KNOWLEDGE HYPERMARKET


Моніторинг навколишнього середовища в Україні.
ВикторияМора (Обсуждение | вклад)
(Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Географія|Ге...)
Следующая правка →

Версия 11:10, 6 декабря 2009

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас>>Географія: Моніторинг навколишнього середовища в Україні. Основні заходи щодо раціонального використання і охорони навколишнього середовища в Україні.

§ 41. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

     МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. Моніторинг — це система постійного спостереження за станом компонентів у природних чи природно-антропогенних ландшафтах з метою охорони природи, раціонального використання її ресурсів для безпечного життя й діяльності людини. Такі спостереження, наприклад за погодою та кліматом, регулярно проводяться в світі вже більш як сто років.   Моніторинг передбачає оцінку стану природних об'єктів та прогнозування їх можливих змін. Це дає можливість передбачити процеси і явища в довкіллі, врахувати їх у людській діяльності або ж запобігти їм.


Залежно від об'єктів спостереження розрізняють моніторинг різних видів: геофізичний (спостереження за землетрусами), атмосферний (за станом повітря), кліматичний (за погодою, несприятливими метеорологічними явищами, зміною клімату), гідрологічний (за станом малих річок, інших поверхневих та підземних вод), ґрунтовий, біологічний (за рослинністю і тваринним світом), біосферний (за природними процесами і явищами в географічній оболонці), геоекологічний (за впливом людської діяльності на природне середовище), санітарно-гігієнічний (за умовами життя й діяльності людини).


     Моніторинг передбачає спостереження за наявністю у довкіллі хімічних сполук та елементів, електромагнітних, шумових та інших чинників, радіонуклідів, хвороботворних бактерій тощо, порівняння їх кількості з природними чи гранично допустимими показниками. Моніторинг здійснюють за спеціальними програмами на різних постах, стаціонарах, станціях, полігонах - гідрометеорологічних, аерологічних,  озонометричних, гідрологічних, морських, сейсмічних, сніголавинних, біологічних, лісових, санітарних.  Біологічний моніторинг є невід'ємною діяльністю в об'єктах природно-заповідного фонду, а біосферний - у біосферних заповідниках, які входять в систему міжнародного моніторингу за географічною оболонкою планети. Різні види моніторингу проводяться також на господарських об'єктах — промислових, сільськогосподарських, транспортних, рекреаційних.


     За охопленням території розрізняють моніторинг місцевий, регіональний, національний і глобальний. Місцевий (або локальний) моніторинг проводиться на окремих підприємствах, у містах, на ділянках ландшафтів, регіональний — у межах області, на територіях природних та економічних регіонів, а національний - у загальнодержавному масштабі. Глобальний моніторинг — це спостереження за станом навколишнього середовища на всій планеті, що проводиться на основі міжнародних угод. Інформацію для оцінки й прогнозу стану довкілля в світі отримують у результаті наземних спостережень, аеро- та космічних стежень з літаків, штучних супутників Землі і космічних орбітальних станцій.


     ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. Сукупність усіх форм впливу людини на природне середовище і заходів, спрямованих на його збереження, називають природокористуванням. Загалом в Україні переважало нераціональне природокористування, яке не забезпечувало збереження природного середовища. Часто воно зводилося до хижацького вичерпування природних ресурсів, масового неконтрольованого забруднення довкілля та суцільного знищення природних ландшафтів. Унаслідок цього нині багато компонентів природного середовища в Україні перебувають у пригніченому стані, їх здатність до самовідновлення послаблена.


     Подібна ситуація характерна для багатьох країн світу. Подальший розвиток національної економіки за таким зразком призвів би до самознищення людського суспільства. Усвідомлення цієї небезпеки спонукало світове співтовариство до пошуку способів виходу із загрозливого становища. Наприкінці XX ст. було прийнято концепцію сталого розвитку людства. Сталий розвиток передбачає таке використання природних ресурсів теперішніми поколіннями, яке б не ставило під загрозу існування майбутніх поколінь.  Техногенне навантаження на природне довкілля не повинно перевищувати його можливості самовідновлюватись.


     Необхідною умовою реалізації цієї концепції є усвідомлення суспільством переваги екологічних цінностей над іншими.
Надзвичайно важливим завданням концепції сталого розвитку в Україні є перехід до раціонального природокористування.


     ЗАХОДИ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. Раціональне природокористування передбачає активне впровадження низки заходів у різних галузях життєдіяльності суспільства — промисловості, сільському господарстві, будівництві, транспорті, житлово-комунальному господарстві, у сфері обслуговування і відпочинку населення. Ці заходи можуть мати різний характер: технічний (вдосконалення існуючих і розробка нових технологічних процесів), економічний (встановлення плати за спожиті ресурси, економічних санкцій за заподіяну шкоду навколишньому середовищу), юридичний (розробка і прийняття національного природоохоронного законодавства, приєднання до міжнародних угод), освітньо-виховний (формування екологічної культури в населення), громадський (контроль за екологічною ситуацією з боку громадськості).


     Заходи щодо раціонального природокористування та охорони природи здійснюються по трьох основних взаємозв'язаних напрямах.


     Напрям економна експлуатація природних ресурсів (або ресурсозбереження) передбачає зменшення затрат сировини, палива, енергії для виробництва різних видів продукції. Для цього необхідно впроваджувати ресурсо- та енергозберігаючу техніку і технології у промисловості, сільському господарстві, на транспорті та в інших галузях господарства. У наш час в Україні на виробництво одиниці продукції витрачається у кілька разів більше сировини та енергії, ніж у розвинутих країнах.


     Великі можливості економії має комплексне використання ресурсів. Майже всі види природної сировини містять супутні компоненти. Наприклад, у залізних рудах є германій, скандій, ванадій, золото, срібло, вісмут, стронцій, нікель, титан, уран. А нині з руди, крім заліза, вилучають в Україні не більше двох додаткових компонентів, решта йдуть у відвали. Залишкові продукти гірничодобувної промисловості (породи, що утворилися під час розкривання копалин або після вилучення корисних компонентів) можна використовувати у будівництві.


     Істотна економія забезпечується поверненням в господарський обіг матеріалів, які містяться у промислових, сільськогосподарських, побутових та інших відходах. Наприклад, сільському господарстві з давніх-давен використовуються органічні сільськогосподарські та побутові відходи у вигляді гною та компосту. Багато використаних матеріалів (металобрухт, макулатура (картон і папір), скло, пластик, гумові шини, тканини, технічні оливи) стають вторинними ресурсами. Вони задовольняють нині 40 % потреб світової промисловості, тоді як в Україні - менше 5 %.


     Другим важливим напрямом є зменшення і очищення викидів у довкілля та знешкодження відходів.    Щороку в Україні утворюється близько 1 млрд т газоподібних, рідких і твердих відходів виробництва та споживання. Багато з них містять шкідливі для людини і природного довкілля речовини. Великі площі займають нагромадження відходів видобування і переробки корисних копалин та звалища сміття. Одним із чинників отруєння довкілля є хімізація сільського господарства.


     Щоб зменшити та очистити викиди впроваджують маловідходні і безвідходні технології, замкнуті цикли водокористування; стічні води та пило-газові викиди пропускають через спеціальні очисні станції та агрегати, де знезаражують, вловлюють або знешкоджують забруднюючі домішки; переводять транспортні засоби на екологічно безпечні види палива (наприклад, біопаливо); створюють зелені зони уздовж автомагістралей, у містах і навколо них. Перехід на землеробство, яке використовує органічні добрива й біологічні методи захисту рослин від шкідників і бур'янів, дасть можливість позбутися отрутохімікатів і мінеральних добрив.


     Очистити середовище від існуючих нагромаджень промислових відходів і сміттєзвалищ та запобігти утворенню нових допоможе утилізація - використання відходів як вторинних ресурсів. Металобрухт, макулатура, склотара йдуть у повторне виробництво, пуста порода є сировиною для виробництва будматеріалів, розроблено способи переробки хімічних матеріалів. Сільськогосподарські, продовольчі відходи, тирса й залишки деревини, текстиль — сировина для виробництва палива. Важливою початковою ланкою утилізації побутового сміття є сортування, яке може здійснюватися як на сміттєпереробних заводах, так і самим населенням.


     Охорона й відтворення природних умов і ресурсів передбачає заходи щодо збереження і примноження біологічного розмаїття, охорони джерел і малих річок, збереження ґрунтів і відновлення їх родючості, лісовідновлення, охорони ландшафтів тощо. Дедалі більш актуальною в Україні є рекультивація — комплекс робіт, спрямованих на відновлення порушених земель. Завдяки цьому на місці колишніх кар'єрів, відвалів чи смітників можна знову побачити природні ландшафти, сільськогосподарські угіддя або ж місця для відпочинку людей.


     Здійснення природоохоронних заходів — це важливе завдання держави і місцевих органів влади, їх реалізація потребує чималих коштів, зусиль, пошуку нових рішень. Проте невживання їх ставить під загрозу існування майбутніх поколінь. Збереження довкілля великою мірою залежить від кожного з нас, від усвідомлення нерозривності наших зв'язків з природою, від нашої громадянської позиції і часто від нашого щоденного поводження.
 
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

Моніторинг навколишнього середовища - це система постійного спостереження за станом його окремих компонентів і ландшафтів.


Природокористування - це сукупність усіх форм впливу людини на природне середовище і заходів, спрямованих на його збереження.


Раціональне природокористування передбачає реалізацію заходів щодо економної експлуатації природних ресурсів, очищення викидів та знешкодження відходів, охорони та відтворення природних умов і ресурсів.

І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко

Фізична географія України 8 клас

Вислано читачами інтернет-сайту

Календарно-тематичне планування географії, завдання школяру 8 класу, курси учителю географії

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.