Наприклад, вважалося, що весна - красна може “забуде повернутись”, тому, зробивши глиняні свистілки у вигляді птиць, виходили за околицю і закликали весну, танцюючи і дуючи в свистілки.<br>Відомі свята дротів зими, приходу літа, початку польових робіт і збору урожаю. Всі вони супроводжувалися безліччю пісень, заклинаннями, зговорами: <br>Жайворонок, жайворонок! <br>Візьми собі зиму, <br>А нам віддай весну. <br>Візьми собі санки, А нам віддай віз.<br>- Весна, весна гарна! <br>Прийди, весна, з радістю, <br>З радістю, з радістю, З великою милістю: <br>Уроди льон високий, Жито, овес хорошим!<br>Величезний пласт фольклору представляють прислів'я,
+
Наприклад, вважалося, що [[Тема_29._Весна_в_природі._Перевіряємо_народні_прикмети._Рослини_навесні.|'''весна''']] - красна може “забуде повернутись”, тому, зробивши глиняні свистілки у вигляді птиць, виходили за околицю і закликали весну, танцюючи і дуючи в свистілки.<br>Відомі свята дротів зими, приходу літа, початку польових робіт і збору урожаю. Всі вони супроводжувалися безліччю пісень, заклинаннями, зговорами: <br>Жайворонок, жайворонок! <br>Візьми собі зиму, <br>А нам віддай весну. <br>Візьми собі санки, А нам віддай віз.<br>- Весна, весна гарна! <br>Прийди, весна, з радістю, <br>З радістю, з радістю, З великою милістю: <br>Уроди льон високий, Жито, овес хорошим!<br>Величезний пласт фольклору представляють прислів'я,
Безліч легенд і історій, складаючи так званий “усний літопис ”, розповідають про заснування Києва, про помсту Ольги древлянам, про смерть Олега від укусу змії, про покликання варягів на Русь і інші події, реальні або вигадані. <br>Приблизно в X столітті складається російський героїчний епос -- билини, в яких створюються образи героїв, якими хотів би їх бачити народ. Найперші герої були сповна язичницького походження,
+
Безліч легенд і історій, складаючи так званий “усний літопис ”, розповідають про заснування [[Тема_24._Історія_твого_міста._Природні_та_культурно-історичні_пам%27ятки_рідного_краю.|'''Києва''']], про помсту Ольги древлянам, про смерть Олега від укусу змії, про покликання варягів на Русь і інші події, реальні або вигадані. <br>Приблизно в X столітті складається російський героїчний епос -- билини, в яких створюються образи героїв, якими хотів би їх бачити народ. Найперші герої були сповна язичницького походження,
{{#ev:youtube|8_xKqJ8YnF0}}
{{#ev:youtube|8_xKqJ8YnF0}}
Строка 31:
Строка 31:
{{#ev:youtube|GSCVBCv1rq0&feature}} <br>Якими рисами наділено головних героїв?<br>Яки риси використано для створення богатирів?<br>Опишіть ваше враження від переглянутого відео.
{{#ev:youtube|GSCVBCv1rq0&feature}} <br>Якими рисами наділено головних героїв?<br>Яки риси використано для створення богатирів?<br>Опишіть ваше враження від переглянутого відео.
-
[[Image:T51f4.jpeg]]<br>З виникненням писемної літератури фольклор не вичерпався і не зник з культури, швидше навпаки, він надає їй потужного впливу, проникаючи в ту чи іншу форму в літопису, а потім і в світську літературу, але в той же час продовжував існувати паралельно з нею, збагачуючись новою тематикою, новими ідеями і новими формами.
+
[[Image:T51f4.jpeg]]<br>З виникненням писемної [[Зарубіжна_література_5_клас._Повні_уроки|'''літератури''']] фольклор не вичерпався і не зник з культури, швидше навпаки, він надає їй потужного впливу, проникаючи в ту чи іншу форму в літопису, а потім і в світську літературу, але в той же час продовжував існувати паралельно з нею, збагачуючись новою тематикою, новими ідеями і новими формами.
[[Image:T51f5.jpeg]]<br>Писемність в Древній Русі виникла задовго до християнства. Якийсь чорноризець Хоробрий, що жив в Болгарії в кінці IX -- початку X століття, в розповіді “О письменехъ” писав: “Прежде убо словене неймаху писменъ, ну чертами и резанми гадааху погани сущи” (Прежде славяне не имели книг, чертами и резами свои языческие гаданья осуществляли). Эти “черты и резы” и есть пиктографическое письмо в виде черточек, зарубок, которые могли обозначать простой счет, знаки родовой собственности, сроки сельскохозяйственных работ и, как пишет Храбр, знаки для гадания.
[[Image:T51f5.jpeg]]<br>Писемність в Древній Русі виникла задовго до християнства. Якийсь чорноризець Хоробрий, що жив в Болгарії в кінці IX -- початку X століття, в розповіді “О письменехъ” писав: “Прежде убо словене неймаху писменъ, ну чертами и резанми гадааху погани сущи” (Прежде славяне не имели книг, чертами и резами свои языческие гаданья осуществляли). Эти “черты и резы” и есть пиктографическое письмо в виде черточек, зарубок, которые могли обозначать простой счет, знаки родовой собственности, сроки сельскохозяйственных работ и, как пишет Храбр, знаки для гадания.
Строка 39:
Строка 39:
{{#ev:youtube|XUxwgayRrf4&feature}}
{{#ev:youtube|XUxwgayRrf4&feature}}
-
На жальну, старовинних книг збереглося дуже мало, оскільки багаточисельні пожежі, згубні навали, пвання Орди, недбале зберігання знищили значні бібліотеки, що були при деяких монастирях. У князів на утриманні часто перебували переписувачі книг, а значить, були і самі книги. Наприклад, князь Ярослав славився великою бібліотекою і мав при собі переписувачів і перекладачів книг. Найбільші бібліотеки були в Києві, при Софійському соборі, в Новгороді, Полоцьку, в Києво - Печерському та їн. монастирях.
+
На жальну, старовинних книг збереглося дуже мало, оскільки багаточисельні пожежі, згубні навали, пвання Орди, недбале зберігання знищили значні бібліотеки, що були при деяких монастирях. У князів на утриманні часто перебували переписувачі [[Твій_друг_–_книга.Повні_уроки|'''книг''']], а значить, були і самі книги. Наприклад, князь Ярослав славився великою бібліотекою і мав при собі переписувачів і перекладачів книг. Найбільші бібліотеки були в Києві, при Софійському соборі, в Новгороді, Полоцьку, в Києво - Печерському та їн. монастирях.
Тема: Література і фольклор — скарбниця духовних багатств людства Мета: знайомство учнів з з літературним та фольклорними жанрами та історією їх виникнення. - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до літератури. Тип уроку: навчально - виховний Хід уроку: Російському фольклору не повезло, як і російській міфології, з тією лише різницею, що існування міфології було придушено в період хрещення Русі, а записи усної народної творчості все-таки були опубліковані, хоча і дуже пізно: лише у XVII--XIX століттях.
Безліч пісень, билини, казки, загадки, прислів'я, приказки, плачі і заклинання виникли задовго до появи писемності. Деякі з них частиною своєю стали основою для різних творів писемної літератури, велика ж частина передавалася з поколіннь в покоління устно. Головними темами фольклору були, звичайно, календарні обряди. Одушевляючи природу, наділяючи її людськими якостями, русичі зверталися до природи із заклинаннями, закликами і напученнями.
Наприклад, вважалося, що весна - красна може “забуде повернутись”, тому, зробивши глиняні свистілки у вигляді птиць, виходили за околицю і закликали весну, танцюючи і дуючи в свистілки. Відомі свята дротів зими, приходу літа, початку польових робіт і збору урожаю. Всі вони супроводжувалися безліччю пісень, заклинаннями, зговорами: Жайворонок, жайворонок! Візьми собі зиму, А нам віддай весну. Візьми собі санки, А нам віддай віз. - Весна, весна гарна! Прийди, весна, з радістю, З радістю, з радістю, З великою милістю: Уроди льон високий, Жито, овес хорошим! Величезний пласт фольклору представляють прислів'я,
приказки, загадки, казки або пісні, в яких описано трудовий процес, повсякденний устрій, багатовікова життєва мудрість або історичні події.
Безліч легенд і історій, складаючи так званий “усний літопис ”, розповідають про заснування Києва, про помсту Ольги древлянам, про смерть Олега від укусу змії, про покликання варягів на Русь і інші події, реальні або вигадані. Приблизно в X столітті складається російський героїчний епос -- билини, в яких створюються образи героїв, якими хотів би їх бачити народ. Найперші герої були сповна язичницького походження,
наприклад, Волх Всеславоевич, здатний перетворюватися на ворона, вовка або навіть мурашку, втілював в собі закон загального перетворення світу.
У пізніших билинах ми зустрічаємо Вольга Святославговича, теж наділеного даром перетворень. Вже тоді доблесними починають вважатися інші якості, наприклад, сила, якою володіє селянський син Мікула Селянинович.
Завдання:
Перегляньте відео і дайте відповідь на запитання:
Якими рисами наділено головних героїв? Яки риси використано для створення богатирів? Опишіть ваше враження від переглянутого відео.
З виникненням писемної літератури фольклор не вичерпався і не зник з культури, швидше навпаки, він надає їй потужного впливу, проникаючи в ту чи іншу форму в літопису, а потім і в світську літературу, але в той же час продовжував існувати паралельно з нею, збагачуючись новою тематикою, новими ідеями і новими формами.
Писемність в Древній Русі виникла задовго до християнства. Якийсь чорноризець Хоробрий, що жив в Болгарії в кінці IX -- початку X століття, в розповіді “О письменехъ” писав: “Прежде убо словене неймаху писменъ, ну чертами и резанми гадааху погани сущи” (Прежде славяне не имели книг, чертами и резами свои языческие гаданья осуществляли). Эти “черты и резы” и есть пиктографическое письмо в виде черточек, зарубок, которые могли обозначать простой счет, знаки родовой собственности, сроки сельскохозяйственных работ и, как пишет Храбр, знаки для гадания.
Давайте переглянемо наступне відео і обсудимо новий матеріал:
На жальну, старовинних книг збереглося дуже мало, оскільки багаточисельні пожежі, згубні навали, пвання Орди, недбале зберігання знищили значні бібліотеки, що були при деяких монастирях. У князів на утриманні часто перебували переписувачі книг, а значить, були і самі книги. Наприклад, князь Ярослав славився великою бібліотекою і мав при собі переписувачів і перекладачів книг. Найбільші бібліотеки були в Києві, при Софійському соборі, в Новгороді, Полоцьку, в Києво - Печерському та їн. монастирях.
Завдання на закріплення нової теми:
За яких умов виник і розвивався фольклор? Назвіть головні теми фольклору. Хто є основоположниками слов’янської писемності?
Домашнє завдання:
Підготуйте підбірку різноманітних приказок та прислів’їв .
Список використаної літератури:
Урок на тему : Виникнення писемності, Вікоренко Н. М., викладача світової літератури сш. №2 , м. Херсон.
Урок на тему : Фольклор духовна скарбниця народу, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.
Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях . 6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.
Русские пословицы и поговорки/ Под ред. В.П.Аникина.- М.: Художественная литература, 2008.- 432с.- (Классики и современники. Русская классическая литература).
Мир культуры (Основы культурологии). Учебное пособие. 2-е Б95 издание, исправленное и дополненное.-- М.: Издательство Фёдора Конюхова; Новосибирск: ООО “Издательство ЮКЭА”, 2009. -- 712 с.
Хуторской А.В. Современная дидактика. СПБ, 2009. с. 533
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
----
Над уроком працювали
Вікоренко Н. М.
Колісніченко В. Д.
Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
