|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 6 клас|Всесвітня історія 6 клас]]>>Всесвітня історія: Розквіт Давньоєгипетської держави. Перетворення Єгипту на могутню державу в середині II тис. до н.е. Реформа Ехнатона. Війни Рамзеса II з хеттами. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н.е.''' <metakeywords>Всесвітня історія, клас, урок, на Тему, Розквіт Давньоєгипетської держави, Перетворення Єгипту на могутню державу, в середині II тис. до н.е, Реформа Ехнатона, Війни Рамзеса II з хеттами, Занепад Єгипту, наприкінці II тис. до н.е.</metakeywords> | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 6 клас|Всесвітня історія 6 клас]]>>Всесвітня історія: Розквіт Давньоєгипетської держави. Перетворення Єгипту на могутню державу в середині II тис. до н.е. Реформа Ехнатона. Війни Рамзеса II з хеттами. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н.е.''' <metakeywords>Всесвітня історія, клас, урок, на Тему, Розквіт Давньоєгипетської держави, Перетворення Єгипту на могутню державу, в середині II тис. до н.е, Реформа Ехнатона, Війни Рамзеса II з хеттами, Занепад Єгипту, наприкінці II тис. до н.е.</metakeywords> |
| | | |
- | ''1. Перетворення Єгипту в могутню державу''<br> | + | '''<u>1. Перетворення Єгипту в могутню державу</u>'''<br> |
| | | |
| Установіть відповідність між поняттями та пояснення: | | Установіть відповідність між поняттями та пояснення: |
Строка 9: |
Строка 9: |
| Час від часу в країні відбувалося послаблення царської влади. Тоді занепадало господарство, розпочиналася суцільна смуга неврожайних років. З XXIII ст. до н. є. неспроможність фараонів впоратися із тяжким економічним занепадом призвела до розпаду Єгипту на окремі частини. Зрошувальна система залишилася без догляду і поступово вийшла з ладу. Для відновлення могутності країни необхідно було насамперед повернути єдність державі. Це вдалося фараону Ментухотепу. В історії Єгипту розпочався новий період, який називається Середнє царство (2050-1750 pp. до н. є.). Було відновлено іригаційну систему, пожвавилася торгівля. Господарство країни поступово налагоджувалося. Водночас серед населення поширювалася нерівність. | | Час від часу в країні відбувалося послаблення царської влади. Тоді занепадало господарство, розпочиналася суцільна смуга неврожайних років. З XXIII ст. до н. є. неспроможність фараонів впоратися із тяжким економічним занепадом призвела до розпаду Єгипту на окремі частини. Зрошувальна система залишилася без догляду і поступово вийшла з ладу. Для відновлення могутності країни необхідно було насамперед повернути єдність державі. Це вдалося фараону Ментухотепу. В історії Єгипту розпочався новий період, який називається Середнє царство (2050-1750 pp. до н. є.). Було відновлено іригаційну систему, пожвавилася торгівля. Господарство країни поступово налагоджувалося. Водночас серед населення поширювалася нерівність. |
| | | |
- | З'явився прошарок заможних селян та ремісників, яких фараон залучав на державну службу, щоб вони допомагали утримувати в покорі бідні верстви [[63._Зміна_кількості_населення_впродовж_історичного_часу,_цих_змін.|населення]]. | + | З'явився прошарок заможних селян та ремісників, яких фараон залучав на державну службу, щоб вони допомагали утримувати в покорі бідні верстви [[63. Зміна кількості населення впродовж історичного часу, цих змін.|населення]]. |
| | | |
| <br>Як вже зазначалося, наприкінці XVIII ст. до н. є. Єгипет було завойовано гік-сосами, які володіли країною понад 130 років. їхні царі правили країною, храми та міста було пограбовано, тисячі єгиптян перетворено на рабів. Спаплюжена гідність, ненависть до загарбників підняли їх на визвольну боротьбу. У XVI ст. до н. є. правитель Фів фараон Яхмос на чолі сильного війська розбив гіксосів, штурмом здобув фортецю Аваріс та звільнив країну. Від цього часу Єгипетська держава вступила до найвищого етапу своєї історії — періоду Нового царства (1580-1085 pp. до н. е.). Це були часи останнього піднесення Єгипту. | | <br>Як вже зазначалося, наприкінці XVIII ст. до н. є. Єгипет було завойовано гік-сосами, які володіли країною понад 130 років. їхні царі правили країною, храми та міста було пограбовано, тисячі єгиптян перетворено на рабів. Спаплюжена гідність, ненависть до загарбників підняли їх на визвольну боротьбу. У XVI ст. до н. є. правитель Фів фараон Яхмос на чолі сильного війська розбив гіксосів, штурмом здобув фортецю Аваріс та звільнив країну. Від цього часу Єгипетська держава вступила до найвищого етапу своєї історії — періоду Нового царства (1580-1085 pp. до н. е.). Це були часи останнього піднесення Єгипту. |
Строка 17: |
Строка 17: |
| <br>У 1503 р. до н. є. фараон Тутмос III рушив на Сирію та Палестину. Гоноровитий безжальний фараон вирушив на фортецю Мегіддо не зручним шляхом, а найкоротшим і небезпечним. Вороги цього не чекали. Сирійсько-палестинське об'єднане військо було розбите. Ворог шукав порятунку за фортечними мурами. Військо фараона, зайняте грабіжництвом, навіть не переслідувало втікачів і дало можливість ворогові закріпитися. Про це довелося пожалкувати, бо Мегіддо була досить могутньою фортецею. | | <br>У 1503 р. до н. є. фараон Тутмос III рушив на Сирію та Палестину. Гоноровитий безжальний фараон вирушив на фортецю Мегіддо не зручним шляхом, а найкоротшим і небезпечним. Вороги цього не чекали. Сирійсько-палестинське об'єднане військо було розбите. Ворог шукав порятунку за фортечними мурами. Військо фараона, зайняте грабіжництвом, навіть не переслідувало втікачів і дало можливість ворогові закріпитися. Про це довелося пожалкувати, бо Мегіддо була досить могутньою фортецею. |
| | | |
- | Тільки облога, яка тривала понад 7 місяців, зламала опір її [[Презентація_уроку_до_теми:_Вілфред_Айвенго_–_захисник_слабких_і_знедолених|захисників]]. Це відкрило шлях до нових загарбань Тутмоса III. Йому вдалося підкорити Палестину, Сирію та Фінікію, досягти берегів ріки Євфрат. | + | Тільки облога, яка тривала понад 7 місяців, зламала опір її [[Презентація уроку до теми: Вілфред Айвенго – захисник слабких і знедолених|захисників]]. Це відкрило шлях до нових загарбань Тутмоса III. Йому вдалося підкорити Палестину, Сирію та Фінікію, досягти берегів ріки Євфрат. |
| | | |
| <br>Успіх завойовницьких походів фараонів пояснюється сильною армією, що створили єгиптяни. Велике значення мала воєнна реформа, яку здійснили на зразок армії гіксосів: важка піхота набиралася переважно з найманців. Було запроваджено систему призову корінного населення — 1 чоловік з 10 осель селян та ремісників. Кожен важкоозброєний воїн мав два мечі — важкий прямий та легкий серпоподібний; легкоозброєний — серпоподібний меч і дротик. Було створено загони важких колісниць. На колісниці їхало два воїни — візник та стрілець, озброєний луком і дротиками. Поділ на роди військ значно збільшив могутність армії. За службу воїнів нагороджували землею, найманці ж служили за платню. | | <br>Успіх завойовницьких походів фараонів пояснюється сильною армією, що створили єгиптяни. Велике значення мала воєнна реформа, яку здійснили на зразок армії гіксосів: важка піхота набиралася переважно з найманців. Було запроваджено систему призову корінного населення — 1 чоловік з 10 осель селян та ремісників. Кожен важкоозброєний воїн мав два мечі — важкий прямий та легкий серпоподібний; легкоозброєний — серпоподібний меч і дротик. Було створено загони важких колісниць. На колісниці їхало два воїни — візник та стрілець, озброєний луком і дротиками. Поділ на роди військ значно збільшив могутність армії. За службу воїнів нагороджували землею, найманці ж служили за платню. |
| | | |
- | <br>''2. Реформа Ехнатона''<br>Єгипетські жерці, які мали величезний вплив на простих селян, значно обмежували владу фараона. Вони поступово прибрали до рук владу в країні. Тому один із фараонів, Аменхотеп IV, спробував підірвати могутність жерців, сподіваючись на допомогу вільних селян та дрібних рабовласників. Боротьбу проти жерців головного єгипетського бога Амона він розпочав змінами в змісті релігійних вірувань — релігійною реформою. Аменхотеп IV висунув на перше місце серед богів Атона, закликавши шанувати його в першу чергу. Себе фараон оголосив єдиним сином Атона, змінивши своє тронне ім'я на Ехнатон.<br><br>Припинилися дари до храму Амона, скарбниця жерців спорожніла, їхній вплив на [[Запити_в_системі_управління_БД._Повні_уроки|управління]] державою послабився. Фараон залишив Фіви і переїхав до нової столиці Ахетатон, за 300 км на північ. Нове місто — незвичайної краси, з розкішними палацами та храмами на честь Атона — було збудоване за короткий термін і швидко стало величезним. Але населення не зрозуміло й не підтримало прагнень фараона, і після його смерті реформу було скасовано, хоча колишньої могутності жерці Амона повернути собі вже не змогли.<br> <br>''3. Війни Рамзеса II з хетами''<br>Реформа Ехнатона мала згубні наслідки для міжнародного авторитету Єгипетської держави. Внутрішні чвари в суспільстві послабили її. Відчувши це, від Єгипту відпали загарбані народи. Вони навіть знищували єгипетські гарнізони. | + | <br>'''<u>2. Реформа Ехнатона</u>'''<br>Єгипетські жерці, які мали величезний вплив на простих селян, значно обмежували владу фараона. Вони поступово прибрали до рук владу в країні. Тому один із фараонів, Аменхотеп IV, спробував підірвати могутність жерців, сподіваючись на допомогу вільних селян та дрібних рабовласників. Боротьбу проти жерців головного єгипетського бога Амона він розпочав змінами в змісті релігійних вірувань — релігійною реформою. Аменхотеп IV висунув на перше місце серед богів Атона, закликавши шанувати його в першу чергу. Себе фараон оголосив єдиним сином Атона, змінивши своє тронне ім'я на Ехнатон.<br><br>Припинилися дари до храму Амона, скарбниця жерців спорожніла, їхній вплив на [[Запити в системі управління БД. Повні уроки|управління]] державою послабився. Фараон залишив Фіви і переїхав до нової столиці Ахетатон, за 300 км на північ. Нове місто — незвичайної краси, з розкішними палацами та храмами на честь Атона — було збудоване за короткий термін і швидко стало величезним. Але населення не зрозуміло й не підтримало прагнень фараона, і після його смерті реформу було скасовано, хоча колишньої могутності жерці Амона повернути собі вже не змогли.<br> <br><u>'''3. Війни Рамзеса II з хетами'''</u><br>Реформа Ехнатона мала згубні наслідки для міжнародного авторитету Єгипетської держави. Внутрішні чвари в суспільстві послабили її. Відчувши це, від Єгипту відпали загарбані народи. Вони навіть знищували єгипетські гарнізони. |
| | | |
| <br>Царство хетів напало на союзну з Єгиптом державу Мітанні й ліквідувало її. | | <br>Царство хетів напало на союзну з Єгиптом державу Мітанні й ліквідувало її. |
| | | |
- | <br>Після царювання в Єгипті XIX династії фараони почали енергійно відновлювати сили держави. Фараон Хоремхеб провів реформу [[Заснування_української_козацької_держави-Війська_Запорізького|війська]], утворивши два окремих корпуси: північний та південний. Вони могли діяти кожний у своєму напрямку незалежно один від одного. Фараон Рамзес І створив іще один корпус, організував загони бойових колісниць, царську гвардію. | + | <br>Після царювання в Єгипті XIX династії фараони почали енергійно відновлювати сили держави. Фараон Хоремхеб провів реформу [[Заснування української козацької держави-Війська Запорізького|війська]], утворивши два окремих корпуси: північний та південний. Вони могли діяти кожний у своєму напрямку незалежно один від одного. Фараон Рамзес І створив іще один корпус, організував загони бойових колісниць, царську гвардію. |
| | | |
| <br>Його онук, Рамзес ІІ, царював довгих 67 років. Він розпочав походи проти хетів. Перший похід, через самовпевненість та необачність молодого фараона (йому тоді був 21 рік), ледь не закінчився катастрофою. Під фортецею Кадеш єгипетське військо потрапило у пастку і дивом урятувалося. Зробивши висновки з цього уроку, Рамзес II надалі діяв обачніше. Йому вдалося оволодіти кількома фортецями хетів, повернути під свій вплив Південну Сирію, Фінікію та Палестину. Відносини між обома державами були закріплені у мирній угоді 1280 р. до н. е. | | <br>Його онук, Рамзес ІІ, царював довгих 67 років. Він розпочав походи проти хетів. Перший похід, через самовпевненість та необачність молодого фараона (йому тоді був 21 рік), ледь не закінчився катастрофою. Під фортецею Кадеш єгипетське військо потрапило у пастку і дивом урятувалося. Зробивши висновки з цього уроку, Рамзес II надалі діяв обачніше. Йому вдалося оволодіти кількома фортецями хетів, повернути під свій вплив Південну Сирію, Фінікію та Палестину. Відносини між обома державами були закріплені у мирній угоді 1280 р. до н. е. |
| | | |
- | <br>За царювання Рамзеса II його держава зміцніла, її міжнародний авторитет значно зріс, поширилися кордони Єгипту та його політичні й культурні зв'язки з іншими державами. У цей час в країні було побудовано величний храм богові Птаху, нову столицю Пер-Рамзес (Дім Рамзеса), створено також величний храмовий комплекс Абу-Симбел.<br> <br>''4. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н. е.''<br>У XI ст. до н. є. за часів Пізнього царства (XI - VI ст. до н. е.) ситуація всередині держави погіршилася. Боротьба між жерцями та фараоном значно підірвала її могутність. Посилилася самостійність номархів, які неохоче підкорялися центральній владі. Повсюди спалахували [[Національно-визвольні_повстання_українського_народу|повстання]] землеробів і ремісників.<br><br>Скориставшись послабленням Єгипту, із заходу, з пустель, почали насуватися лівійці, в Дельті з'являються «народи моря» — жорстокі та безжальні грабіжники. Єгипетська держава ще здатна була дати відсіч загарбникам, але сили її були виснаженими. Країна поступово втрачала загарбані навколишні землі: Фінікія, Сирія, Палестина відпали від Єгипту. На троні часто змінювалися фараони — багатьох з них убивали за наказом жерців. Тому центральна влада вкрай послабла і в середині XI ст. до н. е. єдина держава розпалася на дві частини — Нижній та Верхній Єгипет. На півдні влада належала жерцям, а в Дельті заснували свою династію лівійці. | + | <br>За царювання Рамзеса II його держава зміцніла, її міжнародний авторитет значно зріс, поширилися кордони Єгипту та його політичні й культурні зв'язки з іншими державами. У цей час в країні було побудовано величний храм богові Птаху, нову столицю Пер-Рамзес (Дім Рамзеса), створено також величний храмовий комплекс Абу-Симбел.<br> <br>'''<u>4. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н. е.</u>'''<br>У XI ст. до н. є. за часів Пізнього царства (XI - VI ст. до н. е.) ситуація всередині держави погіршилася. Боротьба між жерцями та фараоном значно підірвала її могутність. Посилилася самостійність номархів, які неохоче підкорялися центральній владі. Повсюди спалахували [[Національно-визвольні повстання українського народу|повстання]] землеробів і ремісників.<br><br>Скориставшись послабленням Єгипту, із заходу, з пустель, почали насуватися лівійці, в Дельті з'являються «народи моря» — жорстокі та безжальні грабіжники. Єгипетська держава ще здатна була дати відсіч загарбникам, але сили її були виснаженими. Країна поступово втрачала загарбані навколишні землі: Фінікія, Сирія, Палестина відпали від Єгипту. На троні часто змінювалися фараони — багатьох з них убивали за наказом жерців. Тому центральна влада вкрай послабла і в середині XI ст. до н. е. єдина держава розпалася на дві частини — Нижній та Верхній Єгипет. На півдні влада належала жерцям, а в Дельті заснували свою династію лівійці. |
| | | |
| <br>Згодом Єгипет було завойовано ассирійцями, а потім, у 525 р. до н. е., — Перською державою. Самостійна держава Єгипет припинила існування. | | <br>Згодом Єгипет було завойовано ассирійцями, а потім, у 525 р. до н. е., — Перською державою. Самостійна держава Єгипет припинила існування. |
| | | |
- | <br>1. Для могутності держави в Єгипті було необхідно відновити зрошувальну систему. Чому?<br>2. Чому Єгипет проводив загарбницьку зовнішню політику? Вкажіть часові межі розквіту могутності Єгипту.<br>3. Подумайте, у чому полягала сила єгипетського війська.<br>4. Чому Ехнатон боровся з жерцями шляхом релігійної реформи?<br>5. У чому причина занепаду могутності держави в Єгипті?<br>6. Уявіть себе жерцями одного з храмів Єгипту. Якими будуть ваші дії, коли дізнаєтеся про запровадження релігійної реформи?<br>7. Доведіть на прикладах, що в період Середнього царства Єгипет перетворився на могутню державу.<br>8. Складіть коротке повідомлення на тему: «Реформа Ехнатона».<br> <br>С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. [[6_клас_уроки|6 клас]]"<br>Вислано читачами з інтернет-сайту | + | <br>1. Для могутності держави в Єгипті було необхідно відновити зрошувальну систему. Чому?<br>2. Чому Єгипет проводив загарбницьку зовнішню політику? Вкажіть часові межі розквіту могутності Єгипту.<br>3. Подумайте, у чому полягала сила єгипетського війська.<br>4. Чому Ехнатон боровся з жерцями шляхом релігійної реформи?<br>5. У чому причина занепаду могутності держави в Єгипті?<br>6. Уявіть себе жерцями одного з храмів Єгипту. Якими будуть ваші дії, коли дізнаєтеся про запровадження релігійної реформи?<br>7. Доведіть на прикладах, що в період Середнього царства Єгипет перетворився на могутню державу.<br>8. Складіть коротке повідомлення на тему: «Реформа Ехнатона».<br> <br>''С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. ''[[6 клас уроки|''6 клас'']]''"''<br>Вислано читачами з інтернет-сайту |
| | | |
| <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Календарно-тематичне планування]] історії по всім класам,[[Історія всесвітня|завдання школяру]] 6 класу, [[Всесвітня історія 6 клас|курси учителю]] історії 6 класу </sub> | | <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Календарно-тематичне планування]] історії по всім класам,[[Історія всесвітня|завдання школяру]] 6 класу, [[Всесвітня історія 6 клас|курси учителю]] історії 6 класу </sub> |
Версия 09:30, 29 августа 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас>>Всесвітня історія: Розквіт Давньоєгипетської держави. Перетворення Єгипту на могутню державу в середині II тис. до н.е. Реформа Ехнатона. Війни Рамзеса II з хеттами. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н.е.
1. Перетворення Єгипту в могутню державу
Установіть відповідність між поняттями та пояснення:
Час від часу в країні відбувалося послаблення царської влади. Тоді занепадало господарство, розпочиналася суцільна смуга неврожайних років. З XXIII ст. до н. є. неспроможність фараонів впоратися із тяжким економічним занепадом призвела до розпаду Єгипту на окремі частини. Зрошувальна система залишилася без догляду і поступово вийшла з ладу. Для відновлення могутності країни необхідно було насамперед повернути єдність державі. Це вдалося фараону Ментухотепу. В історії Єгипту розпочався новий період, який називається Середнє царство (2050-1750 pp. до н. є.). Було відновлено іригаційну систему, пожвавилася торгівля. Господарство країни поступово налагоджувалося. Водночас серед населення поширювалася нерівність.
З'явився прошарок заможних селян та ремісників, яких фараон залучав на державну службу, щоб вони допомагали утримувати в покорі бідні верстви населення.
Як вже зазначалося, наприкінці XVIII ст. до н. є. Єгипет було завойовано гік-сосами, які володіли країною понад 130 років. їхні царі правили країною, храми та міста було пограбовано, тисячі єгиптян перетворено на рабів. Спаплюжена гідність, ненависть до загарбників підняли їх на визвольну боротьбу. У XVI ст. до н. є. правитель Фів фараон Яхмос на чолі сильного війська розбив гіксосів, штурмом здобув фортецю Аваріс та звільнив країну. Від цього часу Єгипетська держава вступила до найвищого етапу своєї історії — періоду Нового царства (1580-1085 pp. до н. е.). Це були часи останнього піднесення Єгипту.
Держава відновила свою могутність. Сильна влада тримала в покорі пригнічені трудові верстви населення. Налагоджене господарство, високі прибутки давали змогу фараонам здійснювати загарбання величезних територій.
У 1503 р. до н. є. фараон Тутмос III рушив на Сирію та Палестину. Гоноровитий безжальний фараон вирушив на фортецю Мегіддо не зручним шляхом, а найкоротшим і небезпечним. Вороги цього не чекали. Сирійсько-палестинське об'єднане військо було розбите. Ворог шукав порятунку за фортечними мурами. Військо фараона, зайняте грабіжництвом, навіть не переслідувало втікачів і дало можливість ворогові закріпитися. Про це довелося пожалкувати, бо Мегіддо була досить могутньою фортецею.
Тільки облога, яка тривала понад 7 місяців, зламала опір її захисників. Це відкрило шлях до нових загарбань Тутмоса III. Йому вдалося підкорити Палестину, Сирію та Фінікію, досягти берегів ріки Євфрат.
Успіх завойовницьких походів фараонів пояснюється сильною армією, що створили єгиптяни. Велике значення мала воєнна реформа, яку здійснили на зразок армії гіксосів: важка піхота набиралася переважно з найманців. Було запроваджено систему призову корінного населення — 1 чоловік з 10 осель селян та ремісників. Кожен важкоозброєний воїн мав два мечі — важкий прямий та легкий серпоподібний; легкоозброєний — серпоподібний меч і дротик. Було створено загони важких колісниць. На колісниці їхало два воїни — візник та стрілець, озброєний луком і дротиками. Поділ на роди військ значно збільшив могутність армії. За службу воїнів нагороджували землею, найманці ж служили за платню.
2. Реформа Ехнатона Єгипетські жерці, які мали величезний вплив на простих селян, значно обмежували владу фараона. Вони поступово прибрали до рук владу в країні. Тому один із фараонів, Аменхотеп IV, спробував підірвати могутність жерців, сподіваючись на допомогу вільних селян та дрібних рабовласників. Боротьбу проти жерців головного єгипетського бога Амона він розпочав змінами в змісті релігійних вірувань — релігійною реформою. Аменхотеп IV висунув на перше місце серед богів Атона, закликавши шанувати його в першу чергу. Себе фараон оголосив єдиним сином Атона, змінивши своє тронне ім'я на Ехнатон.
Припинилися дари до храму Амона, скарбниця жерців спорожніла, їхній вплив на управління державою послабився. Фараон залишив Фіви і переїхав до нової столиці Ахетатон, за 300 км на північ. Нове місто — незвичайної краси, з розкішними палацами та храмами на честь Атона — було збудоване за короткий термін і швидко стало величезним. Але населення не зрозуміло й не підтримало прагнень фараона, і після його смерті реформу було скасовано, хоча колишньої могутності жерці Амона повернути собі вже не змогли. 3. Війни Рамзеса II з хетами Реформа Ехнатона мала згубні наслідки для міжнародного авторитету Єгипетської держави. Внутрішні чвари в суспільстві послабили її. Відчувши це, від Єгипту відпали загарбані народи. Вони навіть знищували єгипетські гарнізони.
Царство хетів напало на союзну з Єгиптом державу Мітанні й ліквідувало її.
Після царювання в Єгипті XIX династії фараони почали енергійно відновлювати сили держави. Фараон Хоремхеб провів реформу війська, утворивши два окремих корпуси: північний та південний. Вони могли діяти кожний у своєму напрямку незалежно один від одного. Фараон Рамзес І створив іще один корпус, організував загони бойових колісниць, царську гвардію.
Його онук, Рамзес ІІ, царював довгих 67 років. Він розпочав походи проти хетів. Перший похід, через самовпевненість та необачність молодого фараона (йому тоді був 21 рік), ледь не закінчився катастрофою. Під фортецею Кадеш єгипетське військо потрапило у пастку і дивом урятувалося. Зробивши висновки з цього уроку, Рамзес II надалі діяв обачніше. Йому вдалося оволодіти кількома фортецями хетів, повернути під свій вплив Південну Сирію, Фінікію та Палестину. Відносини між обома державами були закріплені у мирній угоді 1280 р. до н. е.
За царювання Рамзеса II його держава зміцніла, її міжнародний авторитет значно зріс, поширилися кордони Єгипту та його політичні й культурні зв'язки з іншими державами. У цей час в країні було побудовано величний храм богові Птаху, нову столицю Пер-Рамзес (Дім Рамзеса), створено також величний храмовий комплекс Абу-Симбел. 4. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н. е. У XI ст. до н. є. за часів Пізнього царства (XI - VI ст. до н. е.) ситуація всередині держави погіршилася. Боротьба між жерцями та фараоном значно підірвала її могутність. Посилилася самостійність номархів, які неохоче підкорялися центральній владі. Повсюди спалахували повстання землеробів і ремісників.
Скориставшись послабленням Єгипту, із заходу, з пустель, почали насуватися лівійці, в Дельті з'являються «народи моря» — жорстокі та безжальні грабіжники. Єгипетська держава ще здатна була дати відсіч загарбникам, але сили її були виснаженими. Країна поступово втрачала загарбані навколишні землі: Фінікія, Сирія, Палестина відпали від Єгипту. На троні часто змінювалися фараони — багатьох з них убивали за наказом жерців. Тому центральна влада вкрай послабла і в середині XI ст. до н. е. єдина держава розпалася на дві частини — Нижній та Верхній Єгипет. На півдні влада належала жерцям, а в Дельті заснували свою династію лівійці.
Згодом Єгипет було завойовано ассирійцями, а потім, у 525 р. до н. е., — Перською державою. Самостійна держава Єгипет припинила існування.
1. Для могутності держави в Єгипті було необхідно відновити зрошувальну систему. Чому? 2. Чому Єгипет проводив загарбницьку зовнішню політику? Вкажіть часові межі розквіту могутності Єгипту. 3. Подумайте, у чому полягала сила єгипетського війська. 4. Чому Ехнатон боровся з жерцями шляхом релігійної реформи? 5. У чому причина занепаду могутності держави в Єгипті? 6. Уявіть себе жерцями одного з храмів Єгипту. Якими будуть ваші дії, коли дізнаєтеся про запровадження релігійної реформи? 7. Доведіть на прикладах, що в період Середнього царства Єгипет перетворився на могутню державу. 8. Складіть коротке повідомлення на тему: «Реформа Ехнатона». С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. 6 клас" Вислано читачами з інтернет-сайту
Календарно-тематичне планування історії по всім класам,завдання школяру 6 класу, курси учителю історії 6 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|