|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 8 клас|Географія 8 клас]]>>Географія: Висотна поясність ландшафтів. Стихійні природні явища і процеси: водна ерозія, руйнівні повені, селі, снігові лавини. Поділ на природні області. '''<metakeywords>географія, 8 клас, урок, на тему, Висотна поясність ландшафтів, Стихійні природні явища і процеси, водна ерозія, руйнівні повені, селі, снігові лавини, Поділ на природні області </metakeywords> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 8 клас|Географія 8 клас]]>>Висотна поясність ландшафтів. Стихійні природні явища і процеси: водна ерозія, руйнівні повені, селі, снігові лавини. Поділ на природні області. '''<metakeywords>географія, 8 клас, урок, на тему, Висотна поясність ландшафтів, Стихійні природні явища і процеси, водна ерозія, руйнівні повені, селі, снігові лавини, Поділ на природні області </metakeywords> |
| | | |
- | ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ. Внаслідок значних перепадів висот у Карпатах спостерігається вертикальна зміна природних умов. За особливостями ґрунтово-рослинного покриву на передкарпатських схилах розрізняють ''п'ять висотних поясів'':
| + | '''Висотна поясність'''. Внаслідок значних перепадів висот у Карпатах спостерігається вертикальна зміна природних умов. За особливостями ґрунтово-рослинного покриву на передкарпатських схилах розрізняють '''п'ять висотних поясів:''' |
| | | |
- | 1) передгірний пояс мішаних хвойно-широколистих лісів і лук (до висоти 600 м), де на дерново-підзолистих ґрунтах ростуть мішані ліси з дуба, граба, ялиці, які чергуються з луками, часто розораними; | + | 1) передгірний пояс мішаних хвойно-широколистих [[Зона_мішаних_лісів._Географічне_положення,_межі_і_розміри.|лісів]] і лук (до висоти 600 м), де на дерново-підзолистих ґрунтах ростуть мішані ліси з дуба, граба, ялиці, які чергуються з луками, часто розораними; |
| | | |
| 2) нижній гірсько-лісовий пояс (приблизно до 1100 м), який складається з букових та мішаних ялицево-смереково-букових лісів; | | 2) нижній гірсько-лісовий пояс (приблизно до 1100 м), який складається з букових та мішаних ялицево-смереково-букових лісів; |
Строка 9: |
Строка 9: |
| 3) верхній гірська-лісовий пояс (по 1 500м), представлений смерековими та ялицево-смерековими лісами. В обох гірських лісових поясах переважають бурі гірсько-лісові грунти, | | 3) верхній гірська-лісовий пояс (по 1 500м), представлений смерековими та ялицево-смерековими лісами. В обох гірських лісових поясах переважають бурі гірсько-лісові грунти, |
| | | |
- | 4) субальпійський пояс (1500—1800 м), де поширені криволісся та рідколісся з низькорослих сосни (жерепа), вільхи, ялівцю, а також злаково-різнотравні луки; 5) альпійський пояс (вище 1800 м) з низьких чагарників і трав'яних лук. Субальпійські та альпійські луки вкривають полонини, де поширені гірсько-лучні ґрунти. Субальпійські луки багатші за видовим складом, більш високорослі й густі. Характеризуються широким поширенням злакових рослин (куничник, тонконіг альпійський, костриця карпатська, мітлиця біла) та квітучим різнотрав'ям (дельфініум, дягель, бугила, купальниця європейська, валеріана трикрила). | + | 4) субальпійський пояс (1500—1800 м), де поширені криволісся та рідколісся з низькорослих сосни (жерепа), вільхи, ялівцю, а також злаково-різнотравні луки; 5) альпійський пояс (вище 1800 м) з низьких чагарників і трав'яних лук. Субальпійські та альпійські луки вкривають полонини, де поширені гірсько-лучні ґрунти. Субальпійські луки багатші за видовим складом, більш високорослі й густі. |
| | | |
- | Великі зарості на полонинах утворюють чагарники: брусниця, чорниця, верес, вічнозелений рододендрон карпатський.
| + | Характеризуються широким поширенням злакових рослин (куничник, тонконіг альпійський, костриця карпатська, мітлиця біла) та квітучим різнотрав'ям (дельфініум, дягель, бугила, купальниця європейська, валеріана трикрила). |
| | | |
- | <br> У тваринному світі Українських Карпат переважають лісові види — благородний олень, козуля, дикий кабан, вовк, лисиця, куниця, заєць, білка. Зрідка трапляються рись, дикий кіт. Багато птахів.<br><br>ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ<br>Українські Карпати — це середньовисотні гори, що чотирма паралельними пасмами (Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські, Полонинсько-Чорногорські та Вулканічні Карпати) простяглися з північного заходу на південний схід у західній частині України.
| + | Великі зарості на полонинах утворюють чагарники: брусниця, чорниця, верес, вічнозелений рододендрон карпатський. |
| | | |
- | <br>Найвищою частиною Українських Карпат є масив Чорногора, а найвищою вершиною — г. Говерла. | + | <br>У тваринному світі [[Гірські_системи_України._Українські_Карпати_та_їх_пасма._Кримські_гори_і_їх_пасма._Повні_уроки|Українських Карпат]] переважають лісові види — благородний олень, козуля, дикий кабан, вовк, лисиця, куниця, заєць, білка. Зрідка трапляються рись, дикий кіт. Багато [[Розмноження_і_розвиток_птахів._Будова_яйця.|птахів]].<br><br>'''Запам'ятайте'''<br>Українські Карпати — це середньовисотні гори, що чотирма паралельними пасмами (Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські, Полонинсько-Чорногорські та Вулканічні Карпати) простяглися з північного заходу на південний схід у західній частині України. |
| | | |
- | <br>Внаслідок значних перепадів висот у Карпатах спостерігається висотна поясність природних умов.<br><br>§ 35. ПЕРЕДКАРПАТТЯ І ЗАКАРПАТТЯ<br><br> ПЕРЕДКАРПАТТЯ. Передкарпаття простягається смугою завширшки ЗО — 45 км уздовж Зовнішніх Карпат — між північно-східним виступом гір і річковими долинами Дністра й Прута. Передкарпатська височина має висоти 200 —500 м. В її основі лежить Передкарпатський прогин, який утворився між складчастою спорудою Карпат і краєм Східноєвропейської платформи. Він заповнений зім'ятими в складки осадовими породами. Численні річки, що стікають з гір, розчленували Передкарпаття на низку широких долин, між якими здіймаються видовжені вододільні височини. | + | <br>Найвищою частиною Українських Карпат є масив Чорногора, а найвищою вершиною — г. Говерла. |
| | | |
- | <br> З осадовими породами прогину пов'язані залягання родовищ нафти і природного газу, сірки, кухонної і калійної солей, озокериту, природних будівельних матеріалів, а також наявність мінеральних вод. Більшість з цих корисних копалин видобуваються вже тривалий час, тому їх родовища дуже виснажені. | + | <br>Внаслідок значних перепадів висот у Карпатах спостерігається висотна поясність природних умов.<br><br><u>'''§ 35. Передкарпаття і Закарпаття'''</u><br> |
| | | |
- | <br> Клімат Передкарпаття помірно континентальний. Він подібний до клімату інших регіонів України, що лежать на тій самій географічній широті. Середня температура січня становить -4 °С, липня — +19 °С. Середньорічна кількість опадів досягає 700 мм. Зволоження території надмірне.
| + | '''Передкарпаття'''. Передкарпаття простягається смугою завширшки ЗО — 45 км уздовж Зовнішніх Карпат — між північно-східним виступом гір і річковими долинами Дністра й Прута. Передкарпатська височина має висоти 200 —500 м. В її основі лежить Передкарпатський прогин, який утворився між складчастою спорудою Карпат і краєм Східноєвропейської платформи. Він заповнений зім'ятими в складки осадовими породами. Численні річки, що стікають з гір, розчленували Передкарпаття на низку широких долин, між якими здіймаються видовжені вододільні [[Презентація_до_теми_«Фізична_карта_України._Загальний_план_будови_поверхні,_простягання_низовин,_височин,_гір,_річкових_долин»|височини]]. |
| | | |
- | <br> Передкарпаття порізане густою мережею річок — верхніми течіями Дністра, Прута та їх притоками (Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця). Вони повноводні навесні (внаслідок танення снігу) і влітку (внаслідок злив у горах). Часто бувають паводки. Річки доволі бурхливі, проте, вийшовши з гір на рівнину, вони сповільнюють течію і відкладають у долинах велику кількість твердого матеріалу, принесеного з Карпат. Тому в руслах річок багато островів, розгалужень-рукавів. У долині верхнього Дністра було багато боліт, які майже повністю осушені. | + | <br>З осадовими породами прогину пов'язані залягання родовищ нафти і природного газу, сірки, кухонної і калійної солей, озокериту, природних будівельних матеріалів, а також наявність мінеральних вод. Більшість з цих корисних копалин видобуваються вже тривалий час, тому їх родовища дуже виснажені. |
| | | |
- | <br> Передкарпатська височина покрита дерново-підзолистими та буроземно-опідзоленими ґрунтами. На них колись росли широколисті ліси (переважно дубові й дубово-букові з домішкою граба, клена), а на підвищених ділянках — мішані (з домішкою смереки і ялиці). Нині вони вкривають менш як 25 % території Передкарпаття. У східній частині подекуди збереглася степова рослинність, характерна для лісостепу. | + | [[Ілюстрації_до_теми_клімат_Південної_Америки|<br>Клімат]] Передкарпаття помірно континентальний. Він подібний до клімату інших регіонів України, що лежать на тій самій географічній широті. Середня температура січня становить -4 °С, липня — +19 °С. Середньорічна кількість опадів досягає 700 мм. Зволоження території надмірне. |
| | | |
- | <br> ЗАКАРПАТТЯ. Закарпаття займає крайню південно-західну частину Карпатського фізико-географічного краю. Природні умови цієї території істотно відрізняються від умов інших частин Українських Карпат. Майже плоска Закарпатська низовина (110м над р. м.) є крайньою частиною Середньодунайської низовини. В її основі лежить міжгірська западина, заповнена осадовими і вулканічними породами. Низовина слабко нахилена від передгір'їв до долини річки Тиси. Одноманітна рівнинна поверхня в окремих місцях порушується вулканічними підняттями — Берегівським горбогір'ям (з абсолютною висотою понад 360 м). Вони є наслідком прориву магматичних порід на поверхню під час активних тектонічних рухів. | + | <br>Передкарпаття порізане густою мережею [[Живлення_та_режим_річок,_робота_річок|річок]] — верхніми течіями Дністра, Прута та їх притоками (Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця). Вони повноводні навесні (внаслідок танення снігу) і влітку (внаслідок злив у горах). Часто бувають паводки. Річки доволі бурхливі, проте, вийшовши з гір на рівнину, вони сповільнюють течію і відкладають у долинах велику кількість твердого матеріалу, принесеного з Карпат. Тому в руслах річок багато островів, розгалужень-рукавів. У долині верхнього Дністра було багато боліт, які майже повністю осушені. |
| | | |
- | <br> Складна геологічна будова території зумовила наявність різноманітних корисних копалин: поліметалічних, алюмінієвих і ртутних руд, золота, бурого вугілля, кухонної солі, будівельних матеріалів. Поширені джерела мінеральних вод різного хімічного складу. | + | <br>Передкарпатська височина покрита дерново-підзолистими та буроземно-опідзоленими ґрунтами. На них колись росли широколисті ліси (переважно дубові й дубово-букові з домішкою граба, клена), а на підвищених ділянках — мішані (з домішкою смереки і ялиці). Нині вони вкривають менш як 25 % [[Африка._Загальний_огляд._Склад_території._Історія_формування_політичної_карти._Природні_умови_і_природно-сировинна_база_країн_регіону|території]] Передкарпаття. У східній частині подекуди збереглася степова рослинність, характерна для лісостепу. |
| | | |
- | <br> Клімат Закарпаття помірно континентальний, але значно тепліший від рівнинних територій України, що лежать на тій самій географічній широті. Це зумовлено тим, що гори захищають її від холодних повітряних мас з півночі та сходу. Середня температура січня становить —2 °С, липня — +20 °С. Опадів випадає понад 750 мм за рік. | + | <br>'''Закарпаття'''. Закарпаття займає крайню південно-західну частину Карпатського фізико-географічного краю. Природні умови цієї території істотно відрізняються від умов інших частин Українських Карпат. Майже плоска Закарпатська низовина (110м над р. м.) є крайньою частиною Середньодунайської низовини. В її основі лежить міжгірська западина, заповнена осадовими і вулканічними породами. Низовина слабко нахилена від передгір'їв до долини річки Тиси. Одноманітна рівнинна поверхня в окремих місцях порушується вулканічними підняттями — Берегівським горбогір'ям (з абсолютною висотою понад 360 м). Вони є наслідком прориву магматичних порід на поверхню під час активних тектонічних рухів. |
| | | |
- | <br> Закарпатську низовину перетинають річка Тиса і чимало її правих приток. Незначний похил поверхні і невелика глибина річкових долин утруднюють поверхневий стік, тому в деяких місцях відбувається заболочування. Під час сильних злив і танення снігу в горах знижені місця нерідко затоплюються водою. Повені й паводки, які в Закарпатті е доволі частим явищем, — справжнє лихо для місцевих мешканців. Ґрунти Закарпаття подібні до передкарпатських. У минулому низовина була вкрита широколистими лісами (з дуба і бука). Нині вони майже не збереглися.<br><br> І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко | + | <br>Складна геологічна будова території зумовила наявність різноманітних [[Закономірності_розміщення_корисних_копалин|корисних копалин]]: поліметалічних, алюмінієвих і ртутних руд, золота, бурого вугілля, кухонної солі, будівельних матеріалів. Поширені джерела мінеральних вод різного хімічного складу. |
| | | |
- | Фізична географія України 8 клас
| + | <br>Клімат Закарпаття помірно континентальний, але значно тепліший від рівнинних територій України, що лежать на тій самій географічній [[Домашнє_завдання._Правила_відліку_географічної_широти,_і_довготи.|широті]]. Це зумовлено тим, що гори захищають її від холодних повітряних мас з півночі та сходу. Середня температура січня становить —2 °С, липня — +20 °С. Опадів випадає понад 750 мм за рік. |
| | | |
- | Вислано читачами інтернет-сайту
| + | <br>Закарпатську низовину перетинають річка Тиса і чимало її правих приток. Незначний похил поверхні і невелика глибина річкових долин утруднюють поверхневий стік, тому в деяких місцях відбувається заболочування. Під час сильних злив і танення снігу в горах знижені місця нерідко затоплюються водою. Повені й паводки, які в Закарпатті е доволі частим явищем, — справжнє лихо для місцевих мешканців. Ґрунти Закарпаття подібні до передкарпатських. У минулому низовина була вкрита широколистими лісами (з дуба і бука). Нині вони майже не збереглися. |
| | | |
- | <sub>[[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|уроки географії]], [[Географія_8_клас|програма з географії]] 8 класу, [[Географія|реферати]] з географії </sub> | + | <br>''<br> І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко Фізична географія України [[8_клас_уроки|8 клас]]'' |
| + | |
| + | ''Вислано читачами інтернет-сайту'' |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|уроки географії]], [[Географія 8 клас|програма з географії]] 8 класу, [[Географія|реферати]] з географії </sub> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| | | |
Текущая версия на 08:18, 16 сентября 2012
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас>>Висотна поясність ландшафтів. Стихійні природні явища і процеси: водна ерозія, руйнівні повені, селі, снігові лавини. Поділ на природні області.
Висотна поясність. Внаслідок значних перепадів висот у Карпатах спостерігається вертикальна зміна природних умов. За особливостями ґрунтово-рослинного покриву на передкарпатських схилах розрізняють п'ять висотних поясів:
1) передгірний пояс мішаних хвойно-широколистих лісів і лук (до висоти 600 м), де на дерново-підзолистих ґрунтах ростуть мішані ліси з дуба, граба, ялиці, які чергуються з луками, часто розораними;
2) нижній гірсько-лісовий пояс (приблизно до 1100 м), який складається з букових та мішаних ялицево-смереково-букових лісів;
3) верхній гірська-лісовий пояс (по 1 500м), представлений смерековими та ялицево-смерековими лісами. В обох гірських лісових поясах переважають бурі гірсько-лісові грунти,
4) субальпійський пояс (1500—1800 м), де поширені криволісся та рідколісся з низькорослих сосни (жерепа), вільхи, ялівцю, а також злаково-різнотравні луки; 5) альпійський пояс (вище 1800 м) з низьких чагарників і трав'яних лук. Субальпійські та альпійські луки вкривають полонини, де поширені гірсько-лучні ґрунти. Субальпійські луки багатші за видовим складом, більш високорослі й густі.
Характеризуються широким поширенням злакових рослин (куничник, тонконіг альпійський, костриця карпатська, мітлиця біла) та квітучим різнотрав'ям (дельфініум, дягель, бугила, купальниця європейська, валеріана трикрила).
Великі зарості на полонинах утворюють чагарники: брусниця, чорниця, верес, вічнозелений рододендрон карпатський.
У тваринному світі Українських Карпат переважають лісові види — благородний олень, козуля, дикий кабан, вовк, лисиця, куниця, заєць, білка. Зрідка трапляються рись, дикий кіт. Багато птахів.
Запам'ятайте Українські Карпати — це середньовисотні гори, що чотирма паралельними пасмами (Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські, Полонинсько-Чорногорські та Вулканічні Карпати) простяглися з північного заходу на південний схід у західній частині України.
Найвищою частиною Українських Карпат є масив Чорногора, а найвищою вершиною — г. Говерла.
Внаслідок значних перепадів висот у Карпатах спостерігається висотна поясність природних умов.
§ 35. Передкарпаття і Закарпаття
Передкарпаття. Передкарпаття простягається смугою завширшки ЗО — 45 км уздовж Зовнішніх Карпат — між північно-східним виступом гір і річковими долинами Дністра й Прута. Передкарпатська височина має висоти 200 —500 м. В її основі лежить Передкарпатський прогин, який утворився між складчастою спорудою Карпат і краєм Східноєвропейської платформи. Він заповнений зім'ятими в складки осадовими породами. Численні річки, що стікають з гір, розчленували Передкарпаття на низку широких долин, між якими здіймаються видовжені вододільні височини.
З осадовими породами прогину пов'язані залягання родовищ нафти і природного газу, сірки, кухонної і калійної солей, озокериту, природних будівельних матеріалів, а також наявність мінеральних вод. Більшість з цих корисних копалин видобуваються вже тривалий час, тому їх родовища дуже виснажені.
Клімат Передкарпаття помірно континентальний. Він подібний до клімату інших регіонів України, що лежать на тій самій географічній широті. Середня температура січня становить -4 °С, липня — +19 °С. Середньорічна кількість опадів досягає 700 мм. Зволоження території надмірне.
Передкарпаття порізане густою мережею річок — верхніми течіями Дністра, Прута та їх притоками (Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця). Вони повноводні навесні (внаслідок танення снігу) і влітку (внаслідок злив у горах). Часто бувають паводки. Річки доволі бурхливі, проте, вийшовши з гір на рівнину, вони сповільнюють течію і відкладають у долинах велику кількість твердого матеріалу, принесеного з Карпат. Тому в руслах річок багато островів, розгалужень-рукавів. У долині верхнього Дністра було багато боліт, які майже повністю осушені.
Передкарпатська височина покрита дерново-підзолистими та буроземно-опідзоленими ґрунтами. На них колись росли широколисті ліси (переважно дубові й дубово-букові з домішкою граба, клена), а на підвищених ділянках — мішані (з домішкою смереки і ялиці). Нині вони вкривають менш як 25 % території Передкарпаття. У східній частині подекуди збереглася степова рослинність, характерна для лісостепу.
Закарпаття. Закарпаття займає крайню південно-західну частину Карпатського фізико-географічного краю. Природні умови цієї території істотно відрізняються від умов інших частин Українських Карпат. Майже плоска Закарпатська низовина (110м над р. м.) є крайньою частиною Середньодунайської низовини. В її основі лежить міжгірська западина, заповнена осадовими і вулканічними породами. Низовина слабко нахилена від передгір'їв до долини річки Тиси. Одноманітна рівнинна поверхня в окремих місцях порушується вулканічними підняттями — Берегівським горбогір'ям (з абсолютною висотою понад 360 м). Вони є наслідком прориву магматичних порід на поверхню під час активних тектонічних рухів.
Складна геологічна будова території зумовила наявність різноманітних корисних копалин: поліметалічних, алюмінієвих і ртутних руд, золота, бурого вугілля, кухонної солі, будівельних матеріалів. Поширені джерела мінеральних вод різного хімічного складу.
Клімат Закарпаття помірно континентальний, але значно тепліший від рівнинних територій України, що лежать на тій самій географічній широті. Це зумовлено тим, що гори захищають її від холодних повітряних мас з півночі та сходу. Середня температура січня становить —2 °С, липня — +20 °С. Опадів випадає понад 750 мм за рік.
Закарпатську низовину перетинають річка Тиса і чимало її правих приток. Незначний похил поверхні і невелика глибина річкових долин утруднюють поверхневий стік, тому в деяких місцях відбувається заболочування. Під час сильних злив і танення снігу в горах знижені місця нерідко затоплюються водою. Повені й паводки, які в Закарпатті е доволі частим явищем, — справжнє лихо для місцевих мешканців. Ґрунти Закарпаття подібні до передкарпатських. У минулому низовина була вкрита широколистими лісами (з дуба і бука). Нині вони майже не збереглися.
І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко Фізична географія України 8 клас
Вислано читачами інтернет-сайту
уроки географії, програма з географії 8 класу, реферати з географії
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|