'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Ліліпутія – Англія крізь зменшуване скло сатири. Повні уроки.'''
<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Ліліпутія – Англія, крізь зменшуване, скло сатири.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Ліліпутія – Англія крізь зменшуване скло сатири.</u><br>
<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Ліліпутія – Англія, крізь зменшуване, скло сатири.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Ліліпутія – Англія крізь зменшуване скло сатири.</u><br>
Строка 28:
Строка 28:
=== Роман «Мандри Гулівера» ===
=== Роман «Мандри Гулівера» ===
-
Великий англійський сатирик Джонатан Свіфт прожив довге, насичене подіями життя. Жителі Ірландії відносилися до нього з повагою і вважали його своїм захисником. Саме тісне спілкування з бідними ремісниками і сільськими жителями дало письменникові можливість зрозуміти, що народ є творцем історії. <br> «Мандри Гулівера» — це розповідь про сучасну для письменника Англію в алегоричній формі. Свіфт відкрито показав, якими насправді є король, парламент, мораль і звички представників вищого суспільства. Сучасники побачили в описі вигаданої країни Ліліпутії безліч тонких натяків на англійську громадськість початку XVIII ст. Наприклад, читачі легко вгадували у війні між Ліліпутієй і Блефуську напружені стосунки між Англією і Францією, в ліліпутському імператорові — короля Георга I, а також багатьох відомих діячів Англії того часу.
+
[[Image:Z42-8.jpg|171x253px]]
+
+
Великий англійський сатирик [[Дж._Свіфт_і_його_роман_«Мандри_Гулівера».Повні_уроки|'''Джонатан Свіфт''']] прожив довге, насичене подіями життя. Жителі Ірландії відносилися до нього з повагою і вважали його своїм захисником. Саме тісне спілкування з бідними ремісниками і сільськими жителями дало письменникові можливість зрозуміти, що народ є творцем історії. <br> «Мандри Гулівера» — це розповідь про сучасну для письменника Англію в алегоричній формі. Свіфт відкрито показав, якими насправді є король, парламент, мораль і звички представників вищого суспільства. Сучасники побачили в описі вигаданої країни Ліліпутії безліч тонких натяків на англійську громадськість початку XVIII ст. Наприклад, читачі легко вгадували у війні між Ліліпутієй і Блефуську напружені стосунки між Англією і Францією, в ліліпутському імператорові — короля Георга I, а також багатьох відомих діячів Англії того часу.
<br>
<br>
Строка 34:
Строка 36:
=== Ліліпутія – маленька Англія ===
=== Ліліпутія – маленька Англія ===
-
«Мандрі Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гуллівера, який опиняється в різних країнах, автор намагається зрозуміти, чи існує в світі державний лад, при якому звичайній людині було б добре. Гулівер побував в Ліліпутії, країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - державі Бробдінгпег, на літаючому острові вчених - Лапута, в країні розумних коней - гуїнгмів. <br> Перша подорож Гулівера привела його в казкову країну маленьких людей. Ліліпути не вищі за 6 дюймів (десь 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії. Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. 'Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідленд, схожа не Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні.
+
«Мандрі Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гуллівера, який опиняється в різних країнах, автор намагається зрозуміти, чи існує в світі державний лад, при якому звичайній [[Тема_2._Людина_–_частина_природи.|'''людині''']] було б добре. Гулівер побував в Ліліпутії, країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - державі Бробдінгпег, на літаючому острові вчених - Лапута, в країні розумних коней - гуїнгмів.
+
+
[[Image:Z42-10.jpg|349x259px]] [[Image:Z42-12.jpg|393x258px]]<br> Перша подорож Гулівера привела його в казкову країну маленьких людей. Ліліпути не вищі за 6 дюймів (десь 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії. Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. 'Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідленд, схожа не Лондон. А [[Текст-опис._Повні_уроки|'''опис''']] імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні.
<br>
<br>
Строка 40:
Строка 44:
=== Державний устрій Англії ===
=== Державний устрій Англії ===
-
Свіфт вигадав маленьку країну, щоб легко було показати недосконалість державних засад Англії. Свіфт як письменник-просвітитель заявляє, що сучасна Англія — далека від ідеалу держави. Він зробив смішним ліліпутського імператора з його претензіями на світове панування. Крізь фізичну уменьшеність цих людей гостріше проступають їх жорстокість, підступність. Ці риси сповна відповідають імператорам і міністрам. Наприклад, на високі пости в Ліліпутії призначаються ті претенденти, які виграють в змаганнях танців на канаті, а не ті, хто чесний, доблесний і честолюбний. <br> Автор дуже уміло порівнює ліліпутську політичну партію з лідерами англійської партії. Політики розрізняються між собою лише висотою каблуків, зате ведуть запеклу боротьбу один з одним. Ще одна пародія присутня в цій частині "Мандр Гулівера" — висміювання протестантської і католицької церков. Вони уподібнюються сектам, які сперечаються, з якого боку розбивати яйце.
+
Свіфт вигадав маленьку країну, щоб легко було показати недосконалість державних засад Англії. Свіфт як письменник-просвітитель заявляє, що сучасна Англія — далека від ідеалу держави. Він зробив смішним ліліпутського імператора з його претензіями на світове панування. Крізь фізичну уменьшеність цих людей гостріше проступають їх жорстокість, підступність. Ці риси сповна відповідають імператорам і міністрам. Наприклад, на високі пости в Ліліпутії призначаються ті претенденти, які виграють в змаганнях танців на канаті, а не ті, хто чесний, доблесний і честолюбний.
+
+
[[Image:Z42-15.jpg|259x266px]] [[Image:Z42-16.jpg|349x260px]]<br> Автор дуже уміло порівнює ліліпутську політичну партію з лідерами англійської партії. Політики розрізняються між собою лише висотою каблуків, зате ведуть запеклу боротьбу один з одним. Ще одна пародія присутня в цій частині "Мандр Гулівера" — висміювання протестантської і католицької церков. Вони уподібнюються сектам, які сперечаються, з якого боку розбивати яйце.
<br>
<br>
Строка 46:
Строка 52:
=== Релігійне життя Англії ===
=== Релігійне життя Англії ===
-
Релігійне життя Англії також знайшло віддзеркалення на сторінках твору Свіфта. Суперечки різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків і протестантів показані в боротьбі між «гострокінечниками» і «тупокінечниками». «Тупокінечники» знайшли притулок в сусідній державі Блефуську (так Свіфт називає Францію). <br> Свіфт змалював і королівську пошукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Пол. У книзі це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в «Людини-Гори» (так ліліпути назвали Гулівера). Його подорожі закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і прийшов до висновку, що всі повинні жити в тому світі, в якому народилися, хоча він і не кращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт підмітив: «...Опис цей, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути прикладом для всього світу своєю мудрістю, турботою і справедливістю...» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника.
+
[[Біблія_Легенди_Притчі|'''Релігійне життя''']] Англії також знайшло віддзеркалення на сторінках твору Свіфта. Суперечки різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків і протестантів показані в боротьбі між «гострокінечниками» і «тупокінечниками». «Тупокінечники» знайшли притулок в сусідній державі Блефуську (так Свіфт називає Францію).
+
+
[[Image:Z42-9.jpg|231x376px]]<br> Свіфт змалював і королівську пошукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Пол. У книзі це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в «Людини-Гори» (так ліліпути назвали Гулівера). Його подорожі закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і прийшов до висновку, що всі повинні жити в тому світі, в якому народилися, хоча він і не кращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт підмітив: «...Опис цей, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути прикладом для всього світу своєю мудрістю, турботою і [[Тема_14._Так_буде_справедливо._Красива_палиця._М._Герасименко|'''справедливістю''']]...» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника.
<br>
<br>
Строка 52:
Строка 60:
=== Жителі Ліліпутії ===
=== Жителі Ліліпутії ===
-
Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє безглуздя їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за своїх співгромадян. Політичні партії - тремексенів і семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими каблуками. Низькі каблуки - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, що обмежують владу монарха. У торі - високі каблуки, вони прибічники короля і самодержавства. Для утримання рівноваги в суспільстві принц ходить в різному взутті - на різних каблуках. Саме тому його величність «кульгає». <br> Процедура нагороджень англійськими державними винагородами подана Свіфтом через розповідь Гулівера, якій ордени здаються просто тонкими шовковими нитками: орден Підв'язки - синій, орден Бані - червоний, орден Св. Андрія - зелений.<br> Маленькі розміри відкритого світу Гулівера покликані продемонструвати низькість і дурість державних установ Ліліпутії. А оскільки Ліліпутія - це Англія, то зрозуміло, що Свіфт вважає: вона - не просвітницький ідеал держави. Письменник зробив смішним ліліпутського імператора з його претензіями на світове панування, підкреслив нікчемність міністрів і вельмож. Зріст ліліпутів відіграє важливу роль у вирішенні проблем влади. Імператор, «відраза і жах Всесвіту», аж на цілий ніготь вище за своїх підданих. <br> Крізь фізичну незначимість цих людей ясніше проступали їх жорстокість і підступність, характерні і для справжніх «великих» міністрів і імператорів. Високі посади в Ліліпутії претенденти отримують не за заслуги перед державою, а за виграні змагання серед канатних танцюристів. Свіфт дуже дотепно уподібнює англійських вігів і торі в ліліпутських партіях, що ведуть між собою запеклу боротьбу, відрізняючись між собою лише висотою каблуків на взутті. Влучним пародією на католицьку і протестантську церкви є секти «тупокінечників» і «гострокінечниками», що сперечаються з якого боку розбивати яйце.
+
Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє безглуздя їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за своїх співгромадян. Політичні партії - тремексенів і семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими каблуками. Низькі каблуки - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, що обмежують владу монарха. У торі - високі каблуки, вони прибічники короля і самодержавства. Для утримання рівноваги в суспільстві принц ходить в різному взутті - на різних каблуках. Саме тому його величність «кульгає».
+
+
{{#ev:youtube|GOFn0eCFV8M&feature}} <br> Процедура нагороджень англійськими державними винагородами подана Свіфтом через розповідь Гулівера, якій ордени здаються просто тонкими шовковими нитками: орден Підв'язки - синій, орден Бані - червоний, орден Св. Андрія - зелений.<br> Маленькі розміри відкритого світу Гулівера покликані продемонструвати низькість і дурість державних установ Ліліпутії. А оскільки Ліліпутія - це Англія, то зрозуміло, що Свіфт вважає: вона - не просвітницький ідеал держави. Письменник зробив смішним ліліпутського імператора з його претензіями на світове панування, підкреслив нікчемність міністрів і вельмож. Зріст ліліпутів відіграє важливу роль у вирішенні проблем влади. Імператор, «відраза і жах Всесвіту», аж на цілий ніготь вище за своїх підданих.
+
+
{{#ev:youtube|HRdP7fY6msQ&feature}} <br> Крізь фізичну незначимість цих людей ясніше проступали їх жорстокість і підступність, характерні і для справжніх «великих» міністрів і імператорів. Високі посади в Ліліпутії претенденти отримують не за заслуги перед державою, а за виграні змагання серед канатних танцюристів. Свіфт дуже дотепно уподібнює англійських вігів і торі в ліліпутських партіях, що ведуть між собою запеклу боротьбу, відрізняючись між собою лише висотою каблуків на взутті. Влучним пародією на католицьку і протестантську церкви є секти «тупокінечників» і «гострокінечниками», що сперечаються з якого боку розбивати яйце.
<br>
<br>
Строка 58:
Строка 70:
=== Головний герой роману ===
=== Головний герой роману ===
-
Герой роману Гулівер, попавши в державу ліліпутів, відразу ж капітулює перед тубільцями: розмовляє покірним тоном, покірно входить в нове приміщення, дозволяє закувати себе в ланцюги, повзає перед імператором. Проте будь-яка влада не є справедливою і ліліпутське правосуддя звинувачує Гулівера в зраді, ухвалюючи йому вирок - позбавити зору. Герой біжить, але сам дивується своєму вчинку. <br> Письменник помічає, що людина підкоряється середовищу, перетворюється на духовного ліліпута навіть і тоді, коли він талановитий. Помандрувавши по всіх усюдах, Гулівер приходить до висновку, що самі герої людства - це борці проти тиранії. «З великим задоволенням зупиняв очі мої на людях, що знищували тиранів і узурпаторів, і на тих, хто звільняв пригнічений і ображений народ». Строго критикуючи пороки правлячих класів, Свіфт не бачив тієї сили, яка могла змести насильсто і зло, що панували в світі. Але великий письменник бачив зубожіння рідної Ірландії, багатої раніше країни, і вірив в простолюддя, його чесність і розум.
+
Герой роману Гулівер, попавши в державу ліліпутів, відразу ж капітулює перед тубільцями: розмовляє покірним тоном, покірно входить в нове приміщення, дозволяє закувати себе в ланцюги, повзає перед імператором. Проте будь-яка влада не є справедливою і ліліпутське правосуддя звинувачує Гулівера в зраді, ухвалюючи йому вирок - позбавити зору. Герой біжить, але сам дивується своєму вчинку.
+
+
[[Image:Z42-4.jpg|299x506px]] [[Image:Z42-5.jpg|295x503px]]<br> Письменник помічає, що людина підкоряється середовищу, перетворюється на духовного ліліпута навіть і тоді, коли він талановитий. Помандрувавши по всіх усюдах, Гулівер приходить до висновку, що самі герої людства - це борці проти тиранії. «З великим задоволенням зупиняв очі мої на людях, що знищували тиранів і узурпаторів, і на тих, хто звільняв пригнічений і ображений народ». Строго критикуючи пороки правлячих класів, Свіфт не бачив тієї сили, яка могла змести насильсто і зло, що панували в світі. Але великий письменник бачив зубожіння рідної Ірландії, багатої раніше країни, і вірив в простолюддя, його чесність і розум. {{#ev:youtube|CKmwwbpL_UE&feature}}
----
----
Строка 85:
Строка 99:
Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.
Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.
+
<br>
<br>
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
----
+
+
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
+
Станішевський І.В.
+
+
Прокопік П.В.
+
+
Запорожець Н.В.
+
+
<br>
+
+
----
+
+
+
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Розглянути Англію під зменшувальною лупою в романі
План уроку
Роман «Мандри Гулівера»
Ліліпутія – зменшена Англія
Роман «Мандри Гулівера»
Великий англійський сатирик Джонатан Свіфт прожив довге, насичене подіями життя. Жителі Ірландії відносилися до нього з повагою і вважали його своїм захисником. Саме тісне спілкування з бідними ремісниками і сільськими жителями дало письменникові можливість зрозуміти, що народ є творцем історії. «Мандри Гулівера» — це розповідь про сучасну для письменника Англію в алегоричній формі. Свіфт відкрито показав, якими насправді є король, парламент, мораль і звички представників вищого суспільства. Сучасники побачили в описі вигаданої країни Ліліпутії безліч тонких натяків на англійську громадськість початку XVIII ст. Наприклад, читачі легко вгадували у війні між Ліліпутієй і Блефуську напружені стосунки між Англією і Францією, в ліліпутському імператорові — короля Георга I, а також багатьох відомих діячів Англії того часу.
Ліліпутія – маленька Англія
«Мандрі Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гуллівера, який опиняється в різних країнах, автор намагається зрозуміти, чи існує в світі державний лад, при якому звичайній людині було б добре. Гулівер побував в Ліліпутії, країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - державі Бробдінгпег, на літаючому острові вчених - Лапута, в країні розумних коней - гуїнгмів.
Перша подорож Гулівера привела його в казкову країну маленьких людей. Ліліпути не вищі за 6 дюймів (десь 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії. Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. 'Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідленд, схожа не Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні.
Державний устрій Англії
Свіфт вигадав маленьку країну, щоб легко було показати недосконалість державних засад Англії. Свіфт як письменник-просвітитель заявляє, що сучасна Англія — далека від ідеалу держави. Він зробив смішним ліліпутського імператора з його претензіями на світове панування. Крізь фізичну уменьшеність цих людей гостріше проступають їх жорстокість, підступність. Ці риси сповна відповідають імператорам і міністрам. Наприклад, на високі пости в Ліліпутії призначаються ті претенденти, які виграють в змаганнях танців на канаті, а не ті, хто чесний, доблесний і честолюбний.
Автор дуже уміло порівнює ліліпутську політичну партію з лідерами англійської партії. Політики розрізняються між собою лише висотою каблуків, зате ведуть запеклу боротьбу один з одним. Ще одна пародія присутня в цій частині "Мандр Гулівера" — висміювання протестантської і католицької церков. Вони уподібнюються сектам, які сперечаються, з якого боку розбивати яйце.
Релігійне життя Англії
Релігійне життя Англії також знайшло віддзеркалення на сторінках твору Свіфта. Суперечки різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків і протестантів показані в боротьбі між «гострокінечниками» і «тупокінечниками». «Тупокінечники» знайшли притулок в сусідній державі Блефуську (так Свіфт називає Францію).
Свіфт змалював і королівську пошукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Пол. У книзі це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в «Людини-Гори» (так ліліпути назвали Гулівера). Його подорожі закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і прийшов до висновку, що всі повинні жити в тому світі, в якому народилися, хоча він і не кращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт підмітив: «...Опис цей, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути прикладом для всього світу своєю мудрістю, турботою і справедливістю...» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника.
Жителі Ліліпутії
Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє безглуздя їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за своїх співгромадян. Політичні партії - тремексенів і семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими каблуками. Низькі каблуки - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, що обмежують владу монарха. У торі - високі каблуки, вони прибічники короля і самодержавства. Для утримання рівноваги в суспільстві принц ходить в різному взутті - на різних каблуках. Саме тому його величність «кульгає».
Процедура нагороджень англійськими державними винагородами подана Свіфтом через розповідь Гулівера, якій ордени здаються просто тонкими шовковими нитками: орден Підв'язки - синій, орден Бані - червоний, орден Св. Андрія - зелений. Маленькі розміри відкритого світу Гулівера покликані продемонструвати низькість і дурість державних установ Ліліпутії. А оскільки Ліліпутія - це Англія, то зрозуміло, що Свіфт вважає: вона - не просвітницький ідеал держави. Письменник зробив смішним ліліпутського імператора з його претензіями на світове панування, підкреслив нікчемність міністрів і вельмож. Зріст ліліпутів відіграє важливу роль у вирішенні проблем влади. Імператор, «відраза і жах Всесвіту», аж на цілий ніготь вище за своїх підданих.
Крізь фізичну незначимість цих людей ясніше проступали їх жорстокість і підступність, характерні і для справжніх «великих» міністрів і імператорів. Високі посади в Ліліпутії претенденти отримують не за заслуги перед державою, а за виграні змагання серед канатних танцюристів. Свіфт дуже дотепно уподібнює англійських вігів і торі в ліліпутських партіях, що ведуть між собою запеклу боротьбу, відрізняючись між собою лише висотою каблуків на взутті. Влучним пародією на католицьку і протестантську церкви є секти «тупокінечників» і «гострокінечниками», що сперечаються з якого боку розбивати яйце.
Головний герой роману
Герой роману Гулівер, попавши в державу ліліпутів, відразу ж капітулює перед тубільцями: розмовляє покірним тоном, покірно входить в нове приміщення, дозволяє закувати себе в ланцюги, повзає перед імператором. Проте будь-яка влада не є справедливою і ліліпутське правосуддя звинувачує Гулівера в зраді, ухвалюючи йому вирок - позбавити зору. Герой біжить, але сам дивується своєму вчинку.
Письменник помічає, що людина підкоряється середовищу, перетворюється на духовного ліліпута навіть і тоді, коли він талановитий. Помандрувавши по всіх усюдах, Гулівер приходить до висновку, що самі герої людства - це борці проти тиранії. «З великим задоволенням зупиняв очі мої на людях, що знищували тиранів і узурпаторів, і на тих, хто звільняв пригнічений і ображений народ». Строго критикуючи пороки правлячих класів, Свіфт не бачив тієї сили, яка могла змести насильсто і зло, що панували в світі. Але великий письменник бачив зубожіння рідної Ірландії, багатої раніше країни, і вірив в простолюддя, його чесність і розум.
Запитання
Історія якої країни зображена в романі «Мандри Гулівера»?
В яких країнах побував герой роману?
Що особливого в кожній з цих країн?
Чим відрізняються політики в Ліліпутії?
Як Свіфт зобразив ліліпутів? Опишіть їх характер.
Який висновок робить Гулівер, повернувшись додому в Англію?
Список використаних джерел
Урок на тему: Творчий шлях Джонатана Свіфта, Станішевський І.В., учитель української та зарубіжної літератури, сш №8, м.Львів.
Урок на тему: Роман Свіфта «Мандри Гулівера», Прокопік П.В., учитель зарубіжної літератури, сш №3, м.Канів.
Свіфт Дж. «Мандри Гулівера». М., 2007.
Муравйов В.С. «Подорож з Гулівером», М., 2007
Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.
Над уроком працювали
Станішевський І.В.
Прокопік П.В.
Запорожець Н.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
