Версия 10:25, 29 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас>>Всесвітня історія: Кіммерійці та скіфи на території сучасної України. Кіммерійці. Скіфи: розселення, заняття, духовний світ. Скіфо-перські війни. Велика Скіфія.

§19. Кіммерійці та скіфи на території сучасної України

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.
 
1.    Кіммерійці
 Землі України в північному Причорномор'ї — широкі, просторі степи. Вони дуже зручні для розвитку табунного, відгінного скотарства. Тому не дивно, що в IX ст. до н. є. на них розселились і надовго залишилися племена кочівників, які називалися кіммерійцями. Про це свідчать стародавні рукописи. Найдавнішою писемною згадкою про кіммерійців стала «Одіссея» Гомера. Згодом про них писав грек Геродот, який, мандруючи в V ст. до н. є., потрапив до Стародавньої України.

Усі, хто згадували про кіммерійців, відзначали їхню войовничість. У походах вони діставались аж до Малої Азії. Головною їхньою силою була кіннота. Вершники були озброєні мечами, молотами, бойовими луками. Кіммерійці першими на землях України почали плавити залізо й робити з нього вироби.
 
Якщо ви уявите кіммерійця, то неодмінно побачите його воїном, який ніколи не розлучається з конем. Кінь був для кочівника товаришем, помічником і рятівником у разі потреби. Але, надаючи перевагу скотарству, кіммерійці потроху навчалися й рільництву. Ці войовничі стародавні мешканці півдня України жили племенами, які об'єднувались у племінні союзи. На чолі державного об'єднання стояв цар. Панували кіммерійці в українських степах до VII ст. до н. е., поки зі сходу не прийшли скіфи.

2.    Скіфи: розселення та заняття
Ці степовики також були кочівниками. Вони спромоглися подолати опір кіммерійців завдяки своїй чисельності, єдності й організованості. Коли Геродот у V ст. до н. є. написав про скіфів, він вважав, що ті поділяються на скіфів-ора-чів, скіфів-кочівників та царських скіфів. Царські скіфи мешкали на берегах Азовського моря та в степовій частині Криму. Скіфи-орачі жили в лісостеповій зоні, переважно між Дністром і Дніпром. А скіфи-кочівники опанували степи Подніпров'я. Свої поселення вони облаштовували на пагорбах, зручних для оборони, які були оточені земляними валами і ровами. Цей народ славився високою майстерністю ремісників. Особливо поширеним було ковальство, гончарство, ткацтво. Разом із залізом скіфи виробляли і бронзу.
 

Геродот про життя і звичаї скіфів розповідав так:
«...звуться вони кочівниками, бо в них немає хат, а живуть вони в кибитках, з яких найменші бувають чотириколісні, а інші — шестиколісні; вони цілком закриті повстю — цупким матеріалом, виготовленим з вовни, і зроблені подібно до будинків: одні з двома, інші з трьома відділами; вони непроникні ні для води, ні для снігу, ні для вітрів.

У ці вози запрягають по дві й по три пари безрогих волів, роги в яких не ростуть від холоду. У таких кибитках перебувають жінки, а чоловіки їздять верхи; за ними йдуть стада овець, корів і табуни коней. На одному місці залишаються стільки часу, доки вистачить трави для стад, а коли її не вистачає, переходять в іншу місцевість. Самі їдять варене м'ясо, п'ють кобиляче молоко».

3. Скіфо-перські війни
Як і всі кочові народи, скіфи були дуже войовничими. Кочівники-скотарі шукали нових пасовищ, нових територій. Вільних земель на той час ставало чимдалі менше, тому їх здобували, відбираючи в слабших сусідів.
 
У стародавніх історичних рукописах згадується про війни перських і македонських царів проти скіфів. Приблизно в 513 р. до н. є. перський цар Дарій І пішов на скіфів, щоб прокласти новий шлях у Середню Азію. Перси заглибилися в безмежні степи Північного Причорномор'я й відчули, що потрапили в скрутне становище.

Скіфи вжили тактику партизанської війни. Вони уникали відкритого бою, натомість стрімко нападали невеликими загонами на окремі підрозділи й завдавали великих втрат прибульцям. Переслідувати скіфів було особливо небезпечно — вони майстерно володіли прийомом «скіфський постріл» — вершник випускав у переслідувачів стрілу на скаку коня.

Найбільші втрати перси мали саме під час переслідування скіфів. Похід персів зазнав поразки. Армія, страждаючи без води та їжі, ледве врятувалася.

4. Велика Скіфія
Скіфи міцно утримували свою територію на північ від Чорного моря. Геродот розповідає, що вони жили від ріки Істр (Дунай) на заході і далеко за озеро Меотида (Азовське море) на сході. На півночі їхні землі простягалися до Десни. Скіфи постійно воювали і жили за рахунок здобичі, часто втручалися в боротьбу між державами Малої Азії. Скіфські воїни-кочівники відзначалися жорстокістю в бою. Головною ударною силою була кіннота. Наприкінці VI ст. до н. є. у скіфів сформувалася держава, розквіт якої припадає на IV ст. до н. є. за часів правління Атея. Зберігалася скіфська держава до III ст. н. е., аж поки її не знищили готи.

Про могутність царської Скіфської держави свідчать кургани. Це поховання як бідних, так і багатих скіфів. Бідних скіфів ховали в ямах, насипаючи зверху невисокий насип. За звичаєм, у могилу клали гончарні вироби, зброю, приносили в жертву вівцю. Вождів, царів, їхніх родичів ховали в склепах, над якими насипали курган.

Геродот описує поховання, при якому тіло померлого спочатку бальзамували, відтак возили по інших племенах і поселеннях. Усі плакали та робили на своєму тілі рани, співчуваючи горю. Лише після цього небіжчика ховали. У могильний склеп поміщали жертв — рабів, конюха, частину найкращих особистих речей померлого багатого скіфа.

За тисячу років життя скіфів у степах Південної України поховальних курганів виросло чимало. Вони — деталь пейзажу нашого краю.
 
5. Духовний світ скіфів
Тисячу років скіфи постійно з кимось воювали: кіммерійцями, фракійцями, сарматами, греками, сирійцями... Воїн-скіф мав випити кров першого вбитого ним ворога, інакше його не вважали скіфом і не допускали до святкової ритуальної учти.

Мудрі греки першими збагнули, що перемогти войовничих скіфів — марна справа. Зауваживши високий художній смак цього народу, греки вирішили «приручити» скіфів силою... мистецтва. І це, мабуть, уберегло квітучу Елладу від скіфських мечів, кинджалів, бойових сокир.

Ознайомившись із давньогрецьким мистецтвом, скіфи й собі зажадали зобразити своїх богів так само витончено й досконало, як це робили греки.

У 1971 p., досліджуючи скіфське царське поховання у велетенському кургані Товста Могила, археологи на чолі з Б. Мозолевським знайшли чимало золотих прикрас царя, цариці-скіф'янки, охоронців, слуг, яких поховали разом з володарем. Учені пов'язують ці скарби з IV ст. до н. е. і зокрема з добою царя Скіфії Атея.

Серед знахідок є золота пектораль (нагрудна прикраса). Вона складається з трьох частин, з'єднаних смужками рослинного орнаменту. Рослини ніби розділяють жорстокі епізоди з життя тварин і мирні картини людського світу.

Верхня частина пекторалі відображає побутові сцени. У центрі двоє чоловіків чи то дошивають, чи то латають одежину — щось на зразок короткої кожушини. Праворуч — кобила з лошам, корова з телям, вівця, коза з козеням, птах, що злітає. Привертає увагу постать юнака. Підібгавши під себе ноги, він доїть вівцю. Ліворуч — ті самі тварини з молодим приплодом, а юний скіф затикає амфору з молоком жмутком трави: так зберігали молоко від швидкого скисання.

У нижній частині відтворено жорстоку боротьбу травоїдних тварин із хижаками. Особливо вражає битва коней із грифонами, напад лева і леопарда на кабана й оленя, погоня псів за зайцем.

Історики пов'язують зображення на пекторалі з новим роком, хоча це й суперечить нашим уявленням про новорічні свята й обряди. Але не забуваймо, що йдеться про сиву давнину. Новий рік починався тоді не 1 січня, а у весняне рівнодення — наприкінці березня, коли все живе дихало весною.

Двоє скіфів лаштують не просту кожушину, а «священний одяг» для новорічної церемонії. Навколо них — вервечка домашніх тварин із приплодом: телята, лошата, козенята, які щойно з'явилися на світ, бо, за одвічним інстинктом, худоба дає приплід якраз на порозі весни.

Про цю чудову пору року нагадують і молоденькі тужаві листочки, стебельця, «вусики», квіти на середній частині пекторалі.
Але чому ж у нижній її частині зображені хижаки? Що в цій сцені новорічного, весняного? Виявляється, що, за уявленнями скіфів, так навесні оновлюється й очищується природа: поява молодняка супроводжується винищенням у тваринному світі старих і кволих тварин.

Що ж відомо про вмільця, геніальний витвір якого майже через 2400 років після створення став сенсацією? Ми не знаємо ані його імені, ані фактів з життя, бо всі вони загубились у глибині століть. Однак можемо дещо сказати про його творче обличчя, майстерність, походження. Можливо, це був скіф, який досконало знав міфологію, звичаї та обряди свого народу. Майстер дотримується всіх законів гармонії, тому кожна деталь вражає викінченістю і співзвучна з творами грецького мистецтва тієї доби, зокрема зі скульптурними прикрасами на фронтонах афінських храмів.

Узагалі, царські кургани з усіма скарбами називають священним символом Великої Скіфії. Усю країну, де жили скіфи, греки назвали «Велика Скуфь», або «Скіфія».

Ми ще повернемося на ці землі. А тепер попереду нові пригоди.

1.    Назвіть час розселення на теренах України кіммерійців і скіфів.
2.    Як називали державне утворення скіфів?
3.    Знайдіть на карті місця, де жили кіммерійці та скіфи.
4.    Що таке курган, пектораль, склеп, скіфський пострілі
5.    Розкажіть про скіфо-перські війни.
6.    Що справило на вас особливе враження в описі поховального обряду скіфів?
7.    Уважно розгляньте пектораль. Опишіть за малюнком заняття скіфів.
8.    Ви — давній ювелір. Вам потрібно виготовити прикрасу для скіфського царя. Що ви виготовите, як прикрасите коштовну річ?

С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. 6 клас"
Вислано читачами з інтернет-сайту

_{всесвітня історія 6 клас скачати, тести всесвітня історія, реферати з історії}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.