Версия 18:09, 27 ноября 2009

Гіпермаркет Знань>>Етика>>Етика 6 клас>> Етика: Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини

ЯКУ РОЛЬ ВІДІГРАЮТЬ ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

1. Що таке емоції.

2. У чому сила моральних почуттів.

3. Як навчитися культури почуттів.

Після цього уроку ви зможете:

Пояснювати поняття «почуття» та «емоції»;

Наводити приклади почуттів та емоцій;

Розповідати про силу моральних почуттів;
Висловлювати судження щодо культури почуттів.

Поняття,   які   треба   вміти   застосовувати:  емоції, почуття, моральні почуття.

1. Що таке емоції

Уявіть собі, що ви прокинулися чудового літнього ранку. Попереду цілий день, який ви можете провести з друзями так, як самі забажаєте. Поміркуйте, якими словами ви могли б оха¬рактеризувати свій настрій, своє відчуття світу в цей момент. Чому вони є саме такими? Від чого залежать настрій і почуття людини в ту чи іншу мить її життя?

Людина не може залишатися байдужою до навколишнього світу. Предмети, що її оточують, події, свідком або учасником яких вона стає, викликають у людини різні емоції.

Емоції (від латинського - збуджувати, хвилювати) - переживання людини під впливом зовнішніх або внутрішніх подразників, тобто переживання людиною свого ставлення до світу й до людей, душевне переживання відчуттів приємного або неприємного.

Радість, сум, страх, обурення, гнів - усе це різні емоції. Деякі речі викликають у нас задоволення й радість, інші - біль, страх, відразу... Характер переживань залежить від того, яке значення мають різні предмети, явища для людини, наскільки вони задо¬вольняють її потреби. Саме завдяки емоціям ми одержуємо першу інформацію про ті чи інші речі, саме емоції оцінюють їх і багато в чому визначають наше до них ставлення надалі: що нам подобаєть¬ся, а що не подобається.

Емоції допомагають людині регулювати свою поведінку. Вони сигналізують про те, чи все у неї в житті гаразд. Мабуть, вам знайомий вислів «безпричинний сум». Зіпсувався у людини настрій. Вона й сама не завжди знає, чому це відбулося. Проте усе на світі має причину. І емоції, сигналізуючи, що трапилося неприємне, змушують шукати причину настрою, що зіпсувався, аналізувати свої й чужі вчинки. Зрештою причина виявляється: несправедливо дорікнула близька людина, товариш повівся негарно, робота виконана гірше, ніж хотілося б...

Власна поведінка також викликає в людини певні почуття, і не завжди приємні. Буває, мучать докори сумління, - отже, у чомусь помилився, якісь учинки заслуговують на осуд.

Пригадайте, якщо ви маєте гарний настрій, усім задоволені, чи не здається вам, що життя прекрасне й надзвичайне, а люди навколо -сама доброта, що все довкола забарвлюється в радісні тони. У моменти ж образи, втоми чи не видається нам те саме життя сумним й бридким, ті самі люди - злими й налаштованими проти нас, а все навколо - сірим, брудним, огидним? Що змінилося? Наші емоції!

Прочитайте притчу поета давньої Персії Сааді. Обговоріть у парах:

-    Які емоції відчували герої притчі, чому?
-    Чому і папуга, і ворона мали поганий настрій?
-    Чи були їхні звинувачення на адресу одне одного справедливими? Чому?
-    Що б ви порадили героям притчі?
-    Чого вчить нас ця притча?

ВОРОНА Й ПАПУГА

Папуга сидів разом з вороною в одній клітці. О, як страждав бідний папуга від присутності цього чудовиська в чорному пір'ї. «Який огидний чорний колір, яка потворна фігура, який кепський вираз обличчя. Хто побачив би при сході сонця щось подібне, у того гарний настрій було б зіпсовано на весь день. Неприємнішого сусіда годі шукати в цілому світі».

Як не дивно, ворона також страждала від сусідства папуги. Сумна й ображена, вона скаржилася на долю, що звела її з таким неприємним строкатим малим: «Чому саме на моє життя випало це нещастя? Чому, як на зло, мене покинула моя щаслива зірка? Чому мої щасливі дні повинні закінчитися таким мороком? Мені було б куди приємніше сидіти з іншою вороною на кам'яному паркані будь-якого саду й радіти з того, що ми разом».

2. У чому сила моральних почуттів

На основі емоцій у людей виникають почуття. Вони, так би мови¬ти, узагальнюють емоції і завжди пов'язані з кимось або чимось конкретним: наприклад, почуття любові до людини, до Батьків¬щини, до Бога, почуття ненависті до ворога тощо. На відміну від емоцій, почуття є стійкими, глибокими, саме вони роблять наше ставлення до різних сторін життя постійним. Одні й ті самі почут¬тя можуть існувати у людини протягом усього життя і навіть супро¬воджуватися суперечливими емоціями (не тільки позитивними, а й негативними). Коли нас ображає людина, яку ми любимо, ми якийсь час сердимося на неї, переживаємо негативну емоцію, однак наше постійне ставлення до неї зберігається. Наприклад, мати, як би вона не любила свою дитину, може обуритися її вчинком, проте навіть тоді вона продовжує любити її.

Почуття - емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв схвильованості, душевного піднесення. Емоції викликані певними душевними переживаннями.

Саме стійкі, глибокі почуття роблять людське життя змістовним, допомагають досягати найвищих і найскладніших цілей.

Кожен з нас має почуття, пов'язані з іншими людьми: почуття обов'язку щодо наших батьків, прихильності до колективу, співчуття до хворих та ін. Такі почуття є моральними. Це такі рухи людської душі, що не дозволяють людині бути байдужою до нещастя інших людей, країни, змушують її шукати шляхів допомоги, поліпшувати життя інших, усього суспільства, здійснюючи відповідні вчинки.

Моральні почуття людини закріплюються у її переконаннях, моральних принципах, особистісних якостях і проявляються в її діях та вчинках.

Прочитайте притчу давніх іудеїв і поміркуйте в загальному колі: які цінності пропонував Богу ангел. Чи вважаєте ви ці моральні почуття цінностями? Чому? Яку цінність Бог вважав за найвищу? Як ви гадаєте, чому? Які ще моральні почуття ми можемо вважати моральними цінностями? Чому?

КАЯТТЯ

Якось ангел не послухався Бога і молив, щоб йому було дозволено спокути провину, і Бог сказав:
-    Я тебе не покараю, але за свою неслухняність ти повинен спуститися на землю й принести мені звідти найбільшу цінність.
Через кілька років, пролітаючи над полем битви, ангел побачив, як помирає солдат, поранений у бою.

-    Води, води! - просив воїн пересохлими губами. Почувши це, інший тяжкопоранений віддав йому останні краплі води зі своєї фляжки. Ангел підхопив спорожнілу посудину й приніс до трону Всевишнього.

-    Всемогутній Боже, - сказав він, - це є, напевно, найбільша цінність у світі.

-    Звичайно, - погодився Бог, - цінність чимала, але не найбільша у світі.
Повернувся ангел на землю й після довгих пошуків добрався до шпиталю, де помирала сестра милосердя. Коли вона зітхнула востаннє, її подих підхопив ангел, приніс його до Бога й сказав:

-    Всемогутній Боже, напевно, це і є найбільша у світі цінність.

Посміхнувся Бог ангелові й сказав:

-    Самопожертва - величезна цінність, але лети знову й принесимені найбільшу цінність у світі.

Повернувся ангел на землю й цього разу шукав довго, поки не помітив вершника, що пробирався крізь лісову хащу. Він прямував до дому свого кривдника, щоб його вбити. Господарі будинку ні про що не здогадувалися. Зловмисник підкрався до вікна, заглянув усередину і побачив, що, вкладаючи маленького сина, мати вчила його молитися. Ця сцена нагадала лиходієві його власну матір. На серці в лиходія потеплішало, по щоках покотилися сльози, і він пошкодував про свої злі наміри. Підхопив ангел одну сльозу й приніс Богові.

-    Милостивий Боже, каяття - це, безумовно, найбільша у світі цінність.
Бог ласкаво посміхнувся ангелові й сказав:

-    Тепер ти правий - у Моїх очах це найвища цінність.

3. Як навчитися культури почуттів

Внутрішній світ іншої людини існує реально й незалежно від нас, але ми не можемо відчувати його безпосередньо - не можемо побачити, почути, дослідити за допомогою приладу. Ми довідаємося про нього лише спостерігаючи, як та чи інша людина виражає себе - поглядом, словом, учинком, мімікою, рухом руки й тіла. Самі по собі всі ці рухи нічого не говорять - ми все життя вчимося читати їх, учимося осягати чужу душу. Це так, як ми вчимося читати: адже й лінії на папері теж не говорять, але ми навчаємося розуміти прихований у них зміст.

Почуттю не можна навчити у точному значенні цього слова, але почуття можна передати, їм можна заразити, його можна викликати. Любов'ю своєю людина викликає відповідне почуття любові в того, хто ніколи не відчував її. Пристрастю до знання людина надихає оточуючих. Учитель любов'ю до свого предмета захоплює й нас.

Отже, вчитися почуттю можна, треба тільки відкритися душею назустріч усьому людському, що оточує нас, відгукнутися.

Просто зараз, мовчки, протягом 1-2 хвилин, виконайте просту вправу. Відкладіть книгу й обведіть поглядом кімнату, по-тихеньку оглядаючи всі речі - шпалери на стіні, вимикачі, підлогу, вікна...

Поміркуйте, що кожна річ зроблена людиною, у кожну вкладені чиїсь здатності, розум, почуття. Це все - застигла людсь¬ка справа, що перетворилася в предмети; живі життя, що втілилися в речі...

Доторкніться до своїх підручників... Інколи нам здається, що вони безособові, що їх ніхто не писав, не мучився над ними, вони самі собою звідкись узялися чи виросли, як дерево в лісі або трава на лузі. Але в кожній сторінці, у кожному рядку - живе, людське! Ми не читаємо підручник - ми спілкуємося з автором, з людиною!

Уявіть собі пейзаж за вікном, дерева, кущі, квіти... І за всім постарайтеся уявити собі людей, які робили всі ці речі, зводи¬ли будинок, саджали дерево або просто милувалися ним до нас, якщо воно виросло саме. Спробуємо відчути людське в усім, що нас оточує!

Поділіться своїми враженнями із сусідом чи сусідкою по парті. Що вам вдалося відчути? Чи змінився зараз ваш погляд на ті речі, предмети, що вас оточують? Як саме? За бажанням поділіться своїми найцікавішими враженнями з усім класом.

Прочитайте фрагмент з роману Льва Толстого «Отроцтво» і поміркуйте, про які зміни у своєму погляді на життя пише автор. Що йому вдалося відчути саме в цей момент? Чому він вважає це проявом дорослості? Чи спадало вам на думку щось подібне?Чи траплялося вам, читачу, у відому пору життя, раптом зрозуміти, що ваш погляд на речі зовсім змінюється, начебто всі предмети, які ви бачили доти, раптом повернулися до вас іншим, невідомим іще боком? Такого роду моральна зміна відбулася в мені вперше під час нашої подорожі, з якої я й веду початок мого отроцтва.

Мені вперше стало зрозуміло, що не ми одні, тобто наше сімейство, живемо на світі, що не всі інтереси крутяться навколо нас, а що існує життя інших людей, які не мають нічого спільного з нами, не піклуються про нас і навіть не мають гадки про наше існування. Без сумніву, я й колись знав усе це; але знав не так, як я про це довідався тепер, не усвідомлював, не відчував.

Яким би бурхливим не було наше власне життя, скільки б ми самі не страждали й не раділи, воно протікає в досить обмежених рамках, і ми ніколи не могли б осягнути всього багатства людських почуттів, якби не художня література. Ось ми читаємо історію героя в книзі. Якщо книга гарна, він як живий постає перед нами: любить, страждає, бореться... Як же нам зрозуміти його? Тільки в один спосіб: чуйністю. Ми повинні, зобов'язані відгукнутися на страждання героя, тобто пережити ті самі почуття, що переживає він. Спочатку співчуваємо, потім - відчуваємо.

Але, зрозуміло, вчитися відчувати тільки по книгах - неможливо. Книги лише розширюють нашу поінформованість про почуття людей, а реальні, живі почуття викликаються життям, справжніми відносинами з людьми, які нас оточують. У кожному з нас живе чуйність, здатність до добрих почуттів. Пам'ятаймо, що співчуття, співпереживання завжди підтримують людей. Вчімося ж розуміти, тобто відчувати, що почуває мама, друг, учитель, будь-яка мало знайома або зовсім не знайома людина, з якою життя звело випадково. Може, їм сумно? Тоді безтактно бути веселим. Може, їм соромно? Тоді жорстоко - докоряти їм. Може, у них велика радість? Тоді не варто лізти в їхню душу зі своїми дрібними неприємностями. Словом, настроюватимемося на почуття інших людей, найбільше боячись образити їх неуважністю або нерозумінням. Так поступово наше серце стане чуйним до сердець інших людей, ми виплекаємо багатство почуттів, багатство душі.

Говорять: щастя - це коли тебе розуміють. Це вірно. Але нікому не буде щастя, якщо кожен не стане людиною, яка розуміє інших людей, приймає їх саме як інших, зі своїм життям і почуттями, і вміє співчувати їм, відгукуватися на їхні почуття.

Отже, сходинки в «школі почуттів» є такими: інші люди - чужі почуття - чуйність до них - свої почуття...

Працюючи в загальному колі, обговоріть питання, що таке культура почуттів? Чи можна виховати в собі здатність співчу¬вати іншим людям? У чому це проявляється? Як пов'язані чуйність і допомога ближньому? Чому людина стає байдужою?

Працюючи в четвірках, складіть характеристику (перелік рис) людини, яка, на вашу думку, виховала в себе культуру почуттів. Порівняйте результати своєї роботи з іншими.

Поверніться до фотографій, вміщених на початку параграфа. Знов подумайте, чому фотограф обрав для зображення саме ці моменти з життя героїв. Якою є роль емоцій і почуттів у житті людей?

1. Прочитайте текст із книги відомого російського педагога Симона Соловейчика «Навчання із захопленням» і подумайте, як пов'язані почуття і розум.

Ще років п'ятнадцять-двадцять тому дослідники серйозно дискуту¬вали: чи може машина стати розумнішою за людину. Машини виявилися дуже здібними учнями. Проте вони не можуть головного - творити, мислити, відчувати. Почуття, пристрасть не просто супутник розуму, як інколи думають, - це співробітник мислення, співавтор кожної думки, що народжена розумом людини.

Проведемо експеримент. Задамо учню шестикласникові і комп'ютеру одну й ту саму задачу. Ані він, ані машина такої задачі ніколи не розв'язували. Що зробить комп'ютер? Він перебере всі правила розв'язання більш-менш подібних задач, визначить, що жодне з правил не підходить до цієї задачі і відмовиться вирішувати. Розв'язувати без «відомих йому» правил він не може.

А учень? Він також скоро зрозуміє, що задача зовсім нова. І все ж таки буде продовжувати розмірковувати. В нього не вистачає інформації, знань, він не знає способу розв'язання. Якщо машині не вистачає інформації - вона перестає працювати. Якщо інформації бракує людині, у даному випадку нашому шестикласнику, вона починає ... хвилюватися! Виникає саме те, що називають «почуттям». Він хвилюється, тривожиться, напружує розум, всім своїм єством прагне до розв'язання, і раптом після довгих зусиль це рішення знаходиться, людина начебто прозріває. Нічого магічного не відбулося - просто від переживання в голові хлопчика раптом зв'язалися разом якісь далекі думки, і вони-то й призвели до знахідки.

Отже, щоб успішно навчатися треба, щоб працював не тільки розум, а й серце. Знання треба шукати. Вчитися - значить шукати знання. Шукати істину.

Виходить, треба щоразу, сідаючи за уроки, поставити перед собою запитання: «А про що саме я хочу довідатися? Яку істину я повинен здобути?». Але щоб правильно поставити це запитання, доведеться попе¬редньо простудіювати параграф. Отже, робота над уроком буде виглядати так: читаємо параграф - формулюємо головне питання, у його зв'язку з попереднім матеріалом - намагаємося відповісти на нього точно, з пов¬ною ясністю й переконаністю. Можна уявити собі, що хтось заперечує нам, наводить інші докази, а ми їх спростовуємо.

Спробуємо два-три тижні так учити уроки, і нам не треба буде поясню¬вати, що таке хвилювання, пов'язане з роботою розуму!

Ми самі довідаємося про нього, самі його відчуємо. І якщо після цього хто-небудь скаже нам, що вчитися нудно, ми просто пожаліємо бідолаху...

2.    Поверніться до тексту параграфа і прочитайте його так, як радить педагог. Чи сподобалося вам таке читання? Чи вдалося вам відчути різницю? Поділіться своїми враженнями з однокласниками.

3.    Запитайте своїх батьків, що, на їхню думку, означають словосполучення: «шосте чуття», «почуття морального задово-лення», «почуватися як вдома», «почуття гумору». За бажанням порівняйте їхню точку зору з інформацією тлумачного словника. Придумайте речення з кожним із словосполучень.

Етика. 6 клас. Данилевська О., Пометун О.

_{Планування з етики, підручники та книги онлайн, курси та завдання з етики для 6 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.