KNOWLEDGE HYPERMARKET


Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.Повні уроки
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]&amp;gt;&amp;gt; Фізика: Спостереження та експеримент. <br><br>Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]&amp;gt;&amp;gt; Фізика: Спостереження та експеримент. <br><br>Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.'''  
-
<br><metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.</metakeywords>''<br>''<br><br>'''Частина 1'''<br>Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.<br>Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта. <br>В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:  
+
<br><metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.</metakeywords>''<br>''<br>'''Частина 1'''<br>Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.<br>Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта. <br>В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:  
1) мета експерименту;  
1) мета експерименту;  
Строка 9: Строка 9:
3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;  
3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;  
-
4) засобу експерименту.; <br>5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту<br><br>Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.<br>
+
4) засобу експерименту.; <br>5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту<br><br>Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.<br>  
-
'''Контролюючий блок №1.'''<br>&nbsp;{{#ev:youtube|bStkVatTD-k}}<br>Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент
+
'''Контролюючий блок №1.'''<br>&nbsp;{{#ev:youtube|bStkVatTD-k}}<br>Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент  
-
'''Частина 2'''
+
'''Частина 2'''  
-
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.
+
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.  
'''''Вимірювальний прилад''''' - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.  
'''''Вимірювальний прилад''''' - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.  
-
Вимірювальний прилади розділяють:
+
Вимірювальний прилади розділяють:  
-
'''''По способі подання інформації&nbsp;'''''(показывающие або що реєструють)
+
'''''По способі подання інформації&nbsp;'''''(показывающие або що реєструють)  
-
''Вимірювальний прилад, що показує,'' - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.<br>[[Image:DenF 7 3 1.jpg]]
+
''Вимірювальний прилад, що показує,'' - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.<br>[[Image:DenF 7 3 1.jpg]]  
-
Вимірювальний прилад, що реєструє, - вимірювальний прилад, у якому передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють самописні й друкуючі прилади, що реєструють<br>[[Image:DenF 7 3 2.jpg]]<br>По методу вимірів<br>Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад, наприклад, <br><br>манометр, амперметр у якому здійснюється одне або кілька <br><br>перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без <br><br>порівняння з відомою однойменною величиною<br>[[Image:DenF 7 3 3.jpg]]<br>Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад, <br><br>призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з <br><br>величиною, значення якої відомо<br>[[Image:DenF 7 3 4.jpg]]<br>За формою подання показань<br>Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної <br><br>величини<br>&nbsp;[[Image:DenF 7 3 5.jpg]]<br>Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого представлені в цифровій формі<br>[[Image:DenF 7 3 6.jpg]]<br>По інших ознаках<br>по способу застосування й конструктивному виконанню (стаціонарні, <br><br>щитові, панельні, переносні);<br>за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без <br><br>рухливих частин);<br>по характері шкали й положенню на ній нульової крапки (рівномірна <br><br>шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й <br><br>несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>по точності вимірів <br>Контролюючий блок №2.<br>Класифікуйте вимірювальний прилад<br>&nbsp;[[Image:DenF 7 3 9.jpg]]<br><br>Частина 3<br>Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, <br><br>зображені на малюнку? <br>[[Image:DenF 7 3 7.jpg]]<br><br><br>Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні <br><br>шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається <br><br>ця відмінність. <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;<br>Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки <br><br>ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому <br><br>термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють <br><br>різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів <br><br>мають різну ціну розподілів. <br>Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів <br><br>(наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому <br><br>термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 <br><br>°С). <br>Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а <br><br>шкали правого – 2 °С. <br>Запишемо наші обчислення у вигляді дробів. <br>Отже, ми бачимо: ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює <br><br>1 °С/поділ, ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.<br>Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після <br><br>штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що <br><br>ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 <br><br>°С <br>Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються <br><br>відліком по шкалі вимірювального приладу. <br>Ціна розподілів шкали вимірювального приладу – важлива <br><br>характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете <br><br>зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило <br><br>для її обчислення. <br>Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість <br><br>розподілів. <br>Контролюючий блок №3.<br>Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). <br>[[Image:DenF 7 3 8.jpg]]<br>а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br><br>Відповідь: ціна розподілів = 2 °С/ поділ, ціна розподілу = 2 °С.<br>Завдання.<br>Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та <br><br>інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2.Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на &nbsp;<br><br>шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.
+
''Вимірювальний прилад, що реєструє''<br>
 +
 
 +
'''По методу вимірів'''<br>''Вимірювальний прилад прямої дії'' - вимірювальний прилад&nbsp; у якому здійснюється одне або кілька перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без порівняння з відомою однойменною величиною<br>[[Image:DenF 7 3 3.jpg]]<br>''Вимірювальний прилад порівняння'' - вимірювальний прилад, призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з величиною, значення якої відомо<br>[[Image:DenF 7 3 4.jpg]]<br>'''За формою подання показань'''<br>''Аналоговий вимірювальний прилад'' - вимірювальний прилад, показання якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної величини<br>&nbsp;[[Image:DenF 7 3 5.jpg]]<br>''Цифровий вимірювальний прилад'' - вимірювальний прилад, показання якого представлені в цифровій формі<br>[[Image:DenF 7 3 6.jpg]]<br>'''По інших ознаках'''<br>''по способу застосування й конструктивному виконанню ''(стаціонарні, щитові, панельні, переносні);<br>''за принципом дії обліком конструкції ''(з рухливими частинами й без рухливих частин);<br>''по характері шкали й положенню на ній нульової крапки'' (рівномірна шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>''по точності вимірів ''<br><u>'''Контролюючий блок №2.'''</u><br>Класифікуйте вимірювальний прилад<br>&nbsp;[[Image:DenF 7 3 9.jpg]]<br>Частина 3<br>Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, <br><br>зображені на малюнку? <br>[[Image:DenF 7 3 7.jpg]]<br><br><br>Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається ця відмінність.  
 +
 
 +
Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів мають різну ціну розподілів. <br>Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів (наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 °С). <br>Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а шкали правого – 2 °С. <br>Запишемо наші обчислення у вигляді дробів. <br>Отже, ми бачимо: ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює 1 °С/поділ, ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.<br>Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 °С <br>Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються відліком по шкалі вимірювального приладу. <br>'''''Ціна розподілів шкали вимірювального приладу'''''– важлива характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило для її обчислення. <br>Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість розподілів. <br><u>'''Контролюючий блок №3.'''</u><br>Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). <br>[[Image:DenF 7 3 8.jpg]]<br>а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br>Відповідь: ціна розподілів = 2 °С/ поділ, ціна розподілу = 2 °С.<br>'''Завдання.'''<br>Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2.Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на&nbsp; шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.  
'''Список використаних джерел:'''  
'''Список використаних джерел:'''  
Строка 33: Строка 37:
2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, <br><br>2002.  
2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, <br><br>2002.  
-
 
+
<br>
''Отредактировано и выслано Борисенко И. Г.''  
''Отредактировано и выслано Борисенко И. Г.''  

Версия 09:40, 7 октября 2010

Гіпермаркет Знань&gt;&gt;Фізика і астрономія&gt;&gt;Фізика 7 клас. Повні уроки&gt;&gt; Фізика: Спостереження та експеримент.

Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.




Частина 1
Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.
Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта.
В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:

1) мета експерименту;

2) об'єкт експериментування;

3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;

4) засобу експерименту.;
5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту

Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.

Контролюючий блок №1.
 


Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент

Частина 2

При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.

Вимірювальний прилад - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.

Вимірювальний прилади розділяють:

По способі подання інформації (показывающие або що реєструють)

Вимірювальний прилад, що показує, - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.
DenF 7 3 1.jpg

Вимірювальний прилад, що реєструє

По методу вимірів
Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад  у якому здійснюється одне або кілька перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без порівняння з відомою однойменною величиною
DenF 7 3 3.jpg
Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад, призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з величиною, значення якої відомо
DenF 7 3 4.jpg
За формою подання показань
Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної величини
 DenF 7 3 5.jpg
Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання якого представлені в цифровій формі
DenF 7 3 6.jpg
По інших ознаках
по способу застосування й конструктивному виконанню (стаціонарні, щитові, панельні, переносні);
за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без рухливих частин);
по характері шкали й положенню на ній нульової крапки (рівномірна шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й несиметричної), з безнульовою шкалою);
по точності вимірів
Контролюючий блок №2.
Класифікуйте вимірювальний прилад
 DenF 7 3 9.jpg
Частина 3
Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри,

зображені на малюнку?
DenF 7 3 7.jpg


Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається ця відмінність.

Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів мають різну ціну розподілів.
Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів (наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 °С).
Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а шкали правого – 2 °С.
Запишемо наші обчислення у вигляді дробів.
Отже, ми бачимо: ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює 1 °С/поділ, ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.
Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність:
Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 °С
Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються відліком по шкалі вимірювального приладу.
Ціна розподілів шкали вимірювального приладу– важлива характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило для її обчислення.
Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно:
а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи;
б) порахувати кількість розподілів між ними;
в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість розподілів.
Контролюючий блок №3.
Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок).
DenF 7 3 8.jpg
а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С
б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків)
в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ
Відповідь: ціна розподілів = 2 °С/ поділ, ціна розподілу = 2 °С.
Завдання.
Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та інще.)
1. Намалювати шкалу.
2.Визначити ціну розподілу.
3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на  шкалі
4. Визначити значення обмірюваної величини.

Список використаних джерел:

1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ

2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун,

2002.


Отредактировано и выслано Борисенко И. Г.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Предмети > Фізика і астрономія > Фізика 7 клас