'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 10 клас. Повні уроки|Історія України 10 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини (1915-1917 рр.). Повні уроки<metakeywords>Історія України 10 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 10 клас урок, Історія України 10 клас урок скачати, Історія України 10 клас методична розробка, 10 клас, урок на тему, Суспільно-політичне життя на українських землях, у складі Австро-Угорщини (1915-1917 р</metakeywords>'''
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 10 клас. Повні уроки|Історія України 10 клас. Повні уроки]]>> Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини (1915-1917 рр.). Повні уроки'''
-
'''Тема:''' Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини (1915-1917 рр.)
+
'''<metakeywords>Історія України 10 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 10 клас урок, Історія України 10 клас урок скачати, Історія України 10 клас методична розробка, 10 клас, урок на тему, Суспільно-політичне життя на українських землях, у складі Австро-Угорщини (1915-1917 р</metakeywords>'''
+
+
'''Тема:''' Суспільно-політичне життя на [[Україна_у_складі_Російської_та_Австро-Угорської_імперій|українських землях у складі Австро-Угорщини]] (1915-1917 рр.)
=== Тип уроку ===
=== Тип уроку ===
Строка 44:
Строка 46:
=== Привітання вчителя та організаційний момент ===
=== Привітання вчителя та організаційний момент ===
-
Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми розглянемо тему "Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини (1915-1917 рр.)". Це одна з останніх тем даного тематичного блоку. Запишіть її у зошит, будь ласка.
+
Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми розглянемо тему "[[Суспільно-політичне_життя_на_українських_землях_у_складі_Австро-Угорщини_(1915-1917_рр.)|Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини (1915-1917 рр.)]]". Це одна з останніх тем даного тематичного блоку. Запишіть її у зошит, будь ласка.
=== Актуалізація опорних знань ===
=== Актуалізація опорних знань ===
-
Учитель проводить міні-дискусію на тему "Початок Першої світової: становище України, основні бої та їх значення".<br>
+
Учитель проводить міні-дискусію на тему "Початок [[Перша_світова_війна._Презентація_уроку|Першої світової]]: становище України, основні бої та їх значення".<br>
=== Вивчення нової теми ===
=== Вивчення нової теми ===
-
'''Становище на західноукраїнських землях'''<br>Військові дії на територіях Західної України погіршили становище національного руху. За словами М. Грушевського, у Галичині «польська адміністрація почала формальне гоніння на українську інтелігенцію. Без всякого приводу ловили, заарештовували всіх, з ким мали давні рахунки». У Львові голова військового трибуналу Загурський виносив численні смертні вироки як для української інтелігенції, так і для селян. На Закарпатті австрійська влада закривала українські школи. На Буковині військова адміністрація отримала наказ розстрілювати на місці тих, хто буде запідозрений у ворожих виступах проти держави.<br>Становище українського населення на австрійських землях, окупованих Російською імперією, було не кращим. На зміну австрійській адміністрації прийшла російська, на зміну полонізації - русифікація. Були утворені Львівська, Перемишльська, Тернопільська і Чернівецька губернії, об'єднані у військове Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським.<br>
+
'''Становище на західноукраїнських землях'''<br>Військові дії на територіях Західної України погіршили становище національного руху. За словами [[Шпаргалки._Грушевський_Михайло_Сергійович.|М. Грушевського]], у Галичині «польська адміністрація почала формальне гоніння на українську інтелігенцію. Без всякого приводу ловили, заарештовували всіх, з ким мали давні рахунки». У Львові голова військового трибуналу Загурський виносив численні смертні вироки як для української інтелігенції, так і для селян. На Закарпатті австрійська влада закривала українські школи. На Буковині військова адміністрація отримала наказ розстрілювати на місці тих, хто буде запідозрений у ворожих виступах проти держави.<br>Становище українського населення на австрійських землях, окупованих Російською імперією, було не кращим. На зміну австрійській адміністрації прийшла російська, на зміну полонізації - русифікація. Були утворені Львівська, Перемишльська, Тернопільська і Чернівецька губернії, об'єднані у військове Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським.<br>
=== Робота з джерелом ===
=== Робота з джерелом ===
-
Вступивши на посаду, Г. Бобринський заявив:<br>«Галичина і Лемківщина - споконвічно корінна частина єдиної великої Русі ...все облаштування має бути засновано на російських засадах. Я буду вводити тут російську мову, закон і устрій».<br>''Полонська-Василенко Н. Історія України. - К.: Либідь, 1992. - Т. 2.- С. 445.''<br><br>1. Які факти давали підстави Бобринському заявити, що корінне населення Галичини завжди було російським? Чи була така думка обґрунтованою?<br>2. Як ви розумієте слова про те, що в Галичині російська адміністрація встановить устрій, «заснований на російських началах»?<br>3. Поміркуйте, чому російська влада не захотіла зберегти на окупованих західноукраїнських землях українську мову та національну культуру. Зробіть висновки.
+
Вступивши на посаду, Г. Бобринський заявив:<br>«Галичина і Лемківщина - споконвічно корінна частина єдиної великої Русі ...все облаштування має бути засновано на російських засадах. Я буду вводити тут російську мову, закон і устрій».<br>''Полонська-Василенко Н. [[Історія_України|Історія України]]. - К.: Либідь, 1992. - Т. 2.- С. 445.''<br><br>''1. Які факти давали підстави Бобринському заявити, що корінне населення Галичини завжди було російським? Чи була така думка обґрунтованою?<br>2. Як ви розумієте слова про те, що в Галичині російська адміністрація встановить устрій, «заснований на російських началах»?<br>3. Поміркуйте, чому російська влада не захотіла зберегти на окупованих західноукраїнських землях українську мову та національну культуру. Зробіть висновки.''
-
<br>Для влади підозрілою була не тільки політична, але й культурницька діяльність української інтелігенції. Українські школи реорганізовувалися в російськомовні, хоча польські продовжували функціонувати безперешкодно. Були зруйновані національні організації, закриті всі українські журнали й газети, лише подекуди засновувалися видання російською мовою.
+
<br>Для влади підозрілою була не тільки політична, але й культурницька діяльність української інтелігенції. Українські школи реорганізовувалися в російськомовні, хоча польські продовжували функціонувати безперешкодно. Були зруйновані національні організації, закриті всі українські журнали й газети, лише подекуди засновувалися видання російською мовою.<br>З метою викорінення українського національно-визвольного руху широко використовували метод депортацій. У 1914 р. було проведено 1200 арештів, після чого 578 осіб (серед них - 34 греко-католицьких священика) були вислані в глиб Росії. До самої революції перебував у в'язниці Суздальського монастиря митрополит Андрей Шептицький.
-
<br>З метою викорінення українського національно-визвольного руху широко використовували метод депортацій. У 1914 р. було проведено 1200 арештів, після чого 578 осіб (серед них - 34 греко-католицьких священика) були вислані в глиб Росії. До самої революції перебував у в'язниці Суздальського монастиря митрополит Андрей Шептицький.
''Андрей Шептицький''<br>Політика царату в [[Презентація_уроку:_Українські_землі_на_початку_війни._Окупація_Галичини_російськими_військами.|Галичині]] викликала осуд навіть серед російської громадськості. Партія кадетів визнала право українців на культурне самовизначення. В липні 1915 р. на сесії Державної думи голова кадетів В. Мілюков заявив, що російський уряд «відштовхнув рідний нам український народ і затьмарив світлий лик визвольної війни». Різко критикували дії влади російські соціал-демократи та трудовики. Але далі обговорення українського питання справа не пішла.<br>Опорою [[Тема_30._Росія._Московська_держава_наприкінці_XVII_ст._Реформи_й_зовнішня_політика_Петра_І._Двірцеві_перевороти.|Росії ]]на Західній Україні стали організації москвофілів. У свою чергу, австрійці та німці підтримували польські, українські та литовські антиросійські організації.<br>Уряди провідних європейських держав розраховували на швидкоплинну війну. В арміях обох імперій українці воювали один проти одного. У складі австрійської армії була сформована перша в ХХ ст. українська військова частина — легіон Українських січових стрільців. Політичні режими як Австро-Угорської, так і Російської імперій ставили за мету розколоти й знищити український національно-визвольний рух.
-
'''Андрей Шептицький'''
+
[[Image:IstUkr10-povni5-rrrrr2.jpg|350px|Старшини УСС та січові стрільці. фото]]
-
<br>Політика царату в Галичині викликала осуд навіть серед російської громадськості. Партія кадетів визнала право українців на культурне самовизначення. В липні 1915 р. на сесії Державної думи голова кадетів В. Мілюков заявив, що російський уряд «відштовхнув рідний нам український народ і затьмарив світлий лик визвольної війни». Різко критикували дії влади російські соціал-демократи та трудовики. Але далі обговорення українського питання справа не пішла.
+
''Старшини УСС та січові стрільці''
-
<br>Опорою Росії на Західній Україні стали організації москвофілів. У свою чергу, австрійці та німці підтримували польські, українські та литовські антиросійські організації.
<br>Уряди провідних європейських держав розраховували на швидкоплинну війну. В арміях обох імперій українці воювали один проти одного. У складі австрійської армії була сформована перша в ХХ ст. українська військова частина — легіон Українських січових стрільців. Політичні режими як Австро-Угорської, так і Російської імперій ставили за мету розколоти й знищити український національно-визвольний рух.
+
''Хрест легіону УСС''
-
[[Image:IstUkr10-povni5-rrrrr2.jpg]]
+
[[Image:IstUkr10-povni5-rrrrr4.jpg|350px|Чертина офензиви австрійських армій в жовтні 1914. фото]]
-
+
-
'''Старшини УСС та січові стрільці'''
+
-
+
-
[[Image:IstUkr10-povni5-rrrrr3.jpg]]
+
-
+
-
'''Хрест легіону УСС'''
+
-
+
-
[[Image:IstUkr10-povni5-rrrrr4.jpg]]
+
=== Закріплення вивченого ===
=== Закріплення вивченого ===
Строка 92:
Строка 86:
4. Початок Першої світової війни - випадок чи закономірність?
4. Початок Першої світової війни - випадок чи закономірність?
Прочитайте оцінки війні та ставлення до неї представників різних політичних сил Росії у 1914 р. та дайте відповіді на запитання.<br>1. «Більшовицька фракція в IV Державній думі 26 липня 1914 р. виступила з декларацією, в якій заявила про „фальшивий патріотизм та необґрунтовані заклики до єднання народу з владою". Царський уряд звинуватив депутатів-більшовиків у державній зраді та за вироком суду у лютому 1915 р. вислав їх у Туруханський край на довічне поселення».<br>''Хрестоматия по истории СССР. - М., 1988. - С. 113-114.''
+
Прочитайте оцінки війні та ставлення до неї представників різних політичних сил Росії у 1914 р. та дайте відповіді на запитання.<br>1. «[[Встановлення_більшовицької_влади|Більшовицька фракція]] в IV Державній думі 26 липня 1914 р. виступила з декларацією, в якій заявила про „фальшивий патріотизм та необґрунтовані заклики до єднання народу з владою". Царський уряд звинуватив депутатів-більшовиків у державній зраді та за вироком суду у лютому 1915 р. вислав їх у Туруханський край на довічне поселення».<br>''Хрестоматия по [[Історія_України_5_клас|истории]] СССР. - М., 1988. - С. 113-114.''
<br>2. «26 липня 1914 р. в Таврійському палаці на екстреному засіданні Державної думи лідери всіх поміщицько-буржуазних партій та лідер трудової селянської групи О. Керенський закликали населення країни об'єднатися навколо царя для успішного ведення війни».<br>''Історія Української СРСР. - К, 1984. - Т. 5. - С. 323.''<br>1. Поясніть, чому в російському суспільстві існували різні точки зору щодо участі Росії у світовій війні.<br>2. Поміркуйте, чию точку зору підтримувала більшість жителів Росії. Чому?<br>3. Уявіть себе свідком тих далеких подій. Чи підтримали б ви чиїсь політичні погляди? Відповідь обґрунтуйте.<br>
+
''Туруханський край''<br>2. «26 липня 1914 р. в Таврійському палаці на екстреному засіданні Державної думи лідери всіх поміщицько-буржуазних партій та лідер трудової селянської групи О. Керенський закликали населення країни об'єднатися навколо царя для успішного ведення війни».<br>''[[Історія_України_10_клас._Повні_уроки|Історія Української СРСР]]. - К, 1984. - Т. 5. - С. 323.''<br>1. Поясніть, чому в російському суспільстві існували різні точки зору щодо участі Росії у світовій війні.<br>2. Поміркуйте, чию точку зору підтримувала більшість жителів Росії. Чому?<br>3. Уявіть себе свідком тих далеких подій. Чи підтримали б ви чиїсь політичні погляди? Відповідь обґрунтуйте.<br>
=== Контроль знань ===
=== Контроль знань ===
Строка 141:
Строка 158:
*За бажанням: знайти ілюстрації до наступної теми та бути готовими їх коментувати.
*За бажанням: знайти ілюстрації до наступної теми та бути готовими їх коментувати.
-
=== Відеоматеріал до уроку ===
+
=== Відеоматеріал до уроку ===
{{#ev:youtube|wQHwT2DmuyA}}
{{#ev:youtube|wQHwT2DmuyA}}
-
-
'''Історична реконструкція подій'''
{{#ev:youtube|s4qCohj-VNU}}
{{#ev:youtube|s4qCohj-VNU}}
Строка 157:
Строка 172:
*Урок на тему "Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини (1915-1917 рр.)" Солдатенко Т. С., учителя історії Срібненської ЗОШ І-ІІІ ст.
*Урок на тему "Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини (1915-1917 рр.)" Солдатенко Т. С., учителя історії Срібненської ЗОШ І-ІІІ ст.
-
*Бойко О.Д. Історія України : Навчальний посібник., К.: Академвидав, 2006
+
*Бойко О.Д. [[Історія_України|Історія України]] : Навчальний посібник., К.: Академвидав, 2006
*Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов Історія України. Навчальний посібник.- К., 2008
*Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов Історія України. Навчальний посібник.- К., 2008
Строка 167:
Строка 182:
*posibnyky.vstu.vinnica.ua
*posibnyky.vstu.vinnica.ua
-
----
+
----
----
-
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
-
Солдатенко Т. С.
+
Солдатенко Т. С.
-
Любименко В.В.
+
Любименко В.В
-
----
+
+
Баннікова С.Ю.
+
----
+
+
<br>
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
закріпити вивчений матеріал та отримати системні знання про суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини протягом двох воєнних років
Задачі
навчитися працювати з історичними джерелами (висловлюваннями історичних особистостей)
навчитися черпати інформацію з відеоматеріалу
запам"ятати основні дати уроку
записати та осягнути зміст основних термінів та понять уроку (визначаються вчителем)
Учитель проводить міні-дискусію на тему "Початок Першої світової: становище України, основні бої та їх значення".
Вивчення нової теми
Становище на західноукраїнських землях Військові дії на територіях Західної України погіршили становище національного руху. За словами М. Грушевського, у Галичині «польська адміністрація почала формальне гоніння на українську інтелігенцію. Без всякого приводу ловили, заарештовували всіх, з ким мали давні рахунки». У Львові голова військового трибуналу Загурський виносив численні смертні вироки як для української інтелігенції, так і для селян. На Закарпатті австрійська влада закривала українські школи. На Буковині військова адміністрація отримала наказ розстрілювати на місці тих, хто буде запідозрений у ворожих виступах проти держави. Становище українського населення на австрійських землях, окупованих Російською імперією, було не кращим. На зміну австрійській адміністрації прийшла російська, на зміну полонізації - русифікація. Були утворені Львівська, Перемишльська, Тернопільська і Чернівецька губернії, об'єднані у військове Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським.
Робота з джерелом
Вступивши на посаду, Г. Бобринський заявив: «Галичина і Лемківщина - споконвічно корінна частина єдиної великої Русі ...все облаштування має бути засновано на російських засадах. Я буду вводити тут російську мову, закон і устрій». Полонська-Василенко Н. Історія України. - К.: Либідь, 1992. - Т. 2.- С. 445.
1. Які факти давали підстави Бобринському заявити, що корінне населення Галичини завжди було російським? Чи була така думка обґрунтованою? 2. Як ви розумієте слова про те, що в Галичині російська адміністрація встановить устрій, «заснований на російських началах»? 3. Поміркуйте, чому російська влада не захотіла зберегти на окупованих західноукраїнських землях українську мову та національну культуру. Зробіть висновки.
Для влади підозрілою була не тільки політична, але й культурницька діяльність української інтелігенції. Українські школи реорганізовувалися в російськомовні, хоча польські продовжували функціонувати безперешкодно. Були зруйновані національні організації, закриті всі українські журнали й газети, лише подекуди засновувалися видання російською мовою. З метою викорінення українського національно-визвольного руху широко використовували метод депортацій. У 1914 р. було проведено 1200 арештів, після чого 578 осіб (серед них - 34 греко-католицьких священика) були вислані в глиб Росії. До самої революції перебував у в'язниці Суздальського монастиря митрополит Андрей Шептицький.
Андрей Шептицький Політика царату в Галичині викликала осуд навіть серед російської громадськості. Партія кадетів визнала право українців на культурне самовизначення. В липні 1915 р. на сесії Державної думи голова кадетів В. Мілюков заявив, що російський уряд «відштовхнув рідний нам український народ і затьмарив світлий лик визвольної війни». Різко критикували дії влади російські соціал-демократи та трудовики. Але далі обговорення українського питання справа не пішла. Опорою Росії на Західній Україні стали організації москвофілів. У свою чергу, австрійці та німці підтримували польські, українські та литовські антиросійські організації. Уряди провідних європейських держав розраховували на швидкоплинну війну. В арміях обох імперій українці воювали один проти одного. У складі австрійської армії була сформована перша в ХХ ст. українська військова частина — легіон Українських січових стрільців. Політичні режими як Австро-Угорської, так і Російської імперій ставили за мету розколоти й знищити український національно-визвольний рух.
Старшини УСС та січові стрільці
Хрест легіону УСС
Закріплення вивченого
Завдання для закріплення матеріалу 1. Коли почалася Галицька битва?
2. Як ви розумієте поняття «окупаційний режим»?
3. Чому політичні режими і Російської, і Австро-Угорської імперій прагнули розколоти український національно-визвольний рух?
4. Початок Першої світової війни - випадок чи закономірність?
Питання для обговорення в класі, групі
Підготуйте міні-проект «Українські національні формування у складі австрійської армії». Обговоріть його в класі.
Працюємо з текстом
Прочитайте оцінки війні та ставлення до неї представників різних політичних сил Росії у 1914 р. та дайте відповіді на запитання. 1. «Більшовицька фракція в IV Державній думі 26 липня 1914 р. виступила з декларацією, в якій заявила про „фальшивий патріотизм та необґрунтовані заклики до єднання народу з владою". Царський уряд звинуватив депутатів-більшовиків у державній зраді та за вироком суду у лютому 1915 р. вислав їх у Туруханський край на довічне поселення». Хрестоматия по истории СССР. - М., 1988. - С. 113-114.
Туруханський край 2. «26 липня 1914 р. в Таврійському палаці на екстреному засіданні Державної думи лідери всіх поміщицько-буржуазних партій та лідер трудової селянської групи О. Керенський закликали населення країни об'єднатися навколо царя для успішного ведення війни». Історія Української СРСР. - К, 1984. - Т. 5. - С. 323. 1. Поясніть, чому в російському суспільстві існували різні точки зору щодо участі Росії у світовій війні. 2. Поміркуйте, чию точку зору підтримувала більшість жителів Росії. Чому? 3. Уявіть себе свідком тих далеких подій. Чи підтримали б ви чиїсь політичні погляди? Відповідь обґрунтуйте.
Контроль знань
1. Яка подія почалася 23 серпня 1914 р.? А. Перша світова війна.
Б. Галицька битва.
В. Брусиловський прорив.
Г. Битва УСС на р. Стрипа.
2. Який термін відповідає визначенню: «У міжнародному праві вимога однієї держави до іншої, яка супроводжується певними погрозами у випадку її невиконання, - це...»? А. Меморандум.
Б. Ультиматум.
3. Визначте хронологічну послідовність історичних подій. A. Початок Галицької битви. Б. Вторгнення російських військ у Східну Пруссію. B. Вступ російських військ у Львів. Г. Битва січових стрільців на горі Маківка.
4. Позначте відповідність історичних подій та дат, у яких брали участь січові стрільці. A. Весна 1915 р. 1. Битва на горі Маківка. Б. Вересень 1914 р. 2. Битва на Верецькому перевалі. B. Серпень 1915 р. 3. Битва на р. Стрипа. Г. Серпень 1916 р. 4. Битва поблизу Бережан.
Відкрите запитання 5. Документ німецького генштабу від 1 грудня 1915 р.: «Кожен, хто в дійсності знає і розуміє географічне та економічне положення, у якому знаходиться Росія, свідомий того факту, що Велика Росія може існувати тільки через посідання багатої України... Тому Україну слід вважати серцем Великої Росії». Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної нації ХІХ-ХХ століття. - К., 1996. - С. 103.
1. Поясніть, чому в генштабі Німеччини стверджували, що Україна - серце Росії. Чи згодні ви з цією точкою зору? 2. У чому були переваги економічного положення України?
Узагальнення та враження від уроку
Прийом 1. Підведення підсумків
Учитель самостійно підводить підсумки уроку або просить учнів йому допомогти, залучаючи їх до активної роботи у класі.
Прийом 2. Смайл-рефрексія
Учитель роздає картки-смайли із зображенням трьох типів облич (усміхнені, сумні та байдужі) та просить учнів підняти ту картку, яка найбільше відображує їх враження від урока та настрій у даний момент. Далі учитель дякує класу за роботу та виставляє оцінки учням, які брали активну участь у роботі на уроці.
Домашнє завдання
Опрацювати вивчену тему за підручником.
Створити опорні плани-схеми до наступного уроку.
За бажанням: знайти ілюстрації до наступної теми та бути готовими їх коментувати.
Відеоматеріал до уроку
Використані джерела
Урок на тему "Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини (1915-1917 рр.)" Солдатенко Т. С., учителя історії Срібненської ЗОШ І-ІІІ ст.
Бойко О.Д. Історія України : Навчальний посібник., К.: Академвидав, 2006
Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов Історія України. Навчальний посібник.- К., 2008
Полонська-Василенко Н. Історія України. - К.: Либідь.
Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної нації ХІХ-ХХ століття. - К., 1996
posibnyky.vstu.vinnica.ua
Над уроком працювали
Солдатенко Т. С.
Любименко В.В
Баннікова С.Ю.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.