Версия 06:50, 24 декабря 2010

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література:Конфлікт «природної людини» Гурона.Повні уроки

Тема:  Конфлікт «природної людини» Гурона і французького суспільства як центральний у творі. ТЛ. Визначення поняття філософська повість, її жанрові ознаки (головними героями є нелюди, а філософські ідеї; логіка розвитку подій зумовлена не логікою людських вчинків, а логікою філософської полеміки тощо).
Мета: розширити знання учнів про повість Вольтера «Простак», аналіз поняття – філософська повість.
- розвиток аналітичного мислення учнів;
 - виховання інтересу до літератури.
Тип уроку: навчально – виховний.

Суди про людину більше по його питаннях, чим по його відповідях.
До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Освіти, яка є філософсько-ідеологічним перебігом XVIII ст. і відбилася у всіх сферах мистецтва, у тому числі і в літературі.
Для епохи Освіти були характерними такі завдання: освіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя за допомогою культури.
Епоха Освіти була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальну рівність, починаючи з другої половини XVII ст. в Англії і до XIX ст. в Росії. Класицизм орієнтувався на античні зразки, оспівування природни людини, сентименталізм орієнтувався на культ природних відчуттів, частково реалізм, який змальовував життя «у формах самого життя» за допомогою створення типових образів.

Філософська повість, психологічний, епістолярний і авантюрний роман, літературна казка, революційна пісня, політичний памфлет і ін. Термін -  «Філософська повість» запропоновано Освіти. Ми вперше зустрічаємо його у маркіза де Сада: «Aline et Valcour, ou le Roman philosophique». Власне, цим самим маркіз де Сад представив узагальнену формулу свого роману в цілому, позначивши тим самим і спосіб його сприйняття і інтерпретації.      Під самосвідомістю жанру ми маємо на увазі наявність і способи реалізації авторських інтенций в рамках тексту. Філософський роман, як нам представляється, спочатку є реалізацією подібних інтенций  і є в тій чи іншій мірі організованим ігровим полем, де діють особливі жанрові закони.

• Давайте обсудимо наступний вислів:

Беда тому, хто говорить все, що він може сказати.
Вольтер - великий французький письменник і учений-енциклопедист. Автор філософських повістей, драматургії, казок. Особливості творів Вольтера - простій, доступна мова, афористичність, гостра сатира і ін. Філософські повісті - найбільш значимі твори Вольтера.

Вони мають публіцистичний характер, де все діє згідно з філософською тезою. Вольтер використовував пригодницько-авантюрні сюжети, східну екзотику, фантастику для опису дійсності. Іронія і сарказм властиві його творам і служили метою сатиричного зображення феодальної Європи.
Вольтер зіштовхує природну людину, далеку від порядків і умовностей, з так званим «цивілізованим світом». Письменник піднімає теми, які він вважає світовим злом: антимонархічну, антирелігійну і ін. Вольтер вважає монархію соціальним злом, освітлює її деспотизм і беззаконня, а також сатирично описує і представників релігії.

Індієць Гурон, «природна людина»,  опиняється у Франції, де стикається з цивілізованим світом. Гурон проходить всі стадії перетворення в «цивілізовану» людину: він знаходиться на військовій службі, опиняється в Бастілії, звідки його звільнила наречена, м-ль де Сент-Ів. На відміну від Ж.Ж. Руссо, який вважав «природну людину» дорогою до світлого майбутнього його людства, Вольтер зіштовхує свого героя Гурона з цивілізованим світом, освітлює всі недоліки і цивілізації, і  «природної людини». В той же час Вольтер демонструє складну дорогу людини до своєї мрії, коли він може насправді вважати себе людиною. Вольтер вказує людству цю дорогу - це культура. Читачі повинні приходити до висновку, що і влада, і освіта, і культура в майбутньому мають бути направлені на виховання ідеальної людини.

• Це треба знати: Відпочинок - приємна річ, але його рідна сестра - нудьга.

Простак як уособлення народу, не зіпсованого цивілізацією. Вольтер ідеалезіруєт просте життя народів в часи, коли не було жодних держав. Розум, не зворушений цивілізацією, вважає Вольтер, здатний мислити розумно, поводитися природно. Гурон, який приїхав з глибинки, не уміє і не розуміє нічого: законів так званого «цивілізованого суспільства». Таким він і залишається, не дивлячись на всі старання зробити його громадянином суспільства. Оскільки Простак - людина з глибинки, не спотворений цивілізацією, Простак є ідеальною, не зіпсованою людиною, він не вірить в Бога, не розуміє, навіщо суспільству так багато законів, якщо всі їх порушують. Війна як один з найстрашніших пороків, властивих людській цивілізації Вольтер змальовує війну як безглузду боротьбу, наслідком якої є смерть багатьох людей. Читач бачить і сприймає війну очима Простака, який не розуміє, за які примарні цінності вони воюють.
У «Простаку» поставлене питання про першопричини зла, одна з яких коріниться в самому соціумі. У реальних суспільних умовах зло стає неминучим і закономірним,

У державі, заснованій на нерівності, індивідуальна особа неминуче виявляється беззахисною перед багатоступеневою бюрократичною системою, представники якої щиро дбають про інтереси країни, але безжально зневажають інтереси окремої людини, якої просто не беруть у розрахунок. Результат такого зіткнення очевидний, тому повість закінчується трагічно.

• Запитання на закріплення нової теми:

До якої епохи належить творчість Вольтера?
Охарактеризуйте поняття «Філософська повість»?

• Домашнє завдання:

Прочитайте повість «Простак» і підготуйтесь до переказу.

Список використаної літератури:
Урок на тему : Філософія творчості Вольтера, Миколаєнко В. М., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Хмельницький.
Урок на тему : Філософська повість, Кириленко В. Д., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Канів.
 Зарубежная литература: Хрестоматия.- М.: Просвещение, 2009.- 639с.
Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.
Хуторской А.В. Современная дидактика. СПБ, 2009. с. 533
Анна Столяренко, Ольга Демьяненко „Проектные технологии на уроках литературы”. - Школьный мир №45
 Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.