KNOWLEDGE HYPERMARKET


Урок позакласного читання В. Скотт «Квентін Дорвард».Повні уроки
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Урок позакласного читання В. Скотт «Квентін Дорвард». Повні уроки.'''  
+
'''[[Заглавная страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Урок позакласного читання В. Скотт «Квентін Дорвард». Повні уроки.'''  
<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Урок позакласного читання, В. Скотт, «Квентін Дорвард».</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Урок позакласного читання В. Скотт «Квентін Дорвард»</u><br>  
<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Урок позакласного читання, В. Скотт, «Квентін Дорвард».</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Урок позакласного читання В. Скотт «Квентін Дорвард»</u><br>  
Строка 28: Строка 28:
<br>  
<br>  
-
ОСВІТА ПОЕТА<br>&nbsp;&nbsp; Вальтер Скотт (1771–1832) - англійський поет, прозаїк, історик. За походженням шотландець. Народився 15 серпня 1771 р. в Единбурзі. Його батьками були юрист У. Скотт і дочка професора медицини Единбурзького університету Енн Резерфорд.<br>&nbsp;&nbsp; У ранньому дитинстві Скотт жив в Сандіноу, на фермі діда, відновлюючи сили після «зубної лихоманки» (тепер вважають, що це був поліомієліт). Там він почув розповіді і балади про шотландських розбійників, що господарювали тут в колишні часи. Більшу частину своїх обширних знань Скотт отримав не в школі і університеті, а за допомогою самоосвіти. Все, що його цікавило, назавжди відображалося в його феноменальній пам'яті. Йому не потрібно було вивчати спеціальну літературу перед тим, як вигадати роман або поему. Колосальний обсяг знань дозволяв йому писати на будь-яку вибрану тему.<br><br>КАР’ЄРА ТА ЛІТЕРАТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ СКОТТА<br>&nbsp;&nbsp; За бажанням батька Скотт вибрав кар'єру юриста, з 1786 р. допомагав батьку в справах, а в 1792 р. став баррістером. У 1797 р. Скотт одружився на француженці Маргариті Шарлоті Шарпентьє, дочці берейтора з Ліона. Щоб отримати кошти на утримання сім'ї, він в 1799 р. обійняв посаду шерифа в Селкиркширі, а в 1866 р. став одним з головних секретарів Верховного суду Шотландії. Скотт до кінця днів виконував ці обов'язки, ніколи не нехтуючи професійним обов'язком на користь письменництва. Хоча з часом літературна діяльність стала основним джерелом його прибутку, хоча сам він вважав це захопленням.<br>&nbsp;&nbsp; Першими публікаціями Скотта стали переклади з Г.А.Бюргера (1796 р.) та Й.В.Гете (1799 р.). У багатьох його творах прослідковується вплив готичної школи з її «романами жахів», але, на щастя, в 1790 р. Скотт захопився шотландськими баладами. У 1802 р. він опублікував вибрані балади під назвою «Пісні шотландського кордону». Ця книга принесла йому популярність. У 1805 Скотт вперше надрукував власну поему – «Гімн останнього менестреля», що відповідав смакам того часу і що швидко завоювала симпатії публіки. Вже в першій великій поемі Скотта повністю проявилися його сильні сторони: дар розповідача, щасливий союз реальності і вигадки та здатність зацікавити читача регіональним матеріалом. За «Гімном» послідували поеми «Марміон» (1808 р.), «Діва озера» (1810 р.), «Видіння дона Родеріка» (1811 р.), «Рокбі» (1813 р.) і остання велика поема Скотта «Властитель островів» (1815 р.).<br>&nbsp;&nbsp; У ті ж роки Скотт видав більше 70 томів інших авторів, в т.ч. Д.Драйдена (18 томів, 1808 р.) і Дж.Свіфта (19 томів, 1814 р.). У 1804 р. він відмовився від свого будинку в Лассуейді, де оселився відразу ж після одруження, і найняв Ашистіл на березі р. Туїд. Він прожив в цьому будинку до 1812 р., коли купив Аббатсфорд. У 1809 р. Скотт став одним із засновників «Куотерлі рівью».<br><br>ПЕРШИЙ РОМАН СКОТТА «УЕВЕРЛІ»<br>&nbsp;&nbsp; З виходом в світ першого романа Скотта «Уеверлі» (липень 1814 р.) в його житті настав новий етап. Всі романи друкувалися без його підпису, навіть після 1827 р., коли Скотт оголосив про своє авторство. Частково успіх «Уеверлі» визначався тими ж якостями, що відрізняли «Гімн останнього менестреля», – новизною стилю і жвавістю описів шотландських звичаїв. Проте вільніша форма романа дозволила Скотту до кінця розкрити свій талант розповідача, повніше змалювати характери героїв, використовуючи діалог і особливо шотландський діалект.<br>&nbsp;&nbsp; Скотт вдало вибрав тему першого роману. Якобітський заколот 1745 р. і жахи громадянської війни ще були живі в людській пам'яті. Роман, що яскраво описує події тих років, повинен був привернути увагу багатьох читачів. Надалі Скотт не зраджував своїм художнім принципам, хоча деколи його техніка написання змінювалась. Він був переконаний, що людська природа завжди і всюди однакова, і лише залежно від обставин вона виявляється в різних формах. Тому його романи відрізняються один від одного лише часом і місцем дії. Їх ніяк не можна назвати історичними, хоча в них інколи і з'являються реальні історичні особи. Історичні події грають у творах Скотта другорядну роль.<br><br>СКОТТ - «АВТОР ШОТЛАНДСЬКИХ РОМАНІВ»<br>&nbsp;&nbsp; У романі «Уеверлі» описувався час, в який жив дід Скотта, в другій книзі, «Гай Меннерінг» (1815 р.), – час його батька, а в третій, «Антикварій» (1816 р.), – дні його власної юності. У романах «Чорний карлик» і «Пурітани» він, відповідно, звернувся до подій XVII і XVIII ст. Описані в цих романах події розгорталися впродовж 8 століть в часі і від Шетландських островів на півночі («Пірат», 1821 р.) до Індії на сході («Дочка лікарки», 1827 р.) – в просторі. До 1819 р. Скотт обмежувався шотландськими темами, хоча незрідка головними дійовими особами його романів були англійці. Перший цикл романів, який завершували «Роб Рій» (1817 р.), «Едінбурзька темниця» (1818 р.), «Легенда про Монтрозе» (1819 р.) і «Ламмермурська наречена» (1819 р.), давав підстави назвати Скотта «автором шотландських романів».<br>&nbsp;&nbsp; Боючись виснажити терпіння читачів, Скотт в наступному романі, «Айвенго» (1819 р.), звернувся до Англії. Виходом в світ «Айвенго» відмічений пік прижиттєвої слави Скотта. У 1820 р. він отримав титул баронета. Приблизно в той же час його дочка Софія вийшла заміж за Дж.Г.Локкарта, що згодом написав біографію свого тестя. Вже були збудовані перші корпуси Аббатсфорда (1817–1819 рр.), і Скотт чекав продовження робіт, які завершилися між 1822 р. і 1825 р.<br>&nbsp;&nbsp; Скотт не захотів повторити успіх «Айвенго», вигадавши ще один «англійський» роман. Замість цього він знов звернувся до шотландської теми, опублікувавши в 1820 р. 2 романи – «Монастир», дія якого розгорталася на зорі Реформації в його рідних місцях, поблизу Аббатсфорда, і його продовження «Абат», головною героїнею якого була Марія Стюарт, а головним місцем дії палац, де вона була ув'язненаі. Потім послідував «Кенільворт» (1821 р.), один з кращих його романів. Дія «Піратів» відбувається також в Шотландії.<br>&nbsp;&nbsp; Роман «Пригоди Найджела» (1822 р.) зустрів захоплений прийом в Лондоні, а «Квентін Дорвард» (1823 р.) – у Франції, де розвертається його дія, віднесена до часу царювання Людовика XI. Роман «Редгонтлет» (1824 р.; у російському перекладі – «Квитанція після смерті») присвячений якобітському заколоту, але представляє інтерес швидше тим, що в ньому використаний матеріал, що відноситься до дитячих та юнацьких років Скотта. До цього ж періоду відноситься «Талісман». Коли Скотт працював над романом «Вудсток» (1826 р.), що оповідає про 1651 р. і втечі Карла II після битви при Вустері, фінансові проблеми змінили весь хід його життя.<br><br>ВПЛИВ ПАНІКИ НА ЛОНДОНСКІЙ БІРЖІ НА ТВОРЧІСТЬ СКОТТА<br>&nbsp;&nbsp; У 1825 р. на лондонській біржі вибухнула фінансова паніка, і кредитори зажадали оплати векселів. Ні видавець Скотта, ні власник друкарні Дж. Баллантайн не змогли сплатити готівкою і оголосили себе банкротами. Проте Скотт відмовився послідувати їх прикладу і взяв на себе відповідальність за всі рахунки, на яких стояв його підпис, що склало 120 000 фунтів стерлінгів, причому борги самого Скотта складали лише малу частину цієї суми. Виснажлива літературна праця, на яку він себе прирік, аби виплатити великий борг, забрав у нього роки життя.<br>&nbsp;&nbsp; Біографічна дев'ятитомна праця «Життя Наполеона» хоч і принесла письменникові значну суму, коштував йому величезних зусиль. Інші твори в цьому роді далися Скотту легко: 4 випуски «Розповідей дідуся» (1829–1830 рр.), «Історія Шотландії» в 2 томах (1829–1830 рр.), «Про демонологію і чаклунство» (1820 р.), причому всі книги він писав по пам'яті. Проте декілька апоплексичних ударів, що послідували один за одним, не могли не позначитися на фізичному і душевному стані Скотта, і лікарі умовили його поїхати лікуватися в теплі країни. У жовтні 1831 р. він відправився до Італії на кораблі, наданому йому урядом. В дорозі він відчув, що кінець його близький, і повернувся додому. Незабаром він був в Лондоні, а потім в Аббатсфорді.<br>&nbsp;&nbsp; Помер Вальтер Скотт 21 вересня 1832 року в своєму маєтку, де в даний час відкритий музей знаменитого письменника.<br><br>ІСТОРИЧНИЙ РОМАН «КВЕНТІН ДОРВАРД»<br>&nbsp;&nbsp; «Квентін Дорвард» — історичний роман Вальтера Скотта, вперше опублікований в 1823 році. Оповідає про часи франко-шотландського альянсу. Головний герой — молодий шотландський дворянин на службі у французького короля Людовика XI.<br>&nbsp;&nbsp; Дія романа відбувається в середньовічній Франції (близько 1468 року), під час протистояння між Людовиком XI, королем Франції, і його васалом Карлом Сміливим, герцогом Бургундії. Прагнучи ослабити свого васала, Людовик таємно підбурює міста Гент, Льєж і Малін на повстання проти Карла, їх сеньйора.<br>&nbsp;&nbsp; Бургундська графиня Ізабелла де Круа, що знаходиться під заступництвом герцога Карла, відмовляється вийти заміж за його фаворита, графа Кампо-Бассо, і намагається знайти притулок у короля Людовика.<br>&nbsp;&nbsp; Герцог Карл, у свою чергу, готовий оголосити війну королю Людовику, якщо той не видасть йому графиню де Круа і не припинить сіяти смуту в підвладних йому фламандських містах.<br>&nbsp;&nbsp; Король Людовик всіма силами прагне уникнути війни з герцогом Бургундським, опасаючись в цьому випадку його союзу з Англією. Він переконує графиню де Круа відправитися до єпископа Льєжського. В той же час Людовик таємно замишляє силоміць видати її заміж за ватажка розбійників, «арденського вепра» (Гійома з роду де ла Марк), щоб забезпечити на кордоні з Бургундією вкрай незручного для герцога Карла сусіда і тим самим відвернути його увагу від Франції. Подорож до Льєжа проходить під охороною невеликого загону на чолі з Квентіном Дорвардом. Під час подорожі Квентін всіляко оберігає Ізабеллу від небезпек і розкриває зраду, що замишляється проти неї.<br>&nbsp;&nbsp; Прибувши до Льєжа, графиня недовго виявляється в безпеці. Будучи з союзником Людовика, Гійомом де ла Марком, жителі міста захоплюють в полон і вбивають шурина герцога Карла, Людовика де Бурбона, єпископа Льєжського. Насилу врятувавшись від Гийома де ла Марка, Ізабелла вирішує повернутися під заступництво Карла Бургундського і просить Квентіна супроводжувати її. Їм вдається уникнути гонитви, дістатися до кордону бургундських володінь і прибути в Перонну до герцога Карла.<br>&nbsp;&nbsp; В цей же час з візитом у герцога знаходиться король Людовик, прибулий сюди з наміром пом'якшити настрой Карла і запобігти війні між ними. Дізнавшись про події в Льєжі і розлютившись при одній згадці про участь в них стрільця королівської гвардії, герцог Карл наказує ув'язнити короля Людовика в темницю. Лише застосувавши весь можливий вплив Людовика, тому вдається добитися розгляду суперечки між ним і герцогом Карлом в справедливому суді та отримати виправдання.<br>&nbsp;&nbsp; Герцог Карл, проте, знову намагається видати Ізабеллу заміж, цього разу за герцога Орлеанського, спадкоємця Людовика, але вона знову відповідає відмовою. У гніві Карл обіцяє видати її за будь-кого, хто принесе йому голову Гийома де ла Марка. Квентін справляється з цим завданням за допомогою свого дядька, Людовика Леслі, і добивається руки Ізабелли.<br>&nbsp;&nbsp; Як завжди в кращих романах Вальтера Скотта, обидва плани розроблено з блиском і величезною художньою винахідливістю. У епізоді з історії боротьби Людовика і Карла Бургундського — адже це лише одна сторінка з кривавої книги їх тривалого розбрату — з вражаючою повнотою розкриті умови, в яких народжувалася національна самодержавна французька монархія, збита силоміць і хитрістю Людовика XI, що спирався, на допомогу міст і служивого люду.<br>
+
=== Освіта поета ===
 +
 
 +
&nbsp;&nbsp; Вальтер Скотт - англійський поет, прозаїк, історик. За походженням шотландець. Народився 15 серпня 1771 р. в Единбурзі. Його батьками були юрист У. Скотт і дочка професора медицини Единбурзького університету Енн Резерфорд.<br>&nbsp;&nbsp; У ранньому дитинстві Скотт жив в Сандіноу, на фермі діда, відновлюючи сили після «зубної лихоманки» (тепер вважають, що це був поліомієліт). Там він почув розповіді і балади про шотландських розбійників, що господарювали тут в колишні часи. Більшу частину своїх обширних знань Скотт отримав не в школі і університеті, а за допомогою самоосвіти. Все, що його цікавило, назавжди відображалося в його феноменальній пам'яті. Йому не потрібно було вивчати спеціальну літературу перед тим, як вигадати роман або поему. Колосальний обсяг знань дозволяв йому писати на будь-яку вибрану тему.
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
=== Кар’єра та літературна діяльність Скотта ===
 +
 
 +
&nbsp;&nbsp; За бажанням батька Скотт вибрав кар'єру юриста, з 1786 р. допомагав батьку в справах, а в 1792 р. став баррістером. У 1797 р. Скотт одружився на француженці Маргариті Шарлоті Шарпентьє, дочці берейтора з Ліона. Щоб отримати кошти на утримання сім'ї, він в 1799 р. обійняв посаду шерифа в Селкиркширі, а в 1866 р. став одним з головних секретарів Верховного суду Шотландії. Скотт до кінця днів виконував ці обов'язки, ніколи не нехтуючи професійним обов'язком на користь письменництва. Хоча з часом літературна діяльність стала основним джерелом його прибутку, хоча сам він вважав це захопленням.<br>&nbsp;&nbsp; Першими публікаціями Скотта стали переклади з Г.А.Бюргера (1796 р.) та Й.В.Гете (1799 р.). У багатьох його творах прослідковується вплив готичної школи з її «романами жахів», але, на щастя, в 1790 р. Скотт захопився шотландськими баладами. У 1802 р. він опублікував вибрані балади під назвою «Пісні шотландського кордону». Ця книга принесла йому популярність. У 1805 Скотт вперше надрукував власну поему – «Гімн останнього менестреля», що відповідав смакам того часу і що швидко завоювала симпатії публіки. Вже в першій великій поемі Скотта повністю проявилися його сильні сторони: дар розповідача, щасливий союз реальності і вигадки та здатність зацікавити читача регіональним матеріалом. За «Гімном» послідували поеми «Марміон» (1808 р.), «Діва озера» (1810 р.), «Видіння дона Родеріка» (1811 р.), «Рокбі» (1813 р.) і остання велика поема Скотта «Властитель островів» (1815 р.).<br>&nbsp;&nbsp; У ті ж роки Скотт видав більше 70 томів інших авторів, в т.ч. Д.Драйдена (18 томів, 1808 р.) і Дж.Свіфта (19 томів, 1814 р.). У 1804 р. він відмовився від свого будинку в Лассуейді, де оселився відразу ж після одруження, і найняв Ашистіл на березі р. Туїд. Він прожив в цьому будинку до 1812 р., коли купив Аббатсфорд. У 1809 р. Скотт став одним із засновників «Куотерлі рівью».
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
=== Перший роман Скотта «Уеверлі» ===
 +
 
 +
&nbsp;&nbsp; З виходом в світ першого романа Скотта «Уеверлі» (липень 1814 р.) в його житті настав новий етап. Всі романи друкувалися без його підпису, навіть після 1827 р., коли Скотт оголосив про своє авторство. Частково успіх «Уеверлі» визначався тими ж якостями, що відрізняли «Гімн останнього менестреля», – новизною стилю і жвавістю описів шотландських звичаїв. Проте вільніша форма романа дозволила Скотту до кінця розкрити свій талант розповідача, повніше змалювати характери героїв, використовуючи діалог і особливо шотландський діалект.<br>&nbsp;&nbsp; Скотт вдало вибрав тему першого роману. Якобітський заколот 1745 р. і жахи громадянської війни ще були живі в людській пам'яті. Роман, що яскраво описує події тих років, повинен був привернути увагу багатьох читачів. Надалі Скотт не зраджував своїм художнім принципам, хоча деколи його техніка написання змінювалась. Він був переконаний, що людська природа завжди і всюди однакова, і лише залежно від обставин вона виявляється в різних формах. Тому його романи відрізняються один від одного лише часом і місцем дії. Їх ніяк не можна назвати історичними, хоча в них інколи і з'являються реальні історичні особи. Історичні події грають у творах Скотта другорядну роль.
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
=== Скотт - «автор шотландських романів» ===
 +
 
 +
&nbsp;&nbsp; У романі «Уеверлі» описувався час, в який жив дід Скотта, в другій книзі, «Гай Меннерінг» (1815 р.), – час його батька, а в третій, «Антикварій» (1816 р.), – дні його власної юності. У романах «Чорний карлик» і «Пурітани» він, відповідно, звернувся до подій XVII і XVIII ст. Описані в цих романах події розгорталися впродовж 8 століть в часі і від Шетландських островів на півночі («Пірат», 1821 р.) до Індії на сході («Дочка лікарки», 1827 р.) – в просторі. До 1819 р. Скотт обмежувався шотландськими темами, хоча незрідка головними дійовими особами його романів були англійці. Перший цикл романів, який завершували «Роб Рій» (1817 р.), «Едінбурзька темниця» (1818 р.), «Легенда про Монтрозе» (1819 р.) і «Ламмермурська наречена» (1819 р.), давав підстави назвати Скотта «автором шотландських романів».<br>&nbsp;&nbsp; Боючись виснажити терпіння читачів, Скотт в наступному романі, «Айвенго» (1819 р.), звернувся до Англії. Виходом в світ «Айвенго» відмічений пік прижиттєвої слави Скотта. У 1820 р. він отримав титул баронета. Приблизно в той же час його дочка Софія вийшла заміж за Дж.Г.Локкарта, що згодом написав біографію свого тестя. Вже були збудовані перші корпуси Аббатсфорда (1817–1819 рр.), і Скотт чекав продовження робіт, які завершилися між 1822 р. і 1825 р.<br>&nbsp;&nbsp; Скотт не захотів повторити успіх «Айвенго», вигадавши ще один «англійський» роман. Замість цього він знов звернувся до шотландської теми, опублікувавши в 1820 р. 2 романи – «Монастир», дія якого розгорталася на зорі Реформації в його рідних місцях, поблизу Аббатсфорда, і його продовження «Абат», головною героїнею якого була Марія Стюарт, а головним місцем дії палац, де вона була ув'язненаі. Потім послідував «Кенільворт» (1821 р.), один з кращих його романів. Дія «Піратів» відбувається також в Шотландії.<br>&nbsp;&nbsp; Роман «Пригоди Найджела» (1822 р.) зустрів захоплений прийом в Лондоні, а «Квентін Дорвард» (1823 р.) – у Франції, де розвертається його дія, віднесена до часу царювання Людовика XI. Роман «Редгонтлет» (1824 р.; у російському перекладі – «Квитанція після смерті») присвячений якобітському заколоту, але представляє інтерес швидше тим, що в ньому використаний матеріал, що відноситься до дитячих та юнацьких років Скотта. До цього ж періоду відноситься «Талісман». Коли Скотт працював над романом «Вудсток» (1826 р.), що оповідає про 1651 р. і втечі Карла II після битви при Вустері, фінансові проблеми змінили весь хід його життя.
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
=== Вплив паніки на лондонскій біржі на творчість Скотта ===
 +
 
 +
&nbsp;&nbsp; У 1825 р. на лондонській біржі вибухнула фінансова паніка, і кредитори зажадали оплати векселів. Ні видавець Скотта, ні власник друкарні Дж. Баллантайн не змогли сплатити готівкою і оголосили себе банкротами. Проте Скотт відмовився послідувати їх прикладу і взяв на себе відповідальність за всі рахунки, на яких стояв його підпис, що склало 120 000 фунтів стерлінгів, причому борги самого Скотта складали лише малу частину цієї суми. Виснажлива літературна праця, на яку він себе прирік, аби виплатити великий борг, забрав у нього роки життя.<br>&nbsp;&nbsp; Біографічна дев'ятитомна праця «Життя Наполеона» хоч і принесла письменникові значну суму, коштував йому величезних зусиль. Інші твори в цьому роді далися Скотту легко: 4 випуски «Розповідей дідуся» (1829–1830 рр.), «Історія Шотландії» в 2 томах (1829–1830 рр.), «Про демонологію і чаклунство» (1820 р.), причому всі книги він писав по пам'яті. Проте декілька апоплексичних ударів, що послідували один за одним, не могли не позначитися на фізичному і душевному стані Скотта, і лікарі умовили його поїхати лікуватися в теплі країни. У жовтні 1831 р. він відправився до Італії на кораблі, наданому йому урядом. В дорозі він відчув, що кінець його близький, і повернувся додому. Незабаром він був в Лондоні, а потім в Аббатсфорді.<br>&nbsp;&nbsp; Помер Вальтер Скотт 21 вересня 1832 року в своєму маєтку, де в даний час відкритий музей знаменитого письменника.
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
=== Історичний роман «Квентін Дорвард» ===
 +
 
 +
&nbsp;&nbsp; «Квентін Дорвард» — історичний роман Вальтера Скотта, вперше опублікований в 1823 році. Оповідає про часи франко-шотландського альянсу. Головний герой — молодий шотландський дворянин на службі у французького короля Людовика XI.<br>&nbsp;&nbsp; Дія романа відбувається в середньовічній Франції (близько 1468 року), під час протистояння між Людовиком XI, королем Франції, і його васалом Карлом Сміливим, герцогом Бургундії. Прагнучи ослабити свого васала, Людовик таємно підбурює міста Гент, Льєж і Малін на повстання проти Карла, їх сеньйора.<br>&nbsp;&nbsp; Бургундська графиня Ізабелла де Круа, що знаходиться під заступництвом герцога Карла, відмовляється вийти заміж за його фаворита, графа Кампо-Бассо, і намагається знайти притулок у короля Людовика.<br>&nbsp;&nbsp; Герцог Карл, у свою чергу, готовий оголосити війну королю Людовику, якщо той не видасть йому графиню де Круа і не припинить сіяти смуту в підвладних йому фламандських містах.<br>&nbsp;&nbsp; Король Людовик всіма силами прагне уникнути війни з герцогом Бургундським, опасаючись в цьому випадку його союзу з Англією. Він переконує графиню де Круа відправитися до єпископа Льєжського. В той же час Людовик таємно замишляє силоміць видати її заміж за ватажка розбійників, «арденського вепра» (Гійома з роду де ла Марк), щоб забезпечити на кордоні з Бургундією вкрай незручного для герцога Карла сусіда і тим самим відвернути його увагу від Франції. Подорож до Льєжа проходить під охороною невеликого загону на чолі з Квентіном Дорвардом. Під час подорожі Квентін всіляко оберігає Ізабеллу від небезпек і розкриває зраду, що замишляється проти неї.<br>&nbsp;&nbsp; Прибувши до Льєжа, графиня недовго виявляється в безпеці. Будучи з союзником Людовика, Гійомом де ла Марком, жителі міста захоплюють в полон і вбивають шурина герцога Карла, Людовика де Бурбона, єпископа Льєжського. Насилу врятувавшись від Гийома де ла Марка, Ізабелла вирішує повернутися під заступництво Карла Бургундського і просить Квентіна супроводжувати її. Їм вдається уникнути гонитви, дістатися до кордону бургундських володінь і прибути в Перонну до герцога Карла.<br>&nbsp;&nbsp; В цей же час з візитом у герцога знаходиться король Людовик, прибулий сюди з наміром пом'якшити настрой Карла і запобігти війні між ними. Дізнавшись про події в Льєжі і розлютившись при одній згадці про участь в них стрільця королівської гвардії, герцог Карл наказує ув'язнити короля Людовика в темницю. Лише застосувавши весь можливий вплив Людовика, тому вдається добитися розгляду суперечки між ним і герцогом Карлом в справедливому суді та отримати виправдання.<br>&nbsp;&nbsp; Герцог Карл, проте, знову намагається видати Ізабеллу заміж, цього разу за герцога Орлеанського, спадкоємця Людовика, але вона знову відповідає відмовою. У гніві Карл обіцяє видати її за будь-кого, хто принесе йому голову Гийома де ла Марка. Квентін справляється з цим завданням за допомогою свого дядька, Людовика Леслі, і добивається руки Ізабелли.<br>&nbsp;&nbsp; Як завжди в кращих романах Вальтера Скотта, обидва плани розроблено з блиском і величезною художньою винахідливістю. У епізоді з історії боротьби Людовика і Карла Бургундського — адже це лише одна сторінка з кривавої книги їх тривалого розбрату — з вражаючою повнотою розкриті умови, в яких народжувалася національна самодержавна французька монархія, збита силоміць і хитрістю Людовика XI, що спирався, на допомогу міст і служивого люду.<br>
----
----

Версия 10:40, 16 февраля 2011

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література: Урок позакласного читання В. Скотт «Квентін Дорвард». Повні уроки.


ТЕМА: Урок позакласного читання В. Скотт «Квентін Дорвард»


Содержание

Мета уроку

  • Ознайомлення з біографією Вальтера Скотта
  • Вивчення роману «Квентін Дорвард»


Задачі уроку

  • Ознайомитись з основними датами в житті поета
  • Запам’ятати найвідоміші роботи Скотта
  • Ознайомитись з романом «Квентін Дорвард»


План уроку

  1. Найвизначніші дати з життя Скотта.
  2. Найбільші роботи поета.
  3. Роман «Квентін Дорвард».


Освіта поета

   Вальтер Скотт - англійський поет, прозаїк, історик. За походженням шотландець. Народився 15 серпня 1771 р. в Единбурзі. Його батьками були юрист У. Скотт і дочка професора медицини Единбурзького університету Енн Резерфорд.
   У ранньому дитинстві Скотт жив в Сандіноу, на фермі діда, відновлюючи сили після «зубної лихоманки» (тепер вважають, що це був поліомієліт). Там він почув розповіді і балади про шотландських розбійників, що господарювали тут в колишні часи. Більшу частину своїх обширних знань Скотт отримав не в школі і університеті, а за допомогою самоосвіти. Все, що його цікавило, назавжди відображалося в його феноменальній пам'яті. Йому не потрібно було вивчати спеціальну літературу перед тим, як вигадати роман або поему. Колосальний обсяг знань дозволяв йому писати на будь-яку вибрану тему.


Кар’єра та літературна діяльність Скотта

   За бажанням батька Скотт вибрав кар'єру юриста, з 1786 р. допомагав батьку в справах, а в 1792 р. став баррістером. У 1797 р. Скотт одружився на француженці Маргариті Шарлоті Шарпентьє, дочці берейтора з Ліона. Щоб отримати кошти на утримання сім'ї, він в 1799 р. обійняв посаду шерифа в Селкиркширі, а в 1866 р. став одним з головних секретарів Верховного суду Шотландії. Скотт до кінця днів виконував ці обов'язки, ніколи не нехтуючи професійним обов'язком на користь письменництва. Хоча з часом літературна діяльність стала основним джерелом його прибутку, хоча сам він вважав це захопленням.
   Першими публікаціями Скотта стали переклади з Г.А.Бюргера (1796 р.) та Й.В.Гете (1799 р.). У багатьох його творах прослідковується вплив готичної школи з її «романами жахів», але, на щастя, в 1790 р. Скотт захопився шотландськими баладами. У 1802 р. він опублікував вибрані балади під назвою «Пісні шотландського кордону». Ця книга принесла йому популярність. У 1805 Скотт вперше надрукував власну поему – «Гімн останнього менестреля», що відповідав смакам того часу і що швидко завоювала симпатії публіки. Вже в першій великій поемі Скотта повністю проявилися його сильні сторони: дар розповідача, щасливий союз реальності і вигадки та здатність зацікавити читача регіональним матеріалом. За «Гімном» послідували поеми «Марміон» (1808 р.), «Діва озера» (1810 р.), «Видіння дона Родеріка» (1811 р.), «Рокбі» (1813 р.) і остання велика поема Скотта «Властитель островів» (1815 р.).
   У ті ж роки Скотт видав більше 70 томів інших авторів, в т.ч. Д.Драйдена (18 томів, 1808 р.) і Дж.Свіфта (19 томів, 1814 р.). У 1804 р. він відмовився від свого будинку в Лассуейді, де оселився відразу ж після одруження, і найняв Ашистіл на березі р. Туїд. Він прожив в цьому будинку до 1812 р., коли купив Аббатсфорд. У 1809 р. Скотт став одним із засновників «Куотерлі рівью».


Перший роман Скотта «Уеверлі»

   З виходом в світ першого романа Скотта «Уеверлі» (липень 1814 р.) в його житті настав новий етап. Всі романи друкувалися без його підпису, навіть після 1827 р., коли Скотт оголосив про своє авторство. Частково успіх «Уеверлі» визначався тими ж якостями, що відрізняли «Гімн останнього менестреля», – новизною стилю і жвавістю описів шотландських звичаїв. Проте вільніша форма романа дозволила Скотту до кінця розкрити свій талант розповідача, повніше змалювати характери героїв, використовуючи діалог і особливо шотландський діалект.
   Скотт вдало вибрав тему першого роману. Якобітський заколот 1745 р. і жахи громадянської війни ще були живі в людській пам'яті. Роман, що яскраво описує події тих років, повинен був привернути увагу багатьох читачів. Надалі Скотт не зраджував своїм художнім принципам, хоча деколи його техніка написання змінювалась. Він був переконаний, що людська природа завжди і всюди однакова, і лише залежно від обставин вона виявляється в різних формах. Тому його романи відрізняються один від одного лише часом і місцем дії. Їх ніяк не можна назвати історичними, хоча в них інколи і з'являються реальні історичні особи. Історичні події грають у творах Скотта другорядну роль.


Скотт - «автор шотландських романів»

   У романі «Уеверлі» описувався час, в який жив дід Скотта, в другій книзі, «Гай Меннерінг» (1815 р.), – час його батька, а в третій, «Антикварій» (1816 р.), – дні його власної юності. У романах «Чорний карлик» і «Пурітани» він, відповідно, звернувся до подій XVII і XVIII ст. Описані в цих романах події розгорталися впродовж 8 століть в часі і від Шетландських островів на півночі («Пірат», 1821 р.) до Індії на сході («Дочка лікарки», 1827 р.) – в просторі. До 1819 р. Скотт обмежувався шотландськими темами, хоча незрідка головними дійовими особами його романів були англійці. Перший цикл романів, який завершували «Роб Рій» (1817 р.), «Едінбурзька темниця» (1818 р.), «Легенда про Монтрозе» (1819 р.) і «Ламмермурська наречена» (1819 р.), давав підстави назвати Скотта «автором шотландських романів».
   Боючись виснажити терпіння читачів, Скотт в наступному романі, «Айвенго» (1819 р.), звернувся до Англії. Виходом в світ «Айвенго» відмічений пік прижиттєвої слави Скотта. У 1820 р. він отримав титул баронета. Приблизно в той же час його дочка Софія вийшла заміж за Дж.Г.Локкарта, що згодом написав біографію свого тестя. Вже були збудовані перші корпуси Аббатсфорда (1817–1819 рр.), і Скотт чекав продовження робіт, які завершилися між 1822 р. і 1825 р.
   Скотт не захотів повторити успіх «Айвенго», вигадавши ще один «англійський» роман. Замість цього він знов звернувся до шотландської теми, опублікувавши в 1820 р. 2 романи – «Монастир», дія якого розгорталася на зорі Реформації в його рідних місцях, поблизу Аббатсфорда, і його продовження «Абат», головною героїнею якого була Марія Стюарт, а головним місцем дії палац, де вона була ув'язненаі. Потім послідував «Кенільворт» (1821 р.), один з кращих його романів. Дія «Піратів» відбувається також в Шотландії.
   Роман «Пригоди Найджела» (1822 р.) зустрів захоплений прийом в Лондоні, а «Квентін Дорвард» (1823 р.) – у Франції, де розвертається його дія, віднесена до часу царювання Людовика XI. Роман «Редгонтлет» (1824 р.; у російському перекладі – «Квитанція після смерті») присвячений якобітському заколоту, але представляє інтерес швидше тим, що в ньому використаний матеріал, що відноситься до дитячих та юнацьких років Скотта. До цього ж періоду відноситься «Талісман». Коли Скотт працював над романом «Вудсток» (1826 р.), що оповідає про 1651 р. і втечі Карла II після битви при Вустері, фінансові проблеми змінили весь хід його життя.


Вплив паніки на лондонскій біржі на творчість Скотта

   У 1825 р. на лондонській біржі вибухнула фінансова паніка, і кредитори зажадали оплати векселів. Ні видавець Скотта, ні власник друкарні Дж. Баллантайн не змогли сплатити готівкою і оголосили себе банкротами. Проте Скотт відмовився послідувати їх прикладу і взяв на себе відповідальність за всі рахунки, на яких стояв його підпис, що склало 120 000 фунтів стерлінгів, причому борги самого Скотта складали лише малу частину цієї суми. Виснажлива літературна праця, на яку він себе прирік, аби виплатити великий борг, забрав у нього роки життя.
   Біографічна дев'ятитомна праця «Життя Наполеона» хоч і принесла письменникові значну суму, коштував йому величезних зусиль. Інші твори в цьому роді далися Скотту легко: 4 випуски «Розповідей дідуся» (1829–1830 рр.), «Історія Шотландії» в 2 томах (1829–1830 рр.), «Про демонологію і чаклунство» (1820 р.), причому всі книги він писав по пам'яті. Проте декілька апоплексичних ударів, що послідували один за одним, не могли не позначитися на фізичному і душевному стані Скотта, і лікарі умовили його поїхати лікуватися в теплі країни. У жовтні 1831 р. він відправився до Італії на кораблі, наданому йому урядом. В дорозі він відчув, що кінець його близький, і повернувся додому. Незабаром він був в Лондоні, а потім в Аббатсфорді.
   Помер Вальтер Скотт 21 вересня 1832 року в своєму маєтку, де в даний час відкритий музей знаменитого письменника.


Історичний роман «Квентін Дорвард»

   «Квентін Дорвард» — історичний роман Вальтера Скотта, вперше опублікований в 1823 році. Оповідає про часи франко-шотландського альянсу. Головний герой — молодий шотландський дворянин на службі у французького короля Людовика XI.
   Дія романа відбувається в середньовічній Франції (близько 1468 року), під час протистояння між Людовиком XI, королем Франції, і його васалом Карлом Сміливим, герцогом Бургундії. Прагнучи ослабити свого васала, Людовик таємно підбурює міста Гент, Льєж і Малін на повстання проти Карла, їх сеньйора.
   Бургундська графиня Ізабелла де Круа, що знаходиться під заступництвом герцога Карла, відмовляється вийти заміж за його фаворита, графа Кампо-Бассо, і намагається знайти притулок у короля Людовика.
   Герцог Карл, у свою чергу, готовий оголосити війну королю Людовику, якщо той не видасть йому графиню де Круа і не припинить сіяти смуту в підвладних йому фламандських містах.
   Король Людовик всіма силами прагне уникнути війни з герцогом Бургундським, опасаючись в цьому випадку його союзу з Англією. Він переконує графиню де Круа відправитися до єпископа Льєжського. В той же час Людовик таємно замишляє силоміць видати її заміж за ватажка розбійників, «арденського вепра» (Гійома з роду де ла Марк), щоб забезпечити на кордоні з Бургундією вкрай незручного для герцога Карла сусіда і тим самим відвернути його увагу від Франції. Подорож до Льєжа проходить під охороною невеликого загону на чолі з Квентіном Дорвардом. Під час подорожі Квентін всіляко оберігає Ізабеллу від небезпек і розкриває зраду, що замишляється проти неї.
   Прибувши до Льєжа, графиня недовго виявляється в безпеці. Будучи з союзником Людовика, Гійомом де ла Марком, жителі міста захоплюють в полон і вбивають шурина герцога Карла, Людовика де Бурбона, єпископа Льєжського. Насилу врятувавшись від Гийома де ла Марка, Ізабелла вирішує повернутися під заступництво Карла Бургундського і просить Квентіна супроводжувати її. Їм вдається уникнути гонитви, дістатися до кордону бургундських володінь і прибути в Перонну до герцога Карла.
   В цей же час з візитом у герцога знаходиться король Людовик, прибулий сюди з наміром пом'якшити настрой Карла і запобігти війні між ними. Дізнавшись про події в Льєжі і розлютившись при одній згадці про участь в них стрільця королівської гвардії, герцог Карл наказує ув'язнити короля Людовика в темницю. Лише застосувавши весь можливий вплив Людовика, тому вдається добитися розгляду суперечки між ним і герцогом Карлом в справедливому суді та отримати виправдання.
   Герцог Карл, проте, знову намагається видати Ізабеллу заміж, цього разу за герцога Орлеанського, спадкоємця Людовика, але вона знову відповідає відмовою. У гніві Карл обіцяє видати її за будь-кого, хто принесе йому голову Гийома де ла Марка. Квентін справляється з цим завданням за допомогою свого дядька, Людовика Леслі, і добивається руки Ізабелли.
   Як завжди в кращих романах Вальтера Скотта, обидва плани розроблено з блиском і величезною художньою винахідливістю. У епізоді з історії боротьби Людовика і Карла Бургундського — адже це лише одна сторінка з кривавої книги їх тривалого розбрату — з вражаючою повнотою розкриті умови, в яких народжувалася національна самодержавна французька монархія, збита силоміць і хитрістю Людовика XI, що спирався, на допомогу міст і служивого люду.


Запитання

  1. Як і де здобував освіту Вальтер Скотт?
  2. Літературна діяльність була для поета лише захопленням чи роботою? Чому?
  3. Що було першими публікаціями Скотта?
  4. Як назвиєваться перший роман Скотта і що взято за основу його написання?
  5. Чому поета називали «автором шотландських романів»?
  6. Які ще великі романи написав Скотт після «Уеверлі»?
  7. Як вплинула на творчість поета паніка на лондонській біржі?
  8. Яка основна суть роману «Квентін Дорвард»?


Список використаних джерел

  1. Урок на тему: Біографія Вальтера Скотта, Санін В.І., учитель української та зарубіжної літератури, сш №2, м.Канів.
  2. Урок на тему: Історичний роман «Квентін Дорвард», Прокопік П.В., учитель зарубіжної літератури, сш №3, м.Канів
  3. http://www.krugosvet.ru
  4. http://freelib.in.ua



Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Предмети > Зарубіжна література > Зарубіжна література 7 клас