї грека-шевця. Змалку спізнав, що таке сирітське життя, служба в наймах, пастухування під спекотним кримським сонцем. Але завжди свої нечасті вільні хвилини хлопчина віддавав малюванню. І якось йому порадили звернутися до Івана Айвазовського, на той час уже всесвітньо відомого худож¬ника. Той, оглянувши роботу юного Куїнджі, розсміявся:
– Ха-ха-ха! Хочеш стати художником?! Хіба що фарбувати паркани.
Хтозна, чи мучився колись Іван Костянтинович тим, що так образив Куїнджі, але він дожив до його тріумфального успіху і, звісно, знав, що автор таких прославлених по¬лотен, як «Берези», «Українська ніч», «Ніч на Дніпрі», – колись осміяний ним хлопчина.
На щастя, Архип Куїнджі не погодився з таким суворим вироком метра. Зібравши трохи грошей, він вирішив дістатися до Петербурга й вступити до Академії мистецтв.
Перша спроба вступити... Провал... Друга... Те саме... Йому вже двадцять вісім років. І все частіше спадає на думку: «А може, й справді Айвазовський мав рацію, і я ні на що не здатний?» Вирішив спробувати ще раз. Його зараховують вільним слухачем.
Куїнджі багато працює. На останні копійки купує фарби й полотно, але його роботи, подані на академічні виставки, залишаються непоміченими. І знову закрадається сумнів у правильності обраного шляху. А потім він поїхав на етюди в Україну. І все раптом змінилося. Усі малювали краєвиди, кобзарів, ярмарки, а він вирішив пока¬зати в холодному Петербурзі справжню літню українську ніч, оспівану так щиро Миколою Гоголем.
Видатний російський художник Іван Крамской, поба¬чивши його полотно, визнав Куїнджі найкращим пейза¬жистом і закликав усіх художників, присутніх на тій виставці, скласти протокол, що їм випало бачити справжнє місячне світло на його полотнах (За В. Туркевичем, 445 сл.).
1. Вкажіть, до якого типу мовлення належить даний текст:
а) опис;
б) розповідь;
в) роздум;
г) оцінка;
ґ) міркування.
2. Яка теза найточніше передає тему тексту?
а) «…вирішив пока¬зати в холодному Петербурзі справжню літню українську ніч, оспівану так щиро Миколою Гоголем».
б) «…цикл українських пейзажів Архипа Івановича Куїнджі, перлиною серед яких вважається «Місячна ніч».
в) «Шедевр із шедеврів, вона не стала окрасою експозиції музеїв, бо вже під час створення була приречена на смерть».
г) «Але навіть утративши свій первісний вигляд, «Місячна ніч» заполоняла, ведучи в дивовижний світ неповторної краси ночі».
ґ) «... завжди свої нечасті вільні хвилини хлопчина віддавав малюванню».
3. Визначте значення вислову «суворий вирок метра»:
а) відповідальне ставлення;
б) особлива вимогливість;
в) негативна оцінка досвідченого митця;
г) недоброзичливе ставлення;
ґ) критичне зауваження.
4.Укажіть, до якого стилю мовлення належать виділені у реченні слова: «… спізнав, що таке сирітське життя, служба в наймах, пастухування під спекотним кримським сонцем…»:
а) розмовного;
б) художнього;
в) публіцистичного;
г) епістолярного;
ґ) наукового.
5.Визначте, який художній засіб використано у висловлюванні:
«На останні копійки купує фарби й полотно».
а) Метонімія;
б) метафора;
в) тавтологія;
г) синекдоха;
ґ) оксиморон.
6.До якої форми красномовства належить наведений текст?
а) Церковно-богословської;
б) академічної;
в) парламентської;
г) соціально-побутової.
ґ) мемуарної.
ІV. Власне висловлювання
Перед тим, як складати власне висловлювання, уважно прочитайте завдання. Особливу увагу зверніть на жанр майбутнього твору та пригадайте основні його ознаки
Напишіть твір-роздум дискусійного характеру на одну з тем, використовуючи стилістичні засоби речень з різними способами вираження чужого мовлення
«Я знаю: мова мамина свята» (М.Адаменко.)
«Торуй свій шлях – той, що твоїм назвався» (В.Стус).
«Люби природу не для себе, люби для неї» (М.Рильський).
Стилістика речень з різними способами вираження чужого мовлення
Відповіді
І. Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. в 5. а 9. в 13. б 17. г
2. ґ 6. б 10. г 14. г 18. в
3. г 7. в 11. в 15. б 19. г
4. в 8. г 12. в 16. в 20. ґ
ІІ. Тестові завдання на встановлення відповідності
1. 1.В. 2.Ґ. 3.Г. 4.А. 5.Б. 3. 1.В. 2.А. 3.Д. 4.Б.5.Г.
2. 1.Г. 2.В. 3.Д. 4.Б. 5.А. 4. 1.В. 2.Б.3.А. 4.Ґ. 5.Д.
ІІІ. Робота з текстом
1б. 2в. 3 в. 4а. 5г. 6 г.
Надіслано вчителем української мови та літератури Чернівецької гімназії №3 Семчук Д.Б.
Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани конспектів уроків з української мови, завдання з української мови 10 класу скачати
Предмети > Українська мова > Українська мова 10 клас > Сприймання чужого мовлення. Конспектування висловлювань, що сприймаються на слух > Сприймання чужого мовлення. Конспектування висловлювань, що сприймаються на слух. Зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
|
