'''Тема: '''Взаємозв'язок стану людської душі та опису природи. «Олюднення» природи у віршах Мета: розширити знання учнів про поезію природи<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку:''' навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>''«Любовь к родной природе – один из важнейших признаков любви к своей<br>стране…» ''<br>Це слова письменника К.Г.Паустовського, неперевершеного майстра опису російського пейзажу, письменника, серце якого було переповнене ніжністю і любов'ю до рідної природи. Хто може не погодиться з ним? Не можна любити Батьківщину, не живучи однією душею з життям улюбленої берізки. Не можна любити весь світ, не маючи батьківщини.
+
'''Тема: '''Взаємозв'язок стану людської душі та опису природи. «Олюднення» природи у віршах Мета: розширити знання учнів про поезію природи<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку:''' навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br> {{#ev:youtube|XwnY9-PVHiI}}
+
+
«Любовь к родной природе – один из важнейших признаков любви к своей<br>стране…» ''<br>Це слова письменника К.Г.Паустовського, неперевершеного майстра опису російського пейзажу, письменника, серце якого було переповнене ніжністю і любов'ю до рідної природи. Хто може не погодиться з ним? Не можна любити Батьківщину, не живучи однією душею з життям улюбленої берізки. Не можна любити весь світ, не маючи батьківщини.''
+
+
{{#ev:youtube|hvURDgT2f2Y}}
Самий зміст поняття "природа" в XVIII і XIX вв. було абсолютно різним. Але безпосередні передумови романтичного погляду на природу, яке своїм корінням вирушає в раніші періоди, - в античність і в епоху Відродження, - утворилися в XVIII ст Б. Віллі, посилаючись на П’єра Бейля, заявляє, що на початку XVIII століття це слово мало одинадцять значень<br>Відмінність поетичного відношення до природи від наукового, практичного полягає перш за все в тому, що поет в своїх віршах наділяє її переживаннями, властивостями і межами живої істоти, іншими словами — одушевляє.п<br>Учений спостерігає природні явища і відкриває усесвітні закони; технік ставить їх на службу людям. А лісовод, наприклад, не дає убожіти зеленим запасам землі і тим допомагає природі зберегти і примножити свої сили.
Самий зміст поняття "природа" в XVIII і XIX вв. було абсолютно різним. Але безпосередні передумови романтичного погляду на природу, яке своїм корінням вирушає в раніші періоди, - в античність і в епоху Відродження, - утворилися в XVIII ст Б. Віллі, посилаючись на П’єра Бейля, заявляє, що на початку XVIII століття це слово мало одинадцять значень<br>Відмінність поетичного відношення до природи від наукового, практичного полягає перш за все в тому, що поет в своїх віршах наділяє її переживаннями, властивостями і межами живої істоти, іншими словами — одушевляє.п<br>Учений спостерігає природні явища і відкриває усесвітні закони; технік ставить їх на службу людям. А лісовод, наприклад, не дає убожіти зеленим запасам землі і тим допомагає природі зберегти і примножити свої сили.
Строка 11:
Строка 15:
Традиції пейзажної лірики, як і багато чого іншого в російській поезії, були закладені Олександром Сергійовичем Пушкіним.
Традиції пейзажної лірики, як і багато чого іншого в російській поезії, були закладені Олександром Сергійовичем Пушкіним.
-
[[Image:T45p5.jpeg]]
+
[[Image:T45p5.jpeg]]
-
У розділах роману у віршах «Євгеній Онєгін», у віршах «Зимовий ранок», «Село», «Осінь» поет досяг дивного поєднання піднесеності відчуттів і реалістичності кожної деталі описуваного. Літературний критик Н. Добролюбов так сказав про це в 1860 році: «До Пушкина отвращение от всякого естественного чувства и верного изображения обыкновенных предметов простиралось до того, что самую природу старались искажать... Пушкин долго возбуждал негодование своей смелостью писать стихи, находить поэзию не в воображаемом идеале предмета, а в самом предмете, как он есть. Но сила его таланта, уменье чуять, ловить и воссоздавать естественную красоту предметов — победили дикое упорство фантазёров, и в этом-то приближении к реализму в природе состоит величайшая литературная заслуга Пушкина».<br>
+
У розділах роману у віршах «Євгеній Онєгін», у віршах «Зимовий ранок», «Село», «Осінь» поет досяг дивного поєднання піднесеності відчуттів і реалістичності кожної деталі описуваного. Літературний критик Н. Добролюбов так сказав про це в 1860 році: «До Пушкина отвращение от всякого естественного чувства и верного изображения обыкновенных предметов простиралось до того, что самую природу старались искажать...
-
[[Image:T45p6.jpeg]]
+
{{#ev:youtube|baq1DKkDo7Y}}
+
+
Пушкин долго возбуждал негодование своей смелостью писать стихи, находить поэзию не в воображаемом идеале предмета, а в самом предмете, как он есть. Но сила его таланта, уменье чуять, ловить и воссоздавать естественную красоту предметов — победили дикое упорство фантазёров, и в этом-то приближении к реализму в природе состоит величайшая литературная заслуга Пушкина».<br> <br>
+
+
[[Image:T45p6.jpeg]]
Світ природи Лєрмонтова володіє самостійністю, і світ цей дисгармонійний, розколений на землю і небо як низ і верх. Із землею пов'язане все кінцеве, скороминуще, тимчасове. Нбо втілює в собі вічність.
Світ природи Лєрмонтова володіє самостійністю, і світ цей дисгармонійний, розколений на землю і небо як низ і верх. Із землею пов'язане все кінцеве, скороминуще, тимчасове. Нбо втілює в собі вічність.
-
[[Image:T42l7.jpeg]]
+
[[Image:T42l7.jpeg]]
Своєрідною сполучною ланкою між землею і небесами виступають гори. Вони непорушні, не підвладні руйнуванням. Саме тут можливе досягнення гармонії. Такі думки характерні для раннього періоду творчості поета. В молодості М. Ю. Лермонтов описує “бурі галасливі”, величні явища природи:
Своєрідною сполучною ланкою між землею і небесами виступають гори. Вони непорушні, не підвладні руйнуванням. Саме тут можливе досягнення гармонії. Такі думки характерні для раннього періоду творчості поета. В молодості М. Ю. Лермонтов описує “бурі галасливі”, величні явища природи:
Строка 27:
Строка 35:
Ревет гроза, дымятся тучи<br> Над темной бездною морской, <br> И хлещут пеною кипучей, <br> Толляся, волны меж собой.
Ревет гроза, дымятся тучи<br> Над темной бездною морской, <br> И хлещут пеною кипучей, <br> Толляся, волны меж собой.
-
[[Image:T42es.jpeg]]
+
[[Image:T42es.jpeg]]
Есенін - творець єдиного у своєму роді "сільського роману", ліричний герой якого - клен, а героїні - берези і верби. Олюднені образи дерев обростають "портретними" подробицями: в берези - "стан", "стегна", "грудей", "ніжка", "зачіска", "Поділ", в клена - "нога", "голова" ("Клен ти мій опалий, клен заледенілий..."; "Я по першому снігу бреду..."; "Моя дорога"; "Зелена зачіска..." і ін.). Береза багато в чому завдяки Есеніну стала національним поетичним символом Росії.
Есенін - творець єдиного у своєму роді "сільського роману", ліричний герой якого - клен, а героїні - берези і верби. Олюднені образи дерев обростають "портретними" подробицями: в берези - "стан", "стегна", "грудей", "ніжка", "зачіска", "Поділ", в клена - "нога", "голова" ("Клен ти мій опалий, клен заледенілий..."; "Я по першому снігу бреду..."; "Моя дорога"; "Зелена зачіска..." і ін.). Береза багато в чому завдяки Есеніну стала національним поетичним символом Росії.
Відчуття природи, відчуття єдності з нею людини заповідане нам геніальними російськими поетами Пушкіним і Есеніним. Завдяки Пушкіну ми зупиняємося в хвилюванні і завмираємо перед прекрасною картиною осіннього дня або перед сяянням зимової дороги.<br>Проникнувши в світ поетичних образів Есеніна, ми починаємо відчувати себе братами самотньої берези, старого клена, горобинового куща, різної «звірини». Ці відчуття повинні допомогти нам зберегти людяність, а значить, і людство.<br>
+
Завдяки Пушкіну ми зупиняємося в хвилюванні і завмираємо перед прекрасною картиною осіннього дня або перед сяянням зимової дороги.<br>Проникнувши в світ поетичних образів Есеніна, ми починаємо відчувати себе братами самотньої берези, старого клена, горобинового куща, різної «звірини». Ці відчуття повинні допомогти нам зберегти людяність, а значить, і людство.<br> <br>
-
[[Image:T42es3.jpeg]]
+
[[Image:T42es3.jpeg]]
Значне місце в творчості Есеніна займають фантастичні і космічні пейзажі, витримані в стилі біблейських пророкувань, але набуваючі людського сенсу:<br> "Ныне на пики звездные<br> Вздыбливаю тебя земля!";<br> "Возгремлю я тогда колесами<br> Солнца и луны, как гром...".
Значне місце в творчості Есеніна займають фантастичні і космічні пейзажі, витримані в стилі біблейських пророкувань, але набуваючі людського сенсу:<br> "Ныне на пики звездные<br> Вздыбливаю тебя земля!";<br> "Возгремлю я тогда колесами<br> Солнца и луны, как гром...".
Строка 43:
Строка 55:
На вашу думку, що є спільного в описанні природи письменниками.<br>Пригадайте вірш про природу.
На вашу думку, що є спільного в описанні природи письменниками.<br>Пригадайте вірш про природу.
Тема: Взаємозв'язок стану людської душі та опису природи. «Олюднення» природи у віршах Мета: розширити знання учнів про поезію природи - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. Тип уроку: навчально - виховний Хід уроку:
«Любовь к родной природе – один из важнейших признаков любви к своей стране…» Це слова письменника К.Г.Паустовського, неперевершеного майстра опису російського пейзажу, письменника, серце якого було переповнене ніжністю і любов'ю до рідної природи. Хто може не погодиться з ним? Не можна любити Батьківщину, не живучи однією душею з життям улюбленої берізки. Не можна любити весь світ, не маючи батьківщини.
Самий зміст поняття "природа" в XVIII і XIX вв. було абсолютно різним. Але безпосередні передумови романтичного погляду на природу, яке своїм корінням вирушає в раніші періоди, - в античність і в епоху Відродження, - утворилися в XVIII ст Б. Віллі, посилаючись на П’єра Бейля, заявляє, що на початку XVIII століття це слово мало одинадцять значень Відмінність поетичного відношення до природи від наукового, практичного полягає перш за все в тому, що поет в своїх віршах наділяє її переживаннями, властивостями і межами живої істоти, іншими словами — одушевляє.п Учений спостерігає природні явища і відкриває усесвітні закони; технік ставить їх на службу людям. А лісовод, наприклад, не дає убожіти зеленим запасам землі і тим допомагає природі зберегти і примножити свої сили.
Згадайте які ви знаєте вірші про природу?
Традиції пейзажної лірики, як і багато чого іншого в російській поезії, були закладені Олександром Сергійовичем Пушкіним.
У розділах роману у віршах «Євгеній Онєгін», у віршах «Зимовий ранок», «Село», «Осінь» поет досяг дивного поєднання піднесеності відчуттів і реалістичності кожної деталі описуваного. Літературний критик Н. Добролюбов так сказав про це в 1860 році: «До Пушкина отвращение от всякого естественного чувства и верного изображения обыкновенных предметов простиралось до того, что самую природу старались искажать...
Пушкин долго возбуждал негодование своей смелостью писать стихи, находить поэзию не в воображаемом идеале предмета, а в самом предмете, как он есть. Но сила его таланта, уменье чуять, ловить и воссоздавать естественную красоту предметов — победили дикое упорство фантазёров, и в этом-то приближении к реализму в природе состоит величайшая литературная заслуга Пушкина».
Світ природи Лєрмонтова володіє самостійністю, і світ цей дисгармонійний, розколений на землю і небо як низ і верх. Із землею пов'язане все кінцеве, скороминуще, тимчасове. Нбо втілює в собі вічність.
Своєрідною сполучною ланкою між землею і небесами виступають гори. Вони непорушні, не підвладні руйнуванням. Саме тут можливе досягнення гармонії. Такі думки характерні для раннього періоду творчості поета. В молодості М. Ю. Лермонтов описує “бурі галасливі”, величні явища природи:
Прочитайте виразно:
Ревет гроза, дымятся тучи Над темной бездною морской, И хлещут пеною кипучей, Толляся, волны меж собой.
Есенін - творець єдиного у своєму роді "сільського роману", ліричний герой якого - клен, а героїні - берези і верби. Олюднені образи дерев обростають "портретними" подробицями: в берези - "стан", "стегна", "грудей", "ніжка", "зачіска", "Поділ", в клена - "нога", "голова" ("Клен ти мій опалий, клен заледенілий..."; "Я по першому снігу бреду..."; "Моя дорога"; "Зелена зачіска..." і ін.). Береза багато в чому завдяки Есеніну стала національним поетичним символом Росії.
Відчуття природи, відчуття єдності з нею людини заповідане нам геніальними російськими поетами Пушкіним і Есеніним.
Завдяки Пушкіну ми зупиняємося в хвилюванні і завмираємо перед прекрасною картиною осіннього дня або перед сяянням зимової дороги. Проникнувши в світ поетичних образів Есеніна, ми починаємо відчувати себе братами самотньої берези, старого клена, горобинового куща, різної «звірини». Ці відчуття повинні допомогти нам зберегти людяність, а значить, і людство.
Значне місце в творчості Есеніна займають фантастичні і космічні пейзажі, витримані в стилі біблейських пророкувань, але набуваючі людського сенсу: "Ныне на пики звездные Вздыбливаю тебя земля!"; "Возгремлю я тогда колесами Солнца и луны, как гром...".
Запитання на закріплення нової теми
На вашу думку, що є спільного в описанні природи письменниками. Пригадайте вірш про природу.
Домашнє завдання:
Напишіть твір на тему: Прироса в поезіі сучасних письменників Список використаної літератури: Урок на тему : Природа в просійській поезії, Масленко Н. М., викладача світової літератури Сш. № 3,м. Херсон. Урок на тему : Поезія природи, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Хмельницький Зарубежная литература: Х1Х век. Романтизм. Критический реализм. Хрестоматия.- М.: Современник, 2009.- 639с.
Яковлев Александр Николаевич Реализм - земля перестройки.- М.: Изд-во полит. лит-ры,2008.- 544с. Зарубежная литература: Х1Х век. Романтизм. Критический реализм. Хрестоматия.- М.: Просвещение, 2009.- 639с. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
