Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: «Вечірні промені ясні», «Вмирають люди і роки», «Хотів би я слово єдине...». Змалювання природи як засіб бачення і пізнання світу та власної душі.
Вірш «Вечірні промені ясні...» відтворює романтичну сюжетну ситуацію вечірніх сутінок, у яких він і вона милуються красою величного моря. В його хвилях миготять вечірні промені, над водою, вкритою легким туманом, ширяють з тужливими криками чайки. Зачаровані красою природи, герої немовби забувають на мить про всі свої життєві негаразди, як раптом на очах коханої з'являється сльоза, яка вмить повертає їх обох із царства щасливих мрій до гнітючої реальності. Ця сльоза знову нагадує ліричному героєві про його любовні страждання, стає їх поетичним символом і порівнюється з гіркою отрутою, Що спопеляє душу.
Коротенький, на вісім рядків, вірш «Вмирають люди, і роки...» — це поетичний гімн коханню, непереможній силі людського почуття, що непідвладне ані лихим випробовуванням долі, ані згубній владі часу, який стирає з пам'яті образи минулого. Життя минає, але навіть у смертний час ліричний герой стверджує, що не відречеться від кохання до тієї єдиної, яка на порозі його юності розбила йому серце.
У вірші «Хотів би я в слово єдине...» ліричний герой висловлює бажання відшукати те єдине, але найразючіше слово, яке якомога «багатослівніше» змогло б передати всі ті невимовні муки любовного страждання, що огортають «думою смутку» його зранену душу: Хотів би я в слово єдине
Вмістити всю думу смутну... (Переклад Л. Первомайського )
Цю «смутну думу», цю високу «печаль в отім слові» герой хоче переслати вітром коханій:
Щоб ти її кожну хвилину
Почути, кохана, могла.
І навіть, коли серед ночі
Заплющиш ти очі ясні,
І тут щоб знайшло моє слово
Тебе у найглибшому сні. (Переклад Л. Первомайського)
Цикл «З подорожі на Гарц». Назва циклу пов'язана з мандрівкою Гейне, після закінчення ним університету, на північ Німеччини, де він відвідав гірський масив Гарц. Вірші цього циклу не зв'язані безпосередньо з душевною драмою ліричного героя, але поглиблюють уявлення читача про світ його внутрішніх переживань, про його співчутливе і скорботне серце, яке тут протиставляється безсердечності і душевній заскорузлості міщан-обивателів, що в бездумній гонитві за благами цивілізації втратили зв'язок із природою, здатність щиросердно сприймати світ та людей, які їх оточують: Чорні фраки та шовкові комірці й тонкі панчохи, ніжні речі та розмови — якби й серця в вас хоч трохи! В грудях серця та любови, в серці крихту співчування, бо вбивають ті розмови про брехливий біль кохання... (Переклад Д. Загула )
Цикл «Північне море». Цикл навіяний поету перебуванням на морському курорті Нордерней влітку 1825 і 1826 рр. Море було сприйняте й пережите ним як втілення віковічних стихій природи, що протистоять задушливому міщанському світу. Море символізує свободу, незбориме прагнення людини до гармонії, джерело людської діяльності. Ліричний герой, переживши розчарування і втрати, прагне жити одним життям з природою, відчути себе малою, але необхідною часткою всесвіту. Йому здаються тепер марнотою пусті хвилювання, він позбувся романтичних мрій та ілюзій. Поет творить зразки високої філософської лірики, в якій природа співвідноситься з людиною і людське життя вимірюється масштабами світобудови. Перед стихією втрачає своє всеосяжне значення любовна трагедія ліричного героя.
Жанрові та стильові особливості збірки. Добираючи жанрову форму віршам збірки «Книга пісень», Гейне в першу чергу орієнтувався на зразки народнопісенної творчості, яку високо цінували всі поети-романтики, і водночас розумів, що відтворити той зміст, який би відповідав його художньому задуму, неможливо, спираючись на самі лише засоби фольклорної поетики. У листі до популярного тоді поета-романтика В. Мюллера Гейне писав про відмінність своїх віршів від народної пісні: «Які чисті, які ясні ваші пісні, і всі вони — пісні народні. В моїх піснях, навпаки, певною мірою народною є тільки форма, а їхній зміст належить «цивілізованому» суспільству, скутому умовностями». Гейне, таким чином, намагався поєднувати у своїх віршах народну форму і сучасний зміст.
В жанровому відношенні збірка Гейне неоднорідна. Крім власне віршів у стилі народної пісні, в ній широка палітра ліричних жанрів. Це романси, балади, сонети, сатиричні мініатюри, вірші-роздуми, пейзажні замальовки, вірші на випадок та ін. Такий широкий жанровий спектр пояснюється насамперед тим, що поет обирав той чи інший жанр залежно від мінливого настрою свого ліричного героя, від враження, яке повинен створювати цей вірш у загальному ідейно-тематичному та емоційному контексті циклу. Часто автор уникав чітких жанрових означень своїх творів. Наприклад, вірші, що входять до циклу «Ліричне інтермецо», Гейне називав то «маленькими сентиментально-лукавими пісеньками», то «гумористичними піснями в народному дусі».
Більшість віршів збірки орієнтовано на народну поетику. Генріх Гейне використовує такі притаманні народній пісні художні прийоми, як паралелізм, лексичні повтори, повтори словосполучень, смислові, образні, словесні контрасти й антитези, проста розмовна лексика. У тому, як поет розповідає про кохання, вражає насамперед невичерпне багатство емоцій, мистецтво передавати найвитонченіші відтінки людських почуттів та думок. Гейне широко застосовує типові для народної творчості прийоми одухотворення явищ природи: квіти, листя, дерева, небо, хмари сміються, плачуть, розмовляють з поетом. Автор порівнює свою кохану з сонцем, місяцем, голубкою, трояндою.
Майстерність поета виявилася і в особливостях віршової форми його творів, їх строфічної та ритмічної організації, в системі римування. Новацією в німецькій поезії стали використана Генріхом Гейне мала строфічна форма — в три, два або й один віршовий рядок, а також оригінальний спосіб римування чотирирядкових строф, де римами зв'язуються лише другий та четвертий рядки, а перший і третій залишаються без співзвуччя (в історію вірша цей спосіб увійде як прийом так званої холостої рими). Один з найпопулярніших віршових розмірів у поезії Гейне — хорей, який, на думку багатьох віршознавців, якнайкраще передає танцювально-пісенні ритми. Водночас Гейне випробовує в ритмічному ладі віршів своєї збірки також принципи нової — тонічної — системи віршування, ритміка якої тримається не на впорядкуванні наголошених і ненаголошених складів у віршовому рядку, а на однаковій в усіх рядках кількості повнонаголошених слів.
Всі твори, що ввійшли до збірки, вражають мелодійністю. Не випадково багато віршів «Книги пісень» привернули увагу таких всесвітньо відомих композиторів, як Франц Шуберт, Роберт Шуман, Ференц Ліст, Ріхард Вагнер, Фелікс Мендельсон, Едвард Гріг, Петро Чайковський, Микола Римський-Корсаков, Сергій Рахманінов, Микола Лисенко та ін. За кількістю текстів, покладених на музику, збірка «Книга пісень» не має собі рівних у світовій поезії. За підрахунками німецьких учених, на кінець XIX ст. існувало близько півтори тисячі музичних творів на тексти й мотиви із цієї збірки. А за підрахунками сучасних дослідників нині ця цифра сягає близько восьми тисяч.
Генріх Гейне, якого Іван Франко охарактеризував як борця за широку свободу людської одиниці, її громадсь- кого діла, її думок, переконання і сумління», — один з улюблених іноземних поетів в Україні. Українською мовою Гейне почали перекладати ще в 50-х роках XIX ст., і відтоді його популярність і вплив невпинно зростали. Першими перекладачами були Юрій Федькович і Михайло Старицький. Твори Генріха Гейне перекладали також Михайло Коцюбинський, Пантелеймон Куліш, Микола Вороний, Панас Мирний, Борис Грінченко, Агатангел Кримський, Павло Грабовський. Основоположниками справжнього освоєння Гейне українською культурою стали Іван Франко і Леся Українка, які одночасно, у 1892 р., опублікували збірки перекладів його творів. Протягом другої половини XIX ст. та перших двох десятиріч XX ст. не було жодного значного українського поета, який не звертався б до лірики Гейне. Його перекладали Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Микола Бажан, Леонід Первомайський, Андрій Малишко, Сава Голованівський та ін.
Перше повне українське видання «Книги пісень» у перекладах Дмитра Загула побачило світ у 1918—1919 рр. У 1972—1974 рр. в Україні видано 4-томне зібрання перекладів творів великого німецького поета Генріха Гейне.
КУТОЧОК ДОПИТЛИВОГО
Життя Гейне минало в матеріальній скруті, у принизливій залежності від багатих родичів і жадібних видавців. Мільйонер Соломон Гейне щороку виплачував племінникові невелику суму грошей, його син Карл після смерті батька (1844) погодився продовжити виплати лише після того, як Гейне відмовився від друку своїх «Мемуарів», у яких, на думку Карла, він без належної шани згадував їх рідню. Гейнм змушений був знищити частину своїх «Мемуарів». До самої смерті Гейне доводилося принизливо торгуватися зі своїм гамбурзьким видавцем Кампе, який нажив на його книгах мільйони, а їх автора тримав у «чорному тілі». З гіркою іронією Гейне казав, що йому за життя споруджено надійний пам'ятник — кам'яний будинок Юліуса Кампе в Гамбурзі. Численні передсмертні листи Гейне до Кампе — це відчайдушний зойк душі, приниження, благання заплатити більше за той чи інший твір.
На початку 40-х років Гейне познайомився з ідеологом комунізму Карлом Марксом. Високо оцінюючи соціально-критичні мотиви творчості Гейне, його пристрасне співчуття до знедолених і несприйняття світу наживи, Маркс намагався переконати поета стати його прибічником, та дістав рішучий спротив. «...Серце мое, — писав Гейне, — стискує прихований страх художника та вченого, який розуміє, що перемога комунізму загрожує загибеллю всій нашій сучасній цивілізації, спадщині, створеній працею поколінь протягом багатьох століть, плоду найкращих зусиль наших попередників. [...] Лише з відразою та жахом думаю я про той час, коли ці похмурі іконоборці візьмуть владу. Грубими руками вони без жалю розтрощать усі мармурові статуї краси, такі любі моєму серцю; вони вирубають мої лаврові гаї і будуть садити там картоплю; [...] і, леле! зі сторінок моєї "Книги пісень" бакалійник поскручує кульочки, в яких продаватиме каву чи нюхальний тютюн для літніх дам майбутнього!» При цьому Гейне не бачив іншого вчення, яке навчило б людей знищити соціальну несправедливість у світі. Адже суспільство торгашів, грошей та лицемірства не менш страшне: «Воно приречене, це суспільство! Хай здійсниться правосуддя! Хай сконає цей старий світ, де гинула невинність, де царював егоїзм, де люди експлуатували одне одного! Хай будуть зруйновані дотла ці старі мавзолеї, де панували обман та несправедливість!»
У 1836 р. Ватикан вніс твори Гейне до так званого папського індексу заборонених книг. Заборона була скасована лише в 1966 р., а до того часу католикам заборонялося читати твори Гейне під загрозою відлучення від церкви. Заборонений був Гейне і нацистами. В роки фашистської окупації Парижа під час Другої світової війни нацисти оприлюднили спеціальний наказ, який забороняв німецьким воякам відвідувати могилу великого поета. Але стерти дух творчості Гейне з пам'яті нації не змогли навіть вони. У школах Німеччини продовжували вивчати його безсмертну баладу «Лорелей»; щоправда, зазначалося, що вірші ці народні, а автор невідомий.
Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"
Вислано читачами інтернет-сайту
бібліотека зарубіжної літератури, твір із зарубіжної літератури, уроки зарубіжної літератури 9 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|