|
|
(8 промежуточных версий не показаны.) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 9 клас|Географія 9 клас]]>> Географія: Галузева структура паливної промисловості. Сировинна база''' <br> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 9 клас|Географія 9 клас]]>> Географія: Галузева структура паливної промисловості. Сировинна база. Вугільна промисловість. Нафтова промисловість. Нафтоперероба промисловість. Газова промисловість. Торф’яна, горюче-сланцева промисловість'''<br> |
| + | |
| + | <metakeywords>Географія, клас, урок, на тему, 9 клас, Галузева структура паливної промисловості. Сировинна база.</metakeywords><br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | <metakeywords>Географія, клас, урок, на тему, 9 клас, Галузева структура паливної промисловості. Сировинна база.</metakeywords>ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ПАЛИВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. СИРОВИННА БАЗА. ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. НАФТОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ. НАФТОПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. ГАЗОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ. ТОРФ'ЯНА, ГОРЮЧЕ-СЛАНЦЕВА ПРОМИСЛОВІСТЬ<br> | + | '''<u>§ 13.Паливна промисловість</u>'''<br> |
| | | |
- | <br>
| |
| | | |
- | <u>§ 13.Паливна промисловість</u><br>
| |
| | | |
- | <u>''Пригадаймо''</u><br>
| + | '''Пригадаймо'''<br> |
| | | |
- | 1. Які галузі входять до складу паливно-енергетичного комплексу?<br>2. Назвіть природні ресурси, які використовують як енергетичні?<br>3. Як Україна забезпечена паливними ресурсами?<br> | + | ''1. Які галузі входять до складу паливно-енергетичного комплексу?<br>2. Назвіть природні ресурси, які використовують як енергетичні?<br>3. Як Україна забезпечена паливними ресурсами?''<br> |
| | | |
- | ''Структура галузі, значення та історичні передумови розвитку паливної промисловості.'' Паливна промисловість разом з електроенергетикою входить до складу паливно-енергетичного комплексу. Вона займається видобутком паливних ресурсів та переробкою їх на готове паливо. Паливна промисловість складається з галузей другого порядку — вугільної, нафтової, газової, торфової, сланцевої (мал. 115).<br>
| |
| | | |
- | Значення галузі полягає в тому, що вона забезпечує паливом передусім теплові електростанції, металургійне виробництво, котельні, які забезпечують теплом і гарячою водою населення та підприємства, засоби транспорту (автомобілі, тепловози, судна). До того ж паливні ресурси, особливо нафту і газ, використовують як сировину в хімічній промисловості.<br>
| |
| | | |
- | Частка паливної промисловості в загальному обсязі промислового виробництва України у 1990 році становила 5,9 %, у 2000 р. — 10,1 %. Підвищення частки паливної промисловості було пов'язане передусім з тим, що спад виробництва в ній був нижчий, ніж в інших галузях промисловості. За підсумками 2008 року, в Україні вартість видобутих паливно-енергетичних корисних копалин становить близько 4 % усього промислового виробництва, а виробництво коксу і продуктів нафтопереробки — ще близько 8 %. Однак Україна не забезпечує власні потреби у паливно-енергетичних ресурсах, а тому змушена значні обсяги нафти і газу імпортувати.<br>
| + | '''Структура [[Оцінка_компетентності_в_галузі_використання_інформаційно-комунікаційних_технологій|галузі]], значення та історичні передумови розвитку паливної промисловості.''' Паливна промисловість разом з електроенергетикою входить до складу паливно-енергетичного комплексу. Вона займається видобутком паливних ресурсів та переробкою їх на готове паливо. [[Презентація_до_теми_«Галузева_структура_паливної_промисловості._Сировинна_база»|Паливна промисловість]] складається з галузей другого порядку — вугільної, нафтової, газової, торфової, сланцевої (мал. 115).<br> |
| | | |
- | Основою паливної промисловості України є вугілля. Його видобувають у Донбасі з кінця XVIII ст. З 1890-х років почалася промислова розробка нафтових родовищ Передкарпаття. На початку XX ст. відкриті газові родовища в цьому ж районі, а в 1929 р. прокладено перший магістральний газопровід Дашава — Львів. Шахти та нафтогазові промисли України зазнали значних руйнувань у роки Першої та Другої світових воєн. У повоєнний період видобуток палива почався у Львівсько-Волинському вугільному басейні, Дніпровсько-донецькому та Причорноморському нафтогазоносних басейнах. Обсяги видобутку всіх основних видів палива помітно зростали і становили у 1975 році: вугілля — понад 216 млн т, газу — близько 69 млрд м<sup>3</sup>, а нафти — близько 13 млн т. З 1970-х років у нашій країні обсяги видобутку практично всіх видів палива знижувалися. Це передусім пов'язано з тим, що їх запаси вичерпувалися.<br>
| |
| | | |
- | ''Чи знаєте ви, що...<br>Обсяги видобутку одних видів паливних ресурсів визначають у тоннах (вугілля, торф, нафта, сланці), а інших — у метрах кубічних (газ). Тому для зручнішого обліку всі види палива виражають в одиницях умовного палива. Така одиниця відповідає теплоті, що виділяється при згоранні 1 кг вугілля середньої якості й становить 7000 кал (29,3 кДж). Від спалювання 1 кг нафти тепла отримують в 1,5 разу більше, 1 м<sup>3</sup> природного газу — в 1,49 разу більше. Теплота згорання бурого вугілля становить тільки 0,5 енергії, виділеної вугіллям середньої якості, а торфу та горючих сланців — 0,43.''
| |
| | | |
- | За підсумками 2008 року, в Україні видобуто 59,3 млн т вугілля, 20,7 млрд м<sup>3</sup> природного та попутного газу, 4,2 млн т нафти та газоконденсату. Однак НГК споживає палива втричі більше, завозячи його з інших країн (передусім нафту та природний газ). Нафтопереробні підприємства України були забезпечені сировиною за рахунок власних обсягів видобутку нафти та газового конденсату лише на 31%, а отже, близько 9,7 млн т сирої нафти було імпортовано нафтопереробними підприємствами України. Ввозили в Україну також готові продукти нафтопереробки.<br>
| + | [[Image:92e Geography 9.jpg|300px|Галузевий склад паливної промисловості]]<br> |
| | | |
- | ''Вугільна промисловість.'' В Україні видобувають два види вугілля: кам'яне та буре. Вони мають різну теплотворну здатність. Для бурого вугілля вона настільки низька, що його перевозити невигідно. Видобувають вугілля двома способами: одкритим (кар'єрним) і закритим (шахтним). Тому основними підприємствами галузі є шахти, кар'єри, а також збагачувальні та брикетні фабрики. На збагачувальних фабриках вугілля очищують від домішок, а на брикетних вугільний порошок передусім бурого вугілля пресують у брикети.<br> Донецький басейн — головна вугільна база країни. У ньому видобувають 90 % вугілля. Найбільшими центрами видобутку є Донецьк, Макіївка, Горлівка, Павлоград, Димитров, Торез, Ровеньки, Свердловськ. У 60 % шахт Донецького басейну вугілля видобувають на глибинах понад 600 м. Саме ці шахти забезпечують понад половину видобутку. Середня глибина видобутку вугілля в басейні становить 700 м, а максимальна — понад 1400 м. Для 40 % шахт характерні пласти вугілля, які вважаються небезпечними щодо викидів газу. | + | ''Мал. 115. Галузевий склад паливної промисловості'' |
| + | |
| + | |
| + | Значення галузі полягає в тому, що вона забезпечує паливом передусім теплові електростанції, металургійне виробництво, котельні, які забезпечують теплом і гарячою водою населення та підприємства, засоби транспорту (автомобілі, тепловози, судна). До того ж паливні [[Вправи_до_теми:_Трудові_ресурси|ресурси]], особливо нафту і газ, використовують як сировину в хімічній промисловості.<br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Частка паливної промисловості в загальному обсязі промислового виробництва України у 1990 році становила 5,9 %, у 2000 р. — 10,1 %. Підвищення частки паливної промисловості було пов'язане передусім з тим, що спад виробництва в ній був нижчий, ніж в інших галузях промисловості. За підсумками 2008 року, в Україні вартість видобутих паливно-енергетичних корисних копалин становить близько 4 % усього промислового виробництва, а виробництво коксу і продуктів нафтопереробки — ще близько 8 %. Однак [[Аудіо:_Наша_Батьківщина_-_Україна._Україна_на_планеті_Земля._Форми_земної_поверхні.|Україна]] не забезпечує власні потреби у паливно-енергетичних ресурсах, а тому змушена значні обсяги нафти і газу [[Презентація_2_уроку_«Експортні_та_імпортні_товари._Як_іноземні_товари_перетинають_кордон_країни?»|імпорт]]увати.<br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Основою паливної промисловості України є вугілля. Його видобувають у Донбасі з кінця XVIII ст. З 1890-х років почалася промислова розробка нафтових родовищ Передкарпаття. На початку [[Освіта_і_наука_у_30-х_рр._XX_ст._"Розстріляне_відродження"._Церковна_політика_радянської_влади_у_30-х_рр.|XX ст]]. відкриті газові родовища в цьому ж районі, а в 1929 р. прокладено перший магістральний газопровід Дашава — Львів. Шахти та нафтогазові промисли України зазнали значних руйнувань у роки Першої та Другої світових воєн. У повоєнний період видобуток палива почався у Львівсько-Волинському вугільному басейні, Дніпровсько-донецькому та Причорноморському нафтогазоносних басейнах. Обсяги видобутку всіх основних видів палива помітно зростали і становили у 1975 році: вугілля — понад 216 млн т, газу — близько 69 млрд м<sup>3</sup>, а нафти — близько 13 млн т. З 1970-х років у нашій країні обсяги видобутку практично всіх видів палива знижувалися. Це передусім пов'язано з тим, що їх запаси вичерпувалися.<br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Чи знаєте ви, що...'''''<br>''Обсяги видобутку одних видів паливних ресурсів визначають у тоннах (вугілля, торф, нафта, сланці), а інших — у метрах кубічних (газ). Тому для зручнішого обліку всі види палива виражають в одиницях умовного палива. Така одиниця відповідає теплоті, що виділяється при згоранні 1 кг вугілля середньої якості й становить 7000 кал (29,3 кДж). Від спалювання 1 кг нафти тепла отримують в 1,5 разу більше, 1 м<sup>3</sup> природного газу — в 1,49 разу більше. Теплота згорання бурого [[Тема_9._Кам’яне_вугілля,_продукти_його_переробки.|вугілля]] становить тільки 0,5 енергії, виділеної вугіллям середньої якості, а торфу та горючих сланців — 0,43. |
| + | |
| + | |
| + | За підсумками 2008 року, в Україні видобуто 59,3 млн т вугілля, 20,7 млрд м<sup>3</sup> природного та попутного газу, 4,2 млн т нафти та газоконденсату. Однак НГК споживає палива втричі більше, завозячи його з інших країн (передусім нафту та природний газ). Нафтопереробні [[Домашнє_завдання_до_уроку_«Тема_12._Функції_підприємства_та_роль_підприємця.»|підприємства]] України були забезпечені сировиною за рахунок власних обсягів видобутку нафти та газового конденсату лише на 31%, а отже, близько 9,7 млн т сирої нафти було імпортовано нафтопереробними підприємствами України. Ввозили в Україну також готові продукти нафтопереробки.<br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Вугільна промисловість'''''.'' В Україні видобувають два види вугілля: кам'яне та буре. Вони мають різну теплотворну здатність. Для бурого вугілля вона настільки низька, що його перевозити невигідно. Видобувають вугілля двома способами: одкритим (кар'єрним) і закритим (шахтним). Тому основними підприємствами галузі є шахти, кар'єри, а також збагачувальні та брикетні фабрики. На збагачувальних фабриках вугілля очищують від домішок, а на брикетних вугільний порошок передусім бурого вугілля пресують у брикети. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Чи знаєте ви, що...'''''<br>''Вугілля впродовж багатьох років було і залишається основним у структурі видобутку палива в Україні. У 1940 році його питома частка становила 96 %, у 1970 р. — 63%, у 2000 р. — 71 %, а за підсумками 2008 року — близько 62 %. |
| + | |
| + | |
| + | '''Донецький басейн '''— головна вугільна база країни. У ньому видобувають 90 % вугілля. Найбільшими центрами видобутку є Донецьк, Макіївка, Горлівка, Павлоград, Димитров, Торез, Ровеньки, Свердловськ. У 60 % шахт Донецького басейну вугілля видобувають на [[Зображення_нерівностей_поверхні_місцевості_горизонталями._Шкала_висот_і_глибин|глибина]]х понад 600 м. Саме ці шахти забезпечують понад половину видобутку. Середня глибина видобутку вугілля в басейні становить 700 м, а максимальна — понад 1400 м. Для 40 % шахт характерні пласти вугілля, які вважаються небезпечними щодо викидів газу. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Чи знаєте ви, що...'''''<br>''Уперше вугілля Донбасу було відкрите в околицях Лисичанська у 1721 році. У 1795 році тут уже була відкрита перша шахта. За наступних десять років у декількох шахтах Донбасу було видобуто 40 тис. т вугілля. |
| + | |
| + | |
| + | Складні умови видобутку в Донецькому басейні (значна глибина залягання пластів, тонкі пласти) зумовлюють високу [[Конспект_до_теми_Товар_Собівартість_Корисність_Ціна|собівартість]] видобутого вугілля. Через загазованість пластів зростає небезпека вибухів, шахти оснащені застарілим обладнанням, багато з них невдовзі буде закрито або переоснащено. Однак запаси вугілля тут є ще дуже великі, підготовлено десятки ділянок, де можуть бути відкриті нові, високопродуктивні шахти. Завдяки реконструкції (заміні старого устаткування на нове, ефективніше), будівництву нових шахт, вугільний басейн і надалі залишиться одним з найбільших у світі з видобутку антрацитів і коксівного вугілля. Фахівці вважають, що тут є можливість збільшити видобуток вугілля до 240 млн т за рік і забезпечити всі потреби України як в енергетичному (для ТЕС) та технологічному (для [[Металургійна_промисловість._Практична_робота|металургійних підприємств]]) паливі, так і в сировині для хімічної промисловості. |
| | | |
- | ''Чи знаєте ви, що...<br>Вугілля впродовж багатьох років було і залишається основним у структурі видобутку палива в Україні. У 1940 році його питома частка становила 96 %, у 1970 р. — 63%, у 2000 р. — 71 %, а за підсумками 2008 року — близько 62 %.''
| |
| | | |
- | Складні умови видобутку в Донецькому басейні (значна глибина залягання пластів, тонкі пласти) зумовлюють високу собівартість видобутого вугілля. Через загазованість пластів зростає небезпека вибухів, шахти оснащені застарілим обладнанням, багато з них невдовзі буде закрито або переоснащено. Однак запаси вугілля тут є ще дуже великі, підготовлено десятки ділянок, де можуть бути відкриті нові, високопродуктивні шахти. Завдяки реконструкції (заміні старого устаткування на нове, ефективніше), будівництву нових шахт, вугільний басейн і надалі залишиться одним з найбільших у світі з видобутку антрацитів і коксівного вугілля. Фахівці вважають, що тут є можливість збільшити видобуток вугілля до 240 млн т за рік і забезпечити всі потреби України як в енергетичному (для ТЕС) та технологічному (для металургійних підприємств) паливі, так і в сировині для хімічної промисловості.
| |
| | | |
| Вугілля Львівсько-Волинського басейну використовують у західних областях України. Собівартість видобутку його нижча, ніж Донецького, через меншу глибину залягання (300-500 м) й більшу товщину пластів (до 1,5 м). Якість його гірша, а тому його використовують як енергетичне паливо. Основними центрами вуглевидобутку є Нововолинськ і Червоноград. | | Вугілля Львівсько-Волинського басейну використовують у західних областях України. Собівартість видобутку його нижча, ніж Донецького, через меншу глибину залягання (300-500 м) й більшу товщину пластів (до 1,5 м). Якість його гірша, а тому його використовують як енергетичне паливо. Основними центрами вуглевидобутку є Нововолинськ і Червоноград. |
| | | |
- | ''Чи знаєте ви, що...<br>Уперше вугілля Донбасу було відкрите в околицях Лисичанська у 1721 році. У 1795 році тут уже була відкрита перша шахта. За наступних десять років у декількох шахтах Донбасу було видобуто 40 тис. т вугілля.''
| |
| | | |
- | Буре вугілля Дніпровського буровугільного басейну видобувають доволі давно. Найбільшими центрами вуглевидобутку є Олександрія (Кіровоградська область), Ватутіне (Черкаська область), Коростишів (Житомирська область). Видобуток здійснюють переважно відкритим способом, оскільки глибина залягання пластів становить 40-60 м. Через низьку теплотворну здатність буре вугілля спалюють переважно на місці видобутку. Завдяки брикетуванню вугілля можна перевозити на незначні відстані. Обсяги його видобутку в останні роки скоротилися.
| |
| | | |
- | ''Нафтова промисловість.'' Нафтову промисловість поділяють на нафтодобувну й нафтопереробну. Нафту, на відміну від вугілля, у натуральному вигляді не спалюють, її переробляють на нафтоперегінних заводах на гас, бензин, мазут, а також мастильні машинні масла, вазелін, гудрон (з якого виготовляють асфальт) тощо. Відходи нафтопереробки використовують як котельне паливо (мазут), а також як сировину для хімічної промисловості.
| + | Буре вугілля Дніпровського буровугільного басейну видобувають доволі давно. Найбільшими центрами вуглевидобутку є Олександрія (Кіровоградська область), Ватутіне (Черкаська область), Коростишів (Житомирська область). Видобуток здійснюють переважно відкритим способом, оскільки глибина залягання пластів становить 40-60 м. Через низьку теплотворну здатність буре вугілля спалюють переважно на місці видобутку. Завдяки брикетуванню вугілля можна перевозити на незначні [[Задачі:_Відстані_у_просторі|відстані]]. Обсяги його видобутку в останні роки скоротилися. |
| | | |
- | Видобуток нафти потребує менших затрат, ніж видобуток вугілля. Особливо це стосується фонтанного способу, який можливий тільки на нових родовищах. На старих застосовують насосний спосіб. Однак цими двома способами вдається видобути лише третину нафти, що є в родовищах. Зараз в Україні на деяких родовищах почали використовувати сайклінг-процес, який полягає у виштовхуванні нафти газом, який закачують під великим тиском. Найстаріші нафтодобувні свердловини зосереджені в Передкарпатті. Найбільшим є Долинське родовище. Основний район видобутку нафти в країні — Дніпровсько-Донецький. Нафта його родовищ високої якості й має значну кількість попутного газу, що сприяє розвитку місцевих газопроводів для газифікації міст і сіл. Найбільшим центром видобутку нафти тут, як і в країні загалом, є Анастасіївське родовище (Сумська область).<br>
| |
| | | |
- | Основними завданнями нафтодобувної промисловості є модернізація процесів видобування для повнішого видобутку нафти з родовищ, у тому числі зі значних глибин (5-10 тис. м), а також розробки запасів нафти на шельфі Чорного моря.
| |
| | | |
- | Транспортувати нафту найдешевше суднами-танкерами і трубопроводами. До того ж це значно вигідніше, ніж перевозити продукти її переробки. Тому підприємства нафтопереробної промисловості розміщені в різних регіонах країни. Нафтопереробні заводи Борислава, Дрогобича, Надвірної розміщені в місцях видобутку сировини. Підприємства Одеси, Бердянська, Херсона орієнтовані на привезену морським шляхом нафту. До Херсона нафта надходить також трубопроводом з Росії. На ній<br>працюють Кременчуцький та Лисичанський нафтопереробні гіганти. Отже, розміщення цих підприємств зумовлене наявністю транспортних шляхів та споживача. | + | '''Нафтова промисловість'''''.'' Нафтову промисловість поділяють на нафтодобувну й нафтопереробну. Нафту, на відміну від вугілля, у натуральному вигляді не спалюють, її переробляють на нафтоперегінних заводах на гас, бензин, мазут, а також мастильні машинні масла, вазелін, гудрон (з якого виготовляють асфальт) тощо. Відходи нафтопереробки використовують як котельне [[Теплота_згоряння_палива._ККД_нагрівника|паливо]] (мазут), а також як сировину для хімічної промисловості. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Видобуток нафти потребує менших затрат, ніж видобуток вугілля. Особливо це стосується фонтанного способу, який можливий тільки на нових родовищах. На старих застосовують насосний спосіб. Однак цими двома способами вдається видобути лише третину нафти, що є в родовищах. Зараз в Україні на деяких родовищах почали використовувати сайклінг-процес, який полягає у виштовхуванні нафти газом, який закачують під великим тиском. Найстаріші нафтодобувні свердловини зосереджені в Передкарпатті. Найбільшим є Долинське родовище. Основний район видобутку нафти в країні — Дніпровсько-Донецький. Нафта його родовищ високої якості й має значну кількість попутного газу, що сприяє розвитку місцевих газопроводів для газифікації міст і сіл. Найбільшим центром видобутку нафти тут, як і в країні загалом, є Анастасіївське [[Нерудні_корисні_копалини._Родовища_нерудної_сировини_для_металургійної_та_керамічної_промисловості._Закриті_вправи|родовище]] (Сумська область).<br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Основними завданнями нафтодобувної промисловості є модернізація процесів видобування для повнішого видобутку нафти з родовищ, у тому числі зі значних глибин (5-10 тис. м), а також розробки запасів нафти на шельфі [[Фізико-географічна_характеристика_природного_комплексу_Чорного_моря.|Чорного моря]]. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Транспортувати нафту найдешевше суднами-танкерами і трубопроводами. До того ж це значно вигідніше, ніж перевозити продукти її переробки. Тому підприємства нафтопереробної промисловості розміщені в різних регіонах країни. Нафтопереробні заводи Борислава, Дрогобича, Надвірної розміщені в місцях видобутку сировини. Підприємства Одеси, Бердянська, Херсона орієнтовані на привезену морським шляхом нафту. До Херсона нафта надходить також трубопроводом з Росії. На ній працюють Кременчуцький та Лисичанський нафтопереробні гіганти. Отже, розміщення цих підприємств зумовлене наявністю [[Види_транспорту._Німецька_мова_9_клас|транспорт]]них шляхів та споживача. |
| + | |
| | | |
- | ''Чи знаєте ви, що...<br>Уся нафтопереробна промисловість радянської України могла переробляти за рік 62 млн т нафти, хоча реальні потреби республіки в нафтопродуктах були у понад чотири рази меншими.''<br>
| |
| | | |
| Проблеми галузі полягають у тому, що нафтопереробні підприємства потребують модернізації, щоб суттєво підвищити вихід якісних світлих нафтопродуктів (бензину, дизельного палива) із сирої нафти. Виробництво бензину на нафтопереробних підприємствах України становило у 2008 р. 3,2 млн т, дизельного палива — 3,7 млн т, мазуту, що здебільшого спалюється на ТЕС, — 2,4 млн т.<br> | | Проблеми галузі полягають у тому, що нафтопереробні підприємства потребують модернізації, щоб суттєво підвищити вихід якісних світлих нафтопродуктів (бензину, дизельного палива) із сирої нафти. Виробництво бензину на нафтопереробних підприємствах України становило у 2008 р. 3,2 млн т, дизельного палива — 3,7 млн т, мазуту, що здебільшого спалюється на ТЕС, — 2,4 млн т.<br> |
| | | |
- | Важливо для України задіяти термінал (пристосування для викачування нафти з танкерів) поблизу Одеси, а також нафтопровід Одеса — Броди для перекачування нафти у прямому напрямку (нині працює у зворотному — реверсному режимі). Це дало б можливість імпортувати нафту з країн Закавказзя та Середньої Азії, а також отримувати доходи від транспортування нафти в Центральну та Західну Європу.<br> | + | |
| + | |
| + | '''Чи знаєте ви, що...'''''<br>''Уся нафтопереробна промисловість [[Україна_на_початку_1920_р._Відновлення_більшовицького_режиму._УРСР.|радянської України]] могла переробляти за рік 62 млн т нафти, хоча реальні потреби республіки в нафтопродуктах були у понад чотири рази меншими. |
| + | |
| + | |
| + | Важливо для України задіяти термінал (пристосування для викачування нафти з танкерів) поблизу Одеси, а також нафтопровід Одеса — Броди для перекачування нафти у прямому напрямку (нині працює у зворотному — реверсному режимі). Це дало б можливість імпортувати нафту з країн Закавказзя та Середньої Азії, а також отримувати доходи від транспортування нафти в Центральну та Західну [[Народження_середньовічної_Європи|Європу]].<br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| Необхідно обмежувати власне споживання сирої нафти. Потрібно почати виробництво палива та інших хімічних продуктів з вугілля, торфу, горючих сланців, а також ріпаку.<br> | | Необхідно обмежувати власне споживання сирої нафти. Потрібно почати виробництво палива та інших хімічних продуктів з вугілля, торфу, горючих сланців, а також ріпаку.<br> |
| | | |
- | ''Газова промисловість.'' Особливістю газової промисловості є те, що видобуток палива тісно пов'язаний з його транспортуванням, адже до родовищ потрібно підвести трубопровід. Споживають газ житлово-комунальні господарства, металургійна та хімічна промисловості, для яких він є важливою сировиною. При спалюванні газ повністю згоряє і практично не забруднює атмосферу. Оскільки влітку потреба в газі є дещо меншою, то в цей період його закачують у газосховища (це старі газові родовища, з яких викачали газ), їх на сьогодні на території України є 13. НГК забезпечує свої потреби газу українського видобутку приблизно на 28 %, а решту імпортує з Росії.<br> | + | |
| + | |
| + | '''Газова промисловість'''''.'' Особливістю газової [[Ілюстрації_до_уроку:_Промисловість._Географія_основних_галузей_промисловості_світу|промисловості]] є те, що видобуток палива тісно пов'язаний з його транспортуванням, адже до родовищ потрібно підвести трубопровід. Споживають газ житлово-комунальні господарства, металургійна та хімічна промисловості, для яких він є важливою сировиною. При спалюванні газ повністю згоряє і практично не забруднює атмосферу. Оскільки влітку потреба в газі є дещо меншою, то в цей період його закачують у газосховища (це старі газові родовища, з яких викачали газ), їх на сьогодні на території України є 13. НГК забезпечує свої потреби газу українського видобутку приблизно на 28 %, а решту імпортує з Росії.<br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| Основний район газовидобутку в Україні — Дніпровсько-Донецький, якому належить близько 80 % усього газу. Найбільші родовища: Шебелинське, Хрестищенське. Родовища Причорномор'я, які зосереджені в північній частині Криму (Глібівське, Джанкойське та ін.), забезпечують тільки потреби Кримської АР. У Передкарпатті газові родовища практично вичерпані. Найбільші серед тих, які ще дають газ, — Рудківське і Більче-Волицьке. Дашавське і Богородчанське використовують тепер як газосховища.<br> | | Основний район газовидобутку в Україні — Дніпровсько-Донецький, якому належить близько 80 % усього газу. Найбільші родовища: Шебелинське, Хрестищенське. Родовища Причорномор'я, які зосереджені в північній частині Криму (Глібівське, Джанкойське та ін.), забезпечують тільки потреби Кримської АР. У Передкарпатті газові родовища практично вичерпані. Найбільші серед тих, які ще дають газ, — Рудківське і Більче-Волицьке. Дашавське і Богородчанське використовують тепер як газосховища.<br> |
| | | |
- | ''Чи знаєте ви, що...<br>Найбільшими родовищами газу в СРСР у 40-х років XX ст. було Дашавське, 50-х — Шебелинське. Основні газопроводи з них транспортували газ до Москви.''<br> | + | |
| + | |
| + | '''Чи знаєте ви, що...'''''<br>''Найбільшими родовищами газу в [[Відеоматеріал_на_тему_«СРСР_у_30-х_роках._Індустріалізація._Колективізація._Масові_репресії.»|СРСР]] у 40-х років XX ст. було Дашавське, 50-х — Шебелинське. Основні газопроводи з них транспортували газ до Москви.<br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| Основні проблеми галузі полягають у потребі модернізації процесу газовидобутку, розвідки та освоєння нових родовищ, обмеження неефективного використання цього «блакитного» палива.<br> | | Основні проблеми галузі полягають у потребі модернізації процесу газовидобутку, розвідки та освоєння нових родовищ, обмеження неефективного використання цього «блакитного» палива.<br> |
| | | |
- | ''Використання торфу та сланців. ''Торф, як і буре вугілля, через низьку теплотворну здатність має значення лише як місцеве паливо. Близько 70% видобутку торфу припадає на Полісся. Основними споживачами торфу є невеликі ТЕС, житлові будинки. Торф використовують також як органічне добриво та сировину для хімічної промисловості.<br>
| |
| | | |
- | Горючі сланці в Україні поки що не використовують. Найбільше родовище цього виду палива в нашій державі — Бовтиське, яке розташоване на межі Черкаської та Кіровоградської областей. Його поклади оцінюють 3,7 млрд т. Воно є третім за запасами в Європі. Розробку Бовтиського родовища горючих сланців повинні розпочати у 2009 р.<br>
| |
| | | |
- | ''Чи знаєте ви, що...<br> До комплексу, який створюють на основі сланців Бовтиського родовища, входитимуть підприємство з видобутку сланців, завод мастил та теплоелектростанція. Щороку планують видобувати 5 млн т сировини. Основну частину сланців спалюватимуть на ТЕС. Вироблену смолу можна буде використовувати як рідке паливо чи хімічну сировину для отримання бітумів, мастил, фенолів, бензену та в'язких будівельних матеріалів.'' | + | '''Використання торфу та сланців'''''. ''Торф, як і буре вугілля, через низьку теплотворну здатність має значення лише як місцеве паливо. Близько 70% видобутку [[Торфяной_мох_и_образование_торфа|торф]]у припадає на Полісся. Основними споживачами торфу є невеликі ТЕС, житлові будинки. Торф використовують також як органічне добриво та сировину для [[Поняття_про_хімічну_промисловість,_її_галузева_структура._Природно-сировинна_база_хімічної_промисловості_і_використання_відходів|хімічної промисловості]].<br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Горючі сланці в Україні поки що не використовують. Найбільше родовище цього виду палива в нашій державі — Бовтиське, яке розташоване на межі Черкаської та Кіровоградської областей. Його поклади оцінюють 3,7 млрд т. Воно є третім за запасами в Європі. Розробку Бовтиського родовища горючих сланців повинні розпочати у 2009 р.<br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Чи знаєте ви, що...'''''<br> ''До комплексу, який створюють на основі сланців Бовтиського родовища, входитимуть підприємство з видобутку сланців, завод мастил та теплоелектростанція. Щороку планують видобувати 5 млн т [[Нерудні_корисні_копалини._Родовища_нерудної_сировини_для_металургійної_та_керамічної_промисловості._Закриті_вправи_2|сировини]]. Основну частину сланців спалюватимуть на ТЕС. Вироблену смолу можна буде використовувати як рідке паливо чи хімічну сировину для отримання бітумів, мастил, фенолів, бензену та в'язких [[Промисловість_будівельних_матеріалів|будівельних матеріалів]]. |
| + | |
| | | |
| Отже, основним видом палива, яким Україна може забезпечити свої потреби, є вугілля. Нафту й газ наша країна змушена імпортувати. Важливою проблемою для всіх галузей паливної промисловості є впровадження найновіших технологій видобутку і переробки палива. | | Отже, основним видом палива, яким Україна може забезпечити свої потреби, є вугілля. Нафту й газ наша країна змушена імпортувати. Важливою проблемою для всіх галузей паливної промисловості є впровадження найновіших технологій видобутку і переробки палива. |
| | | |
- | <u>''Закріплюємо та узагальнюємо''</u>
| |
| | | |
- | 1. Який галузевий склад та кінцева продукція паливної промисловості?<br>2. Яке значення паливної промисловості для НГК України?<br>3. Як розвивалась паливна промисловість України?<br>4. Які особливості, географія та проблеми вугільної, нафтової та газової галузей паливної промисловості України?<br>5. Які особливості та перспективи торфової та сланцевої промисловості України?
| |
| | | |
- | <u>''Набуваємо практичних навичок''</u>
| + | '''Закріплюємо та узагальнюємо''' |
| | | |
- | 1. Користуючись додатковою літературою чи мережею Інтернет, підготуйте коротке повідомлення про одне з вугільних підприємств України.<br>2. Знайдіть у додатковій літературі чи джерелах мережі Інтернет інформацію про особливості видобутку і споживання нафти в Україні. Зробіть на основі цієї інформації коротке повідомлення. | + | ''1. Який галузевий склад та кінцева продукція паливної промисловості?<br>2. Яке значення паливної промисловості для НГК України?<br>3. Як розвивалась [[Презентація_до_теми_«Галузева_структура_паливної_промисловості._Сировинна_база»|паливна промисловість]] України?<br>4. Які особливості, географія та проблеми вугільної, нафтової та газової галузей паливної промисловості України?<br>5. Які особливості та перспективи торфової та сланцевої промисловості України?'' |
| | | |
- | <br>
| |
| | | |
- | ''Йосип Гілецький, Географія, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br> | + | |
| + | '''Набуваємо практичних навичок''' |
| + | |
| + | 1. Користуючись додатковою літературою чи мережею Інтернет, підготуйте коротке повідомлення про одне з вугільних підприємств України.<br>2. Знайдіть у додатковій літературі чи джерелах мережі [[Ілюстрації_на_тему_«Глобальна_мережа_Інтернет»|Інтернет]] інформацію про особливості видобутку і споживання нафти в Україні. Зробіть на основі цієї інформації коротке повідомлення. |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | <sub>Матеріали [[Географія|з географії]], завдання та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|відповіді]] по класам, плани конспектів уроків [[Географія 9 клас|з географії для 9 класу]]</sub>
| + | ''Йосип Гілецький, Географія, [[9_клас_уроки|9 клас]]<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
| + | |
| + | <sub>Матеріали [[Географія|з географії]], завдання та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|відповіді]] по класам, плани конспектів уроків [[Географія 9 клас|з географії для 9 класу]]</sub><br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B0._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B0._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
- | | + | |
- | <br>
| + | |
| | | |
| Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 09:15, 19 сентября 2012
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 9 клас>> Географія: Галузева структура паливної промисловості. Сировинна база. Вугільна промисловість. Нафтова промисловість. Нафтоперероба промисловість. Газова промисловість. Торф’яна, горюче-сланцева промисловість
§ 13.Паливна промисловість
Пригадаймо
1. Які галузі входять до складу паливно-енергетичного комплексу? 2. Назвіть природні ресурси, які використовують як енергетичні? 3. Як Україна забезпечена паливними ресурсами?
Структура галузі, значення та історичні передумови розвитку паливної промисловості. Паливна промисловість разом з електроенергетикою входить до складу паливно-енергетичного комплексу. Вона займається видобутком паливних ресурсів та переробкою їх на готове паливо. Паливна промисловість складається з галузей другого порядку — вугільної, нафтової, газової, торфової, сланцевої (мал. 115).
Мал. 115. Галузевий склад паливної промисловості
Значення галузі полягає в тому, що вона забезпечує паливом передусім теплові електростанції, металургійне виробництво, котельні, які забезпечують теплом і гарячою водою населення та підприємства, засоби транспорту (автомобілі, тепловози, судна). До того ж паливні ресурси, особливо нафту і газ, використовують як сировину в хімічній промисловості.
Частка паливної промисловості в загальному обсязі промислового виробництва України у 1990 році становила 5,9 %, у 2000 р. — 10,1 %. Підвищення частки паливної промисловості було пов'язане передусім з тим, що спад виробництва в ній був нижчий, ніж в інших галузях промисловості. За підсумками 2008 року, в Україні вартість видобутих паливно-енергетичних корисних копалин становить близько 4 % усього промислового виробництва, а виробництво коксу і продуктів нафтопереробки — ще близько 8 %. Однак Україна не забезпечує власні потреби у паливно-енергетичних ресурсах, а тому змушена значні обсяги нафти і газу імпортувати.
Основою паливної промисловості України є вугілля. Його видобувають у Донбасі з кінця XVIII ст. З 1890-х років почалася промислова розробка нафтових родовищ Передкарпаття. На початку XX ст. відкриті газові родовища в цьому ж районі, а в 1929 р. прокладено перший магістральний газопровід Дашава — Львів. Шахти та нафтогазові промисли України зазнали значних руйнувань у роки Першої та Другої світових воєн. У повоєнний період видобуток палива почався у Львівсько-Волинському вугільному басейні, Дніпровсько-донецькому та Причорноморському нафтогазоносних басейнах. Обсяги видобутку всіх основних видів палива помітно зростали і становили у 1975 році: вугілля — понад 216 млн т, газу — близько 69 млрд м3, а нафти — близько 13 млн т. З 1970-х років у нашій країні обсяги видобутку практично всіх видів палива знижувалися. Це передусім пов'язано з тим, що їх запаси вичерпувалися.
Чи знаєте ви, що... Обсяги видобутку одних видів паливних ресурсів визначають у тоннах (вугілля, торф, нафта, сланці), а інших — у метрах кубічних (газ). Тому для зручнішого обліку всі види палива виражають в одиницях умовного палива. Така одиниця відповідає теплоті, що виділяється при згоранні 1 кг вугілля середньої якості й становить 7000 кал (29,3 кДж). Від спалювання 1 кг нафти тепла отримують в 1,5 разу більше, 1 м3 природного газу — в 1,49 разу більше. Теплота згорання бурого вугілля становить тільки 0,5 енергії, виділеної вугіллям середньої якості, а торфу та горючих сланців — 0,43.
За підсумками 2008 року, в Україні видобуто 59,3 млн т вугілля, 20,7 млрд м3 природного та попутного газу, 4,2 млн т нафти та газоконденсату. Однак НГК споживає палива втричі більше, завозячи його з інших країн (передусім нафту та природний газ). Нафтопереробні підприємства України були забезпечені сировиною за рахунок власних обсягів видобутку нафти та газового конденсату лише на 31%, а отже, близько 9,7 млн т сирої нафти було імпортовано нафтопереробними підприємствами України. Ввозили в Україну також готові продукти нафтопереробки.
Вугільна промисловість. В Україні видобувають два види вугілля: кам'яне та буре. Вони мають різну теплотворну здатність. Для бурого вугілля вона настільки низька, що його перевозити невигідно. Видобувають вугілля двома способами: одкритим (кар'єрним) і закритим (шахтним). Тому основними підприємствами галузі є шахти, кар'єри, а також збагачувальні та брикетні фабрики. На збагачувальних фабриках вугілля очищують від домішок, а на брикетних вугільний порошок передусім бурого вугілля пресують у брикети.
Чи знаєте ви, що... Вугілля впродовж багатьох років було і залишається основним у структурі видобутку палива в Україні. У 1940 році його питома частка становила 96 %, у 1970 р. — 63%, у 2000 р. — 71 %, а за підсумками 2008 року — близько 62 %.
Донецький басейн — головна вугільна база країни. У ньому видобувають 90 % вугілля. Найбільшими центрами видобутку є Донецьк, Макіївка, Горлівка, Павлоград, Димитров, Торез, Ровеньки, Свердловськ. У 60 % шахт Донецького басейну вугілля видобувають на глибинах понад 600 м. Саме ці шахти забезпечують понад половину видобутку. Середня глибина видобутку вугілля в басейні становить 700 м, а максимальна — понад 1400 м. Для 40 % шахт характерні пласти вугілля, які вважаються небезпечними щодо викидів газу.
Чи знаєте ви, що... Уперше вугілля Донбасу було відкрите в околицях Лисичанська у 1721 році. У 1795 році тут уже була відкрита перша шахта. За наступних десять років у декількох шахтах Донбасу було видобуто 40 тис. т вугілля.
Складні умови видобутку в Донецькому басейні (значна глибина залягання пластів, тонкі пласти) зумовлюють високу собівартість видобутого вугілля. Через загазованість пластів зростає небезпека вибухів, шахти оснащені застарілим обладнанням, багато з них невдовзі буде закрито або переоснащено. Однак запаси вугілля тут є ще дуже великі, підготовлено десятки ділянок, де можуть бути відкриті нові, високопродуктивні шахти. Завдяки реконструкції (заміні старого устаткування на нове, ефективніше), будівництву нових шахт, вугільний басейн і надалі залишиться одним з найбільших у світі з видобутку антрацитів і коксівного вугілля. Фахівці вважають, що тут є можливість збільшити видобуток вугілля до 240 млн т за рік і забезпечити всі потреби України як в енергетичному (для ТЕС) та технологічному (для металургійних підприємств) паливі, так і в сировині для хімічної промисловості.
Вугілля Львівсько-Волинського басейну використовують у західних областях України. Собівартість видобутку його нижча, ніж Донецького, через меншу глибину залягання (300-500 м) й більшу товщину пластів (до 1,5 м). Якість його гірша, а тому його використовують як енергетичне паливо. Основними центрами вуглевидобутку є Нововолинськ і Червоноград.
Буре вугілля Дніпровського буровугільного басейну видобувають доволі давно. Найбільшими центрами вуглевидобутку є Олександрія (Кіровоградська область), Ватутіне (Черкаська область), Коростишів (Житомирська область). Видобуток здійснюють переважно відкритим способом, оскільки глибина залягання пластів становить 40-60 м. Через низьку теплотворну здатність буре вугілля спалюють переважно на місці видобутку. Завдяки брикетуванню вугілля можна перевозити на незначні відстані. Обсяги його видобутку в останні роки скоротилися.
Нафтова промисловість. Нафтову промисловість поділяють на нафтодобувну й нафтопереробну. Нафту, на відміну від вугілля, у натуральному вигляді не спалюють, її переробляють на нафтоперегінних заводах на гас, бензин, мазут, а також мастильні машинні масла, вазелін, гудрон (з якого виготовляють асфальт) тощо. Відходи нафтопереробки використовують як котельне паливо (мазут), а також як сировину для хімічної промисловості.
Видобуток нафти потребує менших затрат, ніж видобуток вугілля. Особливо це стосується фонтанного способу, який можливий тільки на нових родовищах. На старих застосовують насосний спосіб. Однак цими двома способами вдається видобути лише третину нафти, що є в родовищах. Зараз в Україні на деяких родовищах почали використовувати сайклінг-процес, який полягає у виштовхуванні нафти газом, який закачують під великим тиском. Найстаріші нафтодобувні свердловини зосереджені в Передкарпатті. Найбільшим є Долинське родовище. Основний район видобутку нафти в країні — Дніпровсько-Донецький. Нафта його родовищ високої якості й має значну кількість попутного газу, що сприяє розвитку місцевих газопроводів для газифікації міст і сіл. Найбільшим центром видобутку нафти тут, як і в країні загалом, є Анастасіївське родовище (Сумська область).
Основними завданнями нафтодобувної промисловості є модернізація процесів видобування для повнішого видобутку нафти з родовищ, у тому числі зі значних глибин (5-10 тис. м), а також розробки запасів нафти на шельфі Чорного моря.
Транспортувати нафту найдешевше суднами-танкерами і трубопроводами. До того ж це значно вигідніше, ніж перевозити продукти її переробки. Тому підприємства нафтопереробної промисловості розміщені в різних регіонах країни. Нафтопереробні заводи Борислава, Дрогобича, Надвірної розміщені в місцях видобутку сировини. Підприємства Одеси, Бердянська, Херсона орієнтовані на привезену морським шляхом нафту. До Херсона нафта надходить також трубопроводом з Росії. На ній працюють Кременчуцький та Лисичанський нафтопереробні гіганти. Отже, розміщення цих підприємств зумовлене наявністю транспортних шляхів та споживача.
Проблеми галузі полягають у тому, що нафтопереробні підприємства потребують модернізації, щоб суттєво підвищити вихід якісних світлих нафтопродуктів (бензину, дизельного палива) із сирої нафти. Виробництво бензину на нафтопереробних підприємствах України становило у 2008 р. 3,2 млн т, дизельного палива — 3,7 млн т, мазуту, що здебільшого спалюється на ТЕС, — 2,4 млн т.
Чи знаєте ви, що... Уся нафтопереробна промисловість радянської України могла переробляти за рік 62 млн т нафти, хоча реальні потреби республіки в нафтопродуктах були у понад чотири рази меншими.
Важливо для України задіяти термінал (пристосування для викачування нафти з танкерів) поблизу Одеси, а також нафтопровід Одеса — Броди для перекачування нафти у прямому напрямку (нині працює у зворотному — реверсному режимі). Це дало б можливість імпортувати нафту з країн Закавказзя та Середньої Азії, а також отримувати доходи від транспортування нафти в Центральну та Західну Європу.
Необхідно обмежувати власне споживання сирої нафти. Потрібно почати виробництво палива та інших хімічних продуктів з вугілля, торфу, горючих сланців, а також ріпаку.
Газова промисловість. Особливістю газової промисловості є те, що видобуток палива тісно пов'язаний з його транспортуванням, адже до родовищ потрібно підвести трубопровід. Споживають газ житлово-комунальні господарства, металургійна та хімічна промисловості, для яких він є важливою сировиною. При спалюванні газ повністю згоряє і практично не забруднює атмосферу. Оскільки влітку потреба в газі є дещо меншою, то в цей період його закачують у газосховища (це старі газові родовища, з яких викачали газ), їх на сьогодні на території України є 13. НГК забезпечує свої потреби газу українського видобутку приблизно на 28 %, а решту імпортує з Росії.
Основний район газовидобутку в Україні — Дніпровсько-Донецький, якому належить близько 80 % усього газу. Найбільші родовища: Шебелинське, Хрестищенське. Родовища Причорномор'я, які зосереджені в північній частині Криму (Глібівське, Джанкойське та ін.), забезпечують тільки потреби Кримської АР. У Передкарпатті газові родовища практично вичерпані. Найбільші серед тих, які ще дають газ, — Рудківське і Більче-Волицьке. Дашавське і Богородчанське використовують тепер як газосховища.
Чи знаєте ви, що... Найбільшими родовищами газу в СРСР у 40-х років XX ст. було Дашавське, 50-х — Шебелинське. Основні газопроводи з них транспортували газ до Москви.
Основні проблеми галузі полягають у потребі модернізації процесу газовидобутку, розвідки та освоєння нових родовищ, обмеження неефективного використання цього «блакитного» палива.
Використання торфу та сланців. Торф, як і буре вугілля, через низьку теплотворну здатність має значення лише як місцеве паливо. Близько 70% видобутку торфу припадає на Полісся. Основними споживачами торфу є невеликі ТЕС, житлові будинки. Торф використовують також як органічне добриво та сировину для хімічної промисловості.
Горючі сланці в Україні поки що не використовують. Найбільше родовище цього виду палива в нашій державі — Бовтиське, яке розташоване на межі Черкаської та Кіровоградської областей. Його поклади оцінюють 3,7 млрд т. Воно є третім за запасами в Європі. Розробку Бовтиського родовища горючих сланців повинні розпочати у 2009 р.
Чи знаєте ви, що... До комплексу, який створюють на основі сланців Бовтиського родовища, входитимуть підприємство з видобутку сланців, завод мастил та теплоелектростанція. Щороку планують видобувати 5 млн т сировини. Основну частину сланців спалюватимуть на ТЕС. Вироблену смолу можна буде використовувати як рідке паливо чи хімічну сировину для отримання бітумів, мастил, фенолів, бензену та в'язких будівельних матеріалів.
Отже, основним видом палива, яким Україна може забезпечити свої потреби, є вугілля. Нафту й газ наша країна змушена імпортувати. Важливою проблемою для всіх галузей паливної промисловості є впровадження найновіших технологій видобутку і переробки палива.
Закріплюємо та узагальнюємо
1. Який галузевий склад та кінцева продукція паливної промисловості? 2. Яке значення паливної промисловості для НГК України? 3. Як розвивалась паливна промисловість України? 4. Які особливості, географія та проблеми вугільної, нафтової та газової галузей паливної промисловості України? 5. Які особливості та перспективи торфової та сланцевої промисловості України?
Набуваємо практичних навичок
1. Користуючись додатковою літературою чи мережею Інтернет, підготуйте коротке повідомлення про одне з вугільних підприємств України. 2. Знайдіть у додатковій літературі чи джерелах мережі Інтернет інформацію про особливості видобутку і споживання нафти в Україні. Зробіть на основі цієї інформації коротке повідомлення.
Йосип Гілецький, Географія, 9 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Матеріали з географії, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з географії для 9 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|