KNOWLEDGE HYPERMARKET


Предмет вивчення “Географії материків і океанів”. Повні уроки
 
(13 промежуточных версий не показаны.)
Строка 1: Строка 1:
-
<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Географія, 7 клас, Тема 1, Предмет вивчення “Географії материків і океанів”. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень. Класифікація карт за охопленням території, змістом і за призначеннямТематичні карти і робота з ними.</metakeywords>  
+
<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Географія, 7 клас, Тема 1, Предмет вивчення, Географії материків і океанів, Джерела географічних знань, Методи географічних досліджень, Класифікація карт за охопленням території, змістом і за призначенням, Тематичні карти, робота з ними</metakeywords>  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Географія|Географія]]&gt;&gt;[[Географія 7 клас. Повні уроки|Географія 7 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Географія: Предмет вивчення “Географії материків і океанів”. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень. Класифікація карт за охопленням території, змістом і за призначенням.Тематичні карти і робота з ними.Повні уроки'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Географія|Географія]]&gt;&gt;[[Географія 7 клас. Повні уроки|Географія 7 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Географія: Предмет вивчення “Географії материків і океанів”. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень. Класифікація карт за охопленням території, змістом і за призначенням.Тематичні карти і робота з ними.Повні уроки'''  
Строка 5: Строка 5:
<br>  
<br>  
-
<u>'''Тема 1. Предмет вивчення “Географії материків і океанів”. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень. Класифікація карт за охопленням території, змістом і за призначенням. Тематичні карти і робота з ними.'''</u><br>
+
== Тема ==
-
<meta content="text/html; charset=utf-8" http-equiv="Content-Type"></meta><meta content="Word.Document" name="ProgId"></meta><meta content="Microsoft Word 11" name="Generator"></meta><meta content="Microsoft Word 11" name="Originator"></meta><link href="file:///C:\Users\9E5B~1\AppData\Local\Temp\msohtml1\06\clip_filelist.xml" rel="File-List"></link><link href="file:///C:\Users\9E5B~1\AppData\Local\Temp\msohtml1\06\clip_editdata.mso" rel="Edit-Time-Data"></link><!--[if !mso]>
+
*'''1. Предмет вивчення “Географії материків і океанів”. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень. Класифікація карт за охопленням території, змістом і за призначенням. Тематичні карти і робота з ними.'''
-
<style>
+
-
v\:* {behavior:url(#default#VML);}
+
-
o\:* {behavior:url(#default#VML);}
+
-
w\:* {behavior:url(#default#VML);}
+
-
.shape {behavior:url(#default#VML);}
+
-
</style>
+
-
<![endif]--><!--[if gte mso 9]><xml>
+
-
<w:WordDocument>
+
-
  <w:View>Normal</w:View>
+
-
  <w:Zoom>0</w:Zoom>
+
-
  <w:HyphenationZone>21</w:HyphenationZone>
+
-
  <w:PunctuationKerning/>
+
-
  <w:ValidateAgainstSchemas/>
+
-
  <w:SaveIfXMLInvalid>false</w:SaveIfXMLInvalid>
+
-
  <w:IgnoreMixedContent>false</w:IgnoreMixedContent>
+
-
  <w:AlwaysShowPlaceholderText>false</w:AlwaysShowPlaceholderText>
+
-
  <w:Compatibility>
+
-
  <w:BreakWrappedTables/>
+
-
  <w:SnapToGridInCell/>
+
-
  <w:WrapTextWithPunct/>
+
-
  <w:UseAsianBreakRules/>
+
-
  <w:DontGrowAutofit/>
+
-
  </w:Compatibility>
+
-
  <w:BrowserLevel>MicrosoftInternetExplorer4</w:BrowserLevel>
+
-
</w:WordDocument>
+
-
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 9]><xml>
+
-
<w:LatentStyles DefLockedState="false" LatentStyleCount="156">
+
-
</w:LatentStyles>
+
-
</xml><![endif]--><style>&lt;!-- /* Font Definitions */ @font-face {font-family:Wingdings; panose-1:5 0 0 0 0 0 0 0 0 0; mso-font-charset:2; mso-generic-font-family:auto; mso-font-pitch:variable; mso-font-signature:0 268435456 0 0 -2147483648 0;} @font-face {font-family:Tahoma; panose-1:2 11 6 4 3 5 4 4 2 4; mso-font-charset:204; mso-generic-font-family:swiss; mso-font-pitch:variable; mso-font-signature:-520078593 -1073717157 41 0 66047 0;} /* Style Definitions */ p.MsoNormal, li.MsoNormal, div.MsoNormal {mso-style-parent:""; margin:0cm; margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:12.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";} a:link, span.MsoHyperlink {color:blue; text-decoration:underline; text-underline:single;} a:visited, span.MsoHyperlinkFollowed {color:purple; text-decoration:underline; text-underline:single;} @page Section1 {size:612.0pt 792.0pt; margin:42.5pt 42.5pt 42.5pt 70.85pt; mso-header-margin:35.4pt; mso-footer-margin:35.4pt; mso-paper-source:0;} div.Section1 {page:Section1;} /* List Definitions */ @list l0 {mso-list-id:1185094231; mso-list-type:hybrid; mso-list-template-ids:-2057823230 69337089 69337091 69337093 69337089 69337091 69337093 69337089 69337091 69337093;} @list l0:level1 {mso-level-number-format:bullet; mso-level-text:; mso-level-tab-stop:36.0pt; mso-level-number-position:left; text-indent:-18.0pt; font-family:Symbol;} ol {margin-bottom:0cm;} ul {margin-bottom:0cm;} --&gt; </style><!--[if gte mso 10]>
+
-
<style>
+
-
/* Style Definitions */
+
-
table.MsoNormalTable
+
-
{mso-style-name:"Обычная таблица";
+
-
mso-tstyle-rowband-size:0;
+
-
mso-tstyle-colband-size:0;
+
-
mso-style-noshow:yes;
+
-
mso-style-parent:"";
+
-
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
+
-
mso-para-margin:0cm;
+
-
mso-para-margin-bottom:.0001pt;
+
-
mso-pagination:widow-orphan;
+
-
font-size:10.0pt;
+
-
font-family:"Times New Roman";
+
-
mso-ansi-language:#0400;
+
-
mso-fareast-language:#0400;
+
-
mso-bidi-language:#0400;}
+
-
</style>
+
-
<![endif]--><!--[if gte mso 9]><xml>
+
-
<o:shapedefaults v:ext="edit" spidmax="1031"/>
+
-
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 9]><xml>
+
-
<o:shapelayout v:ext="edit">
+
-
  <o:idmap v:ext="edit" data="1"/>
+
-
</o:shapelayout></xml><![endif]-->
+
-
<span lang="RU" style="" />
+
== Мета  ==
-
<u>'''<span lang="RU" style="">Мета:</span>'''</u><span lang="RU" style=""> дізнатися,
+
*дізнатися, що собою являю курс '''[[Предмет вивчення Географії материків і океанів. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень.|«Географія материків та океанів»]]''',  
-
що собою являю курс «Географія материків та океанів», ознайомитися із методами
+
*ознайомитися із методами географічних досліджень та джерелами географічних знань,  
-
географічних досліджень та джерелами географічних знань,а також навчитися
+
*навчитися користуватися тематичними картами.
-
користуватисятематичними картами.<o:p></o:p></span>
+
-
<span lang="RU" style=""><o:p>&nbsp;</o:p></span>
+
<br>  
-
<u>'''<span lang="RU" style="">План:</span>'''</u><span lang="RU" style=""><o:p></o:p></span>
+
== План ==
<span lang="RU" style="">1. Значення та
<span lang="RU" style="">1. Значення та
-
завдання курсу<o:p></o:p></span>
+
завдання курсу</span>  
<span lang="RU" style="">2. Джерела
<span lang="RU" style="">2. Джерела
-
географічних знань<o:p></o:p></span>
+
географічних знань</span>  
<span lang="RU" style="">3. Карти
<span lang="RU" style="">3. Карти
-
материків та океанів<o:p></o:p></span>
+
материків та океанів</span>  
<span lang="RU" style="">4.Методи
<span lang="RU" style="">4.Методи
-
географічних досліджень<o:p></o:p></span>
+
географічних досліджень</span>  
-
<span lang="RU" style=""><o:p>&nbsp;</o:p></span>
+
<br>  
-
<span lang="RU" style=""><o:p>&nbsp;</o:p></span>
+
=== Значення і завдання курсу ===
-
 
+
-
'''<span lang="RU" style="">1. Значення і завдання курсу<o:p></o:p></span>'''
+
Предметом вивчення географії материків і океанів є природа нашої планети в цілому, її материки і океани, народи і країни.  
Предметом вивчення географії материків і океанів є природа нашої планети в цілому, її материки і океани, народи і країни.  
-
Вивчаючи окремі материки і океани, ви дізнаєтеся, хто і коли їх відкрив і&nbsp; досліджував та у чому полягають особливості їх природи: рельєфу, клімату, внутрішніх вод, рослинності і тваринного світу. Ви розширите свої знання про Світовий океан та його роль у формуванні природи материків і господарстві населення Землі.  
+
Вивчаючи окремі '''[[Що вивчає географія материків і океанів. Джерела географічних знань|материки і океани]]''', ви дізнаєтеся, хто і коли їх відкрив і&nbsp; досліджував та у чому полягають особливості їх природи: рельєфу, клімату, внутрішніх вод, рослинності і тваринного світу. Ви розширите свої знання про Світовий океан та його роль у формуванні природи материків і господарстві населення Землі.  
 +
 
 +
<br>
Різноманітність властива не лише природним умовам, а й населенню та господарству країн. Люди&nbsp; живуть і працюють на рівнинах і в горах, серед лісів і степових просторів, у холодній тундрі і спекотних пустелях. Вони зводять будинки, будують фабрики і заводи, виплавляють метали, створюють машини, вирощують різні рослини, розводять тварин. Це також вивчає географія материків і океанів. Тому ви розширите свої знання про країни, що розташовані на материках, життя і побут народів, які їх населяють.  
Різноманітність властива не лише природним умовам, а й населенню та господарству країн. Люди&nbsp; живуть і працюють на рівнинах і в горах, серед лісів і степових просторів, у холодній тундрі і спекотних пустелях. Вони зводять будинки, будують фабрики і заводи, виплавляють метали, створюють машини, вирощують різні рослини, розводять тварин. Це також вивчає географія материків і океанів. Тому ви розширите свої знання про країни, що розташовані на материках, життя і побут народів, які їх населяють.  
 +
 +
<br>
Цей курс загалом поповнить ваші знання і про оболонки Землі: літосферу, гідросферу, атмосферу, біосферу і географічну – найскладнішу оболонку, в якій ми живемо і яку зобов’язані берегти.&nbsp;  
Цей курс загалом поповнить ваші знання і про оболонки Землі: літосферу, гідросферу, атмосферу, біосферу і географічну – найскладнішу оболонку, в якій ми живемо і яку зобов’язані берегти.&nbsp;  
-
Вся площа поверхні Землі складає 510 млн км<sup>2</sup>. Більшу її частину<span style="">&nbsp; </span>- 361 млн км<sup>2<span style="">&nbsp; </span></sup>(71%) займає Світовий океан, а на суходіл припадає<span style="">&nbsp; </span>149 млн км<sup>2 </sup>(29%). Отже, океани і материки є найбільшими природними комплексами в межах географічної оболонки нашої планети (мал.1).
+
Вся площа поверхні Землі складає 510 млн км<sup>2</sup>. Більшу її частину<span style="">&nbsp; </span>- 361 млн км<sup>2<span style="">&nbsp; </span></sup>(71%) займає Світовий океан, а на суходіл припадає<span style="">&nbsp; </span>149 млн км<sup>2 </sup>(29%). Отже, океани і материки є найбільшими природними комплексами в межах географічної оболонки нашої планети.  
 +
 
 +
<br>
Світовий океан утворюють 4 '''океани''' – ''Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий'' – та їх моря.&nbsp;  
Світовий океан утворюють 4 '''океани''' – ''Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий'' – та їх моря.&nbsp;  
-
Над водою виступають 6 '''материків''' – ''Євразія, Африка, Австралія, Південна Америка, Північна Америка, Антарктида.'' Вони мають різні розміри і обриси берегової лінії. В океанах, частіше неподалік материків, розміщуються значно менші за розмірами ділянки суходолу – '''острови'''.
+
Над водою виступають 6 '''материків''' – ''Євразія, Африка, Австралія, Південна Америка, Північна Америка, Антарктида.'' Вони мають різні розміри і обриси берегової лінії. В океанах, частіше неподалік материків, розміщуються значно менші за розмірами ділянки суходолу – '''острови'''.  
-
Увесь земний суходіл ділиться ще на 6 '''частин світу''': ''Європа, Азія, Африка, Америка, Австралія'' з''Океанією, Антарктида''. Поділ на частини світу виник історично, у ході пізнання людством Землі. Ділять Землю також на ''Старий Світ'' (Європа, Азія і Африка) і ''Новий Світ'' (Америка). До Нового Світу не відносять Австралію і Антарктиду, хоча їх, як ви пам’ятаєте, відкрили набагато пізніше. Цей поділ теж склався історично і з наукою мало пов’язаний.
+
Увесь земний суходіл ділиться ще на 6 '''частин світу''': ''Європа, Азія, Африка, Америка, Австралія'' з''Океанією, Антарктида''. Поділ на частини світу виник історично, у ході пізнання людством Землі. Ділять Землю також на ''Старий Світ'' (Європа, Азія і Африка) і ''Новий Світ'' (Америка). До Нового Світу не відносять Австралію і Антарктиду, хоча їх, як ви пам’ятаєте, відкрили набагато пізніше. Цей поділ теж склався історично і з наукою мало пов’язаний.  
-
Отже, кількість частин світу дорівнює кількості материків.
+
Отже, кількість частин світу дорівнює кількості материків.  
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>[[Image:fff.33.22.]]
+
-
 
+
-
<o:p><br></o:p><!--[if gte vml 1]><v:shapetype id="_x0000_t75" coordsize="21600,21600"
+
-
o:spt="75" o:preferrelative="t" path="m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe" filled="f"
+
-
stroked="f">
+
-
<v:stroke joinstyle="miter"/>
+
-
<v:formulas>
+
-
  <v:f eqn="if lineDrawn pixelLineWidth 0"/>
+
-
  <v:f eqn="sum @0 1 0"/>
+
-
  <v:f eqn="sum 0 0 @1"/>
+
-
  <v:f eqn="prod @2 1 2"/>
+
-
  <v:f eqn="prod @3 21600 pixelWidth"/>
+
-
  <v:f eqn="prod @3 21600 pixelHeight"/>
+
-
  <v:f eqn="sum @0 0 1"/>
+
-
  <v:f eqn="prod @6 1 2"/>
+
-
  <v:f eqn="prod @7 21600 pixelWidth"/>
+
-
  <v:f eqn="sum @8 21600 0"/>
+
-
  <v:f eqn="prod @7 21600 pixelHeight"/>
+
-
  <v:f eqn="sum @10 21600 0"/>
+
-
</v:formulas>
+
-
<v:path o:extrusionok="f" gradientshapeok="t" o:connecttype="rect"/>
+
-
<o:lock v:ext="edit" aspectratio="t"/>
+
-
</v:shapetype><v:shape id="_x0000_s1026" type="#_x0000_t75" style='position:absolute;
+
-
margin-left:-12pt;margin-top:-18pt;width:405pt;height:300pt;z-index:-5'
+
-
wrapcoords="-40 0 -40 21546 21600 21546 21600 0 -40 0">
+
-
<v:imagedata src="file:///C:\Users\9E5B~1\AppData\Local\Temp\msohtml1\06\clip_image001.gif"
+
-
  o:title="image004"/>
+
-
<w:wrap type="tight"/>
+
-
</v:shape><![endif]--><!--[if !vml]--><o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
'''2. Джерела географічних знань<o:p></o:p>'''
+
[[Image:Spivvidnpshennya.jpg|640px|Співвідношення площі суходолу та Світового океану]]<br>  
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
=== Джерела географічних знань  ===
-
Ви вже знаєте, що знання можна почерпнути з різних джерел: географічних довідників і енциклопедій, карт і атласів, журналів і газет.
+
Ви вже знаєте, що знання можна почерпнути з різних джерел: географічних довідників і енциклопедій, карт і атласів, журналів і газет.  
-
Знання про Землю не виникли раптово. Їх нагромаджують тисячоліттями у багатьох країнах, починаючи від Шумеру і Єгипту. Особливо розширилися географічні знання після плавань Х. Колумба і Ф. Магеллана, тобто в так звану епоху Великих географічних відкриттів. Дослідники описали природу нових земель, умови життя і занять населення, слали карти.
+
Знання про Землю не виникли раптово. Їх нагромаджують тисячоліттями у багатьох країнах, починаючи від Шумеру і Єгипту. Особливо розширилися географічні знання після плавань Х. Колумба і Ф. Магеллана, тобто в так звану епоху Великих географічних відкриттів. '''[http://xvatit.com/busines/jobs-career/ Дослідники]''' описали природу нових земель, умови життя і занять населення, слали карти.  
<!--[if gte vml 1]><v:shape
<!--[if gte vml 1]><v:shape
Строка 153: Строка 73:
   o:title="Ridolfo_Ghirlandaio_Columbus"/>
   o:title="Ridolfo_Ghirlandaio_Columbus"/>
  <w:wrap type="tight"/>
  <w:wrap type="tight"/>
-
</v:shape><![endif]--><!--[if !vml]--><!--[endif]-->Нині про Землю накопичилося вже багато знань. Для географії материків і океанів багатим джерелом знань можуть стати телепередачі про природу різних куточків нашої планети, населення та культуру різних країн світу. В наш час до послуг користувачів всесвітня комп’ютерна мережа Інтернет, за допомогою якої можна дуже швидко здобути текстову, картографічну, відео або звукову інформацією. Іншим за важливість джерелом географічних знань є карта.
+
</v:shape><![endif]--><!--[if !vml]--><!--[endif]-->Нині про Землю накопичилося вже багато знань. Для географії материків і океанів багатим джерелом знань можуть стати телепередачі про природу різних куточків нашої планети, населення та культуру різних країн світу. В наш час до послуг користувачів всесвітня комп’ютерна мережа Інтернет, за допомогою якої можна дуже швидко здобути текстову, картографічну, відео або звукову інформацією. Іншим за важливість джерелом географічних знань є карта.  
<!--[if gte vml 1]><v:shape
<!--[if gte vml 1]><v:shape
Строка 161: Строка 81:
   o:title="магелан"/>
   o:title="магелан"/>
  <w:wrap type="tight"/>
  <w:wrap type="tight"/>
-
</v:shape><![endif]--><!--[if !vml]--><!--[endif]-->'''<o:p></o:p>'''
+
</v:shape><![endif]--><!--[if !vml]--><!--[endif]-->  
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
[[Image:Mafelan.jpg|320px|Магеллан]] [[Image:Kolumbik.jpg|320px|Колумб]]
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ф. Магеллан<span style="">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>'''<span style="">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; </span>'''&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Х. Колумб''<br>[[Image:Dgerelaekoznan.jpg|640px|Джерела географічних знань]]
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
''Джерела географічних знань''  
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
=== Карти материків та океанів ===
-
 
+
-
'''Ф. Магеллан<span style="">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;
+
-
</span>Х. Колумб<o:p></o:p>'''
+
-
 
+
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
-
 
+
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
-
 
+
-
<!--[if gte vml 1]><v:shape
+
-
id="_x0000_s1027" type="#_x0000_t75" style='position:absolute;margin-left:0;
+
-
  margin-top:-9pt;width:276pt;height:176.35pt;z-index:-4' wrapcoords="-35 0 -35 21546 21600 21546 21600 0 -35 0">
+
-
<v:imagedata src="file:///C:\Users\9E5B~1\AppData\Local\Temp\msohtml1\06\clip_image006.png"
+
-
  o:title="image006"/>
+
-
<w:wrap type="tight"/>
+
-
</v:shape><![endif]--><!--[if !vml]--><!--[endif]-->'''<o:p></o:p>'''
+
-
 
+
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
-
 
+
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
-
 
+
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
-
 
+
-
''<o:p>&nbsp;</o:p>''
+
-
 
+
-
''<o:p>&nbsp;</o:p>''
+
-
 
+
-
''Джерела географічних знань<o:p></o:p>''
+
-
 
+
-
'''3. Карти материків та океанів<o:p></o:p>'''
+
<span lang="RU" style="">Разом з
<span lang="RU" style="">Разом з
відкриттям та освоєнням нових територій створювалися та вдосконалювалися і
відкриттям та освоєнням нових територій створювалися та вдосконалювалися і
географічні карти. Нині неможливо уявити вивчення географії без географічних
географічні карти. Нині неможливо уявити вивчення географії без географічних
-
карт. За допомогою карти можна визначити місцезнаходження на земній поверхні
+
карт. За допомогою '''[[Поява географічної літератури і карт|карти]]''' можна визначити місцезнаходження на земній поверхні
будь-якого географічного об'єкта: океану, материка, річки, озера тощо. Якщо
будь-якого географічного об'єкта: океану, материка, річки, озера тощо. Якщо
-
навчитися правильно читати карту, з неї можна одержати багато корисної інформації.<o:p></o:p></span>
+
навчитися правильно читати карту, з неї можна одержати багато корисної інформації.</span>  
<span lang="RU" style="">Карт існує
<span lang="RU" style="">Карт існує
Строка 211: Строка 102:
інформації, вам необхідно знати їхнє призначення і головні особливості. За
інформації, вам необхідно знати їхнє призначення і головні особливості. За
різними ознаками карти поділяють на групи: за змістом, масштабом, охопленням
різними ознаками карти поділяють на групи: за змістом, масштабом, охопленням
-
території.</span>
+
території.</span>  
-
<span lang="RU" style="">&nbsp;</span><span lang="RU" style="">За змістом </span><span lang="RU" style="">карти ділять
+
'''<u><span lang="RU" style="">&nbsp;</span><span lang="RU" style="">За змістом </span><span lang="RU" style="">карти ділять</span></u>''' <u>на</u>'''<span lang="RU" style=""> </span>'''<span lang="RU" style="">загальногеографічні і тематичні. <span style="">Загальногеографічні карти</span> зображують загальний вигляд земної поверхні. На них однаково докладно показують різні об’єкти – і рельєф, і річки та озера, і населені пункти, і шляхи та ін. До таких належать знайомі вам фізичні карти півкуль, світу, материків, окремих країн. <span style="">Тематичні</span></span> карти, навпаки, присвячені якійсь одній темі, на них зображено якийсь один компонент природи, населення або господарства. Наприклад, темою карти можуть бути ґрунти, води, температура повітря, рослинність тощо. Решта елементів карти (великі міста, річки тощо) є тільки фоном і потрібні як орієнтири.  
-
на загальногеографічні і тематичні. <span style="">Загальногеографічні карти</span> зображують загальний вигляд земної поверхні. На них однаково докладно показують різні об’єкти – і рельєф, і річки та озера, і населені пункти, і шляхи та ін. До таких належать знайомі вам фізичні карти півкуль, світу, материків, окремих країн. <span style="">Тематичні
+
-
карти,</span> навпаки, присвячені якійсь одній темі, на них зображено якийсь один компонент природи, населення або господарства. Наприклад, темою карти можуть бути ґрунти, води, температура повітря, рослинність тощо. Решта елементів карти (великі міста, річки тощо) є тільки фоном і потрібні як орієнтири.</span>
+
-
<span style="">За масштабом</span>, як ви знаєте,<span style=""> </span>карти поділяють на:
+
<br>  
-
1)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <span style="">великомасштабні</span> (від 1 : 10 000 до 1: 200&nbsp;000);
+
'''<u><span style="">За масштабом</span>, як ви знаєте,<span style=""> </span>карти поділяють на:</u>'''
-
2)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <span style="">середньомасштабні</span> (від 1: 200 000 до 1 : 1 000&nbsp;000);  
+
1)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <span style="">великомасштабні</span> (від 1&nbsp;: 10 000 до 1: 200&nbsp;000);  
-
3)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <span style="">дрібномасштабні</span> (від 1 : 1 000 000 і дрібніше).  
+
2)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <span style="">середньомасштабні</span> (від 1: 200 000 до 1&nbsp;: 1 000&nbsp;000);
 +
 
 +
3)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <span style="">дрібномасштабні</span> (від 1&nbsp;: 1 000 000 і дрібніше).  
 +
 
 +
<br>
Більш дрібномасштабною буде та карта, у якої зменшення розмірів на карті порівняно з місцевістю більше.  
Більш дрібномасштабною буде та карта, у якої зменшення розмірів на карті порівняно з місцевістю більше.  
-
<span lang="RU" style="">За охопленням території</span><span lang="RU" style="">, що зображується,<span style=""> </span>карти ділять на:</span>
+
<br>
 +
 
 +
'''<u><span lang="RU" style="">За охопленням території</span><span lang="RU" style="">, що зображується,<span style=""> </span>карти ділять на:</span></u>'''<u></u>  
<span lang="RU" style="">1) <span style="">карти світу і
<span lang="RU" style="">1) <span style="">карти світу і
-
півкуль</span>, де зображена поверхня всієї земної кулі (вони мають найдрібніший масштаб, на них земна поверхня зображена дуже узагальнено і схематично);</span>
+
півкуль</span>, де зображена поверхня всієї земної кулі (вони мають найдрібніший масштаб, на них земна поверхня зображена дуже узагальнено і схематично);</span>  
2) <span style="">карти</span><span lang="RU" style="">&nbsp;</span><span style=""> материків і океанів </span>(вони мають більші масштаби ніж карти світу, але вони теж дрібномасштабні);  
2) <span style="">карти</span><span lang="RU" style="">&nbsp;</span><span style=""> материків і океанів </span>(вони мають більші масштаби ніж карти світу, але вони теж дрібномасштабні);  
<span lang="RU" style="">3) <span style="">карти окремих
<span lang="RU" style="">3) <span style="">карти окремих
-
частин материків</span> – країн, областей, районів (їх масштаби значно більші, тому земна поверхня зображується детальніше).</span>
+
частин материків</span> – країн, областей, районів (їх масштаби значно більші, тому земна поверхня зображується детальніше).</span>  
У стародавні часи на примітивних картах-малюнках, накреслених прадавніми жителями нашої планети, відомостей було небагато. У наш час географічні карти стали “перенаселеними”: на них потрібно розмістити стільки, що для всього не вистачає місця.  
У стародавні часи на примітивних картах-малюнках, накреслених прадавніми жителями нашої планети, відомостей було небагато. У наш час географічні карти стали “перенаселеними”: на них потрібно розмістити стільки, що для всього не вистачає місця.  
-
Досить успішно цю проблему долали <span style="">атласи</span> – зібрання різних карт, розміщених у певному порядку в одній книжці. Існують атласи світу. В них карти показують ділянки поверхні Землі послідовно одну за одною. Є атласи окремих країн, наприклад України, де вміщено різні тематичні карти однієї і тієї самої території. Бувають атласи навчальні, наприклад для 7 класу. В них підібрано карти, які ілюструють основні теми підручника. Карти вважають величезним винаходом людства. Вміння працювати з ними дозволяє вивчати світ: природу, населення і господарство різних територій.
+
<br>  
-
Тепер і атласів стало замало для потоку інформації, яка потрібна сучасній людині. І тут на допомогу прийшли комп’ютери. У пам’ять електронно-обчислювальної машини вводять вже відомі дані про земну поверхню і додають нові, що тільки надходять. <span lang="RU" style="">Так
+
Досить успішно цю проблему долали <span style="">атласи</span> – зібрання різних карт, розміщених у певному порядку в одній книжці. Існують атласи світу. В них карти показують ділянки поверхні Землі послідовно одну за одною. Є атласи окремих країн, наприклад України, де вміщено різні тематичні карти однієї і тієї самої території. Бувають атласи навчальні, наприклад для 7 класу. В них підібрано карти, які ілюструють основні теми підручника. Карти вважають величезним винаходом людства. Вміння працювати з ними дозволяє вивчати світ: природу, населення і господарство різних територій.
 +
 
 +
Тепер і атласів стало замало для потоку інформації, яка потрібна сучасній людині. І тут на допомогу прийшли комп’ютери. У пам’ять '''[http://xvatit.com/it електронно-обчислювальної машини]''' вводять вже відомі дані про земну поверхню і додають нові, що тільки надходять. <span lang="RU" style="">Так
створюється <span style="">геоінформаційна система
створюється <span style="">геоінформаційна система
-
(ГІС) </span>– зведення усіх даних про Землю. Користувач такої системи може швидко вивести на екран все, що його цікавить, сумістити на одному зображенні різні відомості.</span>
+
(ГІС) </span>– зведення усіх даних про Землю. Користувач такої системи може швидко вивести на екран все, що його цікавить, сумістити на одному зображенні різні відомості.</span>  
-
<!--[if gte vml 1]><v:shape
+
<span lang="RU" style="">[[Image:Klasifikaziakart.jpg|320px|Класифікація карт]]</span>  
-
id="_x0000_s1030" type="#_x0000_t75" style='position:absolute;margin-left:-6pt;
+
-
margin-top:9.6pt;width:315.75pt;height:395.25pt;z-index:-1' wrapcoords="-51 0 -51 21559 21600 21559 21600 0 -51 0">
+
-
<v:imagedata src="file:///C:\Users\9E5B~1\AppData\Local\Temp\msohtml1\06\clip_image008.gif"
+
-
  o:title="карти"/>
+
-
<w:wrap type="tight"/>
+
-
</v:shape><![endif]--><!--[if !vml]--><!--[endif]--><span style="font-size: 9.5pt; font-family: Tahoma;"><o:p></o:p></span>
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
''Класифікація карт''
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
<br>  
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
<span lang="RU" style=""> [[Image:Kartaukrainu.jpg|640px|Карта України]]</span> <br>  
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
Так виглядає карта
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
<br>  
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
-
 
+
-
<!--[if gte vml 1]><v:shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75"
+
-
style='width:494.25pt;height:328.5pt'>
+
-
<v:imagedata src="file:///C:\Users\9E5B~1\AppData\Local\Temp\msohtml1\06\clip_image009.jpg"
+
-
  o:title="карта+укр"/>
+
-
</v:shape><![endif]--><!--[if !vml]--><!--[endif]-->
+
-
 
+
-
''Такий вигляд має карта<o:p></o:p>''
+
-
 
+
-
''<o:p>&nbsp;</o:p>''
+
-
 
+
-
''[http://www.youtube.com/watch?v=o92myeJ84NE&feature=related http://www.youtube.com/watch?v=o92myeJ84NE&amp;feature=related]<o:p></o:p>''
+
-
 
+
-
''<o:p>&nbsp;</o:p>''
+
-
 
+
-
'''<br> 4. Методи географічних досліджень<o:p></o:p>'''
+
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
=== Методи географічних досліджень  ===
-
Хоч людство нагромадило вже багато знань про Землю, проте значна частина явищ та процесів, що відбуваються на ній, ще недостатньо вивчені. Не завжди можна передбачити наслідки впливу господарської діяльності людини на природу чи попередити про майбутній землетрус. Тому вчені продовжують досліджувати поверхню Землі.
+
'''<br>'''
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
Хоч людство нагромадило вже багато знань про Землю, проте значна частина явищ та процесів, що відбуваються на ній, ще недостатньо вивчені. Не завжди можна передбачити наслідки впливу господарської діяльності людини на природу чи попередити про майбутній землетрус. Тому вчені продовжують досліджувати поверхню Землі.
У географії застосовують різноманітні методи дослуджень.  
У географії застосовують різноманітні методи дослуджень.  
Строка 345: Строка 166:
Існує багато й інших способів географічних досліджень. Наприклад, в останнє сторіччя географи використовують <span style="">аерокосмічний метод</span> – вивчення поверхні Землі за аерофотознімками, зробленими з літаків і космічних апаратів. За допомогою <span style="">методу
Існує багато й інших способів географічних досліджень. Наприклад, в останнє сторіччя географи використовують <span style="">аерокосмічний метод</span> – вивчення поверхні Землі за аерофотознімками, зробленими з літаків і космічних апаратів. За допомогою <span style="">методу
-
моделювання</span>, використовуючи комп’ютерну техніку, передбачають зміни у навколишньому середовищі.
+
моделювання</span>, використовуючи комп’ютерну техніку, передбачають зміни у навколишньому середовищі.  
-
'''А ви знали, що ..?<o:p></o:p>'''
+
<br> [[Image:Znaliwo.jpg|96x81px|Znaliwo.jpg]]
 +
==А ви знали, що ..?==
-
*Єдиної думки щодо походження слова «Європа» немає. Деякі вчені вважають, що воно походить із семітської мови і означає захід, інші – що воно походить від імені грецької богині Європи.
+
*Єдиної думки щодо походження слова «Європа» немає. Деякі вчені вважають, що воно походить із семітської мови і означає захід, інші – що воно походить від імені грецької богині Європи.  
*Слово «Азія» походить від асирійського «асу» - «схід», території, що лежать на схід від Греції.
*Слово «Азія» походить від асирійського «асу» - «схід», території, що лежать на схід від Греції.
-
'''Унікальні куточки на Землі '''(з кожним новим уроком ти матимеш змогу ознайомитися з найцікавішими унікальними куточками на нашій планеті)'''<o:p></o:p>'''
+
==Унікальні куточки на Землі==
 +
З кожним новим уроком ти матимеш змогу ознайомитися з найцікавішими унікальними куточками на нашій планеті
-
'''[http://www.youtube.com/watch?v=nfqxRdJhAe8&playnext=1&list=PLCF5F27A3BF61BE77 http://www.youtube.com/watch?v=nfqxRdJhAe8&amp;playnext=1&amp;list=PLCF5F27A3BF61BE77]<o:p></o:p>'''
+
<br>{{#ev:youtube|E5hsSlZGTyU}}
-
'''[http://www.youtube.com/watch?v=gpbQb2YMs6M&feature=BF&list=PLCF5F27A3BF61BE77&index=5 http://www.youtube.com/watch?v=gpbQb2YMs6M&amp;feature=BF&amp;list=PLCF5F27A3BF61BE77&amp;index=5]<o:p></o:p>'''
+
{{#ev:youtube|1IlkxPwn5d4}}
-
'''Перевір себе<o:p></o:p>'''
+
[[Image:Testyou.jpg|88x83px|Testyou.jpg]]
-
1. Суходіл від загальної поверхні кулі становить…
+
== Перевір себе  ==
-
1) 29%
+
1. Суходіл від загальної поверхні кулі становить…
-
2) 39%
+
1) 29%  
-
3) 49%
+
2) 39%  
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
3) 49%
-
2. Найбільшим за плщею материком є …
+
<br>
-
1) Північна Америка
+
2. Найбільшим за плщею материком є …
-
2) Євразія
+
1) Північна Америка
-
3) Африка
+
2) Євразія
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
3) Африка
-
3. Останнім будевідкритий материк…
+
<br>
-
1) Австралія
+
3. Останнім будевідкритий материк…
-
2) Антарктида
+
1) Австралія
-
3) Південна Америка
+
2) Антарктида
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
3) Південна Америка
-
4. Топографічні карти належать до…
+
<br>
-
1) тематичних
+
4. Топографічні карти належать до…
-
2) загальногеографічних.
+
1) тематичних
-
<o:p>&nbsp;</o:p>
+
2) загальногеографічних.
-
'''Питання для самоконтролю<o:p></o:p>'''
+
<br>  
-
'''<o:p>&nbsp;</o:p>'''
+
== Питання для самоконтролю  ==
-
1. Що є предметом вивчення географії материків і океанів?
+
''1. Що є предметом вивчення географії материків і океанів?''
-
2. Назвіть джерела географічних знань. Якими з них вам доводилося користуватися?
+
''2. Назвіть джерела географічних знань. Якими з них вам доводилося користуватися?''
-
3. За допомогою яких методів здійснюють географічні дослідження?
+
''3. За допомогою яких методів здійснюють географічні дослідження?''
-
4. Як розрізняють карти за змістом?
+
''4. Як розрізняють карти за змістом?''
-
4.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які бувають карти за масштабом?
+
''5 . Які бувають карти за масштабом?''
-
5.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які карти за охопленням території вміщено у вашому навчальному атласі?
+
''6. Які карти за охопленням території вміщено у вашому навчальному атласі?''
-
6.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що спільного і відмінного між фізичною картою півкуль і фізичною картою України?
+
''7. Що спільного і відмінного між фізичною картою півкуль і фізичною картою України?''
-
7.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чим атлас відрізняється від карти?
+
''8. Чим атлас відрізняється від карти?''
-
8.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що таке ГІС?
+
''9. Що таке ГІС?''
 +
<br>
 +
== Список використаної літератури:  ==
-
Список використаної літератури:
+
''1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.''
-
1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.
+
''2. Урок Карпюк Г. І. , викладач Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка''
-
2. Урок Карпюк Г. І. , викладач Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка
+
''3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович.&nbsp;:Географія.Довідник. ''
-
3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.
+
''4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.''<br>
-
4. <span>Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і
+
----
-
океанів: Підручник для 7 кл.</span>
+
<br>
 +
''Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.''<br>
 +
<br>
 +
----
-
<span /><span style="font-size: 20pt;" />''<span style="font-size: 20pt;">
+
'''Над уроком працювали'''  
-
</span>''
+
-
<span style="font-size: 20pt;" />
+
Карпюк Г. І.
-
'''''<span>
+
Мазуренко М.С.
-
</span>'''''
+
-
Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.<br>
+
Микитенко У.Д.  
-
<br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
<br>
 +
----
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/Образовательный форум].&nbsp;  
+
<br>
 +
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
[[Category:Географія_7_клас]]
[[Category:Географія_7_клас]]

Текущая версия на 20:54, 11 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас. Повні уроки>> Географія: Предмет вивчення “Географії материків і океанів”. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень. Класифікація карт за охопленням території, змістом і за призначенням.Тематичні карти і робота з ними.Повні уроки


Содержание

Тема

  • 1. Предмет вивчення “Географії материків і океанів”. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень. Класифікація карт за охопленням території, змістом і за призначенням. Тематичні карти і робота з ними.

Мета

  • дізнатися, що собою являю курс «Географія материків та океанів»,
  • ознайомитися із методами географічних досліджень та джерелами географічних знань,
  • навчитися користуватися тематичними картами.


План

1. Значення та завдання курсу

2. Джерела географічних знань

3. Карти материків та океанів

4.Методи географічних досліджень


Значення і завдання курсу

Предметом вивчення географії материків і океанів є природа нашої планети в цілому, її материки і океани, народи і країни.

Вивчаючи окремі материки і океани, ви дізнаєтеся, хто і коли їх відкрив і  досліджував та у чому полягають особливості їх природи: рельєфу, клімату, внутрішніх вод, рослинності і тваринного світу. Ви розширите свої знання про Світовий океан та його роль у формуванні природи материків і господарстві населення Землі.


Різноманітність властива не лише природним умовам, а й населенню та господарству країн. Люди  живуть і працюють на рівнинах і в горах, серед лісів і степових просторів, у холодній тундрі і спекотних пустелях. Вони зводять будинки, будують фабрики і заводи, виплавляють метали, створюють машини, вирощують різні рослини, розводять тварин. Це також вивчає географія материків і океанів. Тому ви розширите свої знання про країни, що розташовані на материках, життя і побут народів, які їх населяють.


Цей курс загалом поповнить ваші знання і про оболонки Землі: літосферу, гідросферу, атмосферу, біосферу і географічну – найскладнішу оболонку, в якій ми живемо і яку зобов’язані берегти. 

Вся площа поверхні Землі складає 510 млн км2. Більшу її частину  - 361 млн км2  (71%) займає Світовий океан, а на суходіл припадає  149 млн км2 (29%). Отже, океани і материки є найбільшими природними комплексами в межах географічної оболонки нашої планети.


Світовий океан утворюють 4 океаниТихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий – та їх моря. 

Над водою виступають 6 материківЄвразія, Африка, Австралія, Південна Америка, Північна Америка, Антарктида. Вони мають різні розміри і обриси берегової лінії. В океанах, частіше неподалік материків, розміщуються значно менші за розмірами ділянки суходолу – острови.

Увесь земний суходіл ділиться ще на 6 частин світу: Європа, Азія, Африка, Америка, Австралія зОкеанією, Антарктида. Поділ на частини світу виник історично, у ході пізнання людством Землі. Ділять Землю також на Старий Світ (Європа, Азія і Африка) і Новий Світ (Америка). До Нового Світу не відносять Австралію і Антарктиду, хоча їх, як ви пам’ятаєте, відкрили набагато пізніше. Цей поділ теж склався історично і з наукою мало пов’язаний.

Отже, кількість частин світу дорівнює кількості материків.

Співвідношення площі суходолу та Світового океану

Джерела географічних знань

Ви вже знаєте, що знання можна почерпнути з різних джерел: географічних довідників і енциклопедій, карт і атласів, журналів і газет.

Знання про Землю не виникли раптово. Їх нагромаджують тисячоліттями у багатьох країнах, починаючи від Шумеру і Єгипту. Особливо розширилися географічні знання після плавань Х. Колумба і Ф. Магеллана, тобто в так звану епоху Великих географічних відкриттів. Дослідники описали природу нових земель, умови життя і занять населення, слали карти.

Нині про Землю накопичилося вже багато знань. Для географії материків і океанів багатим джерелом знань можуть стати телепередачі про природу різних куточків нашої планети, населення та культуру різних країн світу. В наш час до послуг користувачів всесвітня комп’ютерна мережа Інтернет, за допомогою якої можна дуже швидко здобути текстову, картографічну, відео або звукову інформацією. Іншим за важливість джерелом географічних знань є карта.


Магеллан Колумб

     Ф. Магеллан                                                                             Х. Колумб
Джерела географічних знань

Джерела географічних знань

Карти материків та океанів

Разом з відкриттям та освоєнням нових територій створювалися та вдосконалювалися і географічні карти. Нині неможливо уявити вивчення географії без географічних карт. За допомогою карти можна визначити місцезнаходження на земній поверхні будь-якого географічного об'єкта: океану, материка, річки, озера тощо. Якщо навчитися правильно читати карту, з неї можна одержати багато корисної інформації.

Карт існує багато видів. Щоб правильно використовувати карти як важливе джерело інформації, вам необхідно знати їхнє призначення і головні особливості. За різними ознаками карти поділяють на групи: за змістом, масштабом, охопленням території.

 За змістом карти ділять на загальногеографічні і тематичні. Загальногеографічні карти зображують загальний вигляд земної поверхні. На них однаково докладно показують різні об’єкти – і рельєф, і річки та озера, і населені пункти, і шляхи та ін. До таких належать знайомі вам фізичні карти півкуль, світу, материків, окремих країн. Тематичні карти, навпаки, присвячені якійсь одній темі, на них зображено якийсь один компонент природи, населення або господарства. Наприклад, темою карти можуть бути ґрунти, води, температура повітря, рослинність тощо. Решта елементів карти (великі міста, річки тощо) є тільки фоном і потрібні як орієнтири.


За масштабом, як ви знаєте, карти поділяють на:

1)     великомасштабні (від 1 : 10 000 до 1: 200 000);

2)     середньомасштабні (від 1: 200 000 до 1 : 1 000 000);

3)     дрібномасштабні (від 1 : 1 000 000 і дрібніше).


Більш дрібномасштабною буде та карта, у якої зменшення розмірів на карті порівняно з місцевістю більше.


За охопленням території, що зображується, карти ділять на:

1) карти світу і півкуль, де зображена поверхня всієї земної кулі (вони мають найдрібніший масштаб, на них земна поверхня зображена дуже узагальнено і схематично);

2) карти  материків і океанів (вони мають більші масштаби ніж карти світу, але вони теж дрібномасштабні);

3) карти окремих частин материків – країн, областей, районів (їх масштаби значно більші, тому земна поверхня зображується детальніше).

У стародавні часи на примітивних картах-малюнках, накреслених прадавніми жителями нашої планети, відомостей було небагато. У наш час географічні карти стали “перенаселеними”: на них потрібно розмістити стільки, що для всього не вистачає місця.


Досить успішно цю проблему долали атласи – зібрання різних карт, розміщених у певному порядку в одній книжці. Існують атласи світу. В них карти показують ділянки поверхні Землі послідовно одну за одною. Є атласи окремих країн, наприклад України, де вміщено різні тематичні карти однієї і тієї самої території. Бувають атласи навчальні, наприклад для 7 класу. В них підібрано карти, які ілюструють основні теми підручника. Карти вважають величезним винаходом людства. Вміння працювати з ними дозволяє вивчати світ: природу, населення і господарство різних територій.

Тепер і атласів стало замало для потоку інформації, яка потрібна сучасній людині. І тут на допомогу прийшли комп’ютери. У пам’ять електронно-обчислювальної машини вводять вже відомі дані про земну поверхню і додають нові, що тільки надходять. Так створюється геоінформаційна система (ГІС) – зведення усіх даних про Землю. Користувач такої системи може швидко вивести на екран все, що його цікавить, сумістити на одному зображенні різні відомості.

Класифікація карт

Класифікація карт


Карта України

Так виглядає карта


Методи географічних досліджень


Хоч людство нагромадило вже багато знань про Землю, проте значна частина явищ та процесів, що відбуваються на ній, ще недостатньо вивчені. Не завжди можна передбачити наслідки впливу господарської діяльності людини на природу чи попередити про майбутній землетрус. Тому вчені продовжують досліджувати поверхню Землі.

У географії застосовують різноманітні методи дослуджень.

Про деякі методи – способи досліджень тих чи інших об’єктів або явищ природи і суспільства – ви дізналися у 6 класі. Ви вже знаєте про описовий та експедиційний методи. Ви дізналися про палеогеографічний метод, який дозволяє шляхом вивчення гірських порід, решток рослин і тварин довідатися про природу давніх геологічних епох. Картографічний метод полягає у визначенні місцезнаходження природних об’єктів (річок, озер, гірських хребтів), а також міст і країн та нанесенні їх на карту.

Існує багато й інших способів географічних досліджень. Наприклад, в останнє сторіччя географи використовують аерокосмічний метод – вивчення поверхні Землі за аерофотознімками, зробленими з літаків і космічних апаратів. За допомогою методу моделювання, використовуючи комп’ютерну техніку, передбачають зміни у навколишньому середовищі.


Znaliwo.jpg

А ви знали, що ..?

  • Єдиної думки щодо походження слова «Європа» немає. Деякі вчені вважають, що воно походить із семітської мови і означає захід, інші – що воно походить від імені грецької богині Європи.
  • Слово «Азія» походить від асирійського «асу» - «схід», території, що лежать на схід від Греції.

Унікальні куточки на Землі

З кожним новим уроком ти матимеш змогу ознайомитися з найцікавішими унікальними куточками на нашій планеті



Testyou.jpg

Перевір себе

1. Суходіл від загальної поверхні кулі становить…

1) 29%

2) 39%

3) 49%


2. Найбільшим за плщею материком є …

1) Північна Америка

2) Євразія

3) Африка


3. Останнім будевідкритий материк…

1) Австралія

2) Антарктида

3) Південна Америка


4. Топографічні карти належать до…

1) тематичних

2) загальногеографічних.


Питання для самоконтролю

1. Що є предметом вивчення географії материків і океанів?

2. Назвіть джерела географічних знань. Якими з них вам доводилося користуватися?

3. За допомогою яких методів здійснюють географічні дослідження?

4. Як розрізняють карти за змістом?

5 . Які бувають карти за масштабом?

6. Які карти за охопленням території вміщено у вашому навчальному атласі?

7. Що спільного і відмінного між фізичною картою півкуль і фізичною картою України?

8. Чим атлас відрізняється від карти?

9. Що таке ГІС?


Список використаної літератури:

1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.

2. Урок Карпюк Г. І. , викладач Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка

3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.

4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.



Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.


Над уроком працювали

Карпюк Г. І.

Мазуренко М.С.

Микитенко У.Д.




Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Географія > Географія 7 клас