ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

***
     У вузькій смузі лісів на сході Австралії росте дуже дивне дерево баньян. Його насіння поширюють птахи, яке затримується серед гілок і проростає, пускаючи коріння, що чіпляється на дерево-господаря. Спочатку розвивається картоплеподібна бульба з заростком, який пізніше опускає корінь на землю. Пісня нього з’являються все нові й нові корені, що обвивають дерево і “задушують” його. Так баньян витісняє інше дерево і виростає до 25 м.

***
     У ХVІІ ст. голландські моряки, що висадилися на берег невідомого материка, побачили дивних істот. Повернувшись на батьківщину, вони розповідали, що ці істоти мають зріст, як у людини, пересуваються стрибками, як жаби, є двоногими, як птахи, а голова у них, як у оленя. Лише у 1770 р Джеймс Кук та його супутники підстрелили і детально описали кількох таких тварин. Коли мандрівники питали у аборигенів про назву цих істот, ті, не розуміючи іноземних мов, говорили “кенгуру”, тобто “вас не розумію”. Ці слова й сприйняли як назву тварини.
      Кук не помітив найдивовижнішої ознаки кенгуру – сумки на череві, у якій тварини виношують своїх недорозвинених малят, які є занадто маленькими і безпомічними. Наприклад, у велетенського кенгуру, що має зріст 2 м, дитинча народжується довжиною 3 см. Воно саме не може навіть смоктати молоко. Самиця садить дитину у сумка, в яку відкриваються отвори молочних залоз, і вприскує їй в рот молоко. У сумці немовля розвивається 8 місяців. Пізніше дитина може інколи залазити до сумки матері, захищаючись від небезпеки.
       Учені поділяють кенгуру за розмірами на дрібних (кенгурові криси), середніх (валлабі) та великих. Найбільший серед сумчастих тварин великий рудий кенгуру досягає висоти 213 см, а ваги 85 кг.
        Кенгуру є рекордсменами за стрибками у довжину – 10 м. Ці тварини здатні й високо стрибати. Відомі випадки, як під час полювання кенгуру перестрибували через голови людей, а інколи й долали перешкоди висотою 3,1 м. Справді, коли кенгуру несуться саваною, вони нагадують зграю птахів, що низько летять.

***
     В евкаліптових лісах на деревах живе сумчастий ведмідь коала, невеликий звір довжиною 60-80 см і масою до 16 кг. Має круглу голову з великими вухами. На лапах – довгі кігті, якими чіпляється за стовбури дерев. Вдень коали нерухомо сидять між гілок, а вночі пересуваються, жуючи листя евкаліптів. Самиця раз на два роки приносить дитинча, яке виношує у сумці 6-7 місяців, а потім ще довго його носить на спині. Якщо у коали відбирати їжу, вона плаче та витирає лапами морду, як людина.

***
     Коли вперше до Європи мандрівними привезли опудало качкодзьоба, то ніхто не повірив, що така істота може існувати насправді. Вважали, що шахраї привезли тіло якогось звіра, до морди якого пришили качиного дзьоба. Виявилося, що така тварина все ж існує в Австралії і живе на узбережжях річок у глибоких норах, вхід до яких риє під водою. Качкодзьоб має тіло довжиною 30-45 см, що вкрите темно-бурим хутром. Важить тварина близько 2 кг. Живиться червами, молюсками, комахами, яких добуває завдяки носовій частині, що витягнута у вигляді дзьоба. Здивувало європейців й те, що качкодзьоб розмножується, відкладаючи яйця з шкіряною оболонкою. Самиця насиджує раз на рік протягом 9-10 діб 1-2 яйця. Дитинчат вигодовує молоком.

***
     Єхидна є яйцекладним ссавцем Австралії. Вона має тіло довжиною 40 см і масою 2,5-6 кг, що вкрите зверху голками довжиною до 6 см та бурою шерстю. Це нічна тварина. Витягнутою у вигляді дзьоба мордою відшукує червів та комах, яких добуває довгим липким язиком. Зубів не має. Розмножується раз на рік, відкладаючи 1 яйце, яке самиця виношує у сумці на череві. Дітей, як у всі ссавці, вигодовує молоком.

***
     Сумчасті медоїди менші за мишей. Їх довжина 7-8 см, хвіст – 9-10 см, маса 13-17 г. Це єдині з сумчастих, які харчуються пилком, злизуючи їх язиком, як пензлем. Довга мордочка слугує трубкою для втягування нектару. Не зважаючи на назву меду не їдять. Живуть на деревах у гніздах. Народжують до 4 дитинчат, які важать 2-6 мг. У сумці вони сидять до 8 тижнів.
.

***
     На Тасманії живе лютий хижак – сумчастий диявол, якого же називають “лісовим драконом”. Він має гострі зуби і міцні кігті. На полювання виходить вночі, хоча живиться переважно мертвечиною. Він настільки ненажерливий, що здобич з’їдає повністю, не лишаючи ні шматочка.

***
     Сумчасті медоїди менші за мишей. Їх довжина 7-8 см, хвіст – 9-10 см, маса 13-17 г. Це єдині з сумчастих, які харчуються пилком, злизуючи їх язиком, як пензлем. Довга мордочка слугує трубкою для втягування нектару. Не зважаючи на назву меду не їдять. Живуть на деревах у гніздах. Народжують до 4 дитинчат, які важать 2-6 мг. У сумці вони сидять до 8 тижнів.

***
     Казуар – дуже великий нелітаючий птах: його маса досягає 50-100 кг, зріст 1,5-2 м. Тому казуар – другий в світі за розмірами (після африканського страуса) птах. Самиці більші за самців. Ноги сильні. Внутрішній палець має кинжалоподібний кіготь довжиною до 12 см, яким казуар може вбити. Добре бігає, розвиваючи швидкість до 50 км/год. Вміє плавати. Стрибає до 1,5 м у висоту. Живиться грибами та плодами. Самиця відкладає 3-6 яєць, масою 500-650 г кожне. Їх протягом 2-х місяців насиджує самець. Він же піклується про пташенят. Казуари живуть у лісах північного сходу Австралії та на острові Нова Гвінея. Назва птаха у перекладі з мови папуасів означає “рогата голова”. Завдяки “рогу” на голові казуар продирається крізь підлісок під час бігу та розгрібає опале листя у пошуках їжі. Харчується фруктами, грибами, комахами, зміями, молюсками, жабами. Ковтають камені для перетирання їжі у шлунку. П'ють багато води. Живуть 12-19 років, у зоопарках доживають до 40 років. Казуар може бути небезпечним для людини, хоча лише під час самозахисту. Перед нападом займає загрозливу позу: підіймає пір'я, нахиляє до землі голову, надуває шию, тіло тремтить. Потім птах б'є обома ногами. М’ясо казуара приємне на смак.
***
     Третім за розмірами птахом світу є австралійський ему, який зовні нагадує африканського страуса. З піднятою головою зріст птаха складає 1,5-  2 м. Зазвичай ему важать 32-36 кг, але зустрічаються екземпляри вагою 54 кг. Крила ему недорозвинені, тому він не здатен літати. Але має міцні ноги. По рівнині може птах може бігти зі швидкістю 50 км/год. Пір’я ему некрасиве. Його використовували аборигени для виготовлення взуття та мітелок. 

***
     Сміттєві кури не насиджують кладку, а відкладають яйця в купи гниючого лісового листя або у пісок. Температура всередині такого “інкубатора” зростає до +35ºС. Самець періодично занурює голову в середину такого гнізда і перевіряє температуру, а потім знімає чи добавляє листя або пісок.