''Вимірювальний прилад порівняння'' - вимірювальний прилад, призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з величиною, значення якої відомо<br>[[Image:DenF 7 3 3.jpg]]<br>''Вимірювальний прилад прямої дії'' - вимірювальний прилад у якому здійснюється одне або кілька перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без порівняння з відомою однойменною величиною<br>[[Image:DenF 7 3 4.jpg]]<br>'''За формою подання показань'''<br>''Аналоговий вимірювальний прилад'' - вимірювальний прилад, показання якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної величини<br> [[Image:DenF 7 3 5.jpg]]<br>''Цифровий вимірювальний прилад'' - вимірювальний прилад, показання якого представлені в цифровій формі<br>[[Image:DenF 7 3 6.jpg]]<br>'''По інших ознаках'''<br>''по способу застосування й конструктивному виконанню ''(стаціонарні, щитові, панельні, переносні);<br>''за принципом дії обліком конструкції ''(з рухливими частинами й без рухливих частин);<br>''по характері шкали й положенню на ній нульової крапки'' (рівномірна шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>''по точності вимірів ''<u</u>
+
''Вимірювальний прилад порівняння'' - вимірювальний прилад, призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з величиною, значення якої відомо<br>[[Image:DenF 7 3 3.jpg]]<br>''Вимірювальний прилад прямої дії'' - вимірювальний прилад у якому здійснюється одне або кілька перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без порівняння з відомою однойменною величиною<br>[[Image:DenF 7 3 4.jpg]]<br>'''За формою подання показань'''<br>''Аналоговий вимірювальний прилад'' - вимірювальний прилад, показання якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної величини<br> [[Image:DenF 7 3 5.jpg]]<br>''Цифровий вимірювальний прилад'' - вимірювальний прилад, показання якого представлені в цифровій формі<br>[[Image:DenF 7 3 6.jpg]]<br>'''По інших ознаках'''<br>''по способу застосування й конструктивному виконанню ''(стаціонарні, щитові, панельні, переносні);<br>''за принципом дії обліком конструкції ''(з рухливими частинами й без рухливих частин);<br>''по характері шкали й положенню на ній нульової крапки'' (рівномірна шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>''по точності вимірів''
<u>'''Контролюючий блок №2.'''</u><br>Класифікуйте вимірювальний прилад<br> [[Image:DenF 7 3 9.jpg]]<br>Частина 3<br>Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, зображені на малюнку? <br>[[Image:DenF 7 3 7.jpg|center|DenF 7 3 7.jpg]]<br>Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається ця відмінність. Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів мають різну ціну розподілів. Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів (наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 °С). Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а шкали правого – 2 °С. <br>Отже, ми бачимо:
<u>'''Контролюючий блок №2.'''</u><br>Класифікуйте вимірювальний прилад<br> [[Image:DenF 7 3 9.jpg]]<br>Частина 3<br>Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, зображені на малюнку? <br>[[Image:DenF 7 3 7.jpg|center|DenF 7 3 7.jpg]]<br>Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається ця відмінність. Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів мають різну ціну розподілів. Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів (наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 °С). Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а шкали правого – 2 °С. <br>Отже, ми бачимо:
Строка 41:
Строка 41:
Ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює 1 °С/поділ,
Ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює 1 °С/поділ,
-
Ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.
+
Ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.
-
Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 °С <br>Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються відліком по шкалі вимірювального приладу. ''
+
Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 °С <br>Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються відліком по шкалі вимірювального приладу.
-
'''''Ціна розподілів шкали вимірювального приладу'''''– важлива характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило для її обчислення. <br>Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість розподілів. <u</u>
+
'''''Ціна розподілів шкали вимірювального приладу'''''– важлива характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило для її обчислення. <br>Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість розподілів. <u</u>
-
<u>'''Контролюючий блок №3.'''</u><br>Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). <br>[[Image:DenF 7 3 8.jpg]]<br>а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br>
+
<u>'''Контролюючий блок №3.'''</u><br>Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). <br>[[Image:DenF 7 3 8.jpg]]<br>а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br>
-
'''Завдання.'''<br>Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2.Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.
+
'''Завдання.'''<br>Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2. Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.
Частина 1 Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід. Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта.
В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:
1) мета експерименту;
2) об'єкт експериментування;
3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;
4) засобу експерименту.;
5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту
Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.
Контролюючий блок №1.
Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент
Частина 2
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.
Вимірювальний прилад - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.
Вимірювальний прилади розділяють:
По способі подання інформації (показывающие або що реєструють)
Вимірювальний прилад, що показує, - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.
Вимірювальний прилад, що реєструє- вимірювальний прилад, у якому передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють самописні й друкуючі прилади, що реєструють
По методу вимірів
Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад, призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з величиною, значення якої відомо Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад у якому здійснюється одне або кілька перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без порівняння з відомою однойменною величиною За формою подання показань Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної величини Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання якого представлені в цифровій формі По інших ознаках по способу застосування й конструктивному виконанню (стаціонарні, щитові, панельні, переносні); за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без рухливих частин); по характері шкали й положенню на ній нульової крапки (рівномірна шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й несиметричної), з безнульовою шкалою); по точності вимірів
Контролюючий блок №2. Класифікуйте вимірювальний прилад Частина 3 Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, зображені на малюнку?
Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається ця відмінність. Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів мають різну ціну розподілів. Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів (наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 °С). Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а шкали правого – 2 °С. Отже, ми бачимо:
Ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює 1 °С/поділ,
Ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.
Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 °С Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються відліком по шкалі вимірювального приладу.
Ціна розподілів шкали вимірювального приладу– важлива характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило для її обчислення. Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; б) порахувати кількість розподілів між ними; в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість розподілів. <u</u>
Контролюючий блок №3. Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ
Завдання. Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та інще.) 1. Намалювати шкалу. 2. Визначити ціну розподілу. 3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на шкалі 4. Визначити значення обмірюваної величини.
Список використаних джерел:
1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ
2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002.
3. Шабалин С. А. Ремонт электроизмерительных приборов: Справочная книга метролога. — М.: Издательство стандартов, 1989
4.Кривченко И. В. Курс физики для 7 класса 2010, Москва
5.Є. С. Клос, Ю. В. Караван Малий фізичний довідник, 1997, Львів: Світ.
Отредактировано и выслано Борисенко И. Г.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
