|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас|Історія України 7 клас]]>>Історія України: Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.''' <metakeywords>Історія України 7 клас, історія України, 7 клас, урок, на тему, політичний розвиток київського князівства, соцально-економічний розвиток Переяславського князівства</metakeywords> | + | '''[[Заглавная страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас|Історія України 7 клас]]>>Історія України: Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.''' <metakeywords>Історія України 7 клас, історія України, 7 клас, урок, на тему, політичний розвиток київського князівства, соцально-економічний розвиток Переяславського князівства</metakeywords> |
- |
| + | |
| | | |
- | КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО | + | <br> КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>На початку XII ст. в основному завершується форму вання території Київськог виток Київського, князівства (Київської землі).<br>Князівство переживало економічне підне сення. На його теренах існувало близьк 80 міст - значних центрів ремесла і торгівлі Найбільшим був Київ, який займав площ 360-380 га з населенням близько 50 тис. осіб Київські ремісники виготовляли вироби (осе бливо ювелірні) на рівні кращих європейськи: зразків. У місті процвітала торгівля. Помітн роль в економічному житті відігравали Вишгс род, Білгород, Василів (нині - Васильків), Юр'їв (сучасна Біла Церква) Канів та інші міста. Позитивні зрушення, зумовлені поширенняг плуга, відбувалися у сільському господарстві, зокрема зростав збі; зернових. Розвивалися скотарство й промисли, утверджувалось князівське і боярське землеволодіння. | + | <br> <br>На початку XII ст. в основному завершується форму вання території Київськог виток Київського, [[Закарпаття_під_владою_Угорщини._Буковина_у_складі_Молдовського_князівства.|князівства]] (Київської землі).<br>Князівство переживало економічне підне сення. На його теренах існувало близьк 80 міст - значних центрів ремесла і торгівлі Найбільшим був Київ, який займав площ 360-380 га з населенням близько 50 тис. осіб Київські ремісники виготовляли вироби (осе бливо ювелірні) на рівні кращих європейськи: зразків. У місті процвітала торгівля. Помітн роль в економічному житті відігравали Вишгород, Білгород, Василів (нині - Васильків), Юр'їв (сучасна Біла Церква) Канів та інші міста. Позитивні зрушення, зумовлені поширенняг плуга, відбувалися у сільському господарстві, зокрема зростав збір зернових. Розвивалися скотарство й промисли, утверджувалось князівське і боярське землеволодіння. |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюрикови чів, а Київ - стольним градом. Тому князі вели жорстоку боротьбу з. оволодіння ним, що давало переможцю шанс об'єднати Русь під своєю владою. Адже у його руках опинялися священний символ слави і могутності імперії, її духовний центр, найбільше найбагатше місто, а також найрозвинутіше кня зівство. Упродовж 1146-1246 рр. 24 князі 47 ра зів займали київський стіл. | + | <br> <br>Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ - стольним градом. Тому князі вели жорстоку боротьбу з. оволодіння ним, що давало переможцю шанс об'єднати Русь під своєю владою. Адже у його руках опинялися священний символ слави і могутності [[Загибель_Візантійскої_Імперії|імперії]], її духовний центр, найбільше найбагатше місто, а також найрозвинутіше кня зівство. Упродовж 1146-1246 рр. 24 князі 47 ра зів займали київський стіл. |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>Окремі володарі намагалися позбавити Киї: його статусу. Так, володимиро-суздальськиі князь Андрій Боголюбський, який захопи столицю 12 березня 1169 р., учинив у місті жах ливий погром і вивіз духовні святині Русі -дзвони, ікони, церковне майно і книги.<br>У другій половині XII ст., у роки спільноп правління Святослава Всеволодовича та Рюрик; Ростиславича — т. зв. дуумвірату відбувалося економічне і культурне піднесення Києва т; Київської землі. Князі також проводилі успішну боротьбу з половцями. Після загибелі: 1223 р. київського князя Мстислава Романовича політична роль князівства занепадає. Великі князі вже не впливали на державний розвиток Русі. Київська земля розпалася на дрібні уділи. | + | <br> <br>Окремі володарі намагалися позбавити Киї: його статусу. Так, володимиро-суздальськиі князь Андрій Боголюбський, який захопи столицю 12 березня 1169 р., учинив у місті жах ливий погром і вивіз духовні святині Русі -дзвони, ікони, церковне майно і книги.<br>У другій половині XII ст., у роки спільноп правління Святослава Всеволодовича та Рюрик; Ростиславича — т. зв. дуумвірату відбувалося економічне і культурне піднесення Києва т; Київської землі. Князі також проводилі успішну боротьбу з половцями. Після загибелі: 1223 р. київського князя Мстислава Романовича політична роль князівства занепадає. Великі князі вже не впливали на державний розвиток Русі. Київська земля розпалася на дрібні уділи. |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>Київському князівству не вдалося відіграти роль об'єднавчого центру для роздробленої Русі. | + | <br> <br>Київському князівству не вдалося відіграти роль об'єднавчого центру для роздробленої [[Виникнення_та_розвиток_Київської_Русі._Тематичне_оцінювання._Оцінювання|Русі]]. |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО<br>Ще до поділу Русі між синами Ярослава Мудрого почало формуватися Переяславське князівство, яке на сході й півдні межувало зі Степом. Для захисту від кочівників тут створюється потужна Посульська оборонна лінія. | + | <br> <br>ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО<br>Ще до поділу Русі між синами [[Київська_держава_за_часів_правління_Ярослава_Мудрого._Повний_урок|Ярослава Мудрого]] почало формуватися Переяславське князівство, яке на сході й півдні межувало зі Степом. Для захисту від кочівників тут створюється потужна Посульська оборонна лінія. |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>Провідну роль в економічному житті відігравав Переяслав - одне з найбільших міст Русі, могутня фортеця, якою жодного разу не змогли оволодіти кочівники. У Переяславі активно розвивалися різні ремесла й торгівля. Розбудовувалися міста-фортеці: Остерськии городок, Баруч, Прилуки. Лубни, Жовнин й ін. Деякі з них виступали торгово-ремісничими осередками. На території князівства успішно розвивалося зернове господарство, у північно-східних районах - тваринництво й промисли. | + | <br> <br>Провідну роль в економічному житті відігравав Переяслав - одне з найбільших міст Русі, могутня фортеця, якою жодного разу не змогли оволодіти кочівники. У Переяславі активно розвивалися різні ремесла й торгівля. Розбудовувалися міста-фортеці: Остерськии городок, Баруч, Прилуки. Лубни, Жовнин й ін. Деякі з них виступали торгово-ремісничими осередками. На території князівства успішно розвивалося зернове господарство, у північно-східних районах - тваринництво й промисли. |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>Політично Переяславське князівство залежало від Києва. Впродовж 30-50-х років ХІТ ст. за володіння ним точилася запекла боротьба між Мономаховичами та Мстиславичами. Успішною боротьбою з половцями відзначився Володимир Глібович (1169-1187). У 1185 р. він організував оборону Переяслава і в боях під його стінами завдав половцям жорстокої поразки. Коли Володимир Глібович у 1187 р. помер, то, за свідченням літописця, «за ним же Україна багато потужила» (так у літописі вперше було вжито термін Україна). З кінця XII ст. князівство або взагалі не мало свого князя й перебувало під владою Києва, або переходило під зверхність володимиро-суздальського князя. | + | <br> <br>Політично Переяславське князівство залежало від Києва. Впродовж 30-50-х років ХІТ ст. за володіння ним точилася запекла боротьба між Мономаховичами та Мстиславичами. Успішною боротьбою з половцями відзначився Володимир Глібович (1169-1187). У 1185 р. він організував оборону Переяслава і в боях під його стінами завдав половцям жорстокої поразки. Коли Володимир Глібович у 1187 р. помер, то, за свідченням літописця, «за ним же Україна багато потужила» (так у літописі вперше було вжито термін [[10._Пісні_літературного_походження._«Ще_не_вмерла_Україна»_П._Чубинського,_М._Вербицького_—_національний_гімн_нашої_держави|Україна]]). З кінця XII ст. князівство або взагалі не мало свого князя й перебувало під владою Києва, або переходило під зверхність володимиро-суздальського князя. |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>Переяславське князівство не справляло помітного впливу на політичний розвиток Русі, проте відігравало важливу роль у захисті її рубежів від половців. | + | <br> <br>Переяславське князівство не справляло помітного впливу на політичний розвиток Русі, проте відігравало важливу роль у захисті її рубежів від половців. |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ | + | <br> <br>ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ |
- |
| + | |
| | | |
- | Продовжте речення: «Київська земля залишалася...». Андрій Боголюбський розгромив Київ у: а) 1110 р.; б) 1169 р.: в) 1202 р.<br>Переяславське князівство: а) не мало політичної самостійності й залежало від Києва: б) прагнуло поширити свій вплив на Київ; в) проводило незалежну від Києва політику.<br>Смерть якого князя оплакувала Україна: а) Володимира Глібовича; б) Ігоря Святославича; в ) Юрія Долгорукого?<br>Негативний вплив на економічний розвиток Київського і Переяславського князівств чинили: а) помилкові рішення князів; б) стихійні лиха: в) напади половців.<br>Чому в Переяславському князівстві споруджувалося багато міст-фортець?<br>Територія якого князівства в Русі була найбільшою: а) Київського; б) Володимиро-Суздальського; в) Чернігівського?<br>Вставте в речення пропущені слова: «Наприкінці ... ст. за ухвалою ... з'їзду князів утворилося ... князівство».<br>Покажіть на карті межі Київського, Переяславського і Чернігівського князівств.<br>Чому князі вели жорстоку боротьбу за оволодіння Києвом? Охарактеризуйте розвиток Переяславського князівства. Що ви знаєте про розвиток Чернігова? | + | <br> Продовжте речення: «Київська земля залишалася...». Андрій Боголюбський розгромив Київ у: а) 1110 р.; б) 1169 р.: в) 1202 р.<br>Переяславське князівство: а) не мало політичної самостійності й залежало від Києва: б) прагнуло поширити свій вплив на Київ; в) проводило незалежну від Києва політику.<br>Смерть якого князя оплакувала Україна: а) Володимира Глібовича; б) Ігоря Святославича; в ) Юрія Долгорукого?<br>Негативний вплив на економічний розвиток Київського і Переяславського князівств чинили: а) помилкові рішення князів; б) стихійні лиха: в) напади половців.<br>Чому в Переяславському князівстві споруджувалося багато міст-фортець?<br>Територія якого князівства в Русі була найбільшою: а) Київського; б) Володимиро-Суздальського; в) Чернігівського?<br>Вставте в речення пропущені слова: «Наприкінці ... ст. за ухвалою ... з'їзду князів утворилося ... князівство».<br>Покажіть на карті межі Київського, Переяславського і Чернігівського князівств.<br>Чому князі вели жорстоку боротьбу за оволодіння Києвом? Охарактеризуйте розвиток Переяславського князівства. Що ви знаєте про розвиток Чернігова? |
- |
| + | |
| | | |
- | Яка подія трапилася на берегах Каяли?<br>Доведіть, що Київське князівство впродовж другої половини XII пер шої половини XIII ст. переживало економічне піднесення. Чому Київське князівство не перетворилося на спадкове володіння якоїсь із князівських династій? Свою відповідь обґрунтуйте. У чому полягала відмінність розвитку сільського господарства у Київському і Чернігівському князівствах? | + | <br> Яка подія трапилася на берегах Каяли?<br>Доведіть, що Київське князівство впродовж другої половини XII пер шої половини XIII ст. переживало економічне піднесення. Чому Київське князівство не перетворилося на спадкове володіння якоїсь із князівських династій? Свою відповідь обґрунтуйте. У чому полягала відмінність розвитку сільського господарства у Київському і Чернігівському князівствах? |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>ПОПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ<br>№1<br>''Розгром Києва Андрієм Боголюбським у березні 1169 р.''<br>Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий [день], у середу другої неділі посту. І грабували вони два дні увесь город - Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування анікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в'язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи із мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна безліч, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали всі [ці] смольняни, і суздальці, і чернігівці, і Олегова дружина, - і всі святині було забрано. Запалений був навіть монастир Печерський Святої Богородиці поганими... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестаннії.<br> Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 295.<br>№2<br>''«Моління Данила Заточника» (перша чверть XIII ст.)''<br>Князю мій, володарю! Багатий чоловік скрізь є відомим, навіть і в чужому місті; а убогий чоловік і в своєму місті ходить як невідомий. Якщо багатий чоловік заговорить, то всі мовчать (слухаючи) і те, що він скаже, до неба вознесуть; якщо ж убогий чоловік заговорить, то всі прикрик¬нуть на нього. У кого одежа багата, у того і мова шанована.<br> Хрестоматія з історії Української РСР. З найдавніших часів до кінця 50-х рр XIX ст. Посібник для вчителів: У 2 т. - К., 1957. -Т. 1.-С. 103.<br> | + | <br> <br>ПОПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ<br>№1<br>''Розгром Києва Андрієм Боголюбським у березні 1169 р.''<br>Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий [день], у середу другої неділі посту. І грабували вони два дні увесь город - Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування анікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в'язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи із мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна безліч, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали всі [ці] смольняни, і суздальці, і чернігівці, і Олегова дружина, - і всі святині було забрано. Запалений був навіть монастир Печерський Святої Богородиці поганими... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестаннії.<br> [[Літописні_оповіді|Літопис]] Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 295.<br>№2<br>''«Моління Данила Заточника» (перша чверть XIII ст.)''<br>Князю мій, володарю! Багатий чоловік скрізь є відомим, навіть і в чужому місті; а убогий чоловік і в своєму місті ходить як невідомий. Якщо багатий чоловік заговорить, то всі мовчать (слухаючи) і те, що він скаже, до неба вознесуть; якщо ж убогий чоловік заговорить, то всі прикрик¬нуть на нього. У кого одежа багата, у того і мова шанована.<br> Хрестоматія з історії Української РСР. З найдавніших часів до кінця 50-х рр XIX ст. Посібник для вчителів: У 2 т. - К., 1957. -Т. 1.-С. 103.<br> |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>Запитання та завдання<br> 1. Дайте власну оцінку діям Андрія Боголюбського з розгрому Києва 1169р., використовуючи джерело.<br>2. У чому, на вашу думку, полягає основна ідея автора «Моління Данила Заточника»? Відповідь обґрунтуйте.<br>3. Використовуючи текст параграфа, джерела та додаткову літературу, складіть розповідь «Битва на річці Каялі». | + | <br> <br>Запитання та завдання<br> 1. Дайте власну оцінку діям Андрія Боголюбського з розгрому Києва 1169р., використовуючи джерело.<br>2. У чому, на вашу думку, полягає основна ідея автора «Моління Данила Заточника»? Відповідь обґрунтуйте.<br>3. Використовуючи текст параграфа, джерела та додаткову літературу, складіть розповідь «Битва на річці Каялі». |
- |
| + | |
| | | |
- | <br>''Радимо прочитати''<br>Вовк Ю. Й. Історія України а художньо-історичних образах з найдавніших часів до середини XVI ст. - С. 148-155. Малик Володимир. Черлені щити. - К., 1990.<br>Слово про Ігорів похід / Переклад на українську мову Максима Рильського. | + | <br> <br>''Радимо прочитати''<br>Вовк Ю. Й. Історія України а художньо-історичних образах з найдавніших часів до середини XVI ст. - С. 148-155. Малик Володимир. Черлені щити. - К., 1990.<br>[[Зміст_Слова_про_похід_Ігорів._Сюжет._Жанр.|Слово про Ігорів похід]] / Переклад на українську мову Максима Рильського. |
- |
| + | |
| | | |
- | Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков<br>Вислано читачами інтернет-сайту | + | <br> Історія України [[7_клас_уроки|7 клас]] В.А.Смолій, В.А. Степанков<br>Вислано читачами інтернет-сайту |
- |
| + | |
| | | |
- | <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|уроки]] з історії України, [[Історія України 7 клас|підручник]] з історії України 7 клас, історія України [[Історія України|у школі]]</sub> | + | <br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|уроки]] з історії України, [[Історія України 7 клас|підручник]] з історії України 7 клас, історія України [[Історія України|у школі]]</sub> |
- |
| + | |
| + | <br> <br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
- |
| |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
Строка 93: |
Строка 76: |
| | | |
| <br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | <br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
- |
| |
| | | |
- | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | + | <br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 12:05, 25 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.
КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
На початку XII ст. в основному завершується форму вання території Київськог виток Київського, князівства (Київської землі). Князівство переживало економічне підне сення. На його теренах існувало близьк 80 міст - значних центрів ремесла і торгівлі Найбільшим був Київ, який займав площ 360-380 га з населенням близько 50 тис. осіб Київські ремісники виготовляли вироби (осе бливо ювелірні) на рівні кращих європейськи: зразків. У місті процвітала торгівля. Помітн роль в економічному житті відігравали Вишгород, Білгород, Василів (нині - Васильків), Юр'їв (сучасна Біла Церква) Канів та інші міста. Позитивні зрушення, зумовлені поширенняг плуга, відбувалися у сільському господарстві, зокрема зростав збір зернових. Розвивалися скотарство й промисли, утверджувалось князівське і боярське землеволодіння.
Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ - стольним градом. Тому князі вели жорстоку боротьбу з. оволодіння ним, що давало переможцю шанс об'єднати Русь під своєю владою. Адже у його руках опинялися священний символ слави і могутності імперії, її духовний центр, найбільше найбагатше місто, а також найрозвинутіше кня зівство. Упродовж 1146-1246 рр. 24 князі 47 ра зів займали київський стіл.
Окремі володарі намагалися позбавити Киї: його статусу. Так, володимиро-суздальськиі князь Андрій Боголюбський, який захопи столицю 12 березня 1169 р., учинив у місті жах ливий погром і вивіз духовні святині Русі -дзвони, ікони, церковне майно і книги. У другій половині XII ст., у роки спільноп правління Святослава Всеволодовича та Рюрик; Ростиславича — т. зв. дуумвірату відбувалося економічне і культурне піднесення Києва т; Київської землі. Князі також проводилі успішну боротьбу з половцями. Після загибелі: 1223 р. київського князя Мстислава Романовича політична роль князівства занепадає. Великі князі вже не впливали на державний розвиток Русі. Київська земля розпалася на дрібні уділи.
Київському князівству не вдалося відіграти роль об'єднавчого центру для роздробленої Русі.
ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО Ще до поділу Русі між синами Ярослава Мудрого почало формуватися Переяславське князівство, яке на сході й півдні межувало зі Степом. Для захисту від кочівників тут створюється потужна Посульська оборонна лінія.
Провідну роль в економічному житті відігравав Переяслав - одне з найбільших міст Русі, могутня фортеця, якою жодного разу не змогли оволодіти кочівники. У Переяславі активно розвивалися різні ремесла й торгівля. Розбудовувалися міста-фортеці: Остерськии городок, Баруч, Прилуки. Лубни, Жовнин й ін. Деякі з них виступали торгово-ремісничими осередками. На території князівства успішно розвивалося зернове господарство, у північно-східних районах - тваринництво й промисли.
Політично Переяславське князівство залежало від Києва. Впродовж 30-50-х років ХІТ ст. за володіння ним точилася запекла боротьба між Мономаховичами та Мстиславичами. Успішною боротьбою з половцями відзначився Володимир Глібович (1169-1187). У 1185 р. він організував оборону Переяслава і в боях під його стінами завдав половцям жорстокої поразки. Коли Володимир Глібович у 1187 р. помер, то, за свідченням літописця, «за ним же Україна багато потужила» (так у літописі вперше було вжито термін Україна). З кінця XII ст. князівство або взагалі не мало свого князя й перебувало під владою Києва, або переходило під зверхність володимиро-суздальського князя.
Переяславське князівство не справляло помітного впливу на політичний розвиток Русі, проте відігравало важливу роль у захисті її рубежів від половців.
ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ
Продовжте речення: «Київська земля залишалася...». Андрій Боголюбський розгромив Київ у: а) 1110 р.; б) 1169 р.: в) 1202 р. Переяславське князівство: а) не мало політичної самостійності й залежало від Києва: б) прагнуло поширити свій вплив на Київ; в) проводило незалежну від Києва політику. Смерть якого князя оплакувала Україна: а) Володимира Глібовича; б) Ігоря Святославича; в ) Юрія Долгорукого? Негативний вплив на економічний розвиток Київського і Переяславського князівств чинили: а) помилкові рішення князів; б) стихійні лиха: в) напади половців. Чому в Переяславському князівстві споруджувалося багато міст-фортець? Територія якого князівства в Русі була найбільшою: а) Київського; б) Володимиро-Суздальського; в) Чернігівського? Вставте в речення пропущені слова: «Наприкінці ... ст. за ухвалою ... з'їзду князів утворилося ... князівство». Покажіть на карті межі Київського, Переяславського і Чернігівського князівств. Чому князі вели жорстоку боротьбу за оволодіння Києвом? Охарактеризуйте розвиток Переяславського князівства. Що ви знаєте про розвиток Чернігова?
Яка подія трапилася на берегах Каяли? Доведіть, що Київське князівство впродовж другої половини XII пер шої половини XIII ст. переживало економічне піднесення. Чому Київське князівство не перетворилося на спадкове володіння якоїсь із князівських династій? Свою відповідь обґрунтуйте. У чому полягала відмінність розвитку сільського господарства у Київському і Чернігівському князівствах?
ПОПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ №1 Розгром Києва Андрієм Боголюбським у березні 1169 р. Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий [день], у середу другої неділі посту. І грабували вони два дні увесь город - Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування анікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в'язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи із мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна безліч, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали всі [ці] смольняни, і суздальці, і чернігівці, і Олегова дружина, - і всі святині було забрано. Запалений був навіть монастир Печерський Святої Богородиці поганими... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестаннії. Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 295. №2 «Моління Данила Заточника» (перша чверть XIII ст.) Князю мій, володарю! Багатий чоловік скрізь є відомим, навіть і в чужому місті; а убогий чоловік і в своєму місті ходить як невідомий. Якщо багатий чоловік заговорить, то всі мовчать (слухаючи) і те, що він скаже, до неба вознесуть; якщо ж убогий чоловік заговорить, то всі прикрик¬нуть на нього. У кого одежа багата, у того і мова шанована. Хрестоматія з історії Української РСР. З найдавніших часів до кінця 50-х рр XIX ст. Посібник для вчителів: У 2 т. - К., 1957. -Т. 1.-С. 103.
Запитання та завдання 1. Дайте власну оцінку діям Андрія Боголюбського з розгрому Києва 1169р., використовуючи джерело. 2. У чому, на вашу думку, полягає основна ідея автора «Моління Данила Заточника»? Відповідь обґрунтуйте. 3. Використовуючи текст параграфа, джерела та додаткову літературу, складіть розповідь «Битва на річці Каялі».
Радимо прочитати Вовк Ю. Й. Історія України а художньо-історичних образах з найдавніших часів до середини XVI ст. - С. 148-155. Малик Володимир. Черлені щити. - К., 1990. Слово про Ігорів похід / Переклад на українську мову Максима Рильського.
Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков Вислано читачами інтернет-сайту
уроки з історії України, підручник з історії України 7 клас, історія України у школі
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|