<br>'''Тема:''' Ернст Теодор Амадей Гофман — багатогранний митець-романтик. <br>'''Мета: '''познайомити учнів з творчістю А. Гофмана.<br>- розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до літератури.<br>'''Тип уроку:''' навчально – виховний.<br>''Таємниця музики в тому, що вона знаходить невичерпним джерело там, де мова замовкає.''
<br>'''Тема:''' Ернст Теодор Амадей Гофман — багатогранний митець-романтик. <br>'''Мета: '''познайомити учнів з творчістю А. Гофмана.<br>- розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до літератури.<br>'''Тип уроку:''' навчально – виховний.<br>''Таємниця музики в тому, що вона знаходить невичерпним джерело там, де мова замовкає.''
Строка 9:
Строка 9:
Правда, Гофман не носив чорної мантії з таємничими знаками, а ходив в поношеному коричневому фраку і замість чарівної палички використовував гусяче перо. Чарівники народжуються, де і коли їм надумається. Ернст Теодор Вільгельм (як спочатку його звали) з'явився на світ в славному місті Кенігсберзі в день Святого Іоана Золотоуста в сім'ї юриста.
Правда, Гофман не носив чорної мантії з таємничими знаками, а ходив в поношеному коричневому фраку і замість чарівної палички використовував гусяче перо. Чарівники народжуються, де і коли їм надумається. Ернст Теодор Вільгельм (як спочатку його звали) з'явився на світ в славному місті Кенігсберзі в день Святого Іоана Золотоуста в сім'ї юриста.
-
<br>Перегляньте біографію Ернеста Гофмана:<br>Що ви зрозуміли зі слів оповідача?<br>Напевно, він поступив необачно, бо ніщо так не чинить опір чаклунству, як закони і право. <br> І ось хлопець, який з раннього дитинства більше всього на світі любив музику (і навіть узяв собі ім'я Амадей на честь Моцарта), грав на фортепіано, скрипці, органі, співав, малював і вигадував вірші, — цей хлопець повинен був, як і всі його предки, стати чиновником.<br>Юний Гофман підкорився, закінчив університет і багато років служив в різних судових відомствах. Він поневірявся по містах Пруссії і Польщі (яка тоді теж була прусською), чхав в запорошених архівах, позіхав на засіданнях суду і малював карикатури на членів суддівської колегії на полях протоколів.<br>Гофман покинув обридлий Бамберг і виїхав спочатку до Дрездена, потім до Лейпціга, ледве не був убитий бомбою під час однієї з останніх наполеонівських битв.
+
<br>Перегляньте біографію Ернеста Гофмана:
-
[[Image:T29g2.jpeg]]<br>Чи то доля над ним зглянулася, чи то допоміг святий заступник Іоан Золотоуст, але одного дня невдалий капельмейстер узяв перо, умочив його в чорнильницю . Тут-то і задзвеніли кришталеві дзвіночки, зашептали в листі золотисто-зелені змійки і була написана казка «Золотий горщик» (1814).<br>Гофман нарешті знайшов самого себе і свою чарівну країну. Правда, деякі гості з цієї країни відвідували його і раніше («Кавалер Глюк», 1809). Дивних історій незабаром набралося багато, з них склалася збірка під назвою «Фантазії в манері Калло» (1814-1815). Книжка мала успіх, і автор відразу став знаменитим.
+
{{#ev:youtube|WKG2SO9vhE8}} <br>Що ви зрозуміли зі слів оповідача?<br>Напевно, він поступив необачно, бо ніщо так не чинить опір чаклунству, як закони і право. <br> І ось хлопець, який з раннього дитинства більше всього на світі любив музику (і навіть узяв собі ім'я Амадей на честь Моцарта), грав на фортепіано, скрипці, органі, співав, малював і вигадував вірші, — цей хлопець повинен був, як і всі його предки, стати чиновником.<br>Юний Гофман підкорився, закінчив університет і багато років служив в різних судових відомствах. Він поневірявся по містах Пруссії і Польщі (яка тоді теж була прусською), чхав в запорошених архівах, позіхав на засіданнях суду і малював карикатури на членів суддівської колегії на полях протоколів.<br>Гофман покинув обридлий Бамберг і виїхав спочатку до Дрездена, потім до Лейпціга, ледве не був убитий бомбою під час однієї з останніх наполеонівських битв.
+
+
[[Image:T29g2.jpeg]]<br>Чи то доля над ним зглянулася, чи то допоміг святий заступник Іоан Золотоуст, але одного дня невдалий капельмейстер узяв перо, умочив його в чорнильницю . Тут-то і задзвеніли кришталеві дзвіночки, зашептали в листі золотисто-зелені змійки і була написана казка «Золотий горщик» (1814).<br>Гофман нарешті знайшов самого себе і свою чарівну країну.
+
+
{{#ev:youtube|f9oK24SFzHw}}
+
+
Правда, деякі гості з цієї країни відвідували його і раніше («Кавалер Глюк», 1809). Дивних історій незабаром набралося багато, з них склалася збірка під назвою «Фантазії в манері Калло» (1814-1815). Книжка мала успіх, і автор відразу став знаменитим. <br>
[[Image:T29g3.jpeg]]
[[Image:T29g3.jpeg]]
Строка 23:
Строка 29:
«Я схожий на дітей, що народилися в неділю: вони бачать те, що не видно іншим людям». Казки і новели Гофмана могли бути смішними і страшними, світлими і зловісними, але фантастичне в них виникало несподівано, з найбуденніших речей, з самого життя. У цьому і був великий секрет, про який першим здогадався Гофман.
«Я схожий на дітей, що народилися в неділю: вони бачать те, що не видно іншим людям». Казки і новели Гофмана могли бути смішними і страшними, світлими і зловісними, але фантастичне в них виникало несподівано, з найбуденніших речей, з самого життя. У цьому і був великий секрет, про який першим здогадався Гофман.
-
[[Image:T29g4.jpeg]]<br>Слава його зростала, а грошей все не було. І ось письменник знову вимушений надіти мундир радника юстиції, тепер уже в Берліні. <br>Тоска долала його в цій «людській пустелі», але все таки саме тут були написані майже всі його кращі книги: «Лускунчик і мишачий король» (1816), «Крихітка Цахес» (1819), «Нічні розповіді» (дуже страшні), «Принцеса Брамбілла» (1820), «Життєві переконання кота Мурра» і багато що інше.<br>Поступово склалося і коло друзів — таких же фантазерів-романтиків, як і сам Гофман. Їх веселі і серйозні бесіди про мистецтво, про таємниці людської душі і інші предмети втілилися в чотиритомний цикл «Серапіонові брати» (1819-1821). Гофман був повний задумів, служба не дуже його обтяжувала, і все було б добре, та лише. «Біс на все може покласти свій хвіст».
+
[[Image:T29g4.jpeg]]<br>Слава його зростала, а грошей все не було. І ось письменник знову вимушений надіти мундир радника юстиції, тепер уже в Берліні. <br>Тоска долала його в цій «людській пустелі», але все таки саме тут були написані майже всі його кращі книги: «Лускунчик і мишачий король» (1816), «Крихітка Цахес» (1819), «Нічні розповіді» (дуже страшні), «Принцеса Брамбілла» (1820), «Життєві переконання кота Мурра» і багато що інше.<br>Поступово склалося і коло друзів — таких же фантазерів-романтиків, як і сам Гофман.
+
+
{{#ev:youtube|6feutlbeWzE}}
+
+
Їх веселі і серйозні бесіди про мистецтво, про таємниці людської душі і інші предмети втілилися в чотиритомний цикл «Серапіонові брати» (1819-1821). Гофман був повний задумів, служба не дуже його обтяжувала, і все було б добре, та лише. «Біс на все може покласти свій хвіст». <br>
[[Image:T29g51.jpeg]]<br>Радник Гофман як член апеляційного суду вступився за несправедливо звинувачену людину, викликавши гнів поліцей - директора фон Камптца. Мало того, зухвалий письменник змалював цього гідного діяча прусської держави в повісті «Повелитель блох» (1822) під виглядом таємного радника Кнаррпанті, який з початку заарештовував злочинця, а потім підбирав йому відповідний злочин. Фон Камптц в люті поскаржився королеві і наказав вилучити рукопис повісті. Проти Гофмана порушили судову справу і лише клопіт друзів і важка хвороба позбавили його від переслідування.<br>Він був майже повністю паралізований, але до кінця не втрачав надії. Останнім дивом була розповідь «Кутове вікно», де схоплено на льоту вислизаюче життя і збережена для нас навіки.
[[Image:T29g51.jpeg]]<br>Радник Гофман як член апеляційного суду вступився за несправедливо звинувачену людину, викликавши гнів поліцей - директора фон Камптца. Мало того, зухвалий письменник змалював цього гідного діяча прусської держави в повісті «Повелитель блох» (1822) під виглядом таємного радника Кнаррпанті, який з початку заарештовував злочинця, а потім підбирав йому відповідний злочин. Фон Камптц в люті поскаржився королеві і наказав вилучити рукопис повісті. Проти Гофмана порушили судову справу і лише клопіт друзів і важка хвороба позбавили його від переслідування.<br>Він був майже повністю паралізований, але до кінця не втрачав надії. Останнім дивом була розповідь «Кутове вікно», де схоплено на льоту вислизаюче життя і збережена для нас навіки.
Тема: Ернст Теодор Амадей Гофман — багатогранний митець-романтик. Мета: познайомити учнів з творчістю А. Гофмана. - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до літератури. Тип уроку: навчально – виховний. Таємниця музики в тому, що вона знаходить невичерпним джерело там, де мова замовкає.
Ернст Теодор Вільгельм Амадей Гофман (Hoffman Ernst Theodor Amad Ернст Теодор Вільгельм Амадей Гофман (Hoffman Ernst Theodor Amadeus) (1776-1822). У цьому імені є щось магічне. Його завжди виголошують повністю, і воно неначе оточене темним гофровановським коміром з вогненними відблисками. Втім, так і повинно бути, тому що насправді Гофман був чарівник. Так - так, не просто казкар, як брати Грімм або Перро, а справжнісінький чарівник. Судіть самі, адже лише дійсний маг може творити дива і казки ні з чого. З бронзової дверної ручки з пикою, що посміхається, з щипців для горіхів і хрипкого удару старого годинника; з шуму вітру в листі і нічного співу котів на даху.
Правда, Гофман не носив чорної мантії з таємничими знаками, а ходив в поношеному коричневому фраку і замість чарівної палички використовував гусяче перо. Чарівники народжуються, де і коли їм надумається. Ернст Теодор Вільгельм (як спочатку його звали) з'явився на світ в славному місті Кенігсберзі в день Святого Іоана Золотоуста в сім'ї юриста.
Перегляньте біографію Ернеста Гофмана:
Що ви зрозуміли зі слів оповідача? Напевно, він поступив необачно, бо ніщо так не чинить опір чаклунству, як закони і право. І ось хлопець, який з раннього дитинства більше всього на світі любив музику (і навіть узяв собі ім'я Амадей на честь Моцарта), грав на фортепіано, скрипці, органі, співав, малював і вигадував вірші, — цей хлопець повинен був, як і всі його предки, стати чиновником. Юний Гофман підкорився, закінчив університет і багато років служив в різних судових відомствах. Він поневірявся по містах Пруссії і Польщі (яка тоді теж була прусською), чхав в запорошених архівах, позіхав на засіданнях суду і малював карикатури на членів суддівської колегії на полях протоколів. Гофман покинув обридлий Бамберг і виїхав спочатку до Дрездена, потім до Лейпціга, ледве не був убитий бомбою під час однієї з останніх наполеонівських битв.
Чи то доля над ним зглянулася, чи то допоміг святий заступник Іоан Золотоуст, але одного дня невдалий капельмейстер узяв перо, умочив його в чорнильницю . Тут-то і задзвеніли кришталеві дзвіночки, зашептали в листі золотисто-зелені змійки і була написана казка «Золотий горщик» (1814). Гофман нарешті знайшов самого себе і свою чарівну країну.
Правда, деякі гості з цієї країни відвідували його і раніше («Кавалер Глюк», 1809). Дивних історій незабаром набралося багато, з них склалася збірка під назвою «Фантазії в манері Калло» (1814-1815). Книжка мала успіх, і автор відразу став знаменитим.
Весела хвилинка: Гра в символи.
В творах Гофмана зустрічається багато символів, не знаючи значення яких, дуже важко розуміти його тексти. Знайдіть, використовуючи словник символи які означають наступні символи: Вігілія Лілія Саламандр Серпентину Фосфор Буряк Бузина
Дзеркало Опишіть коротко символічне значення кожного слова (не більш, ніж парою слів) і поясніть, чому Гофман вибрав саме ці символи?
«Я схожий на дітей, що народилися в неділю: вони бачать те, що не видно іншим людям». Казки і новели Гофмана могли бути смішними і страшними, світлими і зловісними, але фантастичне в них виникало несподівано, з найбуденніших речей, з самого життя. У цьому і був великий секрет, про який першим здогадався Гофман.
Слава його зростала, а грошей все не було. І ось письменник знову вимушений надіти мундир радника юстиції, тепер уже в Берліні. Тоска долала його в цій «людській пустелі», але все таки саме тут були написані майже всі його кращі книги: «Лускунчик і мишачий король» (1816), «Крихітка Цахес» (1819), «Нічні розповіді» (дуже страшні), «Принцеса Брамбілла» (1820), «Життєві переконання кота Мурра» і багато що інше. Поступово склалося і коло друзів — таких же фантазерів-романтиків, як і сам Гофман.
Їх веселі і серйозні бесіди про мистецтво, про таємниці людської душі і інші предмети втілилися в чотиритомний цикл «Серапіонові брати» (1819-1821). Гофман був повний задумів, служба не дуже його обтяжувала, і все було б добре, та лише. «Біс на все може покласти свій хвіст».
Радник Гофман як член апеляційного суду вступився за несправедливо звинувачену людину, викликавши гнів поліцей - директора фон Камптца. Мало того, зухвалий письменник змалював цього гідного діяча прусської держави в повісті «Повелитель блох» (1822) під виглядом таємного радника Кнаррпанті, який з початку заарештовував злочинця, а потім підбирав йому відповідний злочин. Фон Камптц в люті поскаржився королеві і наказав вилучити рукопис повісті. Проти Гофмана порушили судову справу і лише клопіт друзів і важка хвороба позбавили його від переслідування. Він був майже повністю паралізований, але до кінця не втрачав надії. Останнім дивом була розповідь «Кутове вікно», де схоплено на льоту вислизаюче життя і збережена для нас навіки.
Завдання на закріплення нової теми:
Назвіть першу казку Гофмана. Коли народився А. Гофман? Чому Гофмана звати – Амадей?
Домашнє завдання:
Гофману не чужі гра і містифікація.... Складіть акронім (акровірш), використовуючи імена героїв казки "Золотий горщик" і географічні назви, що зустрічаються в цьому творі. Хай створений вами текст відображає характер даного героя або сенс використаної географічної назви. Список використаної літератури: Урок на тему : Казка А. Гофмана, Олексюк Н. М., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Черкаси. Урок на тему : Таємничий світ А. Гофмана, Власенко Н. Д., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Запоріжжя. Гофман ЭрнстТеодор Амадей Песочный человек.- С-Петербург: "Кристалл", 2009.- 912с. Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с. Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с. Л.Иохова. „Особенности проведение урока литературы на этапе пропедевтики учебы”. „Зарубежная литература”, Школьный мир - 2008р.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
