KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тестові завдання до теми «Стилістичні засоби лексикології та фразеології»

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>> Українська мова: Стилістичні засоби лексикології та фразеології


Тестові завдання з курсу «Українська мова 10 клас»

Тема «Стилістичні засоби лексикології та фразеології»



   Стилістичні засоби лексикології та фразеології

І.Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Завершіть подане твердження.

Лексикологія – це розділ мовознавчої науки, який вивчає ...
а) стійкі одиниці мови;
б) особливості слововживання;
в) правильну вимову слів;
г) лексичне значення і вживання слів;
ґ) правильне написання слів.

2. Укажіть, на які групи поділяється лексика української мови за походженням:
а) загальновживана, запозичена, спільнослов’янська;
б) діалектизми, історизми, неологізми;
в) спільнослов’янська, власне українська, запозичена;
г) загальновживана, неологізми, термінологічна;
ґ) спільнослов’янська, архаїзми, жаргонізми.

3. Завершіть подане твердження.

 Лексика української мови за активністю чи пасивністю використання поділяється на…
а) загальновживану, спільнослов’янську, термінологічну;
б) діалектизми, історизми, архаїзми;
в)  власне українську, запозичену, стилістично марковану;
г) неологізми, історизми, архаїзми;
ґ) спільнослов’янську, сленг, професіоналізми.

4. Визначте, на  які групи поділяється лексика української мови за сферою вживання:
а) власне українські та запозичені слова;
б) спільнослов’янські слова та  екзотизми;
в) стилістично марковані слова та неологізми;
г) загальновживані та стилістично марковані слова;
ґ) історизми, архаїзми.

5. Укажіть, у яких  стилях мовлення найбільше виявляють свої стилістичні можливості багатозначні слова:
а) художньому та науковому;
б) публіцистичному та конфесійному;
в) художньому та публіцистичному;
г) розмовному та епістолярному;
ґ) науковому та розмовному.

6. Визначте, яка група лексики найчастіше є засобом створення колориту минулих епох:
а) загальновживані слова;
б) історизми та архаїзми;
в) терміни та запозичені слова;
г) діалектизми;
ґ) фразеологізми.

7. Укажіть, до якої групи лексики належать слова плай, вивірка:
а) загальновживані слова;
б) терміни;
в) жаргони;
г) архаїзми;
ґ) діалектизми.

8. Визначте рядок, у якому всі слова – стилістичні архаїзми:
а) уста, шолом, управа, зіронька;
б) десниця, перст, письмовець, возсіяти;
в) причепуритися, ректи, обрій, путня;
г) дружина, волхви, злато, сумніватися;
ґ) кошовий, земство, бунчук, жаровня.

9. Укажіть рядок, у якому  усі слова – професіоналізми:

а) афікс, синтаксис, речення, постфікс, підсніжник;
б) температура, дощить, прогноз, громовиця, осяйний;
в) луг, бджілка, мед, пасічник, ультразвуковий;
г) антитіло, ін’єкція, пацієнт, термометр, стерилізатор;
ґ) кермо, гальма, пасажир, траса, рута-м’ята.

10. Визначте речення, у якому використано авторські неологізми.
а) Плачу любові ціною свого життя – серце скапує в слово (Б.Харчук).
б) І рухається день, як верств одвічний здвиг (М.Бажан).
в) Там серце моє вознеслося в сліпучі верхів’я небес (Д.Павличко).
г) Є люди, що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами, чи й зовсім пустодухами називаю (О.Гончар).
ґ) І влягаються думи золотими томами, золоте німе захоплення, золота стеблина відданості (І.Драч).

11. Укажіть рядок, у якому не  всі слова загальновживані:

 а) щодень, навчання, відпочинок, погода, квіти;
б) порядок, квітує, працювати, батьки, тачка;
в) любов, сердечний, їжа, дорога, друзі;
г) перебудова, віддаль, далекосяжний, річка;
ґ) надія, ледь-ледь, зустріч, пташка, Прут, промінь.

12. Укажіть, до якої групи лексики належать слова злиняти, на шару:
а) загальновживані;
б) терміни;
в) жаргонізми;
г) архаїзми;
ґ) діалектизми.

13. Визначте рядок, у якому всі слова належать до стилістично маркованої лексики:
а) лимонка, низи, біржа, світанок, кошелик;
б) електродоїння, прогресивка, спонсор, надія, жага;
в) добривечір, артіль, атрамент, любий, марево;
г) реготати, лупцювати, репетувати, злиняти;
ґ) фіранка, мастак, гультяй, танцювати, плентатися.

14. Вкажіть, у якому рядку є власне українські слова:

а)  суцвіття, рід, крайнебо, пюпітр;
б) слов’янофіл, краєвид, футбол, плем’я;
в) вареники, лелека, сузір’я, веселий, овес;
г) співавтор, ковбаса, благодать, бульба;
ґ) кришталь,  мірошник, соната, фламінго.

15. Визначте речення, у якому професіоналізм вжито у стилістичній функції.
а) Тихою спокійною річечкою повз мальовничих берегів пливе човник.
б) Раптом перестала працювати швейна машинка – човник вийшов з ладу.
в) Багатий урожай білоколоски  – це завжди приємно.
г) Збирали ми гуртом у полі «оте колоссячко вусате».
ґ) Як у човнику, пливемо колосяною нивою (За В.Русанівським).

16. Укажіть рядок із стилістично маркованими синонімами:
а) працювати, трудитися, гнути спину;
б) мужній, сміливий, безстрашний;
в) ректи, глаголити, базікати, балакати;
г) сміятися, веселитися, хіхікати;
ґ) відпочивати, насолоджуватися, спати.

17. Визначте речення з контекстуальними синонімами.
а) Ялинки – не тільки дітям радість, а й символ одвічної зеленої природи (І.Цюпа).
б) Скільки летітиме думка – усе не буде  межі, тільки нова і нова глибінь всесвіту (О.Гончар).
в) Кожне слово складається із змісту і мелодії (Петро Панч).
г) А хлюня мій ходить іще не може – синок мій любий, щастячко моє (За В.Сосюрою).
ґ) Поезія – це праця зрима, це думки смілої весна (М.Рильський).

18. Укажіть речення з контекстуальними антонімами.

а) На чорій землі білий хліб родить (Народна творчість).
б) Книжки не прочитав – розуму не додалося (Народна творчість).
в) Багато рук будувало й захищало собор, ще більше рук, мабуть, замахувалося на нього...  (П.Загребельний).
г) Згода дім будує, а незгода – руйнує (Народна творчість).
ґ) Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками (Д.Павличко).

19. Визначте, у якому реченні розкрито антонімічні зв’язки між словами у стилістичній функції зіставлення.
а) А на полонині чи в бутині велика люлька гріє руки верховинцеві, а добре слово – душу (С.Пушик).
б) Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритися (Леся Українка).
в) І чим вище сягає срібноголосий співун, тим барвистіша дзвенить над землею мелодія (К.Наріжний).
г) Він був сином мужика і став велетнем у царстві духа (І.Франко).
ґ) І церква, і дзвіниця мали надзвичайно убогий вигляд: перекошені стіни й солом’яна покрівля потемніли від часу... (М.Старицький).

20. Укажіть речення, у якому вжито стилістичну фігуру – антитезу.
а) Я входжу в ліс – трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л.Костенко).
б) Вітер дихне – пшениці ворухнуться розкішні, вусом шелесне ячмінь... (П.Дорожко).
в) Нарешті, запалили свічку, та вітер одразу її погасив (В.Канівець).
г) Остання хвиля покотилася на берег, але вона була вже безсилою (Д.Ткач).
ґ) Пан гуляв у себе в замку – у ярмі стогнали люди (Леся Українка).

21. Укажіть рядок, у якому всі пари слів – пароніми:
а) веселий – щасливий; швидкий – повільний;
б) далекий– близький; знайомий – маловідомий;
в) музичний – музикальний; робочий – робітничий;
г) усміхнений – похмурий; усмішка – посмішка;
ґ) бити байдики – точити ляси; ревма ревіти – заливатися сміхом.

22. Визначте речення, у якому використано перифразу.
а) Над бистротечим Дніпром западав вечір (Ю.Опільський).
б) Он хмари повільно бредуть одна за одною над самим обрієм, схожі на білих лебедів (О.Копиленко).
в) І диво дивнеє сталось: з ним совість заговорила (І.Ющук).
г) І вкриє мудрість голову сріблом (М.Рильський).
ґ) Як навесні світиться садок од цвіту, так тепер він починає світитися своїми плодами (Є.Гуцало).

23. Завершіть подане твердження.

Розділ мовознавчої науки, який вивчає сукупність усіх стійких словосполучень у мові називають…
а) морфемікою;
б) орфографією;
в) фразеологією;
г) фонетикою;
ґ) лексикою.

24. Укажіть правильне твердження:

а) фразеологізми найчастіше вживаються у  науковому стилі мовлення;
б) стійке словосполучення може розкладатися і виступати в ролі різних членів речення;
в) за своїм значенням фразеологізми сприймаються як єдине ціле;
г) крилаті вислови видатних людей не належать до фразеологізмів;
ґ) фразеологічні словосполучення не є загальновживаними.

25. До якого типу фразеологізмів належать такі звороти: не чути ніг під собою, дати ногам спокій?

а) Фразеологічні єдності;
б) фразеологічні зрощення;
в) професійно-технічні вислови;
г) фразеологічні сполучення;
ґ) крилаті вислови видатних людей.

26. Визначте рядок, у якому  всі стійкі словосполучення – фразеологічні єдності:

а) опускаються руки, зарубати на носі;
б) слинку ковтати, гнути спину;
в) Ноїв ковчег, водити за носа;
г) залишитися з носом, дантове пекло;
ґ) гострити п’яти, розбити глек.

27. До якого типу фразеологізмів належать такі звороти: клепку загубити, точити ляси?
а) Фразеологічні єдності;
б) фразеологічні зрощення;
в) професійно-технічні вислови;
г) фразеологічні сполучення;
ґ) крилаті вислови видатних людей.

28. Вкажіть, яке джерело походження  фразеологізмів сізіфова праця, гордіїв вузол:
а) прислів’я та приказки;
б) фразеологічні зрощення;
в) вислови античного походження;
г) вислови біблійного походження;
ґ) крилаті вислови видатних людей.

29. Укажіть рядок, у якому всі фразеологізми біблійного походження:
а) ахіллесова п’ята, барон Мюнхаузен;
б) дамоклів меч, тридцять срібняків;
в) Соломонове рішення, лебідь з Ейвону;
г) Ноїв ковчег, канути в Лету;
ґ) блудний син, поцілунок Іуди.

30. Визначте, яке джерело походження  фразеологізмів кров з молоком, доладна як писанка:

а) прислів’я та приказки;
б) народне джерело;
в) вислови античного походження;
г) вислови біблійного походження;
ґ) крилаті вислови видатних людей.

31. Укажіть рядок, у якому  всі стійкі словосполучення – професійно-технічні вислови:

а) абсолютний нуль, спіймати на гарячому;
б) ні в тин ні в ворота, ні слуху ні духу;
в) альфа і омега, ні пари з уст;
г) на різних широтах, ланцюгова реакція;
ґ) пальма першості, через терни до зірок.

32. Визначте рядок, у якому використано фразеологізми-синоніми:

а) нестися високо, чути краєм вуха;
б) п’яте через десяте, запас біди не чинить;
в) копилити губи, роззявити рота;
г) сушити зуби, умирати від реготу;
ґ) зловитися на гачок, під самим носом.

33. Укажіть фразеологізм – синонім до вислову  замилювати очі:
а) ловити на слові;
б) дати перцю;
в) закрутити шайки;
г) бити в литаври;
ґ) напускати туману.

34. Визначте рядок, у якому використано фразеологізми-антоніми:
а) замилювати очі, удар нижче пояса;
б) ревма ревіти, стріляна птиця;
в) байдики бити, працювати не розгинаючи спини;
г) головою лягти, ні пари з уст;
ґ) тримати язик за зубами, легкий хліб.

35. Укажіть, який фразеологізм є антонімом до вислову  стоїть як укопаний:

а) губи копилити;
б) намилити шию;
в) скласти руки;
г) бігти стрімголов;
ґ) у свинячий голос.


ІІ.Тестові завдання на встановлення відповідності


До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.

1. Установіть відповідність між групою лексики та словом, яке до неї належить.

1) Загальновживана лексика;
2) власне українська  лексика;
3) діалектизми;
4) термінологічна лексика;
5) неологізми.
А) Лелека;
Б) гіпербола;
В) боцян;
Г) ранок;
Ґ) комівояжер;
Д) рать.

 
2. Установіть відповідність між групами лексики та прикладами до неї.

1) Діалектизми;
2) неологізми;
3) загальновживана лексика;
4) термінологічна лексика;
5) власне українська  лексика.
А) Кібернетика;
Б) жаровня;
В) мультимедіа;
Г) щодня;
Ґ) серце;
Д) перст.

  

3. Установіть відповідність між групою слів за значенням та їх вираженням.

1) Синоніми;
2) антоніми;
3) діалектизми;
4) фразеологізм;
5) омофони. 
А) Прут, прут;
Б) плай, ватра;
В) взяти ноги в руки;
Г) безкраїй, безмежний;
Ґ) реготати – ревіти;
Д) пролісок, бузок.


4. Установіть відповідність між тропами та прикладами до них.

1) порівняння;
2) метафора;
3) метонімія;
4) синекдоха;
5) епітет. 
А) косарі пливуть юрбою;
Б) поїхав заробити копійку;
В) прочитала Кобилянську;
Г) гарна, як квіточка в лузі;
Ґ) хмаринка плаче;
Д) лагідний погляд.


 5.Установіть відповідність між тропами та прикладами до них.

1) Персоніфікація;
2) гіпербола;
3) літота;
4) уособлення;
5) епітет (постійний).   
А) Затривожився ліс;
Б) веселий, як сонечко;
В) зелене листя;
Г) квіти шепочуться;
Ґ) малесенький Котигорошко;
Д) рот завбільшки з арку.


6. Установіть відповідність між джерелом походження фразеологізму та прикладом  до нього.

1) Народне джерело;
2) античне походження;
3) біблійне походження;
4) прислів’я;
5) професійно-технічні вислови.  
 А) Абсолютний нуль.
Б) Содом і Гомора.
В) На рушничок стати.
Г) Ні словом сказати ні пером описати.
Ґ) Ганнібалова клятва.
Д) Очі дружби рідко помиляються (Ф.-М.Вольтер).


7. Установіть відповідність між джерелом походження фразеологізму та прикладом  до нього.

1) Народне джерело;
2) античне походження;
3) біблійне походження;
4) приказка;
5) професійно-технічні вислови.
А) Дати гарбуза;
Б) слуга Мельпомени;
В) блудний син;
Г) лакмусовий папірець;
Ґ) берегиня українського енергоринку;
Д) як Пилип з конопель.


8.Установіть відповідність між парами слів (сполучень слів) та їх характеристикою.

1) Ефектний – ефективний;
2) під носом – за тридев’ять земель;
3) три (дієслово) – три (числівник);
4) запас біди не чинить – з прибутку голова не болить;
5) Пертів батіг – петрів батіг.  
 А) Фразеологізми-синоніми;
Б) пароніми;
В) фразеологізми-антоніми;
Г) омографи;
Ґ) омоформи;
Д) омофони.


ІІІ. Робота з текстом

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього (з п’яти варіантів відповідей виберіть одну правильну).


                                          Українська пісня
       Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?
       Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в душі людській найскладніші, найтонші, найглибші асоціації, почуття, думки і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості?
       Який боєць не знаходив для себе в українській пісні сили й завзяття, бойової щедрості, любові до народу, презирства до ворога і до смерті?
Виринають із сивини століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди – Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Хмельницький,  славний Морозенко, козаки Швачка та Голота…
       Який трудівник – ой у лузі та ще й при березі, чи в полі на роздоллі, чи серед степу широкого, чи на морі глибокому, чи в шахті під землею, чи на заводі за верстатом – не почував легкості й бадьорості од її геніального ритму?
       Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх?
       Яка дівоча весна не приносила кохання на її крилах?
       Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що віки бився, як лев, за свою свободу, що віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови», на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!..
       Тяжка була історія. Кривава, бодай, не вернулась. І народ, якого позбавляли багатьох можливостей, у кривавій боротьбі вилив свою душу, свій поетичний геній в єдине, що міг, – у пісню, в безсмертну українську народну пісню. Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава.
       Наша дума, наша пісня 
       Не вмре, не загине,
       От де, люде, наша слава,
       Слава України.
                  Т.Шевченко
       Честь і слава українському народові, що створив ці пісенні скарби, якими можемо з гордістю ділитися з людством, викликаючи в нього подив і захоплення.
       Честь, вічна слава і добра пам’ять достойному сину українського народу – композитору Миколі Лисенку, який у найпохмуріші царські часи, часи народної темноти, не кинув народ свій, а все життя своє присвятив збиранню українських народних пісень, який учився в народу (як він казав, «вчився на сірій свитині, на грубій сорочці, на дьогтяних чоботях – там душа Божа сидить»), який увесь свій талант і многолітній труд поклав на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості, обробити їх і повернути народу, повернути нам, любовно очищені й витончені, як скромний дар гідного сина й учня своєму батькові – народу-вчителю.
       Будьмо гідними цих коштовних перлин, бережімо їх і очищаймо ними наші душі й серця, передаваймо цей неоціненний скарб нашим дітям і внукам  (За О. Довженком, 443 сл.).

1. Укажіть, до якого стилю мовлення належить даний текст:

а) епістолярного;
б) художнього;
в) конфесійного;
г) публіцистичного;
ґ) наукового.

2. Яка теза найточніше передає комунікативну мету тексту?

а) «Який боєць не знаходив для себе в українській пісні сили й завзяття, бойової щедрості, любові до народу, презирства до ворога і до смерті?»
б) «…пісенні скарби, якими можемо з гордістю ділитися з людством, викликаючи в нього подив і захоплення».
в) «Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу».
 г) «… увесь свій талант і многолітній труд поклав на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості».
ґ) «Будьмо гідними цих коштовних перлин...»

3. Укажіть значення вислову  «вилити душу»:
а) поділитися найсокровеннішим;
б) розповісти про те, що наболіло;
в) дати власну оцінку подіям, фактам, явищам;
г) трактування певних явищ з точки зору власного світобачення;
ґ) обміркувати важливе рішення.

4. Визначте, який  засіб поетичного синтаксису використано у реченні:
 Який боєць не знаходив для себе в українській пісні сили й завзяття, бойової щедрості, любові до народу, презирства до ворога?(О.Довженко)
а) Інверсія;
б) антитеза;
в) асиндетон;
г) полісиндетон.
ґ) градація.

5.Укажіть рядок, який найточніше характеризує висловлювання «українські  пісні»:
а) «геніальний ритм»;
б) «неоціненний скарб»;
в) «перли народної творчості»;
г) «коштовні перлини»;
ґ)  «історія українського народу».

6.До якої форми красномовства належить наведений текст?
а) Соціально-побутової;
б) академічної;
в) парламентської;
г) церковно-богословської.
ґ) розмовно-побутової.
ІV. Власне висловлювання

Перед тим, як складати власне висловлювання, уважно прочитайте завдання. Особливу увагу зверніть на жанр майбутнього твору та пригадайте його  основні ознаки

Напишіть твір-роздум дискусійного характеру на одну з тем, використовуючи  стилістичні засоби лексикології та фразеології.
«Час – не хвилини, час – віки і вічність» (Л.Костенко).
«Щастя – не знати спокою, в далі йдучи невідомі» (О.Підсуха).
«За кожну мить відповідати на запит совісті зумій!» (Л.Дмитерко).


Стилістичні засоби лексикології та фразеології
Відповіді

І. Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
1.    г    8.    б    15.    б    22.    г    29.    ґ
2.    в    9.    г    16.    в    23.    в    30.    б
3.    г    10.    г    17.    г    24.    в    31.    г
4.    г    11.    б      18.    в    25.    г    32.    г
5.    в    12.    в    19.    г    26.    б    33.    ґ
6.    б    13.    г    20.    ґ    27.    б    34.    в
7.    г    14.    в    21.    в    28.    в    35.    г

ІІ. Тестові завдання на встановлення відповідності
1.    1.Г. 2.А. 3.В. 4.Б. 5.Ґ.    5.    1.А. 2.Д. 3.Ґ. 4.Г. 5.В.
2.    1.Б. 2.В. 3.Г. 4.А. 5.Ґ.    6.    1.В. 2.Ґ. 3.Б. 4.Г. 5.А.
3    1.Г. 2.Ґ. 3.Б. 4.В. 5.А.    7.    1.А. 2.Б. 3.В. 4.Д. 5.Г.
4.    1.Г. 2.А. 3.Б. 4.В. 5.Д.    8.    1.Б. 2.В. 3.Ґ. 4.А. 5.Д.

ІІІ. Робота з текстом
                                1г. 2б. 3б. 4в. 5б. 6а.

Надіслано вчителем української мови та літератури Чернівецької гімназії №3 Семчук Д.Б.


Планування української мови, матеріали з української мови 10 класу скачати, підручники онлайн

Предмети > Українська мова > Українська мова 10 клас > Роль фразеологізмів у мовленні. Стилістичні засоби фразеології > Роль фразеологізмів у мовленні. Стилістичні засоби фразеології. Зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)