Версия 14:45, 14 марта 2011

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас. Повні уроки>> Географія:Геологічна будова. Східно-Африканські розломи земної кори. Рельєф материка: рівнини, гори, плоскогір`я, нагір'я.Повні уроки

Тема 15. Геологічна будова. Східно-Африканські розломи земної кори. Рельєф материка: рівнини, гори, плоскогір`я, нагір'я.

Мета:познайомитися із геоглогічною будовою та рельєфом материка Африка.

План
1. Геологічна будова Африки.
2. Рельєф материка.

1. Геологічна будова Африки.

Ще 180 млн років тому Африка входила до складу стародавнього суперматерика Гондвана. Коли відбувся розкол Гондвани, від неї відділилася Африканська літосферна плита. В основі ж сучасної Африки лежить частина цієї плити Африкано-Аравійська платформа.

Нижню частину платформи – фундамент – складають тверді кристалічні гірські породи, що мають магматичне і метаморфічне походження. Вони дуже давні за віком, адже утворилися близько 3 млрд років тому. На фундаменті внаслідок дії зовнішніх сил (вивітрювання, роботи вітру, поверхневих і підземних вод) утворювалися континентальні осадові відклади, а у зниженнях нагромаджувалися морські осадові відклади. За мільйони років вони утворили багатокілометровий осадовий чохол платформи.

Осадовий чохол вкриває фундамент нерівномірно, тому що протягом геологічного часу важка платформа зазнавала повільних вертикальних коливних рухів (підняттів і опускань). На тих ділянках, що тривалий час піднімалися, давні кристалічні породи фундаменту опинилися на поверхні, утворивши щити. Інші ж ділянки платформи, що опускалися, заливалися водами давніх морів. Там  фундамент перекривався потужною товщею морських осадових відкладів, тому в цих місцях платформи утворилися плити. Через мільйони років давня докембрійська платформа на північному заході і півдні була «добудована»  частинами океанічного дна, товщі осадових порід якого зім’ялися у складки, утворивши складчасті області..
Насамкінець (близько 60 млн років тому) вся Африкано-Аравійська платформа інтенсивно піднімалася. Це супроводжувалося гігантськими розломами земної кори. Тоді утворилася найбільша на суходолі система Східноафриканських розломів (рифтів). Вона простяглася на 4 000 км від Суецького перешийку дном Червоного моря і далі суходолом до річки Замбезі. Ширина рифтів подекуди 120 км. Ці розломи, ніби ножем, розітнули Африкано-Аравійську платформу. Уздовж них дають про себе знати землетруси, де-не-де діють вулкани.
 

2. Рельєф материка

В рельєфі Африки переважають рівнини. Це обумовлено платформою, яка є основою майже всього материка. Особливістю африканських рівнин є те, що серед них панують високі рівнини – височини, плато, плоскогір’я. На тих ділянках платформи, що в геологічному минулому піднімалися, лежать високі плоскогір’я, на тих, що опускалися – западини. Цікаво, що навіть ті ділянки платформи, що опускалися (наприклад територія пустелі Сахара) і де попервах утворилися низовини, нині є високими рівнини, що перевищують 200 м. Це пояснюється загальним підняттям усієї території Африки в кайнозої. Низовини ж простяглися лише вузькими смужками уздовж морських узбереж. Так само гори в Африці займають зовсім невеликі площі. Загалом за висотою над рівнем моря материк поділяють на дві частини: Низьку Африку і Високу Африку.

Рельєф Низької Африки, яка охоплює північну і західну частини материка, має висоти до 1000 м. У цій частині розташовані великі рівнини. Їх поверхня дуже неоднорідна: височини чергуються з низовинами і плато. У тих місцях, де на поверхню виходять кристалічні породи фундаменту (щити), серед пісків Сахари  здіймаються нагір’я Ахаггар і Тібесті з висотами 3 000 м і більше.  Серед високих плато заввишки до 1000 м лежить відносно низька заболочена западина Конго, що має увігнуту поверхню. На північному заході материка височать гори Атлас, що утворилися на стику двох літосферних плит, де земна кора була зім’ята у складки.

Висоти Високої Африки, що охоплює східну і південну частини материка, перевищують 1000 м. Найвищі відмітки має Східноафриканське плоскогір’я – величезна при піднята рівнина. Там розташовані згаслі вулкани Кенія (5 199 м) і Кіліманджаро (5 895 м). Ці вулканічні гори приурочені до зони Східноафриканських розломів. Ефіопське нагір’я також є високо припіднятою (2 000 – 3 000 м) великою рівниною, всіяною згаслими вулканами. Воно круто обривається на сході і сходами знижується на заході. Западина Калахарі зусібіч оточена плато і плоскогір’ями. Гори здіймаються на півдні материка. Капські гори невисокі і плосковерхі. Драконові гори вищі, від узбережжя гігантськими сходами вони спускаються до внутрішніх районів материка.

Тут буде текст

Список використаної літератури

1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.

2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка

3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.

4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.

Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.

----

Над уроком працювали

Мазуренко М.С.

Карпюк Г. І.

Біленька А.О

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.