'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|33.1Гіпермаркет Знань]]>>[[Основи здоров'я|Основи здоров'я]]>>[[Основи здоров'я 7 клас]]>>Спосіб життя і здоров'я'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|33.1Гіпермаркет Знань]]>>[[Основи здоров'я|Основи здоров'я]]>>[[Основи здоров'я 7 клас]]>>Спосіб життя і здоров'я'''
-
Тема: Принципи безпечної життєдіяльності
+
=== Тема ===
-
Мета: формувати в школярів поняття про принципи безпечної життєдіяльності, ознайомити з сучасним уявленням про безпеку людини. Відпрацювати навички аналізу ситуації та оцінювання ризиків щоденного життя. Виховувати особистість, готову до творчої діяльності і моральної поведінки.
+
-
Тип уроку:навчально виховний.
+
Принципи безпечної життєдіяльності
-
Проблема безпеки життєдіяльності людини в сучасних умовах - одна з найактуальніших. Події, що відбуваються у світі, свідчать про збільшення техногенних, природо генних і соціо генних небезпек для людського життя, показують пряму залежність стабільності цілих держав і виживаності народів від підготовленості підростаючих поколінь до розпізнавання і відвертання небезпек, від системи громадських і індивідуальних механізмів захисту держави і окремої особи.
+
-
Сьогодні ми з вами зрозуміємо як поводитись у надзвичайних ситуацій, а також намагатимемось зрозуміти як знаходити вихід з ситуацій, небезпечних для життя і здоров'я, можливо на основі формування у нього системи знань про основи безпеки життєдіяльності людини і суспільства, навчання практичним навичкам охорони життя і здоров'я, на основі формування у нього досвіду безпечної життєдіяльності.
+
=== Мета ===
-
Діяльність людини є предметом наукової дисципліни "Безпека життєдіяльності"(БЖД). Безпека життєдіяльності людини є об'єктом(мета) цієї дисципліни. Діяльність людини здійснюється в умовах техносфери(виробничої зони) або природного довкілля, тобто в місці існування. У науковій теорії БЖД, таким чином, найважливішими поняттями є: місце існування, діяльність, небезпека, ризик і безпека.
+
-
Місце існування -- середовище, що оточує людину, обумовлене в даний момент сукупністю чинників(фізичних, хімічних біологічних, соціальних), здатних чинити пряму або непряму, негайну або віддалену дію на діяльність людини, його здоров'я і потомство.
+
формувати в школярів поняття про принципи безпечної життєдіяльності, ознайомити з сучасним уявленням про безпеку людини. Відпрацювати навички аналізу ситуації та [[Акселеративні методи до уроку на тему «Правила пішохідного руху. Дорожня розмітка. Тематичне оцінювання»|оцінювання]] ризиків щоденного життя. Виховувати особистість, готову до творчої діяльності і моральної поведінки.
-
Виробниче середовище(зона) складається із складових її елементів: предмети праці, засобу праці, продукти праці та ін.
+
-
Діяльність -- активна(свідоме) взаємодія людини з місцем існування, результатом якого має бути її корисність для існування людини в цьому середовищі. Вплив діяльності включає мета, засіб, результат і сам процес діяльності. Форми діяльності різноманітні.
+
=== Тип уроку ===
-
Життєвий досвід людини показує, що будь-який створюваний вид діяльності має бути корисний для його існування, але одночасно діяльність може бути джерелом негативних дій або шкоди, призводить до травматизму, захворювань, а іноді закінчується і повною втратою працездатності або смертю. Шкода людині може наносити будь-яка діяльність: робота на виробництві(трудова діяльність), різні види відпочинку, розваги і навіть діяльність, пов'язана з отриманням знань. Людська практика, таким чином, дає основу стверджувати, що будь-яка діяльність
+
-
Безпека - необхідна умова подальшого розвитку цивілізації. Проте ми бачимо, що і в XXI столітті зберігаються традиційні загрози і небезпеки, виникають нові. Посилюються соціальні протиріччя, зростає уразливість міських інфраструктур до ударів стихії, енергетичних катастроф, актів тероризму. Все більше тривожать світову громадськість інфекційні захворювання. Перед людством усе більш гостро встають питання: що відбувається з нашою безпекою? Як створити нові, ефективніші системи і технології управління нею? До рішення яких критичних, вузлових завдань слід передусім докласти зусилля?
+
навчально виховний.
-
Сьогодні все очевидніше стає той факт, що для вирішення проблем зниження ризиків різних кризових явищ недостатньо тільки нормативних правових, організаційно-технічних і інженерних заходів. Досвід показує, що заходи по збільшенню надійності технічних об'єктів, створенню алгоритмів безпечного управління ними, по розробці досконалих засобів і способів захисту від надзвичайних ситуацій малоефективні.
Управління безпекою людини, суспільства, держави слід здійснювати через соціальну сферу, через погоджену поведінку людей і чітко регламентовані соціальні норми поведінки. Необхідно враховувати людський чинник. Адже, за різними оцінками, саме цей чинник ініціює виникнення до 80-90 відсотків усіх техногенних і до 30-40 відсотків природних надзвичайних ситуацій.
+
-
Потрібно підкреслити, що облік людського чинника в процесі забезпечення безпеки життєдіяльності не зводиться тільки до формування у людей певної сукупності знань і умінь. Важливо, щоб цей процес був пріоритетною метою і внутрішньою потребою людини, суспільства, цивілізації. Цього можна досягти шляхом розвитку нового світогляду, системи ідеалів і цінностей, норм і традицій безпечної поведінки, тобто формування цілої культури безпеки життєдіяльності.
+
=== Проблема безпеки життєдіяльності людини ===
+
+
Проблема безпеки життєдіяльності людини в сучасних умовах - одна з найактуальніших. Події, що відбуваються у світі, свідчать про збільшення техногенних, [[Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування|природо]] генних і соціо генних небезпек для людського життя, показують пряму залежність стабільності цілих держав і виживаності народів від підготовленості підростаючих поколінь до розпізнавання і відвертання небезпек, від системи громадських і індивідуальних механізмів захисту держави і окремої особи.
Сьогодні ми з вами зрозуміємо як поводитись у надзвичайних ситуацій, а також намагатимемось зрозуміти як знаходити вихід з ситуацій, небезпечних для життя і здоров'я, можливо на основі формування у нього системи знань про основи безпеки життєдіяльності людини і суспільства, навчання практичним навичкам охорони життя і здоров'я, на основі формування у нього досвіду безпечної життєдіяльності. Діяльність людини є предметом наукової дисципліни "Безпека життєдіяльності"(БЖД).
Безпека життєдіяльності людини є об'єктом(мета) цієї дисципліни. Діяльність людини здійснюється в умовах техносфери(виробничої зони) або природного довкілля, тобто в місці існування. У науковій теорії БЖД, таким чином, найважливішими поняттями є: місце існування, [[Будова і життєдіяльність лишайників. Повні уроки|діяльність]], небезпека, ризик і безпека. Місце існування -- середовище, що оточує людину, обумовлене в даний момент сукупністю чинників(фізичних, хімічних біологічних, соціальних), здатних чинити пряму або непряму, негайну або віддалену дію на діяльність людини, його здоров'я і потомство.
Виробниче середовище(зона) складається із складових її елементів: предмети праці, засобу праці, продукти праці та ін. Діяльність -- активна(свідоме) взаємодія людини з місцем існування, результатом якого має бути її корисність для існування людини в цьому середовищі. Вплив діяльності включає мета, засіб, [[Взаємодія тіл. Результат взаємодії — деформація і зміна швидкості. Інерція|результат]] і сам процес діяльності. Форми діяльності різноманітні.
+
+
=== Життєвий досвід ===
+
+
Життєвий досвід людини показує, що будь-який створюваний вид діяльності має бути корисний для його існування, але одночасно діяльність може бути джерелом негативних дій або шкоди, призводить до травматизму, захворювань, а іноді закінчується і повною втратою працездатності або смертю.
+
+
[[Image:Bz4.jpeg|350x350px|Bz4.jpeg]]
+
+
Шкода людині може наносити будь-яка діяльність: робота на виробництві(трудова діяльність), різні [[68. Види господарської діяльності людей.|види]] відпочинку, розваги і навіть діяльність, пов'язана з отриманням знань. Людська практика, таким чином, дає основу стверджувати, що будь-яка діяльність
+
+
=== Безпека ===
+
+
Безпека - необхідна умова подальшого розвитку цивілізації. Проте ми бачимо, що і в XXI столітті зберігаються традиційні загрози і небезпеки, виникають нові. Посилюються соціальні протиріччя, зростає уразливість міських інфраструктур до ударів стихії, енергетичних катастроф, актів тероризму. Все більше тривожать світову громадськість інфекційні захворювання.
Перед людством усе більш гостро встають питання: що відбувається з нашою безпекою? Як створити нові, ефективніші системи і технології управління нею? До рішення яких критичних, вузлових завдань слід передусім докласти зусилля? Сьогодні все очевидніше стає той факт, що для вирішення проблем зниження ризиків різних кризових явищ недостатньо тільки нормативних правових, організаційно-технічних і інженерних заходів. Досвід показує, що заходи по збільшенню надійності технічних об'єктів, створенню алгоритмів безпечного управління ними, по розробці досконалих засобів і способів захисту від надзвичайних ситуацій малоефективні.
+
{{#ev:youtube|1A6UKVx9BcY}}
+
+
=== Управління безпекою людин ===
+
+
Управління безпекою людини, суспільства, держави слід здійснювати через соціальну сферу, через погоджену поведінку людей і чітко регламентовані соціальні норми поведінки. Необхідно враховувати людський чинник. Адже, за різними оцінками, саме цей чинник ініціює виникнення до 80-90 відсотків усіх техногенних і до 30-40 відсотків природних надзвичайних ситуацій.
Потрібно підкреслити, що облік людського чинника в процесі забезпечення безпеки життєдіяльності не зводиться тільки до формування у людей певної сукупності знань і умінь. Важливо, щоб цей процес був пріоритетною метою і внутрішньою потребою людини, суспільства, цивілізації. Цього можна досягти шляхом розвитку нового світогляду, системи ідеалів і цінностей, норм і традицій безпечної поведінки, тобто формування цілої культури безпеки життєдіяльності.
+
+
=== Культура безпеки життєдіяльності ===
+
Під культурою безпеки життєдіяльності розуміється рівень розвитку людини і суспільства, що характеризується значущістю завдання забезпечення безпеки життєдіяльності в системі особистих і соціальних цінностей, поширеністю стереотипів безпечної поведінки в повсякденному житті і в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій, мірою захищеності від загроз і небезпек в усіх сферах життєдіяльності.
Під культурою безпеки життєдіяльності розуміється рівень розвитку людини і суспільства, що характеризується значущістю завдання забезпечення безпеки життєдіяльності в системі особистих і соціальних цінностей, поширеністю стереотипів безпечної поведінки в повсякденному житті і в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій, мірою захищеності від загроз і небезпек в усіх сферах життєдіяльності.
-
http://www.youtube.com/watch?v=Kx95RXtDhW8
+
{{#ev:youtube|Kx95RXtDhW8}}
+
+
А якщо сказати простіше, то культура безпеки життєдіяльності - цей стан розвитку людини, соціальної групи, суспільства, що характеризується відношенням до питань забезпечення безпечного життя і трудової діяльності і, головне, активною практичною діяльністю по зниженню рівня небезпеки. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
Психофізіологічні здібності людини досить добре захищають його від небезпек. Але покладатися тільки на природну систему захисту не можна. Її необхідно доповнити грошовими технічними коштами, що створюються на основі практики з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки.
+
+
Технічна спрямованість в розвитку цивілізації породила проблему захисту людини від їм же створеної техносфери. Ця проблема має багато аспектів. Найважливішим з них є завдання забезпечення безпеки людини у виробничих умовах.
Існує три стратегічні методи захисту від небезпек на виробництві.
+
+
1. Просторове розділення сфери(простір, в якому з високою вірогідністю можлива реалізація потенційної небезпеки, простір, в якому знаходиться людина).
+
+
2. Забезпечення безпечного стану середовища, що оточує людину. При цьому використовують блокування, обгороджування, що відділяють небезпечні механізми від людини, вентилювання і кондиціонування повітря робочої зони та ін. Широко застосовують засоби колективного захисту(СКЗ), наприклад, захисні екрани на шляху поширення шуму і тому подібне
+
+
3. Посилення захисних властивостей людини. Для вирішення цієї проблеми використовують засоби індивідуального захисту(СИЗИЙ), що дозволяє опускатися в глибини моря, виходити за межі космічної станції, витримувати 500°З при пожежі та ін.
+
+
Разом з СИЗИЙ, застосовують методи, що забезпечують адаптацію людини до виробничого середовища, наприклад, навчання працюючих безпечним прийомам роботи, інструктаж і тому подібне
+
+
Принципи забезпечення безпеки праці умовно розділяють на чотири класи: орієнтуючі, технічні, управлінські і організаційні. Орієнтуючі принципи визначають напрям пошуку безпечних рішень. При цьому використовується системність в підході до рішення проблем, принцип збору інформації про об'єкт і класифікацію небезпек, принцип можливості заміни людини в небезпечній зоні промисловими роботами,, принцип нормування(норми освітленості, шуму) і деякі інші.
+
+
Група технічних принципів включає:
+
+
1) захист відстанню і часом;
+
+
2) екранування небезпеки;
-
А якщо сказати простіше, то культура безпеки життєдіяльності - цей стан розвитку людини, соціальної групи, суспільства, що характеризується відношенням до питань забезпечення безпечного життя і трудової діяльності і, головне, активною практичною діяльністю по зниженню рівня небезпеки.
+
3) слабка ланка;
-
Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
+
-
Психофізіологічні здібності людини досить добре захищають його від небезпек. Але покладатися тільки на природну систему захисту не можна. Її необхідно доповнити грошовими технічними коштами, що створюються на основі практики з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки.
+
4) блокування.
-
Технічна спрямованість в розвитку цивілізації породила проблему захисту людини від їм же створеної техносфери. Ця проблема має багато аспектів. Найважливішим з них є завдання забезпечення безпеки людини у виробничих умовах.
+
У групу управлінських входять принципи:
-
Існує три стратегічні методи захисту від небезпек на виробництві.
+
- плановості;
-
1. Просторове розділення сфери(простір, в якому з високою вірогідністю можлива реалізація потенційної небезпеки, простір, в якому знаходиться людина).
+
- зворотного зв'язку, підбору кадрів, стимулювання. Навколо нас не все так страшно, природа нам дарує чимало приємних вражень. Цим оптимістичним відео ми закінчуємо наш урок.
+
{{#ev:youtube|9XPvMxIf65A&playnext}}
-
2. Забезпечення безпечного стану середовища, що оточує людину. При цьому використовують блокування, обгороджування, що відділяють небезпечні механізми від людини, вентилювання і кондиціонування повітря робочої зони та ін. Широко застосовують засоби колективного захисту(СКЗ), наприклад, захисні екрани на шляху поширення шуму і тому подібне
+
=== Список використаних джерел ===
-
3. Посилення захисних властивостей людини. Для вирішення цієї проблеми використовують засоби індивідуального захисту(СИЗИЙ), що дозволяє опускатися в глибини моря, виходити за межі космічної станції, витримувати 500°З при пожежі та ін.
+
''Конспект и презентация к уроку ОБЖ Елисеева Екатерина Степановна МОУ СОШ №17 г. Улан-Удэ республики Бурятия''
-
Разом з СИЗИЙ, застосовують методи, що забезпечують адаптацію людини до виробничого середовища, наприклад, навчання працюючих безпечним прийомам роботи, інструктаж і тому подібне
+
'' Рахманов Б.Н., Чистов Е.Д. Безопасность при эксплуатации лазерных установок.-- М.: Машиностроение, 1981. 16. Саборно Р.В., Селедцов В.Ф., Печковский В.И. Электробезопасность на производстве. Методические указания.-- Киев: Вища Школа, 1978. ''
-
Принципи забезпечення безпеки праці умовно розділяють на чотири класи: орієнтуючі, технічні, управлінські і організаційні.
+
''Справочная книга по охране труда/Под ред. Русака О.Н., Шайдорова А.А.-- Кишинев, Изд-во «Картя Молдовеняскэ», 1978. ''
-
Орієнтуючі принципи визначають напрям пошуку безпечних рішень. При цьому використовується системність в підході до рішення проблем, принцип збору інформації про об'єкт і класифікацію небезпек, принцип можливості заміни людини в небезпечній зоні промисловими роботами,, принцип нормування(норми освітленості, шуму) і деякі інші.
+
-
Група технічних принципів включає:
+
'' Белов С.В., Козьяков А.Ф., Партолин О.Ф. и др. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование. Справочник./Под ред. Белова С.В.--М.: Машиностроение, 1989. ''
-
1) захист відстанню і часом;
+
'' Титова Г.Н. Токсичность химических веществ.-- Л.: ЛТИ, 1983. ''
-
2) екранування небезпеки;
+
''Толоконцев Н.А. Основы общей промышленной токсикологии.-- М.: Медицина, 1978. ''
-
3) слабка ланка;
+
''Юртов Е.В., Лейкин Ю.Л. Химическая токсикология.-- М.: МХТИ, 1989. ''
-
4) блокування.
+
Над уроком працювали:
-
У групу управлінських входять принципи:
+
Є. Єлисеєва
-
- плановості;
+
В.Пилипенко
-
- зворотного зв'язку, підбору кадрів, стимулювання.
+
Відредаговано і надіслано В. Пилипенко.
-
Навколо нас не все так страшно, природа нам дарує чимало приємних вражень. Цим оптимістичним відео ми закінчуємо наш урок.
Конспект и презентация к уроку ОБЖ Елисеева Екатерина Степановна
-
МОУ СОШ №17 г. Улан-Удэ республики Бурятия
-
15. Рахманов Б.Н., Чистов Е.Д. Безопасность при эксплуатации лазерных установок.-- М.: Машиностроение, 1981.
-
16. Саборно Р.В., Селедцов В.Ф., Печковский В.И. Электробезопасность на производстве. Методические указания.-- Киев: Вища Школа, 1978.
-
17. Справочная книга по охране труда/Под ред. Русака О.Н., Шайдорова А.А.-- Кишинев, Изд-во «Картя Молдовеняскэ», 1978.
-
18. Белов С.В., Козьяков А.Ф., Партолин О.Ф. и др. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование. Справочник./Под ред. Белова С.В.--М.: Машиностроение, 1989.
-
19. Титова Г.Н. Токсичность химических веществ.-- Л.: ЛТИ, 1983.
-
20. Толоконцев Н.А. Основы общей промышленной токсикологии.-- М.: Медицина, 1978.
-
21. Юртов Е.В., Лейкин Ю.Л. Химическая токсикология.-- М.: МХТИ, 1989.
формувати в школярів поняття про принципи безпечної життєдіяльності, ознайомити з сучасним уявленням про безпеку людини. Відпрацювати навички аналізу ситуації та оцінювання ризиків щоденного життя. Виховувати особистість, готову до творчої діяльності і моральної поведінки.
Тип уроку
навчально виховний.
Проблема безпеки життєдіяльності людини
Проблема безпеки життєдіяльності людини в сучасних умовах - одна з найактуальніших. Події, що відбуваються у світі, свідчать про збільшення техногенних, природо генних і соціо генних небезпек для людського життя, показують пряму залежність стабільності цілих держав і виживаності народів від підготовленості підростаючих поколінь до розпізнавання і відвертання небезпек, від системи громадських і індивідуальних механізмів захисту держави і окремої особи.
Сьогодні ми з вами зрозуміємо як поводитись у надзвичайних ситуацій, а також намагатимемось зрозуміти як знаходити вихід з ситуацій, небезпечних для життя і здоров'я, можливо на основі формування у нього системи знань про основи безпеки життєдіяльності людини і суспільства, навчання практичним навичкам охорони життя і здоров'я, на основі формування у нього досвіду безпечної життєдіяльності. Діяльність людини є предметом наукової дисципліни "Безпека життєдіяльності"(БЖД).
Безпека життєдіяльності людини є об'єктом(мета) цієї дисципліни. Діяльність людини здійснюється в умовах техносфери(виробничої зони) або природного довкілля, тобто в місці існування. У науковій теорії БЖД, таким чином, найважливішими поняттями є: місце існування, діяльність, небезпека, ризик і безпека. Місце існування -- середовище, що оточує людину, обумовлене в даний момент сукупністю чинників(фізичних, хімічних біологічних, соціальних), здатних чинити пряму або непряму, негайну або віддалену дію на діяльність людини, його здоров'я і потомство.
Виробниче середовище(зона) складається із складових її елементів: предмети праці, засобу праці, продукти праці та ін. Діяльність -- активна(свідоме) взаємодія людини з місцем існування, результатом якого має бути її корисність для існування людини в цьому середовищі. Вплив діяльності включає мета, засіб, результат і сам процес діяльності. Форми діяльності різноманітні.
Життєвий досвід
Життєвий досвід людини показує, що будь-який створюваний вид діяльності має бути корисний для його існування, але одночасно діяльність може бути джерелом негативних дій або шкоди, призводить до травматизму, захворювань, а іноді закінчується і повною втратою працездатності або смертю.
Шкода людині може наносити будь-яка діяльність: робота на виробництві(трудова діяльність), різні види відпочинку, розваги і навіть діяльність, пов'язана з отриманням знань. Людська практика, таким чином, дає основу стверджувати, що будь-яка діяльність
Безпека
Безпека - необхідна умова подальшого розвитку цивілізації. Проте ми бачимо, що і в XXI столітті зберігаються традиційні загрози і небезпеки, виникають нові. Посилюються соціальні протиріччя, зростає уразливість міських інфраструктур до ударів стихії, енергетичних катастроф, актів тероризму. Все більше тривожать світову громадськість інфекційні захворювання.
Перед людством усе більш гостро встають питання: що відбувається з нашою безпекою? Як створити нові, ефективніші системи і технології управління нею? До рішення яких критичних, вузлових завдань слід передусім докласти зусилля? Сьогодні все очевидніше стає той факт, що для вирішення проблем зниження ризиків різних кризових явищ недостатньо тільки нормативних правових, організаційно-технічних і інженерних заходів. Досвід показує, що заходи по збільшенню надійності технічних об'єктів, створенню алгоритмів безпечного управління ними, по розробці досконалих засобів і способів захисту від надзвичайних ситуацій малоефективні.
Управління безпекою людин
Управління безпекою людини, суспільства, держави слід здійснювати через соціальну сферу, через погоджену поведінку людей і чітко регламентовані соціальні норми поведінки. Необхідно враховувати людський чинник. Адже, за різними оцінками, саме цей чинник ініціює виникнення до 80-90 відсотків усіх техногенних і до 30-40 відсотків природних надзвичайних ситуацій.
Потрібно підкреслити, що облік людського чинника в процесі забезпечення безпеки життєдіяльності не зводиться тільки до формування у людей певної сукупності знань і умінь. Важливо, щоб цей процес був пріоритетною метою і внутрішньою потребою людини, суспільства, цивілізації. Цього можна досягти шляхом розвитку нового світогляду, системи ідеалів і цінностей, норм і традицій безпечної поведінки, тобто формування цілої культури безпеки життєдіяльності.
Культура безпеки життєдіяльності
Під культурою безпеки життєдіяльності розуміється рівень розвитку людини і суспільства, що характеризується значущістю завдання забезпечення безпеки життєдіяльності в системі особистих і соціальних цінностей, поширеністю стереотипів безпечної поведінки в повсякденному житті і в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій, мірою захищеності від загроз і небезпек в усіх сферах життєдіяльності.
А якщо сказати простіше, то культура безпеки життєдіяльності - цей стан розвитку людини, соціальної групи, суспільства, що характеризується відношенням до питань забезпечення безпечного життя і трудової діяльності і, головне, активною практичною діяльністю по зниженню рівня небезпеки. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
Психофізіологічні здібності людини досить добре захищають його від небезпек. Але покладатися тільки на природну систему захисту не можна. Її необхідно доповнити грошовими технічними коштами, що створюються на основі практики з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки.
Технічна спрямованість в розвитку цивілізації породила проблему захисту людини від їм же створеної техносфери. Ця проблема має багато аспектів. Найважливішим з них є завдання забезпечення безпеки людини у виробничих умовах.
Стратегічні методи захисту
Існує три стратегічні методи захисту від небезпек на виробництві.
1. Просторове розділення сфери(простір, в якому з високою вірогідністю можлива реалізація потенційної небезпеки, простір, в якому знаходиться людина).
2. Забезпечення безпечного стану середовища, що оточує людину. При цьому використовують блокування, обгороджування, що відділяють небезпечні механізми від людини, вентилювання і кондиціонування повітря робочої зони та ін. Широко застосовують засоби колективного захисту(СКЗ), наприклад, захисні екрани на шляху поширення шуму і тому подібне
3. Посилення захисних властивостей людини. Для вирішення цієї проблеми використовують засоби індивідуального захисту(СИЗИЙ), що дозволяє опускатися в глибини моря, виходити за межі космічної станції, витримувати 500°З при пожежі та ін.
Разом з СИЗИЙ, застосовують методи, що забезпечують адаптацію людини до виробничого середовища, наприклад, навчання працюючих безпечним прийомам роботи, інструктаж і тому подібне
Принципи забезпечення безпеки праці умовно розділяють на чотири класи: орієнтуючі, технічні, управлінські і організаційні. Орієнтуючі принципи визначають напрям пошуку безпечних рішень. При цьому використовується системність в підході до рішення проблем, принцип збору інформації про об'єкт і класифікацію небезпек, принцип можливості заміни людини в небезпечній зоні промисловими роботами,, принцип нормування(норми освітленості, шуму) і деякі інші.
Група технічних принципів включає:
1) захист відстанню і часом;
2) екранування небезпеки;
3) слабка ланка;
4) блокування.
У групу управлінських входять принципи:
- плановості;
- зворотного зв'язку, підбору кадрів, стимулювання. Навколо нас не все так страшно, природа нам дарує чимало приємних вражень. Цим оптимістичним відео ми закінчуємо наш урок.
Список використаних джерел
Конспект и презентация к уроку ОБЖ Елисеева Екатерина Степановна МОУ СОШ №17 г. Улан-Удэ республики Бурятия
Рахманов Б.Н., Чистов Е.Д. Безопасность при эксплуатации лазерных установок.-- М.: Машиностроение, 1981. 16. Саборно Р.В., Селедцов В.Ф., Печковский В.И. Электробезопасность на производстве. Методические указания.-- Киев: Вища Школа, 1978.
Справочная книга по охране труда/Под ред. Русака О.Н., Шайдорова А.А.-- Кишинев, Изд-во «Картя Молдовеняскэ», 1978.
Белов С.В., Козьяков А.Ф., Партолин О.Ф. и др. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование. Справочник./Под ред. Белова С.В.--М.: Машиностроение, 1989.
Титова Г.Н. Токсичность химических веществ.-- Л.: ЛТИ, 1983.
Толоконцев Н.А. Основы общей промышленной токсикологии.-- М.: Медицина, 1978.
Юртов Е.В., Лейкин Ю.Л. Химическая токсикология.-- М.: МХТИ, 1989.
Над уроком працювали:
Є. Єлисеєва
В.Пилипенко
Відредаговано і надіслано В. Пилипенко.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
