Вальтер Скотт народився в Едінбурзі в родині спроможного шотландського юриста і дочки професора медицини Едінбурзького університету. Вальтер був дев'ятою дитиною в сім'ї, але коли йому було пів року в живих залишилося лише троє. У сім'ї з 13 дітей вижило 6. У ранньому віці перехворів дитячим паралічем, що привело до атрофії м'язів правої ноги і довічної кульгавості. Не дивлячись на фізичну ваду, вже в ранньому віці він приголомшував оточуючих жвавим розумом і феноменальною пам'яттю. Дитинство Скотта тісно пов'язане з Шотландським Прикордонням, де він проводив час на фермі свого діда в Сендіноу, а також в будинку свого дядька поблизу Келсо.
+
Вальтер Скотт народився в Едінбурзі в родині спроможного шотландського юриста і дочки професора медицини Едінбурзького університету. Вальтер був дев'ятою дитиною в сім'ї, але коли йому було пів року в живих залишилося лише троє. У сім'ї з 13 дітей вижило 6. У ранньому віці перехворів дитячим паралічем, що привело до атрофії м'язів правої ноги і довічної кульгавості. Не дивлячись на фізичну ваду, вже в ранньому віці він приголомшував оточуючих жвавим розумом і феноменальною пам'яттю. Дитинство Скотта тісно пов'язане з Шотландським Прикордонням, де він проводив час на фермі свого діда в Сендіноу, а також в будинку свого дядька поблизу Келсо.
-
[[Image:z18-7.jpg]]<br> У коледжі Скотт захопився альпінізмом, окріпнув фізично, і придбав популярність серед однолітків як відмінний розповідач. Він багато читав, у тому числі античних авторів, захоплювався романами і поезією, особливо виділяв традиційні балади і розповіді про Шотландію. У 1786 р. Вальтер Скотт поступив учнем в контору батька, а з 1789 р. по 1792 р. вивчав право, готуючись стати адвокатом. Разом зі своїми друзями організував в коледжі «Поетичне суспільство», вивчав німецьку мову і знайомився з творчістю німецьких поетів.
+
[[Image:Z18-7.jpg|232x361px]]<br> У коледжі Скотт захопився альпінізмом, окріпнув фізично, і придбав популярність серед однолітків як відмінний розповідач. Він багато читав, у тому числі античних авторів, захоплювався романами і поезією, особливо виділяв традиційні балади і розповіді про Шотландію. У 1786 р. Вальтер Скотт поступив учнем в контору батька, а з 1789 р. по 1792 р. вивчав право, готуючись стати адвокатом. Разом зі своїми друзями організував в коледжі «Поетичне суспільство», вивчав німецьку мову і знайомився з творчістю німецьких поетів.
-
[[Image:z18-18.jpg]] [[Image:z18-19.jpg]]<br> У перші роки самостійної адвокатської практики Вальтер Скотт їздив по країні, попутно збираючи народні легенди і балади про шотландських героїв минулого. Він захопився переведеннями німецької поезії, анонімно опублікував свої переведення балади Бюргера «Ленора». У 1791 р. він познайомився зі своїм першим коханням — Вільяміной Белшес, дочкою едінбурзького адвоката. Скотт 5 років намагався добитися взаємності Вільяміни, проте дівчина тримала його в невизначеності і врешті-решт віддала перевагу над ним Вільяму Форбсу, синові спроможного банкіра, за якого і вийшла заміж в 1796 р. Невзаємне кохання стало для молодого Скотта сильним ударом; частинки образу Вільяміни в подальшому не раз виявлялися в героїнях романів письменника. {{#ev:youtube|9gfIlz-vS70&feature}} <br> В 1797 р. одружився на Шарлотті Шарпантьє.<br> Вальтер Скотт почав свою творчий шлях з поезії. Всю читаючу публіку Великобританії в першу чергу підкорили не його новаторські на ті часи вірші і навіть не його поеми, а перш за все перший в світі роман у віршах «Марміон» (на російській мові вперше з'явився в 2000 р. у виданні «Літературні пам'ятники»).
+
[[Image:Z18-18.jpg|288x433px]] [[Image:Z18-19.jpg|312x429px]]<br> У перші роки самостійної адвокатської практики Вальтер Скотт їздив по країні, попутно збираючи народні легенди і балади про шотландських героїв минулого. Він захопився переведеннями німецької поезії, анонімно опублікував свої переведення балади Бюргера «Ленора». У 1791 р. він познайомився зі своїм першим коханням — Вільяміной Белшес, дочкою едінбурзького адвоката. Скотт 5 років намагався добитися взаємності Вільяміни, проте дівчина тримала його в невизначеності і врешті-решт віддала перевагу над ним Вільяму Форбсу, синові спроможного банкіра, за якого і вийшла заміж в 1796 р. Невзаємне кохання стало для молодого Скотта сильним ударом; частинки образу Вільяміни в подальшому не раз виявлялися в героїнях романів письменника. {{#ev:youtube|9gfIlz-vS70&feature}} <br> В 1797 р. одружився на Шарлотті Шарпантьє.<br> Вальтер Скотт почав свою творчий шлях з поезії. Всю читаючу публіку Великобританії в першу чергу підкорили не його новаторські на ті часи вірші і навіть не його поеми, а перш за все перший в світі роман у віршах «Марміон» (на російській мові вперше з'явився в 2000 р. у виданні «Літературні пам'ятники»).
-
[[Image:z18-14.jpg]]<br> Проза уже відомого на той час поета, почалась романом «Уеверлі».
+
[[Image:Z18-14.jpg|353x446px]]<br> Проза уже відомого на той час поета, почалась романом «Уеверлі».
<br>
<br>
Строка 42:
Строка 42:
Романи Скотта діляться на 2 основні групи. Перша присвячена недавньому минулому Шотландії, періоду громадянської війни: від пуританської революції XVI ст. до розгрому гірських кланів в середині XVIII ст., - а частково і пізнішому періоду «Уеверлі» (1814 р.), «Гай Маннерінг» (1815 р.), «Едінбурзька в'язниця» (1818 р.), «Шотландські пуритани» (1816 р.), «Ламермурська наречена» (1819 р.), «Роб Рій» (1817 р.), «Монастир» (1820 р.), «Абат» (1820 р.), «Сен-Ронанські води» (1823 р.), «Антиквар» (1816 р.) і ін. {{#ev:youtube|4c5vry0Cj3g&feature}} <br> У цих романах Скотт розгортає незвичайно багатий реалістичний типаж. Це ціла галерея шотландських типів найрізноманітніших соціальних шарів, але переважно типів дрібної буржуазії, селянства і декласованої бідноти. Яскраво конкретні, такі насичені народною мовою, вони складають фон, який можна порівняти лише з «фальстафовським фоном» Шекспіра. В цьому фоні немало яскраво комедійного, але поряд з комічними фігурами багато плебейських персонажів художньо рівноправні з героями з вищих класів. У деяких романах - вони головні герої, в «Едінбурзькій в'язниці» героїня — дочка дрібного селянина-орендаря.
Романи Скотта діляться на 2 основні групи. Перша присвячена недавньому минулому Шотландії, періоду громадянської війни: від пуританської революції XVI ст. до розгрому гірських кланів в середині XVIII ст., - а частково і пізнішому періоду «Уеверлі» (1814 р.), «Гай Маннерінг» (1815 р.), «Едінбурзька в'язниця» (1818 р.), «Шотландські пуритани» (1816 р.), «Ламермурська наречена» (1819 р.), «Роб Рій» (1817 р.), «Монастир» (1820 р.), «Абат» (1820 р.), «Сен-Ронанські води» (1823 р.), «Антиквар» (1816 р.) і ін. {{#ev:youtube|4c5vry0Cj3g&feature}} <br> У цих романах Скотт розгортає незвичайно багатий реалістичний типаж. Це ціла галерея шотландських типів найрізноманітніших соціальних шарів, але переважно типів дрібної буржуазії, селянства і декласованої бідноти. Яскраво конкретні, такі насичені народною мовою, вони складають фон, який можна порівняти лише з «фальстафовським фоном» Шекспіра. В цьому фоні немало яскраво комедійного, але поряд з комічними фігурами багато плебейських персонажів художньо рівноправні з героями з вищих класів. У деяких романах - вони головні герої, в «Едінбурзькій в'язниці» героїня — дочка дрібного селянина-орендаря.
-
[[Image:z18-16.jpg]] [[Image:z18-17.jpg]]<br> Скотт в порівнянні з «сентиментальною» літературою XVIII ст. робить подальший крок на дорозі демократизації романа і в той же час дає живіші образи. Але частіше все ж головні герої — це молоді люди, що умовно ідеалізуються з вищих класів, яким не вистачає життєвості.
+
[[Image:Z18-16.jpg|229x295px]] [[Image:Z18-17.jpg|221x293px]]<br> Скотт в порівнянні з «сентиментальною» літературою XVIII ст. робить подальший крок на дорозі демократизації романа і в той же час дає живіші образи. Але частіше все ж головні герої — це молоді люди, що умовно ідеалізуються з вищих класів, яким не вистачає життєвості.
<br>
<br>
Строка 50:
Строка 50:
Друга основна група романів Скотта присвячена минулому Англії і континентальних країн, переважно середнім століттям і XVI ст. Це романи «Айвенго» (1819 р.), «Квентін Дорвард» (1823 р.), «Кенільворт», (1821 р.), «Ганна Гейерштейнська» (1829 р.) і ін. Тут немає того інтимного, майже особистого знайомства з ще живою легендою, реалістичний фон не настільки багатий. Але саме тут Скотт особливо розгортає своє виняткове чуття минулих епох, що змусило Огюста Тьєррі назвати його «найбільшим майстром історичної дивинації всіх часів». <br> Історизм Скотта - перш за все зовнішній історизм, воскресіння атмосфери і колориту епохи. Цією стороною, заснованою на солідних знаннях, Скотт особливо приголомшував своїх сучасників, не звиклих ні до чого подібному. Дана ним картина «класичного» середньовіччя «Айвенго» (1819 р.), в даний час сильно застаріла. Але такої картини, одночасно ретельно правдоподібної і розкриваючої таку несхожу на сучасність дійсність, в літературі ще не було. Це було справжнім відкриттям нового світу. {{#ev:youtube|jietzMgWKp8&feature}} <br> Але історизм Скотта не обмежується цією зовнішньою плотською стороною. Кожен його роман заснований на певній концепції історичного процесу в даний час. Так, «Квентін Дорвард» дає не лише яскравий художній образ Людовика XI і його оточення, але розкриває суть його політики як етапу в боротьбі буржуазії з феодалізмом. Концепція «Айвенго», де центральним фактом для Англії кінця XII ст. висунута національна боротьба саксів з норманнами, виявилася незвичайно плідною для науки історії, - вона була поштовхом для відомого французького історика Огюста Тьєррі.
Друга основна група романів Скотта присвячена минулому Англії і континентальних країн, переважно середнім століттям і XVI ст. Це романи «Айвенго» (1819 р.), «Квентін Дорвард» (1823 р.), «Кенільворт», (1821 р.), «Ганна Гейерштейнська» (1829 р.) і ін. Тут немає того інтимного, майже особистого знайомства з ще живою легендою, реалістичний фон не настільки багатий. Але саме тут Скотт особливо розгортає своє виняткове чуття минулих епох, що змусило Огюста Тьєррі назвати його «найбільшим майстром історичної дивинації всіх часів». <br> Історизм Скотта - перш за все зовнішній історизм, воскресіння атмосфери і колориту епохи. Цією стороною, заснованою на солідних знаннях, Скотт особливо приголомшував своїх сучасників, не звиклих ні до чого подібному. Дана ним картина «класичного» середньовіччя «Айвенго» (1819 р.), в даний час сильно застаріла. Але такої картини, одночасно ретельно правдоподібної і розкриваючої таку несхожу на сучасність дійсність, в літературі ще не було. Це було справжнім відкриттям нового світу. {{#ev:youtube|jietzMgWKp8&feature}} <br> Але історизм Скотта не обмежується цією зовнішньою плотською стороною. Кожен його роман заснований на певній концепції історичного процесу в даний час. Так, «Квентін Дорвард» дає не лише яскравий художній образ Людовика XI і його оточення, але розкриває суть його політики як етапу в боротьбі буржуазії з феодалізмом. Концепція «Айвенго», де центральним фактом для Англії кінця XII ст. висунута національна боротьба саксів з норманнами, виявилася незвичайно плідною для науки історії, - вона була поштовхом для відомого французького історика Огюста Тьєррі.
-
[[Image:z18-2.jpg]]<br> При оцінці Скотта треба пам'ятати, що його романи взагалі передували роботам багатьох істориків його часу. У 1830 р. він переносить перший апоплексичний удар, який паралізував його праву руку. А в 1832 р. і, не оправившись після четвертого удару, Вальтер Скотт помер.<br> В даний час в маєтку Скотта Ебботсфорд відкритий музей знаменитого письменника.<br>
+
[[Image:Z18-2.jpg|401x218px]]<br> При оцінці Скотта треба пам'ятати, що його романи взагалі передували роботам багатьох істориків його часу. У 1830 р. він переносить перший апоплексичний удар, який паралізував його праву руку. А в 1832 р. і, не оправившись після четвертого удару, Вальтер Скотт помер.<br> В даний час в маєтку Скотта Ебботсфорд відкритий музей знаменитого письменника.<br>
Вальтер Скотт народився в Едінбурзі в родині спроможного шотландського юриста і дочки професора медицини Едінбурзького університету. Вальтер був дев'ятою дитиною в сім'ї, але коли йому було пів року в живих залишилося лише троє. У сім'ї з 13 дітей вижило 6. У ранньому віці перехворів дитячим паралічем, що привело до атрофії м'язів правої ноги і довічної кульгавості. Не дивлячись на фізичну ваду, вже в ранньому віці він приголомшував оточуючих жвавим розумом і феноменальною пам'яттю. Дитинство Скотта тісно пов'язане з Шотландським Прикордонням, де він проводив час на фермі свого діда в Сендіноу, а також в будинку свого дядька поблизу Келсо.
У коледжі Скотт захопився альпінізмом, окріпнув фізично, і придбав популярність серед однолітків як відмінний розповідач. Він багато читав, у тому числі античних авторів, захоплювався романами і поезією, особливо виділяв традиційні балади і розповіді про Шотландію. У 1786 р. Вальтер Скотт поступив учнем в контору батька, а з 1789 р. по 1792 р. вивчав право, готуючись стати адвокатом. Разом зі своїми друзями організував в коледжі «Поетичне суспільство», вивчав німецьку мову і знайомився з творчістю німецьких поетів.
У перші роки самостійної адвокатської практики Вальтер Скотт їздив по країні, попутно збираючи народні легенди і балади про шотландських героїв минулого. Він захопився переведеннями німецької поезії, анонімно опублікував свої переведення балади Бюргера «Ленора». У 1791 р. він познайомився зі своїм першим коханням — Вільяміной Белшес, дочкою едінбурзького адвоката. Скотт 5 років намагався добитися взаємності Вільяміни, проте дівчина тримала його в невизначеності і врешті-решт віддала перевагу над ним Вільяму Форбсу, синові спроможного банкіра, за якого і вийшла заміж в 1796 р. Невзаємне кохання стало для молодого Скотта сильним ударом; частинки образу Вільяміни в подальшому не раз виявлялися в героїнях романів письменника.
В 1797 р. одружився на Шарлотті Шарпантьє. Вальтер Скотт почав свою творчий шлях з поезії. Всю читаючу публіку Великобританії в першу чергу підкорили не його новаторські на ті часи вірші і навіть не його поеми, а перш за все перший в світі роман у віршах «Марміон» (на російській мові вперше з'явився в 2000 р. у виданні «Літературні пам'ятники»).
Проза уже відомого на той час поета, почалась романом «Уеверлі».
Романи Скотта, присвячені історії Шотландії
Романи Скотта діляться на 2 основні групи. Перша присвячена недавньому минулому Шотландії, періоду громадянської війни: від пуританської революції XVI ст. до розгрому гірських кланів в середині XVIII ст., - а частково і пізнішому періоду «Уеверлі» (1814 р.), «Гай Маннерінг» (1815 р.), «Едінбурзька в'язниця» (1818 р.), «Шотландські пуритани» (1816 р.), «Ламермурська наречена» (1819 р.), «Роб Рій» (1817 р.), «Монастир» (1820 р.), «Абат» (1820 р.), «Сен-Ронанські води» (1823 р.), «Антиквар» (1816 р.) і ін.
У цих романах Скотт розгортає незвичайно багатий реалістичний типаж. Це ціла галерея шотландських типів найрізноманітніших соціальних шарів, але переважно типів дрібної буржуазії, селянства і декласованої бідноти. Яскраво конкретні, такі насичені народною мовою, вони складають фон, який можна порівняти лише з «фальстафовським фоном» Шекспіра. В цьому фоні немало яскраво комедійного, але поряд з комічними фігурами багато плебейських персонажів художньо рівноправні з героями з вищих класів. У деяких романах - вони головні герої, в «Едінбурзькій в'язниці» героїня — дочка дрібного селянина-орендаря.
Скотт в порівнянні з «сентиментальною» літературою XVIII ст. робить подальший крок на дорозі демократизації романа і в той же час дає живіші образи. Але частіше все ж головні герої — це молоді люди, що умовно ідеалізуються з вищих класів, яким не вистачає життєвості.
Історія Англії та континентальних країн в творах Скотта
Друга основна група романів Скотта присвячена минулому Англії і континентальних країн, переважно середнім століттям і XVI ст. Це романи «Айвенго» (1819 р.), «Квентін Дорвард» (1823 р.), «Кенільворт», (1821 р.), «Ганна Гейерштейнська» (1829 р.) і ін. Тут немає того інтимного, майже особистого знайомства з ще живою легендою, реалістичний фон не настільки багатий. Але саме тут Скотт особливо розгортає своє виняткове чуття минулих епох, що змусило Огюста Тьєррі назвати його «найбільшим майстром історичної дивинації всіх часів». Історизм Скотта - перш за все зовнішній історизм, воскресіння атмосфери і колориту епохи. Цією стороною, заснованою на солідних знаннях, Скотт особливо приголомшував своїх сучасників, не звиклих ні до чого подібному. Дана ним картина «класичного» середньовіччя «Айвенго» (1819 р.), в даний час сильно застаріла. Але такої картини, одночасно ретельно правдоподібної і розкриваючої таку несхожу на сучасність дійсність, в літературі ще не було. Це було справжнім відкриттям нового світу.
Але історизм Скотта не обмежується цією зовнішньою плотською стороною. Кожен його роман заснований на певній концепції історичного процесу в даний час. Так, «Квентін Дорвард» дає не лише яскравий художній образ Людовика XI і його оточення, але розкриває суть його політики як етапу в боротьбі буржуазії з феодалізмом. Концепція «Айвенго», де центральним фактом для Англії кінця XII ст. висунута національна боротьба саксів з норманнами, виявилася незвичайно плідною для науки історії, - вона була поштовхом для відомого французького історика Огюста Тьєррі.
При оцінці Скотта треба пам'ятати, що його романи взагалі передували роботам багатьох істориків його часу. У 1830 р. він переносить перший апоплексичний удар, який паралізував його праву руку. А в 1832 р. і, не оправившись після четвертого удару, Вальтер Скотт помер. В даний час в маєтку Скотта Ебботсфорд відкритий музей знаменитого письменника.
Запитання
Ким були батьки Вальтера?
Чим захоплювався Скотт в коледжі?
Чим захоплювався поет під час своєї адвокатської практики?
Як називається перший роман Скотта?
На які умовні 2 групи ділять твори Скотта?
Чим характеризуються твори, присвячені минулому Шотландії? Назвіть основні з робіт Скота цього періоду.
Які особливості робіт Скотта, присвячених минулому Англії? Назвіть основні твори цього періоду.
Від чого помер Вальтер Скотт?
Список використаних джерел
Урок на тему: Біографія Вальтера Скотта, Санін В.І., учитель української та зарубіжної літератури, сш №2, м.Канів.
