KNOWLEDGE HYPERMARKET


Сон У всякого своя доля Твір і сучасна поетові дійсність Прийом сну Сатиричний пафос поеми
(Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...)
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: «Сон» («У всякого своя доля…») Твір і сучасна поетові дійсність. Прийом «сну». Сатиричний пафос поеми'''
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: «Сон» («У всякого своя доля…») Твір і сучасна поетові дійсність. Прийом «сну». Сатиричний пафос поеми'''  
 +
'''«Сон» («У всякого своя доля...»)'''
-
Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту  
+
 
 +
 
 +
На початку 1844 р. в Москві, повертаючись з України до Петербурга з метою закінчити Академію мистецтв, Т. Шевченко написав вірш «Чигрине, Чигрине...». Проте вражень і висновків від побаченого в поета було стільки, що він вирішив написати великий твір-узагальнення, що викриває політичний устрій царської Росії. Так з'явився шедевр світової політичної сатири — поема «Сон» («У всякого своя доля...»). До речі, саме Т. Шевченко започаткував цей різновид ліро-епосу у світовій літературі. Авторський підзаголовок — комедія — указує не стільки на жанр твору, скільки на спосіб відображення дійсності в ньому.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Тема поеми — зображення справжньої суті російського імперського режиму. Щоб художньо висловити в поемі багатогранну проблематику — засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірно-підданства й аморальності земляків-перевертнів, Т. Шевченко вдався до прийому сну (фрескової будови). Саме такий композиційний прийом (подорож уві сні) дав можливість авторові у відносно невеликому творі зобразити широку панораму життя в тогочасній Росії. В основі композиції поеми чотири частини (хоча на розділи автор твір не поділяє): вступ і три частини — зображення України, Сибіру й Петербурга.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Перші два рядки вступу звучать іронічно (іронія - насмішка, замаскована зовні благопристойною формою) (пригадайте, що таке іронія, цей сатиричний засіб ви вивчали у восьмому класі): «У всякого своя доля //І свій шлях широкий», але те, що це іронія, стає зрозуміло читачеві з наступних рядків:
 +
 
 +
Той мурує, той руйнує,
 +
 
 +
Той неситим оком
 +
 
 +
За край світа зазирає,
 +
 
 +
Чи нема країни,
 +
 
 +
Щоб загарбать і з собою
 +
 
 +
Взять у домовину.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Не лише початок, а й майже вся вступна частина пронизана тонкою іронією, вона звучить чи не в кожному художньому засобі (епітет, метафора, анафора): А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А ось останній рядок звучить уже з відкритою ненавистю — саркастично: «Кров, як воду, точить!..»
 +
 
 +
 
 +
 
 +
'''Сарказм. Гротеск. Карикатура '''
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Іронія, сарказм, гротеск і карикатура — це засоби сатири.
 +
 
 +
'''Сарказм''' (від грец. <span lang="el" xml:lang="el"><span style="font-family: palatino linotype,new athena unicode,athena,gentium,code2000,serif; font-size: 105%;">sarcasmos</span></span> — терзання) — їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Сарказм, на відміну від іронії, виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. Саркастично звучать такі рядки поеми:
 +
 
 +
А братія мовчить собі,
 +
 
 +
Витріщивши очі!
 +
 
 +
Як ягнята. «Нехай, — каже, —
 +
 
 +
Може, так і треба».
 +
 
 +
На рабську заяву «братії» ліричний герой, сповнений обурення, саркастично відповідає: «Так і треба!»
 +
 
 +
 
 +
 
 +
'''Гротеск''' (від італ. grotta — печера, грот) — сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Гротеск — вищий ступінь комічного. Перечитайте сцену «генерального мордобитія» (так назвав її І. Франко), її вважають класичним зразком гротеску, адже в ній зображено і перебільшення, і контраст трагічного й комічного.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
'''Карикатура''' (від італ. саrісаrе — перебільшувати) — сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Отже, карикатура пов'язана із зоровими образами:
 +
 
 +
А в городах, мов журавлі,
 +
 
 +
Замоштрували москалі;
 +
 
 +
Нагодовані, обуті
 +
 
 +
І кайданами окуті,
 +
 
 +
Моштруються...
 +
 
 +
 
 +
 
 +
По-особливому карикатурно зображена в поемі цариця:
 +
 
 +
Мов опеньок засушений,
 +
 
 +
Тонка, довгонога,
 +
 
 +
Та ще, на лихо, сердешне,
 +
 
 +
Хита головою.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Зверніть увагу, аби підсилити негатив у змалюванні цариці, автор використовує прийом, що полягає в порушенні узгодження іменника з прикметником за родовою ознакою: цариця-небога — тонка, довгонога, але сердешне.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Якщо у вірші «Чигрине, Чигрине...» Т. Шевченко вводить образ юродивого, то в поемі «Сон» ліричний герой постає в іншій іпостасі — у бурлескній масці простака. Пригадайте цей образ у вступі до «Гайдамаків», періодично автор одягає маску селянина-простака і в поемі «Сон»: у вступі, потім у петербурзькому епізоді, — звідси й селянська манера оповіді (Петербург — город на болоті, у царя Петра І «якимсь листом //Голова повита»). Саме простакові вдається осягнути істину, якої нездатні побачити вчені й царські вельможі. Саме маскування й форма сну розширили можливості зобразити широку панораму Російської імперії. Фантастичний політ оповідача за совою переносить читача з України до Сибіру, а звідти до Петербурга. Здавна в нашому народі сову сприймають як віщого птаха, який накликає смерть, цей образ ніби навіює тривогу. Справді, пролітаючи над Україною, ліричний герой милуєтьсятеплим пейзажем, який викликає в читача радість і естетичне задоволення, але ненадовго, адже чарівна природа різко контрастує з картинами життя простих людей:<br>
 +
 
 +
<br> Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту  
<sub>[[Гіпермаркет знань-перший в світі|Повний перелік тем]] з української літератури, календарний план [[Українська література|по всім предметам]] згідно шкільної програми, домашня робота, курси та [[Українська література 9 клас|завдання]] з української літератури 9 класу</sub> <br>  
<sub>[[Гіпермаркет знань-перший в світі|Повний перелік тем]] з української літератури, календарний план [[Українська література|по всім предметам]] згідно шкільної програми, домашня робота, курси та [[Українська література 9 клас|завдання]] з української літератури 9 класу</sub> <br>  

Версия 23:41, 27 мая 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: «Сон» («У всякого своя доля…») Твір і сучасна поетові дійсність. Прийом «сну». Сатиричний пафос поеми


«Сон» («У всякого своя доля...»)


На початку 1844 р. в Москві, повертаючись з України до Петербурга з метою закінчити Академію мистецтв, Т. Шевченко написав вірш «Чигрине, Чигрине...». Проте вражень і висновків від побаченого в поета було стільки, що він вирішив написати великий твір-узагальнення, що викриває політичний устрій царської Росії. Так з'явився шедевр світової політичної сатири — поема «Сон» («У всякого своя доля...»). До речі, саме Т. Шевченко започаткував цей різновид ліро-епосу у світовій літературі. Авторський підзаголовок — комедія — указує не стільки на жанр твору, скільки на спосіб відображення дійсності в ньому.


Тема поеми — зображення справжньої суті російського імперського режиму. Щоб художньо висловити в поемі багатогранну проблематику — засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірно-підданства й аморальності земляків-перевертнів, Т. Шевченко вдався до прийому сну (фрескової будови). Саме такий композиційний прийом (подорож уві сні) дав можливість авторові у відносно невеликому творі зобразити широку панораму життя в тогочасній Росії. В основі композиції поеми чотири частини (хоча на розділи автор твір не поділяє): вступ і три частини — зображення України, Сибіру й Петербурга.


Перші два рядки вступу звучать іронічно (іронія - насмішка, замаскована зовні благопристойною формою) (пригадайте, що таке іронія, цей сатиричний засіб ви вивчали у восьмому класі): «У всякого своя доля //І свій шлях широкий», але те, що це іронія, стає зрозуміло читачеві з наступних рядків:

Той мурує, той руйнує,

Той неситим оком

За край світа зазирає,

Чи нема країни,

Щоб загарбать і з собою

Взять у домовину.


Не лише початок, а й майже вся вступна частина пронизана тонкою іронією, вона звучить чи не в кожному художньому засобі (епітет, метафора, анафора): А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А ось останній рядок звучить уже з відкритою ненавистю — саркастично: «Кров, як воду, точить!..»


Сарказм. Гротеск. Карикатура


Іронія, сарказм, гротеск і карикатура — це засоби сатири.

Сарказм (від грец. sarcasmos — терзання) — їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Сарказм, на відміну від іронії, виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. Саркастично звучать такі рядки поеми:

А братія мовчить собі,

Витріщивши очі!

Як ягнята. «Нехай, — каже, —

Може, так і треба».

На рабську заяву «братії» ліричний герой, сповнений обурення, саркастично відповідає: «Так і треба!»


Гротеск (від італ. grotta — печера, грот) — сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Гротеск — вищий ступінь комічного. Перечитайте сцену «генерального мордобитія» (так назвав її І. Франко), її вважають класичним зразком гротеску, адже в ній зображено і перебільшення, і контраст трагічного й комічного.


Карикатура (від італ. саrісаrе — перебільшувати) — сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Отже, карикатура пов'язана із зоровими образами:

А в городах, мов журавлі,

Замоштрували москалі;

Нагодовані, обуті

І кайданами окуті,

Моштруються...


По-особливому карикатурно зображена в поемі цариця:

Мов опеньок засушений,

Тонка, довгонога,

Та ще, на лихо, сердешне,

Хита головою.


Зверніть увагу, аби підсилити негатив у змалюванні цариці, автор використовує прийом, що полягає в порушенні узгодження іменника з прикметником за родовою ознакою: цариця-небога — тонка, довгонога, але сердешне.


Якщо у вірші «Чигрине, Чигрине...» Т. Шевченко вводить образ юродивого, то в поемі «Сон» ліричний герой постає в іншій іпостасі — у бурлескній масці простака. Пригадайте цей образ у вступі до «Гайдамаків», періодично автор одягає маску селянина-простака і в поемі «Сон»: у вступі, потім у петербурзькому епізоді, — звідси й селянська манера оповіді (Петербург — город на болоті, у царя Петра І «якимсь листом //Голова повита»). Саме простакові вдається осягнути істину, якої нездатні побачити вчені й царські вельможі. Саме маскування й форма сну розширили можливості зобразити широку панораму Російської імперії. Фантастичний політ оповідача за совою переносить читача з України до Сибіру, а звідти до Петербурга. Здавна в нашому народі сову сприймають як віщого птаха, який накликає смерть, цей образ ніби навіює тривогу. Справді, пролітаючи над Україною, ліричний герой милуєтьсятеплим пейзажем, який викликає в читача радість і естетичне задоволення, але ненадовго, адже чарівна природа різко контрастує з картинами життя простих людей:


Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас
Надіслано читачами інтернет-сайту

Повний перелік тем з української літератури, календарний план по всім предметам згідно шкільної програми, домашня робота, курси та завдання з української літератури 9 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.