Версия 13:36, 20 декабря 2010

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки>>Зарубіжна література:Зображення природи різними поетами. Повні уроки

Тема: Зображення природи різними поетами: спільне та відмінне в описах. Алкман (VII ст. до н. е.) «Сплять усі верховини гірські...». Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832) «Нічна пісня подорожнього». Михайло Лєрмонтов (1814-1841) «Из Гете» («Горные вершины...»)
Мета: розширити знання учнів про поезію природи
 - розвиток аналітичного мислення учнів;
 - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.
Тип уроку: навчально - виховний
Хід уроку:
Навряд чи є що-небудь настільки ж владне, що займає людський розум і уяву, як природа. І це цілком природно: людина — дитя природи, з перших кроків своїх він відчуває могутні сили навколишнього світу.  Людина зростає, дорослішає — і його відношення до природи змінюється. Воно стає більш багатобічним і усвідомленим. Учений спостерігає природні явища і відкриває усесвітні закони; технік ставить їх на службу людям. А лісовод, наприклад, не дає убожіти зеленим запасам землі і тим допомагає  природі зберегти і примножити свої сили.

Відмінність поетичного відношення до природи від наукового, практичного полягає перш за все в тому, що поет в своїх віршах наділяє її переживаннями, властивостями і межами живої істоти, іншими словами — одушевляє.
Всім відоме ім'я А. Афанасьева — чудового збирача російських народних казок. Але очевидно, не всі знають, що він є автором однієї дуже цікавої книги — «Поетичні переконання слов'ян на природу». У ній А. Афанасьев говорить, спираючись на вивчені їм твори фольклору, що джерелом і поштовхом народної словесної творчості було «співчутливе споглядання природи, яке супроводжувало людину в період створення мови»

Інакше кажучи, людина сприймала могутні сили стихій як щось живе, здатне відчувати і тому не стільки змальовував природу, скільки розмовляв з нею.
Традиції пейзажної лірики, як і багато чого іншого в російській поезії, були закладені Олександром Сергійовичем Пушкіним. У розділах  роману у віршах «Євгеній Онєгін», у віршах   «Зимовий ранок»,

«Село», «Осінь» поет досяг дивного поєднання піднесеності відчуттів і реалістичності кожної деталі описуваного. Літературний критик Н. Добролюбов так сказав про це в 1860 році: «До Пушкина отвращение от всякого естественного чувства и верного изображения обыкновенных предметов простиралось до того, что самую природу старались искажать... Пушкин долго возбуждал негодование своей смелостью писать стихи, находить поэзию не в воображаемом идеале предмета, а в самом предмете, как он есть. Но сила его таланта, уменье чуять, ловить и воссоздавать естественную красоту предметов — победили дикое упорство фантазёров, и в этом-то приближении к реализму в природе состоит величайшая литературная заслуга Пушкина».

Після Пушкіна, який сказав «уж небо осенью дышало, уж реже солнышко блистало» і ще— «дохнул осенний хлад» і якому читач вірить як незаперечному авторитету, ми вже не замислюємося над тим: чи може піднебіння дійсно дихати?

Услід за поетом ми одухотворяємо природу (слова «дихати» і «душа» адже теж однокорінні!) і лише дивуємося з новизни його точності в цьому вірші:

• Прочитайте виразно:

Дохнул осенний хлад — дорога промерзает.
Журча ещё бежит за мельницу ручей,
Но пруд уже застыл...
Алкману належить знаменитий вірш, що описує пейзажі Лаконії, вірш, що увійшов завдяки Лермонтову і Гете в скарбниці російської і німецької поезії. "Горные вершины спят во мгле ночной" вже майже три тисячі років "Тихие долины полны свежей мглой" .

• Ось як звучить цей вірш в перекладі В.В. Вересаєва:

Спят вершины высокие гор и бездн провалы,
Спят утесы и ущелья,
Змеи, сколько их черная земля всех ни кормит,
Густые рои пчел, звери гор высоких
И чудища в багровой глубине морской.
Сладко спит и племя
Быстролетащих птиц.

Слава Алкмана в Спарті була великою. Його поховали поряд з могилами великих героїв. За свідченням Павсанія, в Спарті був споруджений пам'ятник Алкману, "красу віршів якого анітрохи не зіпсував латинський діалект, що є найменш благозвучним". За межами країни про нього не знали майже нічого, і лише в епоху еллінізму цінителі рідкості захопилися незвичайним поетом-ліриком, що жив у войовничій Спарті.

Гьоте писав майже все своє життя, більше 60 років. Його ессе «Природа», можна перечитувати все життя, знаходячи все нові відтінки думки. Природа Гьоте радіє мріям. Хто розбиває їх в собі або в інших, того карає вона, як страшного лиходія. Хто їй довірливо слідує, того вона притискує, як улюблене дитя, до серця.  Немає числа її дітям. До всіх вона рівно щедра, але у неї є улюбленці, яких вона балує, багато приносить в жертву. Все велике вона приймає під свій покров.

И жизнь, и бодрость, и покой
Дыханьем вольным пью.
Природа, сладко быть с тобой,
Упасть на грудь твою!
Колышась плавно, в лад веслу,
Несет ладью вода.
Ушла в заоблачную мглу
Зубчатых скал гряда.
Світ природи Лєрмонтова володіє самостійністю, і світ цей дисгармонійний, розколений на землю і небо як низ і верх. Із землею пов'язане все кінцеве, скороминуще, тимчасове. Нбо  втілює в собі вічність. Своєрідною сполучною ланкою між землею і небесами виступають гори. Вони непорушні, не підвладні руйнуванням. Саме тут можливе досягнення гармонії.     Такі думки характерні для раннього періоду творчості поета. В молодості М. Ю. Лермонтов описує “бурі галасливі”, величні явища природи:
 Ревет гроза, дымятся тучи
     Над темной бездною морской,
    И хлещут пеною кипучей,
    Толляся, волны меж собой.

• Запитання на закріплення нової теми

На вашу думку, що є спільного в описанні природи письменниками.
Пригадайте вірш про природу.

• Домашнє завдання:

Напишіть твір на тему: Прироса в поезіі сучасних письменників
Список використаної літератури:
Урок на тему : Природа в просійській поезії, Масленко Н. М., викладача світової літератури Сш. № 3,м. Херсон.
Урок на тему : Поезія природи, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Хмельницький
Зарубежная литература: Х1Х век. Романтизм. Критический реализм. Хрестоматия.-
М.: Современник, 2009.- 639с.

Яковлев Александр Николаевич Реализм - земля перестройки.- М.:
Изд-во полит. лит-ры,2008.- 544с.
 Зарубежная литература: Х1Х век. Романтизм. Критический реализм. Хрестоматия.- М.:
Просвещение, 2009.- 639с.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.