'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: В. Скотт «Айвенго». Зображення в романі боротьби англосаксів з норманами в ХІІ ст. і уособиць норманів. Повні уроки.'''
+
'''[[Заглавная страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: В. Скотт «Айвенго». Зображення в романі боротьби англосаксів з норманами в ХІІ ст. і уособиць норманів. Повні уроки.'''
<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Вальтер Скотт, Айвенго.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>В. Скотт «Айвенго». Зображення в романі боротьби англосаксів з норманами в ХІІ ст. і уособиць норманів.</u><br>
<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Вальтер Скотт, Айвенго.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>В. Скотт «Айвенго». Зображення в романі боротьби англосаксів з норманами в ХІІ ст. і уособиць норманів.</u><br>
Строка 34:
Строка 34:
=== Зміст роману «Айвенго» ===
=== Зміст роману «Айвенго» ===
-
Пройшло майже 130 років з тих пір, як в битві при Гастінгсі (1066 р.) норманський герцог Вільгельм Завойовник отримав перемогу над англосакськими військами і оволодів Англією. Англійський народ переживає важкі часи. Король Річард Левове Сердце не повернувся з останнього хрестового походу, бо був узятий в полон підступним герцогом Австрійським. Місце його ув'язнення невідоме. Тим часом брат короля, принц Джон, вербує собі прибічників, маючи намір в разі смерті Річарда усунути від влади законного спадкоємця і захопити престол. Спритний інтриган, принц Джон сіє смуту по всій країні, розпалюючи давню ворожнечу між саксами і норманнами.<br> Гордий тан Седрік Ротервудський не залишає надію скинути норманське іго і відродити минулу могутність саксів, поставивши на чолі визвольного руху нащадка королівського роду Ательстана Конінгсбургського. Проте тупуватий сер Ательстан у багатьох викликає недовіру. Щоб додати більше ваги його фігурі, Седрік мріє одружити Ательстана на своїй вихованці, леді Ровені, останній представниці роду короля Альфреда. Коли на дорозі цих планів встала прихильність леді Ровени до сина Седріка, Уілфреда Айвенго, непохитний тан, недаремно прозваний за свою відданість справі Саксом, вигнав сина з рідної домівки і позбавив спадку. {{#ev:youtube|4c5vry0Cj3g&feature}} <br> І ось тепер Айвенго в одязі пілігрима тайком повертається з хрестового походу додому. Недалеко від батьківського маєтку його наздоганяє загін командора ордена храмовників Бріана де Буагільбера, який прямує на рицарський турнір в Ашбі де ля Зуш. Захоплений в дорозі негодою, він вирішує просити у Седріка ночівлі. Гостинний будинок благородного тана відкритий для всіх, навіть для єврея Ісаака з Йорка, який приєднується до гостей вже під час трапези. Буагільбер, що також побував в Палестині, хвалиться за столом своїми подвигами. Пілігрим захищає честь Річарда і його хоробрих воїнів і від імені Айвенго, вже храмовника, що одного дня переміг на поєдинку, приймає виклик гордовитого командора на бій. Коли гості розходяться по своїх кімнатах, пілігрим радить Ісааку непомітно покинути будинок Седріка — він чув, як Буагільбер віддавав слугам наказ схопити єврея, тільки він подалі від'їде від садиби. Проникливий Ісаак, що розгледів під одягом хлопця-мандрівника шпори, у вдячність дає йому записку до родича-купця, в якій просить позичити пілігримові зброю і бойового коня.<br> Турнір при Ашбі, що зібрав весь колір англійського рицарства, та ще у присутності самого принца Джона, привернув загальну увагу. Лицарі-влаштовувачі, в числі яких і зарозумілий Бріан де Буагільбер, з упевненістю беруть одну перемогу за іншою. Але коли, здавалося, ніхто більше не наважиться виступити проти призвідників і результат турніру вирішений, на арені з'являється новий боєць з девізом «Позбавлений Спадку» на щиті, який безстрашно викликає на смертний бій самого храмовника. Кілька разів сходяться противники, і списи їх розлітаються уламками по самі рукоятки. Всі симпатії глядачів на стороні відважного незнайомця — і йому супроводить успіх: Буагільбер падає з коня, і поєдинок визнають закінченим. Тоді лицар Позбавлений Спадку б'ється по черзі зі всіма призвідниками і рішуче бере над ними гору. Як переможець він повинен вибрати королеву любові і краси, і, граціозно схиливши спис, незнайомець кладе вінець до ніг прекрасної Ровени. {{#ev:youtube|jietzMgWKp8&feature}} <br> На інший день проводиться загальний турнір: партія лицаря Позбавленого Спадку бореться проти партії Бріана де Буагільбера. Храмовника підтримують майже всі призвідники. Вони тіснять юного незнайомця, і, коли б не допомога таємничого Чорного Лицаря, йому навряд чи вдалося б вдруге стати героєм дня. Королева любові і краси повинна покласти на голову переможцеві почесний вінець. Але коли маршали знімають з незнайомця шлем, вона бачить перед собою блідого як смерть Айвенго, який падає до її ніг, стікаючи кров'ю від ран. <br> Тим часом принц Джон отримує з гінцем записку: «Будьте обережні — диявол спущений з ланцюга». Це означає, що його брат Річард отримав свободу. Принц в паніці, в паніці і його прибічники. Щоб заручитися їх вірністю, Джон обіцяє їм винагороди і почесті. Норманському лицареві Морісу де Брасі, наприклад, він пропонує в дружини леді Ровену — наречена багата, красива і знатна. Де Брасі в захваті і вирішує напасти на загін Седріка по дорозі з Ашбі додому і викрасти прекрасну Ровену.<br> Гордий перемогою сина, але не бажаючи пробачити його, Седрік Сакс з важким серцем вирушає в зворотну дорогу. Звістка про те, що пораненого Айвенго понесли носилки якоїсь багатої пані, лише розпалює в ньому обурення. По дорозі до кавалькади Седріка і Ательстана Конінгсбургського приєднується Ісаак з Йорка з дочкою Ребекою. Вони теж були на турнірі і тепер просять взяти їх під захист — не стільки заради себе, скільки заради хворого друга, якого вони супроводжують. Та варто подорожнім заглибитися в ліс, як на них накидається багаточисельний загін розбійників і всіх їх беруть в полон.<br> Седріка і його супутників везуть в укріплений замок Фрон де Бефа. Предводителями «розбійників» виявляються Буагільбер і де Брасі, про що Седрік здогадується, побачивши стіни замку. «Якщо Седрік Сакс не в силах врятувати Англію, він готовий померти за неї», — кидає він виклик своїм загарбникам.<br> Де Брасі тим часом прибуває до леді Ровени і, у всьому зізнавшись їй, намагається завоювати її прихильність. Проте горда красуня непохитна і, лише дізнавшись про те, що Уілфред Айвенго теж в замку (а саме він знаходився в носилках Ісаака), благає лицаря врятувати його від загибелі.<br> Але як би тяжко не було леді Ровені, Ребекі загрожує куди більша небезпека. Полонений розумом і красою дочки Сіона, до неї загорівся пристрастю Бріан де Буагільбер, і тепер він вмовляє дівчину бігти з ним. Ребека готова віддати перевагу смерті над ганьбою, але її повна обурення безстрашна відповідь лише пробуджує в храмовнику впевненість, що він зустрів жінку своєї долі, йому споріднену душу.<br> Тим часом довкола замку стягуються загони вільних йоменів, приведені слугами Седріка, що врятувалися від полону. Облогою керує Чорний Лицар, нещодавно прийшовший на допомогу Айвенго. Під ударами його величезної сокири тріскотять і розпадаються ворота замку, а камені і колоди, що летять на його голову зі стін, докучають йому не більше дощових крапель. Пробравшись в хаосі битви в кімнату Айвенго, Ребека розповідає прикованому до ліжка хлопцю що відбувається довкола. Коривши себе за ніжні відчуття до іновірця, вона не в силах покинути його в настільки небезпечний момент. Чорний Лицар смертельно ранить Фрон де Бефа, бере в полон де Брасі. І що дивно — гордий норман після декількох сказаних йому слів беззаперечно мириться зі своєю долею. Раптом замок охоплює полум'я. Чорний Лицар ледве встигає витягнути на свіже повітря Айвенго. Буагільбер хапає Ребеку, що відчайдушно чинить опір, і, посадивши її на коня одного з невільників, намагається вирватися з пастки. Проте в гонитву за ним кидається Ательстан, вирішивши, що храмовник викрав леді Ровену. Гострий меч храмовника зі всією силою обрушується на голову нещасливого сакса, і той як мертвий падає на землю. {{#ev:youtube|s2A7Liu8_1g&feature}} <br> Покинувши напівзруйнований замок і подякувавши вільних стрільців за допомогу, Седрік, що супроводжується носилками з тілом Ательстана Конінгсбургського, вирушає в його маєток, де йому будуть надані останні почесті. Розлучається зі своїми вірними помічниками і Чорний Лицар — його мандри ще не закінчені. Предводитель стрільців Локслі дарує йому на прощання мисливський ріг і просить сурмити в нього в разі небезпеки. Відпущений на волю, де Брасі щодуху скаче до принца Джона, щоб повідомити йому страшну звістку — Річард в Англії. Боязкий і підлий принц посилає свого головного прибічника Вольдемара Фіц-Урса захопити, а ще краще убити Річарда.<br> Буагільбер ховається з Ребекою в обителі лицарів Храму Темплстоу. Приїхав в обитель з перевіркою гросмейстер Бомануар знаходить безліч недоліків, в першу чергу його обурює розбещеність храмовників. Коли ж він взнає, що в стінах прецепторії ховається полонена єврейка, що ймовірно перебуває в любовному зв'язку з одним з братів ордена, то вирішує влаштувати над дівчиною суд і звинуватити її в чаклунстві — бо чим, як не чаклунством, пояснюється її влада над командором? Суворий аскет Бомануар вважає, що страта єврейки послужить очисною жертвою за любовні гріхи лицарів Храму. Ребека відкидає всі звинувачення Бомануара і вимагає призначення поєдинку: хай той, хто викличеться захистити її, мечем доведе її правоту.<br> Тим часом Чорний Лицар, що пробирається лісами до лише йому відомої мети, попадає в засідку. Фіц-Урс здійснив свої мерзотні задуми, і король англійський міг загинути від зрадницької руки, коли б не вільні стрілці, що з'явилися на звук рога, на чолі з Локслі. Лицар розкриває нарешті своє інкогніто: він — Річард Плантагенет, законний король Англії. Не залишається у боргу і Локслі: він — Робін Гуд з лісу Шервудського. Тут компанію наздоганяє Уілфред Айвенго, що їде з Сен-Ботольфського абатства, де він видужував від ран, в замок Конінгсбург. Змушений чекати поки його прибічники зберуть досить сил, Річард вирушає з ним. У замку він вмовляє Седріка пробачити непокірного сина і віддати йому в дружини леді Ровену. До його прохання приєднується і воскреслий, вірніше, ніколи не вмиравший, а всього лише оглушений сер Ательстан. Бурхливі події останніх днів відбили у нього останні честолюбні мрії. Проте в розпал бесіди Айвенго раптом зникає — його терміново викликав якийсь єврей. У обителі Темплстоу все готово до поєдинку. Немає лише лицаря, згідного битися з Буагільбером за честь Ребеки. Якщо заступник не з'явиться до заходу сонця, Ребека буде спалена. І ось на полі з'являється вершник, його кінь ледве не падає від втоми, і сам він ледве тримається в сідлі. Це Уілфред Айвенго, і Ребека трепеще від хвилювання за нього. Противники сходяться — і Уілфред падає, не витримавши влучного удару храмовника. Проте від швидкоплинного дотику списа Айвенго падає і Буагільбер — і більше вже не встає. Відбувся Божий суд! Гросмейстер оголошує Ребеку вільною.<br> Зайнявши належне йому місце на престолі, Річард прощає свого безпутного брата. Седрік нарешті дає згоду на весілля леді Ровени з сином, а Ребека з батьком назавжди покидають Англію. «Айвенго довго і щасливо жив з Ровеною. Вони кохали один одного ще більш через те, що витримали стільки перешкод до свого поєднання. Але було б ризиковано дуже детально допитуватися, чи не згадував він про красу і великодушність Ребеки набагато частіше, ніж те могло сподобатися прекрасній спадкоємиці Альфреді».<br> Саме у такому плані і створений образ Айвенго. Його лінія в романі (як і лінія Ровени) як би випадає зі всього реалістичного характеру твору, визначаючи собою своєрідність фабули роману, що інколи має яскраво виражений мелодраматичний відтінок.
+
Пройшло майже 130 років з тих пір, як в битві при Гастінгсі (1066 р.) норманський герцог Вільгельм Завойовник отримав перемогу над англосакськими військами і оволодів Англією. Англійський народ переживає важкі часи. Король Річард Левове Сердце не повернувся з останнього хрестового походу, бо був узятий в полон підступним герцогом Австрійським. Місце його ув'язнення невідоме. Тим часом брат короля, принц Джон, вербує собі прибічників, маючи намір в разі смерті Річарда усунути від влади законного спадкоємця і захопити престол. Спритний інтриган, принц Джон сіє смуту по всій країні, розпалюючи давню ворожнечу між саксами і норманнами.<br> Гордий тан Седрік Ротервудський не залишає надію скинути норманське іго і відродити минулу могутність саксів, поставивши на чолі визвольного руху нащадка королівського роду Ательстана Конінгсбургського. Проте тупуватий сер Ательстан у багатьох викликає недовіру. Щоб додати більше ваги його фігурі, Седрік мріє одружити Ательстана на своїй вихованці, леді Ровені, останній представниці роду короля Альфреда. Коли на дорозі цих планів встала прихильність леді Ровени до сина Седріка, Уілфреда Айвенго, непохитний тан, недаремно прозваний за свою відданість справі Саксом, вигнав сина з рідної домівки і позбавив спадку. {{#ev:youtube|4c5vry0Cj3g&feature}} <br> І ось тепер Айвенго в одязі пілігрима тайком повертається з хрестового походу додому. Недалеко від батьківського маєтку його наздоганяє загін командора ордена храмовників Бріана де Буагільбера, який прямує на рицарський турнір в Ашбі де ля Зуш. Захоплений в дорозі негодою, він вирішує просити у Седріка ночівлі. Гостинний будинок благородного тана відкритий для всіх, навіть для єврея Ісаака з Йорка, який приєднується до гостей вже під час трапези. Буагільбер, що також побував в Палестині, хвалиться за столом своїми подвигами. Пілігрим захищає честь Річарда і його хоробрих воїнів і від імені Айвенго, вже храмовника, що одного дня переміг на поєдинку, приймає виклик гордовитого командора на бій. Коли гості розходяться по своїх кімнатах, пілігрим радить Ісааку непомітно покинути будинок Седріка — він чув, як Буагільбер віддавав слугам наказ схопити єврея, тільки він подалі від'їде від садиби. Проникливий Ісаак, що розгледів під одягом хлопця-мандрівника шпори, у вдячність дає йому записку до родича-купця, в якій просить позичити пілігримові зброю і бойового коня.<br> Турнір при Ашбі, що зібрав весь колір англійського рицарства, та ще у присутності самого принца Джона, привернув загальну увагу. Лицарі-влаштовувачі, в числі яких і зарозумілий Бріан де Буагільбер, з упевненістю беруть одну перемогу за іншою. Але коли, здавалося, ніхто більше не наважиться виступити проти призвідників і результат турніру вирішений, на арені з'являється новий боєць з девізом «Позбавлений Спадку» на щиті, який безстрашно викликає на смертний бій самого храмовника. Кілька разів сходяться противники, і списи їх розлітаються уламками по самі рукоятки. Всі симпатії глядачів на стороні відважного незнайомця — і йому супроводить успіх: Буагільбер падає з коня, і поєдинок визнають закінченим. Тоді лицар Позбавлений Спадку б'ється по черзі зі всіма призвідниками і рішуче бере над ними гору. Як переможець він повинен вибрати королеву любові і краси, і, граціозно схиливши спис, незнайомець кладе вінець до ніг прекрасної Ровени.
+
+
{{#ev:youtube|jietzMgWKp8&feature}} <br> На інший день проводиться загальний турнір: партія лицаря Позбавленого Спадку бореться проти партії Бріана де Буагільбера. Храмовника підтримують майже всі призвідники. Вони тіснять юного незнайомця, і, коли б не допомога таємничого Чорного Лицаря, йому навряд чи вдалося б вдруге стати героєм дня. Королева любові і краси повинна покласти на голову переможцеві почесний вінець. Але коли маршали знімають з незнайомця шлем, вона бачить перед собою блідого як смерть Айвенго, який падає до її ніг, стікаючи кров'ю від ран. <br> Тим часом принц Джон отримує з гінцем записку: «Будьте обережні — диявол спущений з ланцюга». Це означає, що його брат Річард отримав свободу. Принц в паніці, в паніці і його прибічники. Щоб заручитися їх вірністю, Джон обіцяє їм винагороди і почесті. Норманському лицареві Морісу де Брасі, наприклад, він пропонує в дружини леді Ровену — наречена багата, красива і знатна. Де Брасі в захваті і вирішує напасти на загін Седріка по дорозі з Ашбі додому і викрасти прекрасну Ровену.<br> Гордий перемогою сина, але не бажаючи пробачити його, Седрік Сакс з важким серцем вирушає в зворотну дорогу. Звістка про те, що пораненого Айвенго понесли носилки якоїсь багатої пані, лише розпалює в ньому обурення. По дорозі до кавалькади Седріка і Ательстана Конінгсбургського приєднується Ісаак з Йорка з дочкою Ребекою. Вони теж були на турнірі і тепер просять взяти їх під захист — не стільки заради себе, скільки заради хворого друга, якого вони супроводжують. Та варто подорожнім заглибитися в ліс, як на них накидається багаточисельний загін розбійників і всіх їх беруть в полон.<br> Седріка і його супутників везуть в укріплений замок Фрон де Бефа. Предводителями «розбійників» виявляються Буагільбер і де Брасі, про що Седрік здогадується, побачивши стіни замку. «Якщо Седрік Сакс не в силах врятувати Англію, він готовий померти за неї», — кидає він виклик своїм загарбникам.<br> Де Брасі тим часом прибуває до леді Ровени і, у всьому зізнавшись їй, намагається завоювати її прихильність. Проте горда красуня непохитна і, лише дізнавшись про те, що Уілфред Айвенго теж в замку (а саме він знаходився в носилках Ісаака), благає лицаря врятувати його від загибелі.<br> Але як би тяжко не було леді Ровені, Ребекі загрожує куди більша небезпека. Полонений розумом і красою дочки Сіона, до неї загорівся пристрастю Бріан де Буагільбер, і тепер він вмовляє дівчину бігти з ним. Ребека готова віддати перевагу смерті над ганьбою, але її повна обурення безстрашна відповідь лише пробуджує в храмовнику впевненість, що він зустрів жінку своєї долі, йому споріднену душу.<br> Тим часом довкола замку стягуються загони вільних йоменів, приведені слугами Седріка, що врятувалися від полону. Облогою керує Чорний Лицар, нещодавно прийшовший на допомогу Айвенго. Під ударами його величезної сокири тріскотять і розпадаються ворота замку, а камені і колоди, що летять на його голову зі стін, докучають йому не більше дощових крапель. Пробравшись в хаосі битви в кімнату Айвенго, Ребека розповідає прикованому до ліжка хлопцю що відбувається довкола. Коривши себе за ніжні відчуття до іновірця, вона не в силах покинути його в настільки небезпечний момент. Чорний Лицар смертельно ранить Фрон де Бефа, бере в полон де Брасі. І що дивно — гордий норман після декількох сказаних йому слів беззаперечно мириться зі своєю долею. Раптом замок охоплює полум'я. Чорний Лицар ледве встигає витягнути на свіже повітря Айвенго. Буагільбер хапає Ребеку, що відчайдушно чинить опір, і, посадивши її на коня одного з невільників, намагається вирватися з пастки. Проте в гонитву за ним кидається Ательстан, вирішивши, що храмовник викрав леді Ровену. Гострий меч храмовника зі всією силою обрушується на голову нещасливого сакса, і той як мертвий падає на землю. {{#ev:youtube|s2A7Liu8_1g&feature}} <br> Покинувши напівзруйнований замок і подякувавши вільних стрільців за допомогу, Седрік, що супроводжується носилками з тілом Ательстана Конінгсбургського, вирушає в його маєток, де йому будуть надані останні почесті. Розлучається зі своїми вірними помічниками і Чорний Лицар — його мандри ще не закінчені. Предводитель стрільців Локслі дарує йому на прощання мисливський ріг і просить сурмити в нього в разі небезпеки. Відпущений на волю, де Брасі щодуху скаче до принца Джона, щоб повідомити йому страшну звістку — Річард в Англії. Боязкий і підлий принц посилає свого головного прибічника Вольдемара Фіц-Урса захопити, а ще краще убити Річарда.<br> Буагільбер ховається з Ребекою в обителі лицарів Храму Темплстоу. Приїхав в обитель з перевіркою гросмейстер Бомануар знаходить безліч недоліків, в першу чергу його обурює розбещеність храмовників. Коли ж він взнає, що в стінах прецепторії ховається полонена єврейка, що ймовірно перебуває в любовному зв'язку з одним з братів ордена, то вирішує влаштувати над дівчиною суд і звинуватити її в чаклунстві — бо чим, як не чаклунством, пояснюється її влада над командором? Суворий аскет Бомануар вважає, що страта єврейки послужить очисною жертвою за любовні гріхи лицарів Храму. Ребека відкидає всі звинувачення Бомануара і вимагає призначення поєдинку: хай той, хто викличеться захистити її, мечем доведе її правоту.<br> Тим часом Чорний Лицар, що пробирається лісами до лише йому відомої мети, попадає в засідку. Фіц-Урс здійснив свої мерзотні задуми, і король англійський міг загинути від зрадницької руки, коли б не вільні стрілці, що з'явилися на звук рога, на чолі з Локслі. Лицар розкриває нарешті своє інкогніто: він — Річард Плантагенет, законний король Англії. Не залишається у боргу і Локслі: він — Робін Гуд з лісу Шервудського. Тут компанію наздоганяє Уілфред Айвенго, що їде з Сен-Ботольфського абатства, де він видужував від ран, в замок Конінгсбург. Змушений чекати поки його прибічники зберуть досить сил, Річард вирушає з ним. У замку він вмовляє Седріка пробачити непокірного сина і віддати йому в дружини леді Ровену. До його прохання приєднується і воскреслий, вірніше, ніколи не вмиравший, а всього лише оглушений сер Ательстан. Бурхливі події останніх днів відбили у нього останні честолюбні мрії. Проте в розпал бесіди Айвенго раптом зникає — його терміново викликав якийсь єврей. У обителі Темплстоу все готово до поєдинку. Немає лише лицаря, згідного битися з Буагільбером за честь Ребеки. Якщо заступник не з'явиться до заходу сонця, Ребека буде спалена. І ось на полі з'являється вершник, його кінь ледве не падає від втоми, і сам він ледве тримається в сідлі. Це Уілфред Айвенго, і Ребека трепеще від хвилювання за нього. Противники сходяться — і Уілфред падає, не витримавши влучного удару храмовника. Проте від швидкоплинного дотику списа Айвенго падає і Буагільбер — і більше вже не встає. Відбувся Божий суд! Гросмейстер оголошує Ребеку вільною.<br> Зайнявши належне йому місце на престолі, Річард прощає свого безпутного брата. Седрік нарешті дає згоду на весілля леді Ровени з сином, а Ребека з батьком назавжди покидають Англію. «Айвенго довго і щасливо жив з Ровеною. Вони кохали один одного ще більш через те, що витримали стільки перешкод до свого поєднання. Але було б ризиковано дуже детально допитуватися, чи не згадував він про красу і великодушність Ребеки набагато частіше, ніж те могло сподобатися прекрасній спадкоємиці Альфреді».<br> Саме у такому плані і створений образ Айвенго. Його лінія в романі (як і лінія Ровени) як би випадає зі всього реалістичного характеру твору, визначаючи собою своєрідність фабули роману, що інколи має яскраво виражений мелодраматичний відтінок.
Ознайомлення з внеском Скотта в світову літературу
Ознайомлення з історичним романом «Айвенго»
Задачі уроку
Ознайомитись з основними роботами Скотта
Розглянути стислий переказ роману
План уроку
Вальтер Скотт у світовій літературі
Історичний роман «Айвенго»
Вольтер Скотт у світовій літературі
У світову літературу Вальтер Скотт увійшов як творець історичного роману. Головне в його романах – не зображення побуту або вдач, а рух історії і людина в різні епохи її існування. Від своїх попередників в літературі Скотт відрізняється прагненням пояснити психологію і поведінку героїв того історичного періоду, в якому вони живуть. Один із знаменитих романів Скотта, що принесли йому світову популярність, – це його роман «Айвенго», написаний в 1820 році. На сторінках романа виведені всі шари середньовічної Англії: і саксонська знать, і норманнськие лицарі, і духівництво, і селяни, і лихвар Ісаак зі своєю дочкою Ребекою, що зазнають переслідування і гоніння, і король Річард Левове Сердце. «Айвенго» є блискучим зразком історичного романа Скотта як по значності поставлених в нім проблем, так і по майстерності і глибині їх розробки.
Зміст роману «Айвенго»
Пройшло майже 130 років з тих пір, як в битві при Гастінгсі (1066 р.) норманський герцог Вільгельм Завойовник отримав перемогу над англосакськими військами і оволодів Англією. Англійський народ переживає важкі часи. Король Річард Левове Сердце не повернувся з останнього хрестового походу, бо був узятий в полон підступним герцогом Австрійським. Місце його ув'язнення невідоме. Тим часом брат короля, принц Джон, вербує собі прибічників, маючи намір в разі смерті Річарда усунути від влади законного спадкоємця і захопити престол. Спритний інтриган, принц Джон сіє смуту по всій країні, розпалюючи давню ворожнечу між саксами і норманнами. Гордий тан Седрік Ротервудський не залишає надію скинути норманське іго і відродити минулу могутність саксів, поставивши на чолі визвольного руху нащадка королівського роду Ательстана Конінгсбургського. Проте тупуватий сер Ательстан у багатьох викликає недовіру. Щоб додати більше ваги його фігурі, Седрік мріє одружити Ательстана на своїй вихованці, леді Ровені, останній представниці роду короля Альфреда. Коли на дорозі цих планів встала прихильність леді Ровени до сина Седріка, Уілфреда Айвенго, непохитний тан, недаремно прозваний за свою відданість справі Саксом, вигнав сина з рідної домівки і позбавив спадку.
І ось тепер Айвенго в одязі пілігрима тайком повертається з хрестового походу додому. Недалеко від батьківського маєтку його наздоганяє загін командора ордена храмовників Бріана де Буагільбера, який прямує на рицарський турнір в Ашбі де ля Зуш. Захоплений в дорозі негодою, він вирішує просити у Седріка ночівлі. Гостинний будинок благородного тана відкритий для всіх, навіть для єврея Ісаака з Йорка, який приєднується до гостей вже під час трапези. Буагільбер, що також побував в Палестині, хвалиться за столом своїми подвигами. Пілігрим захищає честь Річарда і його хоробрих воїнів і від імені Айвенго, вже храмовника, що одного дня переміг на поєдинку, приймає виклик гордовитого командора на бій. Коли гості розходяться по своїх кімнатах, пілігрим радить Ісааку непомітно покинути будинок Седріка — він чув, як Буагільбер віддавав слугам наказ схопити єврея, тільки він подалі від'їде від садиби. Проникливий Ісаак, що розгледів під одягом хлопця-мандрівника шпори, у вдячність дає йому записку до родича-купця, в якій просить позичити пілігримові зброю і бойового коня. Турнір при Ашбі, що зібрав весь колір англійського рицарства, та ще у присутності самого принца Джона, привернув загальну увагу. Лицарі-влаштовувачі, в числі яких і зарозумілий Бріан де Буагільбер, з упевненістю беруть одну перемогу за іншою. Але коли, здавалося, ніхто більше не наважиться виступити проти призвідників і результат турніру вирішений, на арені з'являється новий боєць з девізом «Позбавлений Спадку» на щиті, який безстрашно викликає на смертний бій самого храмовника. Кілька разів сходяться противники, і списи їх розлітаються уламками по самі рукоятки. Всі симпатії глядачів на стороні відважного незнайомця — і йому супроводить успіх: Буагільбер падає з коня, і поєдинок визнають закінченим. Тоді лицар Позбавлений Спадку б'ється по черзі зі всіма призвідниками і рішуче бере над ними гору. Як переможець він повинен вибрати королеву любові і краси, і, граціозно схиливши спис, незнайомець кладе вінець до ніг прекрасної Ровени.
На інший день проводиться загальний турнір: партія лицаря Позбавленого Спадку бореться проти партії Бріана де Буагільбера. Храмовника підтримують майже всі призвідники. Вони тіснять юного незнайомця, і, коли б не допомога таємничого Чорного Лицаря, йому навряд чи вдалося б вдруге стати героєм дня. Королева любові і краси повинна покласти на голову переможцеві почесний вінець. Але коли маршали знімають з незнайомця шлем, вона бачить перед собою блідого як смерть Айвенго, який падає до її ніг, стікаючи кров'ю від ран. Тим часом принц Джон отримує з гінцем записку: «Будьте обережні — диявол спущений з ланцюга». Це означає, що його брат Річард отримав свободу. Принц в паніці, в паніці і його прибічники. Щоб заручитися їх вірністю, Джон обіцяє їм винагороди і почесті. Норманському лицареві Морісу де Брасі, наприклад, він пропонує в дружини леді Ровену — наречена багата, красива і знатна. Де Брасі в захваті і вирішує напасти на загін Седріка по дорозі з Ашбі додому і викрасти прекрасну Ровену. Гордий перемогою сина, але не бажаючи пробачити його, Седрік Сакс з важким серцем вирушає в зворотну дорогу. Звістка про те, що пораненого Айвенго понесли носилки якоїсь багатої пані, лише розпалює в ньому обурення. По дорозі до кавалькади Седріка і Ательстана Конінгсбургського приєднується Ісаак з Йорка з дочкою Ребекою. Вони теж були на турнірі і тепер просять взяти їх під захист — не стільки заради себе, скільки заради хворого друга, якого вони супроводжують. Та варто подорожнім заглибитися в ліс, як на них накидається багаточисельний загін розбійників і всіх їх беруть в полон. Седріка і його супутників везуть в укріплений замок Фрон де Бефа. Предводителями «розбійників» виявляються Буагільбер і де Брасі, про що Седрік здогадується, побачивши стіни замку. «Якщо Седрік Сакс не в силах врятувати Англію, він готовий померти за неї», — кидає він виклик своїм загарбникам. Де Брасі тим часом прибуває до леді Ровени і, у всьому зізнавшись їй, намагається завоювати її прихильність. Проте горда красуня непохитна і, лише дізнавшись про те, що Уілфред Айвенго теж в замку (а саме він знаходився в носилках Ісаака), благає лицаря врятувати його від загибелі. Але як би тяжко не було леді Ровені, Ребекі загрожує куди більша небезпека. Полонений розумом і красою дочки Сіона, до неї загорівся пристрастю Бріан де Буагільбер, і тепер він вмовляє дівчину бігти з ним. Ребека готова віддати перевагу смерті над ганьбою, але її повна обурення безстрашна відповідь лише пробуджує в храмовнику впевненість, що він зустрів жінку своєї долі, йому споріднену душу. Тим часом довкола замку стягуються загони вільних йоменів, приведені слугами Седріка, що врятувалися від полону. Облогою керує Чорний Лицар, нещодавно прийшовший на допомогу Айвенго. Під ударами його величезної сокири тріскотять і розпадаються ворота замку, а камені і колоди, що летять на його голову зі стін, докучають йому не більше дощових крапель. Пробравшись в хаосі битви в кімнату Айвенго, Ребека розповідає прикованому до ліжка хлопцю що відбувається довкола. Коривши себе за ніжні відчуття до іновірця, вона не в силах покинути його в настільки небезпечний момент. Чорний Лицар смертельно ранить Фрон де Бефа, бере в полон де Брасі. І що дивно — гордий норман після декількох сказаних йому слів беззаперечно мириться зі своєю долею. Раптом замок охоплює полум'я. Чорний Лицар ледве встигає витягнути на свіже повітря Айвенго. Буагільбер хапає Ребеку, що відчайдушно чинить опір, і, посадивши її на коня одного з невільників, намагається вирватися з пастки. Проте в гонитву за ним кидається Ательстан, вирішивши, що храмовник викрав леді Ровену. Гострий меч храмовника зі всією силою обрушується на голову нещасливого сакса, і той як мертвий падає на землю.
Покинувши напівзруйнований замок і подякувавши вільних стрільців за допомогу, Седрік, що супроводжується носилками з тілом Ательстана Конінгсбургського, вирушає в його маєток, де йому будуть надані останні почесті. Розлучається зі своїми вірними помічниками і Чорний Лицар — його мандри ще не закінчені. Предводитель стрільців Локслі дарує йому на прощання мисливський ріг і просить сурмити в нього в разі небезпеки. Відпущений на волю, де Брасі щодуху скаче до принца Джона, щоб повідомити йому страшну звістку — Річард в Англії. Боязкий і підлий принц посилає свого головного прибічника Вольдемара Фіц-Урса захопити, а ще краще убити Річарда. Буагільбер ховається з Ребекою в обителі лицарів Храму Темплстоу. Приїхав в обитель з перевіркою гросмейстер Бомануар знаходить безліч недоліків, в першу чергу його обурює розбещеність храмовників. Коли ж він взнає, що в стінах прецепторії ховається полонена єврейка, що ймовірно перебуває в любовному зв'язку з одним з братів ордена, то вирішує влаштувати над дівчиною суд і звинуватити її в чаклунстві — бо чим, як не чаклунством, пояснюється її влада над командором? Суворий аскет Бомануар вважає, що страта єврейки послужить очисною жертвою за любовні гріхи лицарів Храму. Ребека відкидає всі звинувачення Бомануара і вимагає призначення поєдинку: хай той, хто викличеться захистити її, мечем доведе її правоту. Тим часом Чорний Лицар, що пробирається лісами до лише йому відомої мети, попадає в засідку. Фіц-Урс здійснив свої мерзотні задуми, і король англійський міг загинути від зрадницької руки, коли б не вільні стрілці, що з'явилися на звук рога, на чолі з Локслі. Лицар розкриває нарешті своє інкогніто: він — Річард Плантагенет, законний король Англії. Не залишається у боргу і Локслі: він — Робін Гуд з лісу Шервудського. Тут компанію наздоганяє Уілфред Айвенго, що їде з Сен-Ботольфського абатства, де він видужував від ран, в замок Конінгсбург. Змушений чекати поки його прибічники зберуть досить сил, Річард вирушає з ним. У замку він вмовляє Седріка пробачити непокірного сина і віддати йому в дружини леді Ровену. До його прохання приєднується і воскреслий, вірніше, ніколи не вмиравший, а всього лише оглушений сер Ательстан. Бурхливі події останніх днів відбили у нього останні честолюбні мрії. Проте в розпал бесіди Айвенго раптом зникає — його терміново викликав якийсь єврей. У обителі Темплстоу все готово до поєдинку. Немає лише лицаря, згідного битися з Буагільбером за честь Ребеки. Якщо заступник не з'явиться до заходу сонця, Ребека буде спалена. І ось на полі з'являється вершник, його кінь ледве не падає від втоми, і сам він ледве тримається в сідлі. Це Уілфред Айвенго, і Ребека трепеще від хвилювання за нього. Противники сходяться — і Уілфред падає, не витримавши влучного удару храмовника. Проте від швидкоплинного дотику списа Айвенго падає і Буагільбер — і більше вже не встає. Відбувся Божий суд! Гросмейстер оголошує Ребеку вільною. Зайнявши належне йому місце на престолі, Річард прощає свого безпутного брата. Седрік нарешті дає згоду на весілля леді Ровени з сином, а Ребека з батьком назавжди покидають Англію. «Айвенго довго і щасливо жив з Ровеною. Вони кохали один одного ще більш через те, що витримали стільки перешкод до свого поєднання. Але було б ризиковано дуже детально допитуватися, чи не згадував він про красу і великодушність Ребеки набагато частіше, ніж те могло сподобатися прекрасній спадкоємиці Альфреді». Саме у такому плані і створений образ Айвенго. Його лінія в романі (як і лінія Ровени) як би випадає зі всього реалістичного характеру твору, визначаючи собою своєрідність фабули роману, що інколи має яскраво виражений мелодраматичний відтінок.
Запитання
Що є найголовнішим в романах Скотта?
Кому віддала перевагу леді Ровена: нащадку королівського роду Ательстану чи сину тана Седріка Уілфреду Айвенго?
Що порадив Айвенго єврею Ісааку під час ночівлі в будинку тана Седріка?
Хто «ховався» за щитом з написом «Позбавлений Спадку»?
Хто допоміг Айвенго під час битви другого дня?
Що принц Джон пообіцяв де Брасі і що останній вирішує зробити?
Хто врятував Айвенго з палаючого замку під час нападу на нього?
Що зробив принц Джон, коли дізнався, що Річард в Англії?
Ким виявився Чорний Лицар?
Хто погодився битися з Буагільбером за честь Ребеки?
Як вчинив Річард з братом після свого поверненя на престол?
Кого обрав Айвенго собі в дружини: Ровену чи Ребеку?
Список використаних джерел
Урок на тему: Місце Вальтера Скотта у світовій літературі, Станішевський І.В., учитель української та зарубіжної літератури, сш №8, м.Львів.
Урок на тему: Історичний роман В.Скотта «Айвенго», Величко В.К., учитель зарубіжної літератури, сш №10, м.Житомир
