|
|
Строка 3: |
Строка 3: |
| <br> '''<metakeywords>географія, 7 клас, урок, на тему, вступ, Предмет вивчення “Географії материків і океанів”.Аналіз земної кори,практична,аналіз карти</metakeywords>''' | | <br> '''<metakeywords>географія, 7 клас, урок, на тему, вступ, Предмет вивчення “Географії материків і океанів”.Аналіз земної кори,практична,аналіз карти</metakeywords>''' |
| | | |
- | '''ПРАКТИЧНА РОБОТА :2 Аналіз карти «Будова земної кори»<br>Закономірності розташування материків і океанів. У 6-му класі ви вже дізналися про процеси у літосфері, про особливості земної кори і форми рельєфу. А тепер час зрозуміти закономірності поширення форм земної поверхні на материках і в океанах. Допоможуть у цьому карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу».<br>Нагадаємо, що материки і океани утворилися внаслідок руху літосферних плит. Вони складені переважно чи материковою (континентальною), чи океанічною земною корою. Літосферні плити рухаються по горизонталі відносно одна одної та зіштовхуються або розходяться. Краї океанічних плит, стикаючись із плавучішими і товщими материковими плитами, занурюються під них під кутом близько 45. Стиснення, що виникає при цьому, часто супроводжується складкоутворенням по краях континентальних плит і виникненням гірських форм рельєфу. Так, наприклад, виникли гори Анди, що здіймаються вздовж західного узбережжя Південної Америки.<br>Унаслідок зіткнення материкових плит також утворюються гірські споруди. Так, Індо-Австралійська літосферна плита насувається на Євразійську плиту з півдня. На межі зіткнення цих двох континентальних плит здіймаються найвищі у світі гори - Гімалаї.<br>У рифтових зонах серединно-океанічних хребтів літосферні плити розходяться в різні боки і океанічна земна кора поступово оновлюється. Океанічне ложе, таким чином, розширюється.<br>Отже, сучасне розташування материків і океанів є результатом горизонтального переміщення літосферних плит, яке триває сотні мільйонів років. Межі літосферних плит проходять на материках часто по гірських системах, а в океанах - по серединно-океанічних хребтах. Материки й океани є планетарними формами земної поверхні.Зв'язок будови земної кори з рельєфом материків. Ви, напевне, пам'ятаєте, що найдавнішими ділянками материкової земної кори є давні (докембрійські) платформи. Давні платформи малорухливі, не зазнають складчастих рухів. Виділяють Північноамериканську, Східноєвропейську, Сибірську, Китайську, Південноамериканську, Африканську, Аравійську, Індостанську, Австралійську та Антарктичну платформи. Докембрійські платформи оточені молодими платформами, фундамент яких сформувався в палеозої. На платформах материків переважають рівнини, представлені низовинами, височинами, плато, плоскогір'ями. Так, на Східноєвропейській платформі утворилася Східноєвропейська рівнина, на Південноамериканській платформі лежать дві рівнини: Амазонська низовина та Бразильське плоскогір'я. Таке поєднання платформ і рівнин ви знайдете на кожному материку, що підтверджує певну закономірність у їхньому розташуванні.<br>У місцях проявів складчастостей простягаються різні за віком гори. Наприклад, Уральські, Скандинавські гори та Аппалачі виникли у палеозойську еру. Найінтенсивніше і найпотужніше складкоутворення тривало у кайнозойську еру, в результаті чого сформувалися Альпи, Карпати, Кордильєри та Гімалаї. З часом гори руйнуються і їхня висота зменшується. Однак ця закономірність часто порушується, оскільки сучасний зовнішній вигляд гір значною мірою залежить від новітніх тектонічних рухів, що відбувалися впродовж останніх двадцяти мільйонів років.<br>Зв'язок будови земної кори з рельєфом океанів. У межах океанічної земної кори також існують платформи, які називають океанічними. Це стійкі ділянки ложа океанів. У рельєфі їм відповідають глибоководні рівнини. Рухливими ділянками океанів, як вже зазначалося, є рифтові зони, що представлені серединно-океанічними хребтами. Це витягнуті на тисячі кілометрів підводні підняття валоподібної форми, що підносяться над океанічним ложем на 2-3 км. Є в океанах особливі, так звані перехідні зони з глибоководними жолобами, архіпелагами островів і улоговинами окраїнних морів, що відрізняються значною рухливістю та великою швидкістю вертикальних рухів. Нині ці процеси найбільше спостерігаються в Тихому океані, у Середземному та Чорному морях, біля східних берегів Австралії.<br><br>Проаналізувавши карту «Будова земної кори», знайдіть зони зіткнення літосферних плит; назвіть гірські системи, розташовані на межі літосферних плит і віддалені від їхніх країв, поясніть таке розташування гірських систем; назвіть давні й молоді платформи на материках. За фізичною картою світу знайдіть рівнину, яка лежить на кожній платформі; архіпелаги островів, які підтверджують високу рухливість у перехідних зонах океанів. Зробіть загальні висновки про зв'язок між будовою земної кори та формами рельєфу.''' | + | '''ПРАКТИЧНА РОБОТА :2 Аналіз карти «Будова земної кори»<br>З'''акономірності розташування материків і океанів. У 6-му класі ви вже дізналися про процеси у літосфері, про особливості земної кори і форми рельєфу. А тепер час зрозуміти закономірності поширення форм земної поверхні на материках і в океанах. Допоможуть у цьому карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу».<br>Нагадаємо, що материки і океани утворилися внаслідок руху літосферних плит. Вони складені переважно чи материковою (континентальною), чи океанічною земною корою. Літосферні плити рухаються по горизонталі відносно одна одної та зіштовхуються або розходяться. Краї океанічних плит, стикаючись із плавучішими і товщими материковими плитами, занурюються під них під кутом близько 45. Стиснення, що виникає при цьому, часто супроводжується складкоутворенням по краях континентальних плит і виникненням гірських форм рельєфу. Так, наприклад, виникли гори Анди, що здіймаються вздовж західного узбережжя Південної Америки.<br>Унаслідок зіткнення материкових плит також утворюються гірські споруди. Так, Індо-Австралійська літосферна плита насувається на Євразійську плиту з півдня. На межі зіткнення цих двох континентальних плит здіймаються найвищі у світі гори - Гімалаї.<br>У рифтових зонах серединно-океанічних хребтів літосферні плити розходяться в різні боки і океанічна земна кора поступово оновлюється. Океанічне ложе, таким чином, розширюється.<br>Отже, сучасне розташування материків і океанів є результатом горизонтального переміщення літосферних плит, яке триває сотні мільйонів років. Межі літосферних плит проходять на материках часто по гірських системах, а в океанах - по серединно-океанічних хребтах. Материки й океани є планетарними формами земної поверхні.Зв'язок будови земної кори з рельєфом материків. Ви, напевне, пам'ятаєте, що найдавнішими ділянками материкової земної кори є давні (докембрійські) платформи. Давні платформи малорухливі, не зазнають складчастих рухів. Виділяють Північноамериканську, Східноєвропейську, Сибірську, Китайську, Південноамериканську, Африканську, Аравійську, Індостанську, Австралійську та Антарктичну платформи. Докембрійські платформи оточені молодими платформами, фундамент яких сформувався в палеозої. На платформах материків переважають рівнини, представлені низовинами, височинами, плато, плоскогір'ями. Так, на Східноєвропейській платформі утворилася Східноєвропейська рівнина, на Південноамериканській платформі лежать дві рівнини: Амазонська низовина та Бразильське плоскогір'я. Таке поєднання платформ і рівнин ви знайдете на кожному материку, що підтверджує певну закономірність у їхньому розташуванні.<br>У місцях проявів складчастостей простягаються різні за віком гори. Наприклад, Уральські, Скандинавські гори та Аппалачі виникли у палеозойську еру. Найінтенсивніше і найпотужніше складкоутворення тривало у кайнозойську еру, в результаті чого сформувалися Альпи, Карпати, Кордильєри та Гімалаї. З часом гори руйнуються і їхня висота зменшується. Однак ця закономірність часто порушується, оскільки сучасний зовнішній вигляд гір значною мірою залежить від новітніх тектонічних рухів, що відбувалися впродовж останніх двадцяти мільйонів років.<br>Зв'язок будови земної кори з рельєфом океанів. У межах океанічної земної кори також існують платформи, які називають океанічними. Це стійкі ділянки ложа океанів. У рельєфі їм відповідають глибоководні рівнини. Рухливими ділянками океанів, як вже зазначалося, є рифтові зони, що представлені серединно-океанічними хребтами. Це витягнуті на тисячі кілометрів підводні підняття валоподібної форми, що підносяться над океанічним ложем на 2-3 км. Є в океанах особливі, так звані перехідні зони з глибоководними жолобами, архіпелагами островів і улоговинами окраїнних морів, що відрізняються значною рухливістю та великою швидкістю вертикальних рухів. Нині ці процеси найбільше спостерігаються в Тихому океані, у Середземному та Чорному морях, біля східних берегів Австралії.<br><br>Проаналізувавши карту «Будова земної кори», знайдіть зони зіткнення літосферних плит; назвіть гірські системи, розташовані на межі літосферних плит і віддалені від їхніх країв, поясніть таке розташування гірських систем; назвіть давні й молоді платформи на материках. За фізичною картою світу знайдіть рівнину, яка лежить на кожній платформі; архіпелаги островів, які підтверджують високу рухливість у перехідних зонах океанів. Зробіть загальні висновки про зв'язок між будовою земної кори та формами рельєфу. |
| | | |
| '''<u>Содержание урока</u>''' | | '''<u>Содержание урока</u>''' |
Версия 16:52, 23 июня 2010
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас: 'Практична робота: 2. Аналіз карти будови земної кори з метою встановлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та розміщенням покладів корисних копалин
ПРАКТИЧНА РОБОТА :2 Аналіз карти «Будова земної кори» Закономірності розташування материків і океанів. У 6-му класі ви вже дізналися про процеси у літосфері, про особливості земної кори і форми рельєфу. А тепер час зрозуміти закономірності поширення форм земної поверхні на материках і в океанах. Допоможуть у цьому карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу». Нагадаємо, що материки і океани утворилися внаслідок руху літосферних плит. Вони складені переважно чи материковою (континентальною), чи океанічною земною корою. Літосферні плити рухаються по горизонталі відносно одна одної та зіштовхуються або розходяться. Краї океанічних плит, стикаючись із плавучішими і товщими материковими плитами, занурюються під них під кутом близько 45. Стиснення, що виникає при цьому, часто супроводжується складкоутворенням по краях континентальних плит і виникненням гірських форм рельєфу. Так, наприклад, виникли гори Анди, що здіймаються вздовж західного узбережжя Південної Америки. Унаслідок зіткнення материкових плит також утворюються гірські споруди. Так, Індо-Австралійська літосферна плита насувається на Євразійську плиту з півдня. На межі зіткнення цих двох континентальних плит здіймаються найвищі у світі гори - Гімалаї. У рифтових зонах серединно-океанічних хребтів літосферні плити розходяться в різні боки і океанічна земна кора поступово оновлюється. Океанічне ложе, таким чином, розширюється. Отже, сучасне розташування материків і океанів є результатом горизонтального переміщення літосферних плит, яке триває сотні мільйонів років. Межі літосферних плит проходять на материках часто по гірських системах, а в океанах - по серединно-океанічних хребтах. Материки й океани є планетарними формами земної поверхні.Зв'язок будови земної кори з рельєфом материків. Ви, напевне, пам'ятаєте, що найдавнішими ділянками материкової земної кори є давні (докембрійські) платформи. Давні платформи малорухливі, не зазнають складчастих рухів. Виділяють Північноамериканську, Східноєвропейську, Сибірську, Китайську, Південноамериканську, Африканську, Аравійську, Індостанську, Австралійську та Антарктичну платформи. Докембрійські платформи оточені молодими платформами, фундамент яких сформувався в палеозої. На платформах материків переважають рівнини, представлені низовинами, височинами, плато, плоскогір'ями. Так, на Східноєвропейській платформі утворилася Східноєвропейська рівнина, на Південноамериканській платформі лежать дві рівнини: Амазонська низовина та Бразильське плоскогір'я. Таке поєднання платформ і рівнин ви знайдете на кожному материку, що підтверджує певну закономірність у їхньому розташуванні. У місцях проявів складчастостей простягаються різні за віком гори. Наприклад, Уральські, Скандинавські гори та Аппалачі виникли у палеозойську еру. Найінтенсивніше і найпотужніше складкоутворення тривало у кайнозойську еру, в результаті чого сформувалися Альпи, Карпати, Кордильєри та Гімалаї. З часом гори руйнуються і їхня висота зменшується. Однак ця закономірність часто порушується, оскільки сучасний зовнішній вигляд гір значною мірою залежить від новітніх тектонічних рухів, що відбувалися впродовж останніх двадцяти мільйонів років. Зв'язок будови земної кори з рельєфом океанів. У межах океанічної земної кори також існують платформи, які називають океанічними. Це стійкі ділянки ложа океанів. У рельєфі їм відповідають глибоководні рівнини. Рухливими ділянками океанів, як вже зазначалося, є рифтові зони, що представлені серединно-океанічними хребтами. Це витягнуті на тисячі кілометрів підводні підняття валоподібної форми, що підносяться над океанічним ложем на 2-3 км. Є в океанах особливі, так звані перехідні зони з глибоководними жолобами, архіпелагами островів і улоговинами окраїнних морів, що відрізняються значною рухливістю та великою швидкістю вертикальних рухів. Нині ці процеси найбільше спостерігаються в Тихому океані, у Середземному та Чорному морях, біля східних берегів Австралії.
Проаналізувавши карту «Будова земної кори», знайдіть зони зіткнення літосферних плит; назвіть гірські системи, розташовані на межі літосферних плит і віддалені від їхніх країв, поясніть таке розташування гірських систем; назвіть давні й молоді платформи на материках. За фізичною картою світу знайдіть рівнину, яка лежить на кожній платформі; архіпелаги островів, які підтверджують високу рухливість у перехідних зонах океанів. Зробіть загальні висновки про зв'язок між будовою земної кори та формами рельєфу.
Содержание урока
конспект уроку и опорный каркас
презентация урока
акселеративные методы и интерактивные технологии
закрытые упражнения (только для использования учителями)
оценивание
Практика
задачи и упражнения,самопроверка
практикумы, лабораторные, кейсы
уровень сложности задач: обычный, высокий, олимпиадный
домашнее задание
Иллюстрации
иллюстрации: видеоклипы, аудио, фотографии, графики, таблицы, комикси, мультимедиа
рефераты
фишки для любознательных
шпаргалки
юмор, притчи, приколы, присказки, кроссворды, цитаты
Дополнения
внешнее независимое тестирование (ВНТ)
учебники основные и дополнительные
тематические праздники, слоганы
статьи
национальные особенности
словарь терминов
прочие
Только для учителей
идеальные уроки
календарный план на год
методические рекомендации
программы
обсуждения
Географія материків і океанів. 7 клас. В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова
Планування уроків з Географії, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завадання та робота з географії 7 клас
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|